Постанова

від 04.11.2020 по справі 160/2155/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/2155/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.

розглянувши в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року (суддя Царікова О.В.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.02.2020: № 0006553306, №0006563306, № 0006583306), № 0006673306), № 0006123306, № 0006113306, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 07.02.2020 № 0006593306 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2020 № Ф -0006603306.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року позов задоволено частково.

Суд вирішив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.02.2020 №0006553306 (форма Р ).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.02.2020 №0006563306 (форма Р ).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.02.2020 №0006583306 (форма Р ).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.02.2020 №0006673306 (форма Н ).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.02.2020 №0006113306 (форма ПС ).

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.02.2020 №0006593306 про застосування штрафних санкцій у розмірі 21389,24 грн. за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.02.2020 № Ф-0006603306 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску у розмірі 123481,60 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, судом першої інстанції не було враховано виявлені перевіркою порушення податкового законодавства позивачем.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія судів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції було встановлено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 01.01.2016 по 31.12.2018, результати якої оформлені актом від 02.01.2020 №15/04-36-33-06/ НОМЕР_1 .

Актом перевірки встановлено порушення - п. 177.1, п.177.2., п. 177.4 ст. 177 ПК України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб у розмірі 101030,4 грн. в тому числі по періодам: 2016 рік - 12243,71 грн., 2017 рік - 49485,06 грн., 2018 рік - 39301,63 грн.;

- п. 4 ч. 1 ст. 4, п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7, ч.5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в частині не донарахування ЄСВ у сумі 123481,58 грн., у т.ч., по періодам: 2016 рік - 14964,54 грн., 2017 рік - 60481,74 грн., 2018 рік - 48035,30 грн.;

- п.п. 1.2 п.16 прим.1 підр. 10 Розділу ХХ, п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст.163, п.п. 164.1.3 п.164.1 ст.164, п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України, розділу IV Податкового Кодексу № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено військовий збір на суму 8419,20 грн., у т.ч., по періодам: 2016 рік - 1020, 31 грн., 2017 рік - 4123,75 грн., 2018 рік - 3275,14 грн.;

- п. 198.5 ст. 198, п.199.1 ст.199 ПК України, ФОП ОСОБА_1 не нарахував податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, не признав суму умовного продажу, не склав і не зареєстрував в ЄРПН податкові накладні на загальну суму ПДВ 37895 грн., у т.ч., за грудень 2016 року на суму ПДВ - 11179,00 грн., за грудень 2017 року на суму ПДВ - 12598,00 грн., грудень 2018 року на суму ПДВ - 14118,00 грн;

- п. 201.1 ст. 201 ПК України порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН та не реєстрація податкових накладних в ЄРПН на загальну суму ПДВ 37895,00 грн., у т.ч., за грудень 2016 року на суму ПДВ - 11179,00 грн., за грудень 2017 року на суму ПДВ - 12598,00 грн., грудень 2018 року на суму ПДВ - 14118,00 грн;

- п.п.16.1.3. п.16.1. ст.16 ПК України, в частині не надання до контролюючих органів повної інформації щодо об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП;

- п. 51.1 ст. 51. п.п.. б п.176.2 статті 176 ПК України, розділу 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум, утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 в частині подання з помилками податкових розрахунків про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків за III квартал 2017 року, І квартал 2018 року, II кв. 2018 року, IV квартал 2018 року та неподання розрахунку за IV квартал 2017 року.

З описової частини акту вбачається, що вказані порушення є наслідком того, що залишок товару по даним перевірки по деяким позиціям відрізняється від залишків товару за даними платника податків. У зв`язку з означеним, посадовими особами відповідача зроблений висновок про те, що ФОП ОСОБА_1 в порушення п. 177.4 ст.177 ПК України за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 безпідставно віднесено до складу витрат, які враховуються при обчисленні чистого оподатковуваного доходу, витрати, які безпосередньо не пов`язані з отриманням доходу, а саме: витрати на придбання ТМЦ, які не були реалізовані у звітних періодах та по яким не було отримано дохід на загальну суму у розмірі 189476,11 грн. Також, ФОП ОСОБА_1 до складу інших витрат включені витрати на утримання транспортного засобу подвійного призначення, а саме: витрати на придбання запасних частин для транспортного засобу марки ГАЗ, модель 330210, 1996 року випуску на загальну суму 12078,75 грн. (без ПДВ), а саме: за 2017 рік - 4864,89 грн., за 2018 рік - 7213,86 грн.

Наведене свідчить про порушенням позивачем вимог п. 177.2, 177.4.5 п. 177.4 ст.177 ПК України та вказує на завищення документально підтверджених витрат за 2016 - 2018 рр. на загальну суму - 209204,86 грн., у т.ч., по періодам: 2016 рік - на 55895 грн.; 2017 рік - на 68857,08 грн.; 2018 рік - на 84452,78 грн.

Також, за результатами перевірки контролюючим органом встановлено заниження суми чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 561279,99 грн, в т.ч., по періодам: у 2016 рік - 68020,63 грн., у 2017 рік - 274916,99 грн., 2018 рік - 218342,37 грн., у наслідок завищення валових витрат в порушення п. 177.2 ст. 177 ПК України та заниження податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у період: з 01.01.2016 - 31.12.2018 рр. в сумі 101030,40 грн., в тому числі: за 2016 рік в сумі 12243,71 грн., 2017 рік в сумі 49485,06 грн., за 2018 рік в сумі 39301,03 грн., що в свою чергу призвело до заниження єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму у розмірі 123481, 58 грн. та військового збору на суму у розмірі 8419,20 грн..

В ході проведення перевірки за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 встановлено, що товар, придбаний для реалізації, використовувався позивачем в оподатковуваних операціях не в повному обсязі. Так, товар, який був придбаний для здійснення підприємницької діяльності у 2016 році не використовувався протягом року та у залишках товару станом на 01.01.2017 не значиться на загальну суму у розмірі 55895 грн. (крім того, ПДВ - 11179,00 грн.), у той же час ФОП ОСОБА_1 суму придбаного для реалізації товару включено до складу податкового кредиту.

Товар, який був придбаний для здійснення підприємницької діяльності у 2017 році не реалізовувався протягом року та у залишках товару станом на 01.01.2018 не значиться на загальну 62992,00 грн. (крім того, ПДВ - 12598,40 грн.), у той же час ФОП ОСОБА_1 суму придбаного для реалізації товару включено до складу податкового кредиту.

Товар, який був придбаний для здійснення підприємницької діяльності у 2018 році не реалізовувався протягом року та у залишках товару станом на 01.01.2019 не значиться на загальну суму у розмірі 70589,00 грн. (крім того, ПДВ - 14117,80 грн.), у той жде час ФОП ОСОБА_1 суму придбаного для реалізації товару включено до складу податкового кредиту.

У порушення п.198.5 ст.198, п.199.1 ст.199 ПК України ФОП ОСОБА_1 не нарахував податкові пов`язання, виходячи з бази оподаткування, не визначив суму умовного продажу, не склав і не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкові накладні в 2016 році на суму ПДВ - 11179,00 грн., в 2017 році на суму ПДВ - 12598,00 грн., в 2018 році на суму ПДВ - 14118,00 грн.

Отже, перевіркою своєчасності реєстрації податкових накладних ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення п.201.1. ст.201 ПК України, в частині не складання податкових накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством усього на суму ПДВ 37895,20 грн., у тому числі по періодам: грудень 2016 року - на 11179,00 грн., грудень 2017 року - на 12598,00 грн., грудень 2018 року - 14118,00 грн.

ФОП ОСОБА_1 згідно нотаріально засвідченого договору оренди (найму) автомобіля від 28.01.2017 у період з 2017 по 2018 роки нараховував і виплачував дохід ОСОБА_2 , яка не зареєстрована фізичною особою-підприємцем. ФОП ОСОБА_1 подані податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ до Правобережного управління у Новокодацькому районі м. Дніпра, з недостовірними даними, а саме: в податковому розрахунку за формою 1-ДФ зазначено виплачений дохід із ознакою 157 дохід, виплачений самозайнятій особі , оскільки ОСОБА_2 не є фізичною особою-підприємцем, то у розрахунку за формою 1-ДФ виплачений дохід повинен бути відображений за ознакою доходу 106 надання майна в лізинг, оренду або в суборенду . Окрім того, ФОП ОСОБА_1 згідно платіжного доручення від 22.12.2017 №1203 перераховано громадянці ОСОБА_2 кошти в сумі 3000,00 грн., але за 4 квартал 2017 року податковий рахунок за формою 1-ДФ подано не було.

ФОП ОСОБА_1 у періоді, що перевірявся, для здійснення підприємницької діяльності використовував: частину складського майданчику відкритого типу з козловим краном, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , орендований у ТОВ Астра Трейдинг (код за ЄДРПОУ 36906553) згідно договору відповідального зберігання від 18.02.2015 № 1802/С. Термін дії договору з моменту підписання 12 місяців з можливістю авто пролонгації.

Автомобіль марки ГАЗ, модель 330210, 1996 року випуску, згідно договору оренди (найму) автомобіля, нотаріально засвідченого 28.01.2017, власником якого є громадянка ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

У 2016 році орендував офісне приміщення згідно договору оренди від 01.07.2013 №АЗ -60, укладеного з ПАО Електроважхимпроект (ЄДРПОУ 01416777).

Однак, в реєстраційних даних ІС Податковий блок по ФОП ОСОБА_1 відсутня інформація щодо об`єктів, які використовуються платником податків у господарській діяльності.

На підставі акта перевірки відповідачем 07.02.2020 були винесені податкові повідомлення - рішення: №0006553306, за яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результататми річного декларування в розмірі 126288,00 грн.; №0006563306, за яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в розмірі 10524,00 грн.; №0006583306), за яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів ( робіт, послуг) в розмірі 47368,75 грн.; №0006673306, за яким застосовано штрафні санкції в розмірі 18947,50 грн. за відсутність складання та реєстрації податкових накладних в ЄРПН; № 0006123306, за яким застосовано штрафні санкції в розмірі 510,00 грн. за подання з помилками/ неподання податкових розрахунків про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків; №0006113306, за яким застосовано штрафні санкції в розмірі 170,00 грн. за ненадання до контролюючих органів повної інформації щодо об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП.

Також, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 07.02.2020 прийнято рішення №0006593306 про застосування штрафних санкцій у розмірі 21389,24 грн. за донарахування відповідним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску та винесено вимогу №Ф-0006603306 від 07.02.2020 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску у розмірі 123481,60 грн.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції в частині задоволених позовних вимог зазначив, що правомірність оскаржених рішень відповідачем не доведено.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Щодо порушення позивачем п.177.4 ст.177 ПК України у період з 01.01.2016 по 31.12.2018 в частині безпідставного віднесення до складу витрат, які враховуються при обчисленні чистого оподатковувано доходу, витрат, які безпосередньо не пов`язані з отриманням доходу, та витрат на придбання ТМЦ, які не були реалізовані у звітних періодах, дохід по яким не було отримано на загальну суму у розмірі 189476, 10 грн., у т.ч. 2016 рік - на 55895,00 грн., 2017 рік - на 62992,19 грн., 2018 рік - на 70588,92 грн.

Згідно з п.177.2 ст.177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПК України, фізичні особи -підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат. Форма та Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат затверджені наказом Міндоходів від 16.09.2013 р. № 481.

Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат не передбачено ведення залишку товарних запасів фізичними особами - підприємцями на загальній системі оподаткування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що нормами чинного законодавства обов`язок щодо ведення обліку товарних запасів фізичними особами - підприємцями на загальній системі оподаткування не передбачений.

Судом першої інстанції вірно було взято до уваги те, що інформації про невідповідність залишків товару із посиланням на конкретну номенклатуру такого товару, акт перевірки від 02.01.2020 №15/04-36-33-06/ НОМЕР_1 не містить.

Із розрахунку до податкового повідомлення - рішення від 07.02.2020 №0006553306 (форми Р ) вбачається, що донарахування суми податку на доходи фізичних осіб проведено у зв`язку з встановленим податковим органом заниженням доходу на суму 352075,15 грн., (в т.ч. по періодам: 2016 рік - 12125,65 грн., 2017 рік - 206059,91 грн., 2018 рік - 133889, 69 грн.), у той же час детального опису порушень в частині зазначених сум акт перевірки від 02.01.2020 №15/04-36-33-06/ НОМЕР_1 не містить.

Таким чином, вірними є висновки суду першої інстанції про те, що у зв`язку з тим, що в акті перевірки від 02.01.2020 №15/04-36-33-06/ НОМЕР_1 відсутній детальний опис порушення, яке, за твердженням податкового органу виразилося в тому, що залишок товару по даним перевірки по деяким позиціям відрізняється від залишків товару за даними платника податків та опис порушення ФОП ОСОБА_1 в частині заниження доходу на суму у розмірі 352075,15 грн., то відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено допущення ФОП ОСОБА_1 зазначених порушень.

Стосовно віднесення ФОП ОСОБА_1 до складу інших витрат господарської діяльності витрат на утримання транспортного засобу подвійного призначення: витрати на придбання запасних частин для транспортного засобу марки ГАЗ, модель 330210, 1996 року випуску на загальну суму у розмірі 12078,75 грн.(без ПДВ) а саме: за 2017 рік - 4864,89 грн., за 2018 рік - 7213,86 грн.

Пунктом 177.2. статті 177 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Пунктом 177.4 статті 177 ПК України визначений перелік витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.

Так, до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

- обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Разом з тим, підпунктом 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Підпунктом 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПК України передбачено, що зазначені у цій статті підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов`язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на: проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів; ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення: земельні ділянки; об`єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.

Як було встановлено судом першої інстанції, позивач відніс до складу інших витрат у період: 2017 та 2018 роки витрати на оплату придбаних запасних частин для автомобіля марки ГАЗ, модель 330210, 1996 р.в., який орендує на підставі договору оренди (найму) автомобіля від 28.01.2017 у ОСОБА_2 ..

Згідно акта перевірки від 02.01.2020 №15/04-36-33-06/ НОМЕР_1 , вартість таких витрат (з придбання запасних частин та ремонту авто) склала 12078,75 грн. (без ПДВ), а саме: за 2017 рік - 4864,89 грн., за 2018 рік - 7213,86 грн..

У той же час судом було встановлено, що ця сума 12078,75 грн.(без ПДВ), а саме: за 2017 рік - 4864,89 грн., за 2018 рік - 7213,86 грн. є сумою придбання саме запасних частин для авто.

На підтвердження здійснення придбання таких запасних частин на вказану суму, позивачем до матеріалів справи були надані видаткові накладні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки в ході перевірки не було досліджено та, відповідно, не відображено в акті перевірки зв`язок витрат позивача з його фінансово-господарською діяльністю, тому саме по собі посилання контролюючого органу на норму Податкового кодексу України щодо витрат подвійного призначення, до яких законом віднесено придбання та утримання транспортних засобів не є обґрунтованим.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов віного висновку про безпідставність доводів податкового органу про заниження позивачем суми чистого оподатковуваного доходу на загальну суму у розмірі 561279,99 грн, в т.ч., по періодам: у 2016 р. - 68020,63 грн., у 2017 р. - 274916,99 грн., 2018 р. - 218342,37 грн., унаслідок завищення валових витрат, в порушення п.177.2 ст.177 ПК України та заниження податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у період 01.01.2016 - 31.12.2018 в сумі 101030,40 грн., в тому числі: за 2016 рік в сумі 12243,71 грн., 2017 рік в сумі 49485,06 грн., за 2018р. в сумі 39301,03 грн..

Щодо встановленого під час перевірки заниження позивачем єдиного соціального внеску, суд зазначає, що спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Оскільки колегія суддів погодилась з висновками суду першої інстанції про безпідставність доводів податкового органу про заниження позивачем у періоді, що перевірявся, суми чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 561279,99 грн, це, в свою чергу, виключає правомірність донарахування відповідачем ФОП ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму у розмірі 123481,58 грн. та військового збору на суму у розмірі 8419,20 грн..

Щодо податкових повідомлень - рішень від 07.02.2020 №0006583306 ( форми Р ) та №0006673306 ( форми Н ).

У відповідності до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, в т.ч., з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Як визначено у п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.5. ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно з п.199.1. ст.199 ПК України, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено факту того, що товар, який був придбаний ФОП ОСОБА_1 для здійснення підприємницької діяльності у період з 01.01.2016 по 31.12.2018 використовувався позивачем в оподатковуваних операціях не в повному обсязі, то виключається правомірність збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 47368,75 грн. (з яких 37895,00 грн. - за податковим зобов`язанням, 9473,75 грн. - за штрафними санкціями) та застосування штрафу за відсутність складання та реєстрації податкових накладних в ЄРПН на суму 18947,50 грн.

Щодо застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн. за не надання до контролюючих органів повної інформації щодо об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП згідно з податковим повідомленням - рішенням від 07.02.2020 № 0006113306.

Згідно з п.63.3. ст.63 ПК України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

У п.22.1. ст.22 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Пунктами 8.1. та 8.2. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року №1588, передбачено, що платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом (форма 20-ОПП).

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Згідно п.п. 16.1.3 п.16.1.ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Відповідальність за неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим передбачена п.117.1 ст. 117 ПК України.

Судом першої інстанції вірно було зазначено, що податкове законодавство пов`язує обов`язок з подання звітності про об`єкти оподаткування з наявністю обов`язку по сплаті податків щодо такого об`єкта.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ФОП ОСОБА_1 у періоді, що перевірявся, для здійснення підприємницької діяльності використовував:

- частину складського майданчику відкритого типу з козловим краном, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , орендований у ТОВ Астра Трейдинг (і.к. 36906553) на підставі договору відповідального зберігання від 18.02.2015 №1802/С. Термін дії договору з моменту підписання 12 місяців з можливістю авто пролонгації;

- у 2016 році орендував офісне приміщення, згідно договору оренди від 01.07.2013 №АЗ -60, укладеного з ПАО Електроважхимпроект (і.к. 01416777).

Судом першої інстанції вірно було зазначено, що висновки Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про неподання ФОП ОСОБА_1 повідомлення за формою №20-ОПП є необгрунтованими.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 04 листопада 2020 року.

Головуючий - суддя А.А. Щербак

суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш