Постанова

від 04.11.2020 по справі 400/2176/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/2176/20

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Турецької І.О.,

за участю: секретар судового засідання - Уштаніт Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року, прийняте у складі суду судді Лебедєвої Г.В. в місті Миколаїв по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства ДУМІТРАШ до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.08.2018 року № 00070421401,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року Приватне підприємство ДУМІТРАШ (далі - Позивач, Підприємство, ПП ДУМІТРАШ ) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - Відповідач, ГУ ДПС у Миколаївській області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.08.2018 року за № 00070421401.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки висновки Відповідача протирічать вимогам податкового законодавства України. У Відповідача відсутні будь-які підстави або докази для твердження про порушення Позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 200.4 ст. 200, п. 209.1, п. 209.6, п. 209.7 ст. 209 Податкового кодексу України (далі - ПК України), як наслідок, відсутні підстави для визначення завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість за період квітень 2018 року на загальну суму ПДВ 160 921, 00 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року позов Приватного підприємства ДУМІТРАШ до Головного управління ДПС у Миколаївській області задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.08.2018 року за № 00070421401, винесене Головним управлінням ДФС у Миколаївській області.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає оскаржуване рішення таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, тому просить скасувати його повністю та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що ПП ДУМІТРАШ у період з 01.06.2015 року по 30.04.2018 року, що перевірявся, проводить закупівлю будівельних матеріалів, які у подальшому у бухгалтерському обліку списуються на об`єкти (нежитлові приміщення), що знаходяться у с. Троїцьке в Новоодеському районі Миколаївської області по вулиці Рогозина 57 , а також по вулиці Степова 23 , які є власністю підприємства. За ці періоди Підприємством до перевірки надано Акти списаних будівельних товарів (матеріалів) на загальну суму 9 789 307, 29 грн., в тому числі: за період з 01.06.2015 року по 31.12.2015 року - 1 135 841, 51 грн., за 2016 рік - 5 615 552, 87 грн., за 2017 рік - 1 642 870, 93 грн., за період з 01.01.2018 року по 30.04.2018 року - 1 395 041, 98 грн., які також відображено номенклатуру списаних будівельних матеріалів, вартість окремої позиції, загальна сума, на який об`єкт списано, назва об`єкту будівництва та рахунок списання.

Проте, на думку контролюючого органу, ПП ДУМІТРАШ не має право на податковий кредит, сплачений за придбані будівельні матеріали, оскільки відсутні докази використання цих матеріалів у ремонті чи будівництва, у зв`язку з чим зазначені витрати не пов`язані з господарською діяльністю Підприємства, що унеможливлює їх вплив на податковий облік платника податків. З цього приводу скаржник зазначає:

- в дефектних актах на модернізацію будівель та споруд визначено обсяг робіт, найменування робіт і витрат у кількості та одиницях виміру. У більшої частини Актів відсутня інформація щодо дати їх складення, відсутні ПІБ, та посада відповідальної особи, яка їх затверджувала. В дефектних актах у графі складено та перевірено зазначено лише підпис та також не має ПІБ, посади відповідальної особи, яка складала та перевіряла обсяги дефектних робіт;

- в Актах виконаних робіт відсутня інформація про інші підприємства, інформація щодо укладання договорів з генпідрядником або субпідрядником. В Актах не зазначено номеру та дати виконаних робіт, тільки місяць. За даними перевірки в період з червня 2015 року по квітень 2018 року, згідно документів наданих до перевірки, списання будівельних матеріалів в бухгалтерському обліку проводилося щомісячно. А згідно Актів виконання будівельних робіт за формою КБ-2в, ремонт та будівництво об`єктів здійснювалось у листопаді, грудні 2015 року, жовтні, грудні 2016 року та грудні 2017 року.

- згідно штатного розкладу ПП ДУМІТРАШ на підприємстві працює 36 осіб, серед яких наступні посади: директор, головний бухгалтер, керуючий с/г дільницею, агроном, інженер з охорони праці, медпрацівник, тракторист, водій, слюсар, охоронець, свинар, робітники низько кваліфікованих ручних робіт, кухонний працівник.

З огляду на зазначене, контролюючий орган дійшов висновку про відсутність на Підприємстві трудових ресурсів, які необхідні для виконання обсягів робіт з будівництва на загальну суму списаних будівельних матеріалів у сумі 9 789 307, 29 грн. Значний обсяг операцій щодо списаних будівельних матеріалів нібито використаних Підприємством для будівельних робіт нежитлових приміщень господарським способом (власними силами), передбачає значно більшого обсягу трудовитрат із відповідними фаховими знаннями. У зв`язку з цим ПП ДУМІТРАШ не могло фактично здійснювати господарські операції з врахування часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна та відсутності працівників. Враховуючи великий обсяг площ земельних ділянок, що обробляються, вирощування тваринництва (свинотоварна ферма), зазначена кількість трудового персоналу не могла фактично здійснювати на Підприємстві ще й будівельні роботи господарським способом. ПП ДУМІТРАШ не надано документів, які свідчать про залучення сторонніх підрядних організацій для виконання робіт.

Крім того, скаржник зазначає, що в періоді, що перевірявся Підприємство використовувало їдальню як нежитлове приміщення для підігріву та прийому харчів для працівників. В штатному розкладі Підприємства рахується постійний кухарний працівник зі встановленням місячним окладом заробітної плати. В їдальні встановлена електрична плита. ПП ДУМІТРАШ забезпечує роботу їдальні та надає безкоштовні послуги, які пов`язані з харчуванням працівників. Собівартість понесених витрат, які складаються з послуг електроенергії, амортизаційних відрахувань, нарахованої заробітної плати, відрахування на пенсійне забезпечення увійшли до складу загальних витрат та відображені у звітах Ф № 2 про фінансові результати за період, що перевірявся. Проте, основним видом діяльності Підприємства є вирощування та реалізація сільськогосподарської продукції. У перевіреному періоді Підприємство було зареєстровано суб`єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість: з 20.08.2002 по 31.12.2016 року, свідоцтво від 20.08.2002 анульовано за рішенням контролюючого органу у зв`язку з втратою чинності спеціального режиму оподаткування ПДВ, а з 01.01.2017 по 30.04.2018 свідоцтво № 20031376 видане контролюючим органом від 01.01.2017 - діюче. У свідоцтвах суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, виданих ПП ДУМІТРАШ , не зазначено вид діяльності, який відповідає про надання викладених вище послуг - безкоштовне харчування працівників.

Отже, на думку апелянта, вартість наданих безкоштовних послуг, пов`язаних з харчуванням працівників Підприємство мало відобразити у загальній декларації. Операції з надання послуг своїм працівникам сільськогосподарське підприємство повинно відображати в рядку 1 загальної декларації з ПДВ, де об`єктом оподаткування ПДВ є операція платників податків з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

З огляду на викладене, ГУ ДПС у Миколаївській області вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

Позивач надав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 21.06.2018 року за № 1894/14-29-03-01-28, № 1895/14-29-03-01-28, виданих Головним управлінням ДФС у Миколаївській області, головним державним ревізор-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС в Миколаївській області Рябчиць В.П., головним державним ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в Миколаївській області Дорофєєвим В.В., відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, п. 75.1 ст. 75, п. 82.1 ст. 82 ПК України на підставі наказу ГУ ДФС в Миколаївській області від 04.06.2018 року № 1202, проведена документальна планова виїзна перевірка ПП ДУМІТРАШ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.05.2015 року по 30.04.2018 року, в тому числі з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.06.2015 року по 30.04.2018 року, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.05.2015 року по 30.04.2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012 року по 30.04.2018 року.

Копію наказу ГУ ДФС в Миколаївській області від 04.06.2018 року № 1202 надіслано платнику податків 11.06.2018 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення. З направленнями від 21.06.2018 року № 1894/14-29-03-01-28, № 1895/14-29-03-01-28 ознайомлено директора ПП ДУМІТРАШ - ОСОБА_1 під підпис 26.06.2018 року.

Перевірку проведено з відома директора ПП ДУМІТРАШ ОСОБА_1 та в присутності головного бухгалтера ОСОБА_2., яка проводилась з 26.06.2018 року по 18.07.2018 року.

За результатами вищевказаної перевірки складено Акт № 1811/14-29-14-01/32143136 від 25.07.2018 року Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП ДУМІТРАШ (код за ЄДРПОУ 32143136), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.05.2015 року по 30.04.2018 року, в тому числі з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.06.2015 року по 30.04.2018 року, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.05.2015 року по 30.04.2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012 року по 30.04.2018 року , яким встановлено, зокрема, порушення ПП ДУМІТРАШ :

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 209.1, п. 209.6, п. 209.7 ст. 209 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість загальної декларації в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 796 167 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 200.4 ст. 200, п. 209.1, п. 209.6, п. 209.7 ст. 209 ПК України, в результаті чого завищена суми від`ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в періоді, що перевірявся, на загальну суму 160 921 грн.;

- п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого не зареєстровано у ЄРПН податкові накладні по операціях з нарахування ПДВ на безкоштовні послуги, які надані підприємством своїм працівникам та списані будівельні матеріали на загальну суму 632 004 грн.;

- пп. 168.1.2 п. 168.1, п. 168.4 ст. 168, пп. а) п. 176.2 ст. 176 ПК України, а саме несвоєчасне перерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 69 027, 35 грн.;

- п. 16 прим. 1 підр. 10 р. ХХ ПК України, а саме несвоєчасної сплати військового збору під час виплати заробітної плати у сумі 685, 58 грн.

ПП ДУМІТРАШ надано до ГУ ДФС в Миколаївській області заперечення від 06.08.2018 року до Акту перевірки № 1811/14-29-14-01/32143136 від 25.07.2018 року.

ГУ ДФС в Миколаївській області надано відповідь на заперечення 06.08.2018 року, за результатами розгляду яких, до Акту перевірки № 1811/14-29-14-01/32143136 від 25.07.2018 року змін не внесено.

На підставі Акта перевірки № 1811/14-29-14-01/32143136 від 25.07.2018 року, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 00070431401 від 17.08.2018 року про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 2 245 208, 75 грн. (в т.ч. за основним зобов`язанням 1 796 167 грн. та за штрафними санкціями 449 041, 75 грн.);

- № 00070411401 від 17.08.2018 року про встановлення відсутності складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 632 004 грн. та застосування штрафу в розмірі 316 002 грн.;

- № 00070421401 від 17.08.2018 року про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 160 921 грн.;

- № 00070331307 від 17.08.2018 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, в тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 25 005, 47 грн.;

- № 00070321307 від 17.08.2018 року Форми Д про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, в тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 2 975, 46 грн..

Не погодившись з висновками податкового органу про порушення Позивачем вимог податкового законодавства та прийнятими ГУ ДФС в Миколаївській області податковими повідомленнями-рішеннями від 17.08.2018 року № 00070431401, № 00070411401, № 00070331307 та № 00070321307, Позивач оскаржив вказані рішення суб`єкта владних повноважень в судовому порядку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про його обґрунтованість з огляду на те, що Позивач має право на врахування сплачених коштів у власному податковому обліку в якості податкового кредиту, оскільки придбані будівельні матеріали для ремонту використовувались для поліпшення основних засобів, пов`язаних з господарською діяльність підприємства. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що ПП ДУМІТРАШ не надало послуги з харчування найманих працівників, а лише забезпечило своїх робітників власним приміщенням та обладнанням, для задоволення їх потреб.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1. ст. 44 ПК України).

Положеннями п. 44.2. ст. 44 ПК України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності (п.44.6. ст.44 ПК України).

Пункт 185.1 ст. 185 ПК України визначає об`єкт оподаткування ПДВ. Зокрема, до об`єкту оподаткування включаються:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України встановлено, що за операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

- газу, який постачається для потреб населення;

- електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених ст. 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень ст. 189 цього Кодексу.

У разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання (п. 189.1 ст. 189 ПК України).

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України регламентовано, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі придбання товарів, використаних у подальшому з метою проведення ремонтно-будівельних робіт на об`єктах, які належать до необоротних активів, дає підстави для формування податкового кредиту.

Між тим, за змістом п. 200.4 ст. 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, відповідно до правил Податкового кодексу України, платник податків має право на податковий кредит із ПДВ у сумі податку, сплаченого (нарахованого) у вартості послуг із ТО, ремонту та поліпшень, а також у вартості запчастин, матеріалів і т.п., придбаних для виконання даних робіт за правилом першої події.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ПП ДУМІТРАШ у період з 01.06.2015 року по 30.04.2018 року, що перевірявся, закуповує будівельні матеріали, які у подальшому у бухгалтерському обліку списує на об`єкти, які знаходяться за адресою: Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с. Троїцьке, вул. Рогозина, буд. в„– 57 та за адресою: Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с. Троїцьке, вул. Степова, буд. № 23 - це комплекс будівель та споруд, в тому числі свинотоварна ферма, ангар для зернових культур, склади для зберігання матеріалів та інші об`єкти. Нежитлові приміщення за вказаними адресами відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.10.2011 є власністю Підприємства.

Відповідно до Актів, підприємством списані будівельні матеріали на модернізацію СТФ (свинотоварну ферму), мехотряд (комплекс будівель Степова 23), ангар, ЗАВ-50 (зерноочисний агрегат), які перелічуються у шт, кв.м., пог.м., м, кор, т. та іншої кількості, в тому числі, списано: арматура, цемент, клейковий суміш для пінополістиролу, профіль С-14 матовий поліест. гофротруба, дошка, клей для плитки, кут, саморези, труба прф, уголок, хомут, штукатурка гіпсова лист, склосітка, підвіс , клей, газобетон блок, гофротруба, коробка монтажна, провід, алюміневи вироби, бетон, буферна ємкість, стінка, газобетон, грунтовка глибокопроникна, група безпеки котла, датчик температури, двері алюміневі, електротепловий привід, збірка сталева, збірка (прокладка) латунна, збірний елемент сталевий, коліно сталіве. кімнатний ціфровий термостат, кран, муфта салева. насос глубинний, перехідник, пісок, провід, радіатор стальний, регулятор, реле, розбірне зєднання. розширительний бак, світильник світлодіодний, сітка кладки, шпаклівка, степлер, насосний модуль, трійник, труба, труба сталева, фільтр косой, хамут, цемент, шайба, шланг, щебінь, електричний сервомотор та інші матеріали.

Отже, ПП ДУМІТРАШ використовувалися придбані будівельні матеріали для ремонту свинотоварної ферми, ангару для зернових культур, склади для зберігання матеріалів та інші об`єкти та ін., тобто об`єктів нерухомості, які є виробничими основними засобами, прямо пов`язаними із господарською діяльність Підприємства.

Разом з цим, як випливає з матеріалів справи, Відповідачем не заперечується факт придбання Позивачем будівельних матеріалів та сплати за них ПДВ. Також, не заперечується цивільна та податкове дієздатність контрагентів Позивача, на користь яких ними був сплачений ПДВ. Не викликає сумнівів у контролюючого органу і підтвердження первинними документами операцій з придбання будівельних матеріалів Позивачем.

Проте, претензії контролюючого органу до ПП ДУМІТРАШ базуються на невизнанні факту використання Позивачем зазначених будівельних матеріалів під час ремонту основних засобів та ґрунтуються виключно на припущеннях.

Між тим, матеріали справи містять Акти списання та Акти за формою ОЗ-2, якими підтверджується факт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів Позивача, що дає підстави для висновку про виконання будівельних робіт власними силами.

У будь-якому разі, невідповідності на які вказує Відповідач у Актах форми КБ-2в, не можуть вплинути на оцінку зазначеної господарської операції, оскільки вони по-перше не є обов`язковими у цьому випадку, а по-друге, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, в даному випадку важливими є лише ті обставини, що Позивачем використовувались будівельні матеріали, які придбані зі сплатою податкового кредиту для поліпшення основних засобів, які використовуються ним у господарській діяльності. Зазначені факти підтверджені належними документами. А та обставина, в якій спосіб були проведенні ремонтні та будівельні роботи, чи власними силами, чи підрядної організацією, чи навіть в порушенням вимог законодавства з використанням готівкових коштів з неоформленими найманими працівниками чи підрядниками, є другорядними та не впливає на право позивача на врахування сплачених коштів у податковому кредиті.

Крім того, колегія суддів враховує наступне.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані, лише, про фактично здійснені господарські операції.

Судова колегія також зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суд враховує, що відповідно до вимог ст. 77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 року по справі № 826/11879/13-а.

Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит та/або на бюджетне відшкодування, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Також, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності) і дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 року по справі № 815/3526/17.

Крім того, відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу), а основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу, але дана інформація не перевірялася контролюючим органом та не доведена під час розгляду справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 року по справі № 814/937/15.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника, а тому, відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у контрагента, а тим паче взаємовідносини контрагентів з іншими суб`єктами господарювання, не свідчать про нереальність господарських операцій за умови підтвердження їх належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 року у справі № 802/1155/17-а.

Колегія суддів зауважує, що в даному випадку контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти використовування ПП ДУМІТРАШ будівельних матеріалів, які придбані зі сплатою податкового кредиту, для поліпшення основних засобів у господарській діяльності. Також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в Актах списання товарів та Актах за формою ОЗ-2, є неповними, недостовірними та (або) суперечливими.

Зазначена первинна документація ПП ДУМІТРАШ підтверджує факт списання будівельних матеріалів та приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів Позивач, у зв`язку з чим висновок ГУ ДПС у Миколаївській області про безпідставне формування податкового кредиту з ПДВ є необґрунтованим та безпідставним.

Крім того, факт використовування ПП ДУМІТРАШ придбаних будівельних матеріалів для ремонту свинотоварної ферми, ангару для зернових культур, складів для зберігання матеріалів та інших об`єктів, які є виробничими основними засобами, що прямо пов`язано із господарською діяльність Підприємства також встановлено рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року по справі № 400/2925/18 за адміністративним позовом ПП ДУМІТРАШ до ГУ ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.08.2018 року за № 00070431401, яке набрало законної сили.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 78 КАС україни).

Отже, виходячи з вищевказаного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки Позивачем використовувалися придбані будівельні матеріали для ремонту свинотоварної ферми, ангару для зернових культур, склади для зберігання матеріалів та інші об`єкти та ін., тобто об`єктів нерухомості, які є виробничими основними засобами, прямо пов`язані з господарською діяльність Підприємства, а тому він має право на врахування сплачених коштів у власному податковому обліку в якості податкового кредиту.

Щодо надання ПП ДУМІТРАШ безкоштовних послуг, пов`язаних з харчуванням працівників, колегія суддів зазначає наступне.

Так, в даному випадку висновок Відповідача щодо надання Позивачем безкоштовних послуг, пов`язаних з харчуванням працівників базується, зокрема, на тому, що в складову частину об`єкту нерухомого майна Підприємства входить нежитлове приміщення - їдальня, загальної площею 240 кв.м., та в період, що перевірявся, Підприємство використовувало їдальню як нежитлове приміщення для підігріву та прийому харчів для працівників. Крім того, в штатному розкладі Підприємства рахується постійний кухарний працівник зі встановленням місячним окладом заробітної плати, а також в їдальні встановлена електрична плита. У зв`язку з чим Відповідач вважає, що вартість наданих безкоштовних послуг, пов`язаних із харчуванням працівників, Підприємство мало відобразити у загальній декларації. Операції з надання послуг своїм працівникам сільськогосподарське Підприємство повинно відображати в рядку 1 загальної декларації з ПДВ, де об`єктом оподаткування ПДВ є операція платників податків з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

В свою чергу, податкові зобов`язання виникають у разі проведення операцій, передбачених п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Проте, матеріалами справи не підтверджено факт надавання ПП ДУМІТРАШ саме послуг з харчування робітникам.

Більш того, під час планової виїзної перевірки ПП ДУМІТРАШ не встановлено надання Підприємством цих послуг, так само як не встановлено факт виготовлення їжі та подальша її реалізація робітникам на оплатній чи безоплатній основі.

Факт ненадання послуг їдальні ПП ДУМІТРАШ також встановлено рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року по справі № 400/2925/18 за адміністративним позовом ПП ДУМІТРАШ до ГУ ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.08.2018 року за № 00070431401, яке набрало законної сили.

Надавання в користування своїм робітникам власних приміщень та відповідного обладнання, для задоволення свої потреб, не може свідчити про надання послуг в розумінні Податкового кодексу України.

Факт наявності на Підприємстві спеціально облаштованого приміщення - їдальні, не може свідчити про здійснення операцій з надання послуг їдальні, оскільки вказане приміщення облаштоване з метою відпочинку та прийняття їжі працівниками цього підприємства на протязі робочого дня. При цьому, наявність пристрою для розігріву їжі в даному випадку виступає як елемент облаштування робочого місця та служить в якості покращення умов для праці працівників, тому не може свідчити про надання Підприємством послуг своїм працівникам.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість, визначеної ст. 185 Податкового кодексу України.

Отже, з урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у контролюючого органу відсутні підстави для визначення завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість за період квітень 2018 року на загальну суму ПДВ 160 921, 00 грн., а також протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення і наявності підстав для його скасування.

При цьому доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року по справі № 400/2176/20 - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року по справі № 400/2176/20 за адміністративним позовом Приватного підприємства ДУМІТРАШ до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.08.2018 року № 00070421401 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: І.О. Турецька