Рішення

від 04.11.2020 по справі 731/433/20

ВАРВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №731/433/20

Провадження №2-а/731/16/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2020 року смт Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Чичоти В.О.,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, старшого державного інспектора з охорони навколишнього середовища Чернігівської області Шульги Володимира Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

12 жовтня 2020 року до Варвинського районного суду Чернігівської області надійшла вказана позовна заява.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 01 жовтня 2020 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього середовища Чернігівської області Шульгою В.М. було винесено постанову №220/05 про притягнення його до адміністративної відповідальності та застосування адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн за порушення ст. 47 КУпАП. Позивач стверджує, що зазначена постанова є незаконною, оскільки під час винесення оскаржуваної постанови, посадова особа не здійснювала розгляду самої справи, адже взяла в основу тільки протокол про адміністративне правопорушення №000889, складений 01 жовтня 2020 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Приходьком О.В. При цьому, позивачу не було роз`яснено його процесуальні права та обов`язки, передбачені 268 КУпАП, а аргументи щодо його невинуватості у вчиненні зазначеного правопорушення посадовою особою не були враховані. На думку позивача, зміст протоколу та оскаржуваної постанови не містить відомостей щодо місця, суті та опису обставин вчиненого ним правопорушення, також в постанові відсутні посилання на докази, які були обґрунтуванням такого правопорушення, що також свідчить про її незаконність.

У зв`язку з цим, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Шульги В.М. №220/05 від 01 жовтня 2020 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 510 грн, за ст. 47 КУпАП.

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 22 жовтня 2020 року адміністративну справу прийнято до провадження, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження на 03 листопада 2020 року. Також витребувано матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо позивача за ст. 47 КУпАП.

30 жовтня 2020 року засобами поштового зв`язку на адресу суду надійшов відзив від представника відповідача Державної екологічної інспекції у Чернігівській області Дзюби В.А. З змісту відзиву вбачається, що представник відповідача не визнає заявлених позовних вимог та заперечує щодо їх задоволення. В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що під час винесення оскаржуваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 47 КУпАП, старшим державним інспектором з охорони навколишнього середовища Чернігівської області Шульгою В.М. було дотримано всі вимоги процесуального законодавства та встановлено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення, а тому підстави для скасування зазначеної постанові відсутні(а.с. 27-30).

30 жовтня 2020 року засобами поштового зв`язку на адресу суду надійшов відзив від старшого державного інспектора з охорони навколишнього середовища Чернігівської області Шульги В.М. З змісту відзиву вбачається, що відповідач не визнає заявлених позовних вимог та заперечує щодо їх задоволення. В обґрунтування правомірності винесення ним оскаржуваної постанови, вказав на виконання ним всіх процесуальних вимог під час розгляду справи. На думку відповідача, твердження позивача не відповідають дійсним обставинам справи, адже йому було роз`яснено процесуальні права, що підтверджується його особистим підписом у протоколі. Також зазначив, що зміст постанови відповідає вимогам законодавства, а тому підстави для її скасування - відсутні (а.с. 47-48).

30 жовтня 2020 року на виконання ухвали суду з Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до суду надійшла справа про адміністративне правопорушення скоєне ОСОБА_1 за ст. 47 КУпАП, яка містить оригінал протоколу №000889 від 01 жовтня 2020 року про адміністративне правопорушення та постанови №220/05 від 01 жовтня 2020 року про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 , за ст. 47 КУпАП.

В судовому засіданні 03 листопада 2020 року представник позивача ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити. Додатково вказав на порушення старшим державним інспектором з охорони навколишнього середовища Чернігівської області Шульгою В.М. порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та відсутність в змісті постанови відомостей щодо часу, місця та обставин інкримінованого правопорушення. Також, наголосив на відсутність у оскаржуваній постанові посилань на будь-які докази по справі.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні 03 жовтня 2020 року пояснив, що він є директором КП Господар з червня 2019 року. Дозвіл на використання надр закінчився 02 жовтня 2019 року, однак, попереднє керівництво не провело роботу для підготовки документів по отриманню нового дозволу. Однак, після введення карантинних заходів, контролюючі органи, зокрема ДКЗ, припинило прийом громадян, що значно ускладнило отримання передбаченого дозволу. Після того, як він зайняв посаду директора, робота по отриманню дозволу продовжилась. 01 жовтня 2020 року КП Господар проходило позапланову перевірку, яка тривала один день. Близько 12 години уповноважена особа вручила йому протокол про адміністративне правопорушення, з якого вбачалось, що розгляд справи був призначений на 13 годину 00 хвилин. Він ознайомився зі змістом протоколу, написав письмові пояснення, та зазначив у протоколі, що не вбачає наявності своєї вини. Через нетривалий час відповідач виніс постанову по справі, та вручив її позивачу, і пояснити, як саме здійснювався розгляд справи про адміністративне правопорушення позивач не може, оскільки фактичного розгляду і не було. В кінці робочого дня, ввечері, йому було вручено копію акту перевірки. Пояснив, що показники денного забору води інспекторами не знімались, а обсяг був вирахуваний на підставі показників журналів за середнім показником за період відсутності дозволу. Додатково заявив письмове клопотання щодо необхідності повернення судового збору сплаченого в більшому розмірі, зокрема, - 420,40 грн, оскільки ставка судового збору становить - 420,40 грн, а ним сплачено - 840,80 грн.

Представник відповідача Державної екологічної інспекції у Чернігівській області Дзюба В.А. та відповідач старший державний інспектор з охорони навколишнього середовища Чернігівської області Шульга В.М. в судове засідання не з`явилися, у відзиві просили здійснювати розгляд справи без їх участі.

У зв`язку із закінченням робочого часу 03 жовтня 2020 року по справі було оголошено перерву до 04 листопада 2020 року до 14 години 30 хв. В судове засідання сторони по справі не з`явились, надіславши відповідні заяви.

З`ясувавши позиції сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до контракту укладеного 16 червня 2020 року між Варвинською селищною радою Варвинського району Чернігівської області, в особі якої діяла селищна голова ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , останній призначений на посаду директора Комунального підприємства Господар Варвинської селищної ради (а.с. 10-11)

Згідно з результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання Комунальним підприємством Господар Варвинської селищної ради Чернігівської області вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів було складено акт №140 від 01 жовтня 2020 року, який наданий відповідачем разом з відзивом. Як вбачається з вступної частини згадуваного акту (а.с. 31-43) строк проведення заходу державного нагляду проводився з 10 години 00 хвилин 01 жовтня 2020 року та завершився о 16 годині 00 хвилин 01 жовтня 2020 року .

Перевіркою встановлено, що підприємством здійснюється водозабір з 5 артезіанських свердловин: №2000(1), №3119(2), №3577(3), 3577(40, №3577(5). Термін дії спеціального дозволу на користування надрами №4587, виданого Державною службою геології та надр України від 02 жовтня 2014 року, закінчився 02 жовтня 2019 року. В період з 03 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року, забір підземних вод здійснюється без спеціального дозволу на користування надрами. Облік забору води проводиться за показами лічильника, показники заносяться до журналу обліку. За даними обліку з артезіанської свердловини №3119(2) вул. Космонавтів в смт Варва Чернігівської області, забір води проводиться в обсязі більше 300 метрів кубічних на добу. В період з 03 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року з артезіанської свердловини №3119 забрано 179301 метрів кубічних підземних вод, що є порушенням ч. 1 ст. 19, ст. 23 Кодексу України про надра (а.с. 31-36).

01 жовтня 2020 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Приходьком О.В. відносно директора КП Господар Варвинської селищної ради ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №000889. Зі змісту якого вбачається, що о 12 годині 00 хвилин 01 жовтня 2020 року ОСОБА_1 допустив порушення права державної власності на надра, а саме допустив забір підземних вод з артезіанської свердловини розташованої на території смт Варва Чернігівської області без спеціального дозволу на видобуток корисних копалин (підземні води). Цим самим, останній порушив вимоги ст. 19, 23 Кодексу України про надра, що є адміністративним правопорушенням відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 47 КУпАП. З графи протоколу Додатки вбачається, що будь-які додатки до протоколу відсутні.

В протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 13 год. 00 хв. 01 жовтня 2020 року в приміщенні КП Господар за адресою: смт Варва Чернігівської області, вул. Шевченка, 18.

Директор ОСОБА_1 від підпису в протоколі - відмовився та вказав, що не вбачає в своїх діях правопорушень. Разом з тим, в графі щодо роз`яснення прав передбачених ст. 268 КУпАП останньому, підпис ОСОБА_1 - наявний.

В подальшому, постановою старшого державного інспектора з охорони навколишнього середовища Чернігівської області Шульги В.М. про накладення адміністративного стягнення №220/05, від 01 жовтня 2020 року, директора КП Господар Варвинської селищної ради ОСОБА_1 визнано винним у порушенні права державної власності на надра, а саме допущення забору підземних вод з артезіанської свердловини розташованої на території смт Варва Чернігівської області без спеціального дозволу на видобуток корисних копалин (підземні води), за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 47 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Відомості щодо наявних доказів по справ відсутні.

Відповідно до ст. 47 КУпАП адміністративним правопорушенням є самовільне користування надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право власності на надра.

Відповідно до ст. 19 Кодексу України про надра, надра надають у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Згідно з абз. 2 ст. 23 Кодексу України про надра, землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Таким чином, видобування підземних вод із кожного з водозаборів, в розмірі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право здійснювати без спеціальних дозволів та гірничого відводу.

За таких підстав, під час винесення уповноваженою особою органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, у якої відсутній спеціальний дозвіл на видобуток корисних копалин (підземні води), за ст. 47 КУпАП, необхідно встановити факт видобування землевласником чи землекористувачем підземних вод із кожного з водозаборів, в розмірі, що перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Оцінюючи відповідність оскаржуваної постанови вимогам ст.283 КУпАП зокрема наявності у ній опису обставин, установлених під час розгляду справи, суд констатує, що відповідач формально виконав вимоги цієї статті, та вказав загальну диспозицію відповідної статті КУпАП. Проте оцінюючи зміст опису обставин, очевидним є факт того, що ані часу (конкретної дати, періоду часу) вчинення адміністративного правопорушення, а ні конкретизації місця вчинення (відповідної свердловини), ані об`єму, користування надр, поза дозволеними межами, відповідач не вказав.

На думку суду, такий підхід до складання постанови по справі порушує принцип верховенства права та законності, відповідно до якого, особа, щодо якої застосовано адміністративне стягнення має зрозуміти безпосередню суть адміністративного правопорушення, та мати право захиститись від конкретного правового обвинувачення, з іншого ж боку, суд, при перевірці законності та обґрунтованості винесеного рішення суб`єкта владних повноважень має перевірити відповідність викладених фактів, конкретним обставинам, та доказам, зібраним відповідною особою, що свідчать на користь прийнятого рішення.

Попри це, відсутність у постанові посилання на час вчинення адміністративного правопорушення, позбавляє суд можливості здійснити аналіз того, чи був позивач на час вчинення адміністративного правопорушення його суб`єктом (директором підприємства), чи накладено адміністративне стягнення в межах строку притягнення до адміністративної відповідальності, що на думку суду має суттєве значення для вирішення справи по суті.

Відсутність конкретизації в постанові місця вчинення (конкретної свердловини (адже таких у користування КП Господар перебуває п`ять), об`ємів піднятої води, позбавляє суд перевірити ці дані, на відповідність зібраним відповідачем доказів вини позивача.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.

На підставі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд звертає увагу, що надані відповідачем матеріали справи про адміністративне правопорушення скоєне ОСОБА_1 за ст. 47 КУпАП, не містять будь-яких інших доказів, окрім протоколу №000889 від 01 жовтня 2020 року про адміністративне правопорушення. Обставини вчинення правопорушення, як от місце вчинення (конкретний водозабор, по якому перевищено норми видобутку), кількість піднятої води, що перевищіла допустимий об`єм, також не зазначені.

Окремо, суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення містить час вчинення адміністративного правопорушення - 01 жовтня 2020 року , проте, заперечення відповідача не дають змоги встановити, яким чином відповідач встановив перевищення ліміту забору води саме за цей день , які докази, поклав в обґрунтування свого протоколу, долучив їх до матеріалів справи, надав можливість особі, щодо якої розглядалась справи про притягнення до адміністративної відповідальності ознайомитись із зібраними доказами, оцінив їх під час розгляду справи в сукупності та виніс оскаржувану постанову. Крім того, з самих заперечень відповідачів вбачається, що ними інкримінувалось порушення не за один день, а за певний період, проте, таких даних протокол не містить. В разі ж якщо уповноважена особа вважала 01 жовтня 2020 року днем виявлення правопорушення, то в цьому випадку, дати або періоду вказаний протокол взагалі не містить.

Більш того, на обґрунтування своїх заперечень позивачем надано витяг з журналу обліку водоспоживання водовимірювальними приладами та обладнанням по дільниці водопостачання - артезіанській свердловині №3119 (2) по вул. Космонавтів в смт Варва, з якого вбачається, що 01 жовтня 2020 року було піднято 282 куб/доб, що не перевищує дозволеного ліміту.

Отже, аналізуючи згадуваний протокол як доказ, суд позбавлений можливості на його підставі однозначно констатувати наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, та змушений критично поставитись до його змісту, адже при винесенні постанови, відповідач не зібрав та не долучив до матеріалів справи будь-які інші докази.

Наданий представником відповідача акт №140 від 01 жовтня 2020 року щодо проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання Комунальним підприємством Господар Варвинської селищної ради Чернігівської області вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, не може бути належним та допустимим доказом по справі, адже він не був долучений до матеріалів справи та досліджений державним інспектором під час розгляду справи та винесення постанови, а посилання у постанові на цей доказ також відсутнє. Такий висновок можливо здійснити ще й з тих підстав, що акт перевірки, за своєю логікою має бути складений за результатами перевірки, яка відповідно до самого акту закінчилась о 16 годині 01 жовтня 2020 року, а оскаржувана постанова винесена о 13 годині 01 жовтня 2020 року.

Згідно положень ч. 1, 2, 5, 6 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно зі ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На необхідність справедливого розгляду справ звертає увагу і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, відповідач не надав до суду достатніх доказів, які б підтверджували правомірність дій посадової особи та не спростував викладені позивачем обставини, тим самим не довів правомірність прийнятого рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, що вказує на порушення процесуальних прав позивача. З огляду на встановлені обставини суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що постанова про адміністративне правопорушення щодо позивача за ст. 47 КУпАП, яка винесена старшим державним інспектором з охорони навколишнього середовища Чернігівської області Шульгою В.М. про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень є незаконною, а тому підлягає скасуванню з надісланням справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Зважаючи на наведене, суд вважає за можливе задовольнити позов та скасувати рішення суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн (а.с. 1,2), тоді як ставка судового збору становить 420,40 грн.

Як вбачається з положень п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , за клопотанням особи, яка його сплатила судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи викладене, беручи до уваги клопотання сторони позивача щодо повернення судового збору сплаченого в більшому розмірі, ніж встановлено законом, суд приходить до висновку, що з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420,40 грн, а надмірно сплачений судовий збір підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

На підставі наведеного, керуючись ст. 72, 77, 139, 246, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (юридична адреса: 14017, м. Чернігів, вул. Малясова, 12, код ЄДРПОУ 38053846), старшого державного інспектора з охорони навколишнього середовища Чернігівської області Шульги Володимира Миколайовича (юридична адреса: 14017, м. Чернігів, вул. Малясова, 12) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Шульги Володимира Миколайовича №220/05 від 01 жовтня 2020 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень, за порушення ст. 47 КУпАП, а справу надіслати на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.

Управлінню Державної казначейської служби України у Варвинському районі Чернігівської області, код ЄДРПОУ 38046099, що розташоване за адресою: 17600, Чернігівська область, смт Варва, вул. Пилипенка, 3а, повернути позивачу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), з державного бюджету внесений судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок, сплачений через Філію-Чернігівського облуправління АТ Ощадбанк при поданні позову в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок на р/р UA678999980313191206000025085, код ЄДРПОУ 38046099, відповідно до квитанції № 78, від 12 жовтня 2020 року.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через Варвинський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя А.І. Савенко