Постанова

від 22.01.2021 по справі 731/433/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 731/433/20 Суддя (судді) першої інстанції: Савенко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Чернігівській області на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 04 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до Варвинського районного суду Чернігівської області з позовом до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову серії №220/05 від 01 жовтня 2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 510 грн., винесену старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Шульгою В.М.

Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 04 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправною так скасовано постанову старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Шульги В.М. №220/05 від 01 жовтня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн. за порушення ст.47 КУпАП, а справу надіслано на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що позивачем, починаючи з 16.06.2020 (дати призначення на посаду) було допущено забір підземних вод з артезіанської свердловини, розташованої на території смт Варва Чернігівської області без спеціального дозволу на видобуток корисних копалин (підземні води). Вказане порушення позивачем самостійно не припинено, обов`язок щодо отримання підприємством спеціального дозволу не виконано.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що зміст протоколу та оскаржуваної постанови не містить відомостей щодо місця, суті та опису обставин вчиненого ним правопорушення, також в постанові відсутні посилання на докази, які були обґрунтуванням такого правопорушення, що також свідчить про її незаконність.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась у порядку спрощеного провадження за правилами спрощеного позовного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 карантину на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до контракту від 16 червня 2020 року, укладеного між Варвинською селищною радою Варвинського району Чернігівської області та ОСОБА_1 , останній призначений на посаду директора Комунального підприємства Господар Варвинської селищної ради (а.с. 10-11).

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання КП Господар Варвинської селищної ради Чернігівської області вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів відповідачем було складено акт №140 від 01 жовтня 2020 року (а.с.31-43).

Перевіркою встановлено, що підприємством здійснюється водозабір з 5 артезіанських свердловин: №2000(1), №3119(2), №3577(3), 3577(4), №3577(5). Термін дії спеціального дозволу на користування надрами №4587, виданого Державною службою геології та надр України від 02 жовтня 2014 року, закінчився 02 жовтня 2019 року. В період з 03 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року, забір підземних вод здійснюється без спеціального дозволу на користування надрами. Облік забору води проводиться за показами лічильника, показники заносяться до журналу обліку. За даними обліку з артезіанської свердловини №3119(2) вул. Космонавтів в смт Варва Чернігівської області, забір води проводиться в обсязі більше 300 метрів кубічних на добу. В період з 03 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року з артезіанської свердловини №3119 забрано 179301 метрів кубічних підземних вод, що є порушенням ч. 1 ст. 19, ст. 23 Кодексу України про надра (а.с. 31-36).

01 жовтня 2020 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Приходьком О.В. відносно директора КП Господар Варвинської селищної ради ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №000889, зі змісту якого вбачається, що о 12 годині 00 хвилин 01 жовтня 2020 року ОСОБА_1 допустив порушення права державної власності на надра, а саме допустив забір підземних вод з артезіанської свердловини розташованої на території смт Варва Чернігівської області без спеціального дозволу на видобуток корисних копалин (підземні води). Цим самим, останній порушив вимоги ст.19, 23 Кодексу України про надра, що є адміністративним правопорушенням відповідальність за вчинення якого передбачена ст.47 КУпАП.

В протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 13 год. 00 хв. 01 жовтня 2020 року в приміщенні КП Господар за адресою: смт Варва Чернігівської області, вул. Шевченка, 18.

Директор ОСОБА_1 від підпису в протоколі - відмовився та вказав, що не вбачає в своїх діях правопорушень. Разом з тим, в графі щодо роз`яснення прав передбачених ст. 268 КУпАП підпис позивача наявний.

Постановою старшого державного інспектора з охорони навколишнього середовища Чернігівської області Шульги В.М. про накладення адміністративного стягнення №220/05 від 01 жовтня 2020 року (а.с.45), директора КП Господар Варвинської селищної ради ОСОБА_1 визнано винним у порушенні права державної власності на надра, а саме допущення забору підземних вод з артезіанської свердловини розташованої на території смт Варва Чернігівської області без спеціального дозволу на видобуток корисних копалин (підземні води), за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.47 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що відповідач не надав до суду достатніх доказів, які б підтверджували правомірність дій посадової особи та не спростував викладені позивачем обставини, тим самим не довів правомірність прийнятого рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, що вказує на порушення процесуальних прав позивача, внаслідок чого оскаржувана постанова є незаконною, а тому підлягає скасуванню з надісланням справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та обґрунтувань апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України про надра (надалі Кодекс), надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи (ч.1 ст. 13 Кодексу).

Статтею 19 Кодексу передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Згідно зі ст. 21 Кодексу, надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Статтею 23 Кодексу визначено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Згідно з пп. 4.3 п. 4 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 429 від 04 листопада 2011 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 року за № 1347/20085, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції з оформлення органами Державної екологічної інспекції України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 264 від 05 липня 2004 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 липня 2004 року за № 934/9533 при вчиненні громадянами і посадовими особами адміністративних правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища уповноважені на те посадові особи органів Держекоінспекції України та громадські інспектори з охорони довкілля згідно зі статтею 255 КУпАП складають протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Приписами статті 47 КУпАП передбачено, що самовільне користування надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право власності на надра, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено вище, перевіркою встановлено, що підприємством здійснюється водозабір з 5 артезіанських свердловин: №2000(1), №3119(2), №3577(3), 3577(4), №3577(5). Термін дії спеціального дозволу на користування надрами №4587, виданого Державною службою геології та надр України від 02 жовтня 2014 року, закінчився 02 жовтня 2019 року. В період з 03 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року, забір підземних вод здійснюється без спеціального дозволу на користування надрами. За даними обліку з артезіанської свердловини №3119(2) вул. Космонавтів в смт Варва Чернігівської області, забір води проводиться в обсязі більше 300 метрів кубічних на добу. В період з 03 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року з артезіанської свердловини №3119 забрано 179301 метрів кубічних підземних вод, що є порушенням ч. 1 ст. 19, ст. 23 Кодексу України про надра (а.с. 31-36).

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази встановлення відповідачем об`єму забору підземних вод в період з 16.06.2020 по 30.09.2020, тобто в період, з якого позивач був призначений на посаду директора Комунального підприємства Господар Варвинської селищної ради та набув статусу відповідальної особи.

Також відповідачем не надано жодних доказів, що у період перебування позивача на посаді директора Комунального підприємства Господар Варвинської селищної ради підприємством щоденно проводився забір води в обсязі, що перевищує 300 кубічних метрів на добу, що передбачає наявність спеціального дозволу відповідно до ст.23 Кодексу України про надра.

Крім того, у протоколі від 01 жовтня 2020 року зазначено, що саме о 12 годині 00 хвилин 01 жовтня 2020 року ОСОБА_1 допустив відповідне порушення вимог ст.19, 23 Кодексу України про надра, що є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке передбачена ст.47 КУпАП.

При цьому, відповідно до наявної в матеріалах справи копії журналу обліку водоспоживання водовимірювальними приладами та обладнанням за жовтень 2020 року - 01 жовтня 2020 року обсяг використаної води становив 282 кубічних метрів, тобто менше, ніж 300 кубічних метрів за добу, що відповідно до ст.23 Кодексу України про надра не передбачає отримання спеціального дозволу.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, всупереч ч.2 ст.77 КАС України не надано до суду жодних належних та допустимих доказів, що в період з моменту призначення позивача на посаду директора Комунального підприємства Господар Варвинської селищної ради ним було допущено порушення вимог ст.19, 23 Кодексу України про надра в частині здійснення забору підземних у період з 16.06.2020 по 30.09.2020 в обсязі, який перевищував 300 кубічних метрів в день, що передбачає отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Разом з тим, зазначення в акті перевірки від 01.10.2020 інформації щодо забору підприємством підземних вод з артезіанської свердловини в період з 03 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року в об`ємі 179301 метрів кубічних не є належним доказом, що таке використання підземних вод відбувалось саме в період перебування позивача на посаді директора Комунального підприємства Господар Варвинської селищної ради і що в такий період щоденне використання підземних вод перевищувало 300 кубічних метрів.

Крім того, ні протокол від 01.10.2020, ні постанова від 01.10.2020 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не міститься жодних посилань на відповідний акт перевірки КП Господар Варвинської селищної ради, або на будь-які інші докази, які б фіксували факт забору підземних вод в період перебування позивача на посаді директора Комунального підприємства Господар Варвинської селищної ради в обсязі, який не допускається без оформлення спеціального дозволу, що свідчить про не доведеність факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.47 КУпАП та неправомірність постанови серії №220/05 від 01 жовтня 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Обізнаність позивача із відсутністю діючого спеціального дозволу на забір підземних вод підтверджується його поясненнями до протоколу: Підприємством зроблена вся необхідна робота для отримання дозволу на використання надр. В зв`язку зі зміною керівництва, значними фінансовими затратами на підготовку документів, карантином оформлення продовжується на даний час , однак наведені пояснення жодним чином не підтверджують факт порушення позивачем ст.19, 23 Кодексу України про надра.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції в частині направлення справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи) не оскаржувалось, в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі від 20 травня 2013 року №7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 04 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Текст постанови складено 22 січня 2021 року

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма