Рішення

від 22.04.2010 по справі 2-2106-10

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                                        №2-2106 \ 10

м. Запоріжжя                         22 квітня 2010 року

Шевченківський  районний суд м. Запоріжжя у складі:

    головуючого судді   Зарютіна П.В.

за участю секретаря Чернишової І.В.

розглянув у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2   про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

В заяві вказує, що з відповідачем знаходиться у зареєстрованому шлюбі з 13.06.1986 року.  Від  шлюбу  неповнолітніх дітей не  мають.

Шлюбні відносини фактично припинені з лютого 2002 року, оскільки  відповідач  зловживає  алкогольними напоями, довгий  час не працевлаштовується, чим ставить сім’ю в  тяжке  матеріальне становище.

Позивач вважає, що подальше спільне подружнє життя неможливе і суперечливе його інтересам, просить суд шлюб розірвати.        

У  попередньому судовому засіданні   позивач  ОСОБА_1 підтримала викладені у позовній заяві обставини, просила позов  задовольнити  у  повному  обсязі .

У попередньому  судовому засіданні  відповідач  ОСОБА_2 позовні  вимоги  визнав  у  повному обсязі .

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання, на чому наполягали сторони, оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення про задоволення позову в порядку, встановленому  ч. 4 ст. 174 ЦПК України.      

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд вважає, що існують законні підстави для задоволення позову.

Факт перебування сторін у шлюбі з 13.06.1986 року підтверджено копією свідоцтва про одруження сторін . Сторони  неповнолітніх  дітей  від  шлюбу не мають.

Згідно ст. 110-112 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

З’ясувавши фактичні взаємини подружжя, інші обставини життя сторін, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки, як вбачається із пояснень позивача та наданих пояснень відповідача, сторони тривалий час фактично не мешкають разом як подружжя, у  зв’язку  з  чим  подальше збереження шлюбу із відповідачем, таким чином, суперечить її інтересам, а це має істотне значення для вирішення спору, бо з відповідачем позивач не веде подружнє життя з лютого  2002  року.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110-112 СК України, ст.ст. 57-60, 88 , ч. 4  ст. 130 ч. 4 ст. 174, 208, 209, 212-215 ЦПК України, —

ВИРІШИВ:

Позов  задовольнити у повному обсязі.

Розірвати шлюб  укладений  між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований  Ленінським   відділом   РАГС  м. Запоріжжя, 13.06.1986  року, про що зроблено запис № 618.

Покласти витрати, пов’язані з реєстрацією розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану  на ОСОБА_2, та стягнути з нього 17,00 гривень у дохід держави. ОСОБА_1  від сплати зазначених витрат звільнити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею копії скарги до апеляційного суду або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

    Суддя                                         П.В. Зарютін