Рішення

від 22.10.2020 по справі 914/812/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2020 справа № 914/812/20

Господарський суд Львівської області у складі судді М.М. Петрашка розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства Львівводбуд

до відповідача-1 Дочірнього підприємства Дрогобицька пересувна механізована колона-72 Відкритого акціонерного товариства Львівводбуд

до відповідача-2 Приватного підприємства Фірма Західводбуд

за участю у справі третьої особи-1 , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1

за участю у справі третьої особи-2 , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2

про визнання недійсним договору

за участю представників :

від позивача ОСОБА_3

від відповідач-1 ОСОБА_4

від відповідача-2 Кривич Р.В.

від третьої особи-1 ОСОБА_1

від третьої особи-2 не з`явився

Суть спору : Позов заявлено Відкритим акціонерним товариством Львівводбуд до відповідача-1 Дочірнього підприємства Дрогобицька пересувна механізована колона-72 Відкритого акціонерного товариства Львівводбуд до відповідача-2 Приватного підприємства Фірма Західводбуд , за участю у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору №12 про надання послуг будівельних робіт від 01.04.2016р., що укладений між Дочірним підприємством Дрогобицька пересувна механізована колона-72 Відкритого акціонерного товариства Львівводбуд та Приватним підприємством Фірма Західводбуд .

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 22.10.2020р. позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 22.10.2020р. позов визнав повністю з підстав, що наведені у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача-2 та третя особа-1 в судовому засіданні 22.10.2020р. проти позову заперечили.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представників позивача, відповідачів та третю особу-1, суд встановив таке.

Відповідно до пункту 1.1. статуту відповідача-1, Дрогобицька пересувна механізована колона-72 Відкритого акціонерного товариства Львівводбуд (далі - Підприємство) утворена відповідно до Законів України Про господарські товариства , Про власність , Про підприємства в Україні , Про підприємство , статуту ВАТ Львівводбуд на базі ПМК-72.

Пунктом 1.2. статуту відповідача-1 передбачено, що єдиним засновником та власником підприємства є Відкрите акціонерне товариство Львівводбуд (далі - Товариство). Дрогобицька пересувна механізована колона-72 Відкритого акціонерного товариства Львівводбуд є Дочірнім підприємством ВАТ Львівводбуд .

Згідно із пунктом 3.2. статуту відповідача-1, підприємство входить у структуру товариства, здійснює частину основних господарських функцій ВАТ Львівводбуд і проводить свою діяльність відповідно до законодавства України, статуту ВАТ Львівводбуд , внутрішніх нормативних актів товариства, рішень загальних зборів акціонерів, спостережної ради, наказів та розпоряджень генерального директора (голови правління) товариства, а також даного статуту.

Відповідно до пункту 3.3. статуту відповідача-1, підприємство має відокремлене майно, статус якого визначено у розділі 4 статуту, яке враховується на окремому балансі, розрахунковий рахунок та інші рахунки (в тому числі валютний) в банківських установах, печатку, штампи з власним найменуванням, та вказівкою на належність товариству (ВАТ Львівводбуд ), фірмовий бланк, та інші атрибути юридичної особи.

Пунктом 3.4. статуту відповідача-1 передбачено, що підприємство для досягнення мети своєї статутної діяльності має право від свого імені укладати угоди сума яких, в кожному окремому випадку, не повинна перевищувати встановленого виконавчим органом товариства граничного рівня; набувати, відчужувати за згодою виконавчого органу товариства майно, майнові та особисті немайнові права та обов`язки. Воно має право бути позивачем та відповідачем у судах, самостійно вступати у встановлені законом правовідносини з іншими юридичними та фізичними особами. Така діяльність підприємства здійснюється з додержанням принципу забезпечення пріоритетності прав та інтересів власника, яким є товариство.

Згідно п.5.5. статуту відповідача-1, підприємство має право від свого імені укладати договори сума яких, в кожному окремому випадку, не повинна перевищувати встановленого виконавчим органом товариства рівня.

Відповідно до пункту 5.7. статуту відповідача-1, підприємство очолює керівник. Найняття (призначення, обрання) та звільнення з посади керівника є правом товариства - власника майна підприємства і реалізується безпосередньо генеральним директором. Повноваження керівника визначаються статутом, контрактом, внутрішніми нормативними актами товариства та розпорядчими документами органів управління товариства. Керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком питань віднесених до компетенції інших органів управління товариством. Угоди, які були укладені керівником Підприємства з перевищенням меж компетенції, встановленої Статутом, контрактом, внутрішніми нормативними актами та розпорядчими документами органів управління Товариства, визнаються недійсними з моменту їх укладення згідно з чинним законодавством.

Пунктом 5.3.2. статуту визначено, що виконавчий орган товариства погоджує проекти договорів підприємства у випадках, коли сума договору або взаємопов`язаних договорів перевищує визначену виконавчим органом товариства.

Керівник підприємства, зокрема: подає на затвердження товариства річний звіт та баланс підприємства; звітується перед Генеральним директором та несе відповідальність за виконання контрольних цифр, бюджету та основних показників фінансово-господарської діяльності підприємства; керується в своїй діяльності та при прийнятті рішень пріорітетністю корпоративних, фінансово-господарських та інших інтересів товариства (п.5.8. статуту).

Відповідно до пункту 2.1.2. Положення про порядок укладення та виконання договорів Відкритого Акціонерного Товариства Львівводбуд , рішення про укладення договорів товариством та дочірніми підприємствами ВАТ Львівводбуд приймає генеральний директор ВАТ Львівводбуд у випадках коли сума договору складає більше 50000,00 грн. Керівники дочірніх підприємств ВАТ Львівводбуд приймають рішення про укладення договорів коли сума договору не перевищує граничної суми в розмірі 50000,00 грн.

01.04.2016р. між Дочірнім підприємством Дрогобицька пересувна механізована колона-72 (замовник) в особі начальника Кривича Романа Васильовича, який діє на підставі статуту, з однієї сторони та Приватним підприємством Фірма Західводбуд (виконавець) в особі директора ОСОБА_5 , що діє на підставі статуту, з другої сторони укладено договір №12 про надання послуг будівельних механізмів.

Відповідно до пункту 1.1. договору, виконавець на підставі та у відповідності до замовлення надає змовнику послуги будівельних механізмів (надалі - послуги), на об`єктах будівництва (надалі - об`єкти): послуги екскаватора Едер 0.9 м.куб.; послуги крана КТА 18.

Згідно із пунктом 1.2. договору, вид послуг визначається в акті прийому-передачі наданих послуг (надалі - акт) та/або у рахунках-фактурах до цього договру.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що сума договору складає 686700,00 грн. (шістсот вісімдесят шість тисяч сімсот гривень), в тому числі ПДВ 114450,00 грн.

У пункті 2.2. договору зазначено, що оплата проводиться на підставі щомісячного виконання робіт по акту виконаних робіт.

Відповідно до пункту 2.3. договору, замовник зобов`язується в п`ятиденний термін після підписання договору перерахувати виконавцю в формі авансу 30% вартості робіт по договірній ціні.

Згідно із пунктом 7.1. договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками стоорін та діє до 31.12.2016р. У будь якому випадку цей договір діє до повного виконання своїх обов`язків сторонами.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі, якщо жодна із сторін не повідомляє іншу сторону за 20 (двадцять) календарних днів до дати закінчення дії договору про припинення дії договору, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік.

Відповідно до пункту 10.5. договору, сторони підтверджують, що на момент укладення даного договору, вони є особами відповідно до діючого законодавства України, мають необхідні ліцензії, квоти, або інші документи, необхідні для здійснення, передбачуваної за умовами даного договору. Фізичні особи, що підписали даний договір і зазначені в преамбулі, мають необхідні повноваження й не мають обмежень прав по підписанню й виконанню даного договору.

Вказаний договір №12 про надання послуг будівельних механізмів від 01.04.2016р. зі сторони Дочірнього підприємства Дрогобицька пересувна механізована колона-72 підписав начальник ОСОБА_1 , а зі сторони Приватного підприємства Фірма Західводбуд директор Кулик Оксана Іванівна.

На виконання вказаного договору між його сторонами було підписано такі акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): за квітень 2016р. (підписаний 30.04.2016р.) №ОУ-0000008 на суму 160000,00 грн., за травень 2016р. (підписаний 31.05.2016р.) №ОУ-0000010 на суму 200000,00 грн., за червень 2016р. (підписаний 30.06.2016р.) №ОУ-0000014 на суму 194700,00 грн., за липень 2016р. (підписаний 30.07.2016р.) №ОУ-0000017 на суму 132000,00 грн. Згідно цих актів, сторони претензій одна до одної не мають.

Затвердив та підписав вказані акти зі сторони Дочірнього підприємства Дрогобицька пересувна механізована колона-72 директор ОСОБА_1 , а зі сторони Приватного підприємства Фірма Західводбуд директор ОСОБА_5 .

01.05.2018р. між сторонами договору було підписано акт звірки взаєморозрахунків, у відповідності до якого станом на 01.05.2018р. заборгованість відповідача-1 перед відповідачем-2 становить 686500,00 грн.

Вказаний акт звірки взаєморозрахунків від 01.05.2018р. на суму 686500,00 грн. від Дочірнього підприємства Дрогобицька пересувна механізована колона-72 (замовник) підписав начальник ОСОБА_1 , а від Приватного підприємства Фірма Західводбуд (виконавець) - директор ОСОБА_5 .

Також як зазначає позивач, відповідно до наказу генерального директора Відкритого акціонерного товариства Львівводбуд від 12.04.2018р. №04/12-1-к ОСОБА_1 був відсторонений від виконання обов`язків начальника Дрогобицької ПМК-72 ВАТ Львівводбуд з 12.04.2018р.

Таким чином, як стверджує позивач, при укладенні договору від 01.04.2016р. на суму 686700,00 грн., підписанні актів виконаних робіт на вказану суму та акту звірки взаєморозрахунків на суму 686500,00 грн., ОСОБА_1 діяв з перевищенням своїх повноважень, оскільки Положення про порядок укладення та виконання договорів Відкритого Акціонерного Товариства Львівводбуд , рішення про укладення договорів товариством та дочірніми підприємствами ВАТ Львівводбуд приймає генеральний директор ВАТ Львівводбуд у випадках коли сума договору складає більше 50000,00 грн., а з 12.04.2018р. був відсторонений від виконання обов`язків начальника Дрогобицької ПМК-72 ВАТ Львівводбуд .

При цьому позивач зазначає, що уповноважений орган - Відкрите акціонерне товариство Львівводбуд жодних дій щодо схвалення оспорюваного правочину, укладеного Дочірнім підприємством Дрогобицька пересувна механізована колона-72 не вчиняв.

Крім того, як зазначив позивач, станом на 01.04.2016р. (станом на дату укладення договору №12) керівником Дочірнього підприємства Дрогобицька пересувна механізована колона-72 був ОСОБА_1 , який станом на цю ж дату також був єдиним засновником, керівником та підписантом відповідача-2 (Приватного підприємства Фірма Західводбуд ).

Як на підставу задоволення позову позивач також посилається на те, що у вказаних актах здачі-приймання робіт не вказано переліку конкретних послуг, що були надані екскаватором Едер 0.9 м.куб. та краном КТА 18, а рахунки-фактури відсутні.

Також позивач звертає увагу на те, що у відповідності до умов договору, відповідач-1 не перерахував на рахунок відповідача-2 аванс в розмірі 30% від вартості робіт, а необхідності для залучення послуг екскаватора та крана на договірних умовах не було, оскільки на балансі Дочірнього підприємства Дрогобицька пересувна механізована колона-72 наявна будівельна техніка, зокрема, багатоковшовий екскаватор, одноковшові екскаватори, бульдозери, трактори та інша інша будівельна техніка.

Отже, на думку позивача, сторони оспорюваного договору не мали наміру виконувати його умови - здійснювати оплату та фактично надавати послуги.

Натомість, за твердженням позивача, оспорюваний правочин було вчинено з метою створення штучного боргу перед контрагентом (Приватним підприємством Фірма Західводбуд ) з метою незаконного виведення коштів з власності підпиємства Дочірнього підприємства Дрогобицька пересувна механізована колона-72 та введення в оману єдиного його власника та засновника вказаного підприємства - Відкритого акціонерного товариства Львівводбуд .

Крім того позивач зазначає про те, що незважаючи на те, що з 24.04.2018р. ОСОБА_1 став керівником Приватного підприємства Фірма Західводбуд , акт звірки взаєморозрахунків від 01.05.2018р. зі сторони Приватного підприємства Фірма Західводбуд підписаний ОСОБА_5 , яка значиться у вказаному акті як директор вказаного підприємства.

В подальшому, 03.05.2018р. між Приватним підприємством Фірма Західводбуд в особі директора ОСОБА_5 (первісний кредитор) та ромадянином ОСОБА_2 (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає право вимоги новому кредитору за договором №12 про надання послуг будівельних механізмів від 01.04.2016р. та набуває право вимагати оплати заборгованості в розмірі 686500,00 грн. від Дочірнього підприємства Дрогобицька пересувна механізована колона-72 Відкритого акціонерного товариства Львівводбуд (боржник).

04.05.2018р. Приватним підприємством Фірма Західводбуд в особі директора ОСОБА_5 було скеровано начальнику Дочірнього підприємства Дрогобицька пересувна механізована колона-72 ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги на суму 686500,00 грн. за вищезазначеним договором. Вказане повідомлення про відступлення права вимоги отримане начальником відповідача-1 04.05.2018р.

Крім того, 08.05.2018р. новим кредитором за договром про відступлення права вимоги від 03.05.2018р. ( ОСОБА_2 ) на адресу Дочірнього підприємства Дрогобицька пересувна механізована колона-72 Відкритого акціонерного товариства Львівводбуд (місто Дрогобич, вулиця Пилипа Орлика, 20) було скеровано лист із вимогою про сплату 686500,00 грн. Вказаний лист ОСОБА_1 отримав 08.05.2018р.

У відповідь на вказаний лист Дочірнім підприємством Дрогобицька пересувна механізована колона-72 в особі начальника Кривича Романа Васильовича на адресу ОСОБА_2 надіслано лист №34 від 14.06.2018р. із переліком майна підприємства, в якому зазначено, що претензія про сплату коштів не може бути задоволена.

03.12.2018р. Дочірнім підприємством Дрогобицька пересувна механізована колона-72 в особі начальника Кривича Романа Васильовича була видана довіреність Кулик Оксані Івнівній з правом представляти інтереси Дочірнього підприємства Дрогобицька пересувна механізована колона-72 Відкритого акціонерного товариства Львівводбуд у Дрогобицькому міськрайонному суді у справі за позовом ОСОБА_2 до Дрогобицька пересувна механізована колона-72 Відкритого акціонерного товариства Львівводбуд .

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 08.02.2019р. у справі №442/4606/18, у якій позов відповідачем визнано, ухвалено позов задоволити та стягнути з Дрогобицької пересувної механізованої колони-72 Відкритого акціонерного товариства Львівводбуд на користь ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 686500,00 грн. та 6865,00 грн. судових витрат.

У зв`язку з наведеними обставинами позивач вважає, що договір №12 про надання послуг будівельних механізмів від 01.04.2016р. є фіктивним та укладений внаслідок зловмисної домовленості сторін даного правочину, а тому повинен бути визнаний недійсним.

Відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, в якому Дочірнє підприємство Дрогобицька пересувна механізована колона-72 позов визнало повністю, зазначаючи при цьому, що договір №12 від 01.04.2016р укладений керівником Дочірнього підприємства Дрогобицька пересувна механізована колона-72 Відкритого акціонерного товариства Львівводбуд з порушенням установчих документів дочірнього підприємства і внутрішніх нормативних актів товариства, що є обов`язковими до виконання посадовими особами.

Також відповідач-1 зазначив, що відсутність ідентифікаційних ознак механізмів зазначених в договорі, а також відсутність погодженої сторонами істотної умови договору - вартості однієї машино-години роботи механізмів ставить під сумнів той факт, що саме передбачені договором механізми виконували роботу згідно підписаних актів виконаних робіт, а також не зрозуміло яким чином в підписаних сторонами актах здачі-приймання робіт визначалась вартість виконаних робіт за місяць із загальної вартості передбаченої договором.

Крім того відповідач-1 зазначив, що наявні в матеріалах справи акти здачі-приймання робіт не є первинними документами бухгалтерського обліку згідно із вимогами Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому не можуть свідчити про факт підтвердження господарської операції.

Крім того за твердженням відповідача-1, відсутність в актах суми ПДВ та відсутність посилання на договір №12 від 01.04.2016р. вказує на те, що ці акти не мають належного відношення до зазначеного договору.

Відповідач-1 зазначає про те, що зазначені факти свідчать про фіктивність договору №12 від 01.04.2016р. у зв`язку з чим цей договір Дочірнє підприємство Дрогобицька пересувна механізована колона-72 визнає позов у повному обсязі.

Відповідач-2 проти задоволення позову заперечив, подавши письмові пояснення по суті спору, в яких Приватне підприємство Фірма Західводбуд зазначає про те, що у статуті Дочірнього підприємства Дрогобицька пересувна механізована колона-72 не міститься обмеження на укладення договорів на суму не більше 50000,00 грн.

За твердженням відповідача-2 ОСОБА_1 не був ознайомлений з Положенням про порядок укладення та виконання договорів Відкритого Акціонерного Товариства Львівводбуд , в якому зазначається, що керівники дочірніх підприємств ВАТ Львівводбуд приймають рішення про укладення договорів коли сума договору не перевищує граничної суми в розмірі 50000,00 грн.

Крім того, відповідач-2 зазначає про те, що ОСОБА_1 про відсторонення його від обов`язків начальника Дочірнього підприємства Дрогобицька пересувна механізована колона-72 дізнався лише у березні 2020р., оскільки зміни в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено лише 14.01.2020р.

Щодо наявності у відповідача-1 будівельної техніки, відповідач-2 зазначив про те, що така техніка знаходиться у неналежному технічному стані та підлягає списанню, у зв`язку з чим Дочірнє підприємство Дрогобицька пересувна механізована колона-72 змушене було орендувати будівельну техніку Приватного підприємства Фірма Західводбуд на договірних основах.

З врахуванням наведених обставин, відповідач-2 стверджує, що ОСОБА_1 як керівник Дочірного підприємства Дрогобицька пересувна механізована колона-72 станом на дату підписання договору діяв в межах наданих йому повноважень, а тому мав право на підписання договору від імені відповідача-1, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представників позивача, відповідачів та третю особу-1, суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити з таких підстав .

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частинами 1, 2 та 3 статті 13 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно із частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Як встановлено судом, 01.04.2016р. між Дочірнім підприємством Дрогобицька пересувна механізована колона-72 (замовник) в особі начальника ОСОБА_1 , який діє на підставі статуту, з однієї сторони та Приватним підприємством Фірма Західводбуд (виконавець) в особі директора ОСОБА_5 , що діє на підставі статуту, з другої сторони укладено договір №12 про надання послуг будівельних механізмів.

Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частинми 2, 5 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.02.2020р., засновником та підписантом Приватного підприємства Фірма Західводбуд є ОСОБА_5 , а керівником вказаного підприємства є ОСОБА_1 .

Однак, із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.04.2016р., тобто сформованого станом на дату підписання оспорюваного договору, єдиним засновником, керівником та підписантом Приватного підприємства Фірма Західводбуд є ОСОБА_1 .

Слід звернути увагу на реєстраційні дії щодо Приватного підприємства Фірма Західводбуд , які зазначені у витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.02.2020р., згідно яких, з моменту утворення юридичної особи (30.05.2006р.) до 03.04.2018р. зміни до складу засновників, зміни керівника та підписантів не проводились.

Тобто, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_5 підписуючи 01.04.2016р. договір №12 про надання послуг будівельних механізмів, а також Акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) за квітень, травень, червень, липень 2016 року, не була уповноважена на вчинення таких дій від імені Приватного підприємства Фірма Західводбуд.

Іншого судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено.

В судовому засіданні представник відповідача-2 та третьої особи-1 зазначив, що ОСОБА_5 на дату укладення оспорюваного договору діяла від імені Приватного підприємства Фірма Західводбуд на підставі довіреності, однак жодної довіреності з такими повноваженнями до матеріалів справи не долучено. Водночас, у договорі та актах здачі - приймання робіт вона зазначена як директор, а не представник на підставі довіреності.

Тобто, у даному випадку в силу припису частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності оспорюваного правочину є недодержання стороною вимог, встановлених частиною 2 статті 203 названого Кодексу, а саме на момент вчинення правочину ОСОБА_5 не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Тим не менше, Відповідно до пункту 10.5. договору № 12 від 01.04.2016р., сторони підтверджують, що на момент укладення даного договору, вони є особами відповідно до діючого законодавства України, мають необхідні ліцензії, квоти, або інші документи, необхідні для здійснення, передбачуваної за умовами даного договору. Фізичні особи, що підписали даний договір і зазначені в преамбулі, мають необхідні повноваження й не мають обмежень прав по підписанню й виконанню даного договору.

Тобто, на дату укладення оспорюваного правочину відповідачу-1 та відповідачу-2 було відомомо про правові наслідки такого правочину, а також про те, що такий правочин вже на дату його укладення мав ознаки фіктивного (оманливого), оскільки керівником обох був ОСОБА_1 .

Як встановлено судом, 01.05.2018р. між сторонами оспорюваного договору було підписано акт звірки взаєморозрахунків, у відповідності до якого станом на 01.05.2018р. заборгованість відповідача-1 перед відповідачем-2 становить 686500,00 грн. Вказаний акт звірки взаєморозрахунків від Дочірнього підприємства Дрогобицька пересувна механізована колона-72 (замовник) підписав директор ОСОБА_1 , а від Приватного підприємства Фірма Західводбуд (виконавець) - директор ОСОБА_5 , яка на дату підписання акту звірки вже була засновником цього приватного підриємтсва та діяла від його імені як підписант, що вбачається з витягу з ЄДР.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, станом на дату укладення договору від 01.04.2016р. та станом на дату підписання акту звірки взаєморозрахунків, ОСОБА_1 був керівником як Дочірнього підприємства Дрогобицька пересувна механізована колона-72 , так і керівником Приватного підприємства Фірма Західводбуд .

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку, що у 2018 році відповідачами було схвалено оспорюваний правочин, і відповідно в силу частини 2 статті 241 Цивільного кодексу України, такий правочин створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Разом з тим, факт укладення оспорюваного договору встановлено у рішенні Дрогобицького міськрайонного суду від 08.02.2019р. у справі №442/4606/18.

Якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним (п.2.6. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 29 травня 2013 року №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними ).

Згідно з частинами 1, 2 статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони, вчиняючи його, знають, що він не буде виконаним. Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. Вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину. Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 березня 2019 року у справі № 903/439/18).

Як вказано у п.3.11. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 29 травня 2013 року №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , фіктивний правочин (стаття 234 ЦК України) є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.

Кваліфікуючими ознаками оспорюваного договору від 01.04.2016р. № 12 є виконання послуг будівельних механізмів виконавцем та оплата цих послуг замовником.

Відповідно до пункту 2.3. договору, замовник зобов`язується в п`ятиденний термін після підписання договору перерахувати виконавцю в формі авансу 30% вартості робіт по договірній ціні. А у пункті 2.2. договору зазначено, що оплата проводиться на підставі щомісячного виконання робіт по акту виконаних робіт.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення відповідачем-1 дій, спрямованих на виконання умов договору про оплату. В свою чергу відповідач-2 не вчинив жодних дій щодо витребування у відповідача-1 коштів за виконані роботи.

Проте, не звертаючись до Дочірнього підприємства Дрогобицька пересувна механізована колона-72 з вимогою оплатити виконані роботи, після підписання 01.05.2018р. акту звірки, 03.05.2018р. Приватне підприємство Фірма Західводбуд відступає право вимоги третій особі-2 ОСОБА_2 за оспорюваним договором. Надалі відповідач - 2 скеровує на адресу відповідача-1 лише повідомлення про відступлення права вимоги.

У подальшому, третя особа ОСОБА_2 звертається з позовом до суду про стягнення з відповідача-2 заборгованості за договором про відступлення права вимоги, а Дочірнє підприємство Дрогобицька пересувна механізована колона-72 видає довірність ОСОБА_5 (яка є засновником та підписантом ПП Фірма Західводбуд ) на право представляти інтереси відповідача-1 у Дрогобицькому міськрайонному суді у справі №442/4606/18 за позовом ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства Дрогобицька пересувна механізована колона-72 .

Окрім цього, відповідно до пункту 1.1. договору, виконавець на підставі та у відповідності до замовлення надає змовнику послуги будівельних механізмів (надалі - послуги), на об`єктах будівництва (надалі - об`єкти): послуги екскаватора Едер 0.9 м.куб.; послуги крана КТА 18.

З Актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) за квітень, травень, червень, липень 2016 року, встановлено, що надавались послуги екскаватора на загальну суму 325000,00 грн., та послуги крана на загальну суму 361700,00 грн.

Згідно відповіді Головного управління держпраці у Львівській області № 10256/1/09-09 від 30.07.2020р. Щодо наявності майна , на адвокатський запит №30-07/20 від 30.07.2020, у Головному управлінні не здійснювались реєстраційні дії щодо вказаних транспортних засобів (екскаватор Едер 0.9 та крана КТА 18).

Відповідно до відповіді Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області № 13/5235 від 19.08.2020р. на адвокатський запит від 31.07.2020р. № 31-07/20, - 05.03.2009 року в Інспекції державного технічного нагляду Львівської ОДА зареєстровано екскаватор ЕДЕР М825В. Вищезазначений екскаватор було знято з обліку 14.06.2016р. в Державній інспекції сільського господарства у Львівській області. Інші реєстраційні дії згідно електронної бази даних машин, за ПП Фірма Західводбуд в Держпродспоживслужбі на території Львівської області не проводились.

Таким чином, доказів наявності крана КТА 18 у ПП Фірма Західводбуд як до так і після укладення оспорюваного договору, тобто протягом квітня, травня, червня, липня 2016р., у матеріалах справи відсутні. Водночас, доказів наявності у відповідача-2 екскаватора у липні 2016р. суду також не представлено.

Тобто, аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вчиняючи оспорюваний правочин, його сторони заздалегідь знали, що він не буде виконаним. З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що вчиняючи цей правочин, сторони мали інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином.

Суд вважає, що такі дії свідчать про те, що наміри сторін оспорюваного правочину не були спрямовані на створення правових наслідків, які обумовлювалися самим правочином, і в підтвердженням цього є, зокрема, невчинення жодних дій на виконання цього правочину будь-якою з сторін.

До того ж, з клопотанням (вх. № 22726/20 від 28.07.2020р.) ПП Фірма Західводбуд додала копію листа ПП Фірма Західводбуд № 4 від 17.03.2020 року у відповідь на адвокатський запит №01-03/20 від 11.03.2020 року.

У вказаній відповіді Приватним підприємством Фірма Західводбуд зазначено, що: 1) ПП Фірма Західводбуд володіло екскаватором ЕDЕМ М825В, 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був придбаний в 2009 році (транспортний засіб відчуджено, копію Свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 - долучаю); 2) ПП Фірма Західводбуд володіло автомобільним краном КТА-18, який був переобладнаний в 2010 році на Дрогобицькому автокрановому заводі, на базі автомобіля КРАЗ, придбаного в 2009 році в м.Кременчузі (транспортний засіб відчуджено, копія Свідоцтва про реєстрацію не збереглась).

Також у відповіді зазначено, що повідомити про конкретних осіб, які здійснювали роботи, копії документів про перелік наданих послуг, замовників послуг, підприємство не має можливості, оскільки з 01.01.2013 року для визначення строків зберігання документації використовується редакція Перелік типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджена Наказом Мін`юсту України від 12.04.2012 року №578/5 із змінами від 02.04.2013 року, згідно з яким строк зберігання нарядів, актів виконаних робіт, цивільно-правових договорів становив 3 роки, і відповідно такі документи є знищеними.

Проте, до матеріалів справи не долучено жодних доказів, які б підтверджували факт знищення документів пов`язаних з виконанням договору № 12 про надання послуг будівельних механізмів від 01.04.2016р. (акт вилучення, знищення тощо). Окрім пояснень щодо цієї господарської операції, жодних документальних підтверджень про її здійснення суду надано не було.

Разом з тим, жодна із сторін правочину не надала доказів відображення у бухгалтерському обліку відповідної господарської операції пов`язаної з наданням послуг будівельних механізмів чи доказів наявності у квітні-липні 2016 році на балансі ПП Фірма Західводбуд будь-якої техніки, і зокрема екскаватора Едер 0.9 та крана КТА 18.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача, що оспорюваний правочин було вчинено з метою створення штучного боргу перед контрагентом (Приватним підприємством Фірма Західводбуд ), і зокрема не виключно, що з метою введення в оману єдиного його власника та засновника вказаного підприємства - Відкритого акціонерного товариства Львівводбуд щодо фінансово-господарської діяльності підприємства.

Крім того, позивач зазначає, що уповноважений орган - Відкрите акціонерне товариство Львівводбуд жодних дій щодо схвалення оспорюваного правочину не вчиняв та дозволів на його укладення не надавав, проте відповідач-2 зазначив, що у статуті Дочірнього підприємства Дрогобицька пересувна механізована колона-72 не міститься обмеження на укладення договорів на суму не більше 50000,00 грн., про які стверджує позивач.

Так, як на доказ про встановлені обмеження, позивач посилається на пункт 2.1.2. Положення про порядок укладення та виконання договорів Відкритого Акціонерного Товариства Львівводбуд , відповідно до якого, рішення про укладення договорів товариством та дочірніми підприємствами ВАТ Львівводбуд приймає генеральний директор ВАТ Львівводбуд у випадках коли сума договору складає більше 50000,00 грн. Керівники дочірніх підприємств ВАТ Львівводбуд приймають рішення про укладення договорів коли сума договору не перевищує граничної суми в розмірі 50000,00 грн.

Тим не менше, пунктом 3.4. статуту відповідача-1 передбачено, що підприємство для досягнення мети своєї статутної діяльності має право від свого імені укладати угоди сума яких, в кожному окремому випадку, не повинна перевищувати встановленого виконавчим органом товариства граничного рівня.

Згідно п.5.5. статуту відповідача-1, підприємство має право від свого імені укладати договори сума яких, в кожному окремому випадку, не повинна перевищувати встановленого виконавчим органом товариства рівня.

Відповідно до пункту 5.7. статуту відповідача-1, підприємство очолює керівник. Найняття (призначення, обрання) та звільнення з посади керівника є правом товариства - власника майна підприємства і реалізується безпосередньо генеральним директором. Повноваження керівника визначаються статутом, контрактом, внутрішніми нормативними актами товариства та розпорядчими документами органів управління товариства. Керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком питань віднесених до компетенції інших органів управління товариством. Угоди, які були укладені керівником Підприємства з перевищенням меж компетенції, встановленої Статутом, контрактом, внутрішніми нормативними актами та розпорядчими документами органів управління Товариства, визнаються недійсними з моменту їх укладення згідно з чинним законодавством.

Зі змісту вищенаведених положень статуту Дочірнього підприємства Дрогобицька пересувна механізована колона-72 Відкритого акціонерного товариства Львівводбуд вбачається, що в кожному окремому випадку, сума договору не повинна перевищувати встановленого виконавчим органом товариства граничного рівня.

Зі змісту наведених положень статуту суд приходить до висновку, що у кожному окремому випадку, або принаймні інформативно, відповідач-1 зобов`язаний погоджувати з виконавчим органом Відкритого акціонерного товариства Львівводбуд межі граничного рівня суми договору, який ним може укладатися, зокрема з метою вступу у договірні правовідносини з іншими суб`єктами господарювання. Тим більше якщо сума договору є значною, що складає 686500,00 грн.

Проте доказів схвалення оспорюваного правочину позивачем чи погодження на його укладення зі сторони позивача, матеріали справи не містять, а відтак такий правочин вважається таким, що укладений особою, яка не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності в силу положень статуту.

Суд звертає увагу, що згідно із пунктом 3.2. статуту відповідача-1, підприємство входить у структуру товариства, здійснює лише частину основних господарських функцій ВАТ Львівводбуд і проводить свою діяльність відповідно до законодавства України, статуту ВАТ Львівводбуд , внутрішніх нормативних актів товариства, рішень загальних зборів акціонерів, спостережної ради, наказів та розпоряджень генерального директора (голови правління) товариства, а також даного статуту.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, суд вважає наявними основні ознаки фіктивності оспорюваного правочину, такі як: введення в оману щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Отже, укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків та без необхідного обсягу цивільної дієздатності є порушенням частин першої, другої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Враховуючи досліджені та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити повністю.

Керуючись статтями 13, 74, 76, 77, 78, 86, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ

1 . Позов задовольнити.

2 . Визнати недійсним договір №12 про надання послуг будівельних механізмів від 01.04.2016р., що укладений між Дочірнім підприємством Дрогобицька пересувна механізована колона-72 Відкритого акціонерного товариства Львівводбуд (82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Пилипа Орлика, будинок 20, ідентифікаційний код 01037011) та Приватним підприємством Фірма Західводбуд (82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Пилипа Орлика, будинок 20, ідентифікаційний код 34454276).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.11.2020р.

Суддя М.М. Петрашко