Ухвала

від 04.11.2020 по справі 915/185/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

04 листопада 2020 року м. ОдесаСправа № 915/185/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Буцефал , м. Київ

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020 року про відмову у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, м. Миколаїв, суддя Ткаченко О.В., повний текст ухвали складено та підписано 15.10.2020 року

у справі № 915/185/20

за позовом Заступника прокурора Миколаївської області, м. Миколаїв в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради, м. Миколаїв

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю Буцефал , м. Київ

до відповідача-2 Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Новобузької міської ради Альбертін Олени Вадимівни, м. Миколаїв

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департаменту з надання адміністративних послуг, м. Миколаїв

про визнання дій державного реєстратора незаконними та скасування запису про внесення змін,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року Заступник прокурора Миколаївської області, м. Миколаїв в інтересах держи в особі Миколаївської міської ради, м. Миколаїв звернувся до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Буцефал , м. Київ та Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Новобузької міської ради Альбертін Олени Вадимівни, м.Миколаїв, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив суд скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію змін до запису від 25.12.2014 року № 8246027 про право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Буцефал права власності на земельну ділянку площею 447 кв.м з кадастровим номером 4810137200:09:073:0002 по вул. Потьомкінській, 114/1 щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для будівництва та обслуговування торговельноофісного центру .

15.05.2020 року до Господарського суду Миколаївської області від Товариства з обмеженою відповідальністю Буцефал , м. Київ надійшла заява про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, яка мотивована тим, що прокурором не було доведено підстав для представництва в суді інтересів держави в особі Миколаївської міської ради.

За результатами розгляду вказаного клопотання, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020 року у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Буцефал , м. Київ про залишення позову без розгляду було відмовлено.

03.11.2020 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Буцефал , м. Київ на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020 року про відмову у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду у справі № 915/185/20.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Буцефал , м. Київ підлягає поверненню без розгляду, виходячи з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно зі ст.14 Закону України Про судоустрій і статус суддів учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, Конституцією України та Законом України Про судоустрій і статус суддів передбачено право особи на апеляційний перегляд справи.

Щодо права на апеляційний перегляд ухвал суду першої інстанції, процесуальним законодавством встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених ст. 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені ст. 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Згідно із ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: 1) про відмову у видачі судового наказу; 2) про забезпечення доказів, відмову в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 3) про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову; 4) про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову; 5) про зустрічне забезпечення, зміну чи скасування зустрічного забезпечення; 6) про повернення заяви позивачеві (заявникові); 7) про відмову у відкритті провадження у справі; 8) про передачу справи на розгляд іншого суду; 9) про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 10) про затвердження мирової угоди; 11) про призначення експертизи; 12) про зупинення провадження у справі; 13) про закриття провадження у справі; 14) про залишення позову (заяви) без розгляду; 15) окрема ухвала; 16) про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 17) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; 18) про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення; 19) про відмову ухвалити додаткове рішення; 20)про роз`яснення чи відмову у роз`ясненні судового рішення; 21) про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами; 22) про поновлення, відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання; 23) про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 24) щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання; 25) про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця; 26) про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 27) про поворот виконання чи відмову у повороті виконання; 28)про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку; 29) щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України; 30) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами; 31) про відмову у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду; 32) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду; 33) про повернення заяви про видачу наказу за рішенням третейського суду без розгляду; 34) про залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження; 35) про відновлення чи відмову у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.

Таким чином, у ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України наведено вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення.

Разом з цим, ч. 3 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Системне тлумачення ст. 255 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 11.09.2018 року у справі № 916/1461/16, від 12.03.2019 року № 918/361/18.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду, якою було відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Буцефал , м. Київ про залишення позову без розгляду.

З переліку, визначеного ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України, вбачається, що оскаржувана скаржником в межах апеляційної скарги ухвала - не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку, оскільки окремо від рішення суду може бути оскаржена лише ухвала про залишення позову (заяви) без розгляду (п. 14). Аналогічні приписи містить і ч. 3 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09.10.1979, п. 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява N 38695/97, п.43, ECHR 2000-II).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (див., наприклад, Monnel and Morris v. the United Kingdom, рішення від 02.03.1987, серія A, N 115, с. 22, п. 56, а також Helmers v. Sweden, рішення від 29.10.1996, серія A, N 212-A, с. 15, п. 31).

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Відповідно до ч. 6-8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст. 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

За таких обставин, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю Буцефал , м. Київ подано апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, оскарження якої окремо від рішення суду не передбачено нормами Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Буцефал , м. Київ на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020 року про відмову у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду у справі № 915/185/20 підлягає поверненню скаржнику на підставі п. 4 ч. 5 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 234, 254, 255, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Повернути без розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Буцефал , м. Київ на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020 року про відмову у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду у справі № 915/185/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга з додатками на 13 аркушах.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Н.М. Принцевська А.І. Ярош