Ухвала

від 04.11.2020 по справі 280/6421/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 280/6421/19

адміністративне провадження № К/9901/27422/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі № 280/6421/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕНД ПІВНІЧ 2007 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

31 серпня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі № 280/6421/19, яку ухвалою від 02 вересня 2020 року Верховний Суд повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Судом зазначено, що скаржник не вказує, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також не обґрунтовує у чому саме полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права.

Вдруге касаційну скаргу було подано 14 вересня 2020 року, яку Верховний Суд ухвалою від 01 жовтня 2020 року повернув, як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Верховний Суд, з-поміж іншого, звернув увагу скаржника, що касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

23 жовтня 2020 року до Верховного Суду втрете надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі № 280/6421/19, у якій визначило підставу касаційного оскарження судових рішень - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України

Так, скаржник посилається на те, що при ухваленні судових рішень суди не прийняли до уваги висновки Верховного Суду, викладені у наведених в касаційній скарзі постановах, не зазначаючи норми (норм) права які неправильно застосовані судами попередніх інстанцій та викладення подібності правовідносин у справах та справі, яка заявлена до касаційного перегляду.

При цьому, обґрунтування цих доводів зводиться до наведення обставин справи, цитування норм Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Скаржник не зазначає, висновок щодо застосування якої саме норми права викладено у наведених ним постановах Верховного Суду та в чому полягає подібність правовідносин зі справою, в якій подається касаційна скарга. Посилання на постанови Верховного Суду, з яких скаржник зробив витяги з їх контексту в частині надання правової оцінки тому чи іншому доводу контролюючого органу не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.

Суд вважає, що наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі, оскільки у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду з цитуванням окремих витягів з їх тексту . Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Отже, звертаючись до суду з касаційною скаргою втрете, скаржник не виправив недоліків касаційної скарги, на які вказав Верховний Суд в ухвалах від 02 вересня 2020 року, 01 жовтня 2020 року.

Суд звертає увагу на те, що ухвалами Верховного Суду про повернення касаційної скарги було акцентовано увагу скаржника про необхідність викладення підстав касаційного оскарження з вказівкою на яку саме норму права судами застосовано неправильно, висновок щодо застосування якої, на думку скаржника, наявний у постанові (постановах) Верховного Суду.

Проте касаційна скарга фактично дублює зміст тієї, яка вже була повернута Судом (02 вересня 2020 року, 01 жовтня 2020 року) як така, що не містила підстав касаційного оскарження судових у цій справі.

Суд звертає увагу, що у скарзі повторно викладено обставини справи, процитовано норми Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 без зазначення, в чому саме полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права. Фактично, доводи касаційної скарги зводяться до того, що на переконання скаржника суди попередніх інстанцій неправильно оцінили наявні у матеріалах справи докази

Отже, звертаючись з даною касаційною скаргою відповідач жодним чином не виправив виявлені судом під час попередніх звернень недоліки касаційної скарги. Текст касаційної скарги є формально ідентичним попередніх касаційних скарг, та не містить передбачених КАС України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому неодноразово надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Системний аналіз положень статей 328, 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Ухвалами Верховного Суду вже надавалися вичерпні роз`яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині визначення підстав, натомість, ці роз`яснення так і не були враховані скаржником, у зв`язку з чим подана касаційна скарга підлягає поверненню.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Враховуючи, що скаржнику було роз`яснено вимоги, яким має відповідати касаційна скарга в частині викладення підстав оскарження судових рішень в касаційному порядку, натомість, які так і не були враховані і виправлені скаржником, касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі № 280/6421/19.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі № 280/6421/19 - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко