Рішення

від 28.10.2020 по справі 953/8605/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/8605/20

н/п 2/953/2124/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Шаренко С.Л.,

при секретарі - Мельник В.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Харківської міської фінансово-кредитної спілки Криниця до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою та визначення порядку користування квартирою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом надання Харківській міській фінансово-кредитній спілці Криниця доступ до квартири АДРЕСА_1 , надавши ключі від вхідних дверей, а також визначити порядок користування квартирою. В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що співвласниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Харківська міська фінансово-кредитна спілка Криниця . Фактично в квартирі АДРЕСА_1 мешкає ОСОБА_4 , його дружина ОСОБА_5 , його донька ОСОБА_6 та його син ОСОБА_7 . Оскільки вказані особи чинять Харківській міській фінанси-кредитній спілці Криниця перешкоди в користуванні квартири. А саме не надають ключі від вхідних дверей та не надають доступ до приміщення, позивач звертається до суду з дійсним позовом.

В судове засідання представник позивача не з`явилась, надала через канцелярію суду заява про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримала, просила позовні вимог задовольнити в повному обсязі на підставах, викладених в позовній заяві та не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, причину не явки суду не повідомили, про день та час розгляду справи повідомленні своєчасно та належним чином.

Приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, тому суд розглядав справу на підставі ст.ст. 208-283 ЦПК України , заочно, у зв`язку з чим постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів

Суд, перевіривши доводи, викладені позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи в їх системному взаємозв`язку приходить до наступного.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України .

Судом встановлено, що 15.03.2018 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківські області Панкратовою М.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55982833 про стягнення з ОСОБА_4 на користь Харківської фінансово-кредитної спілки Криниця заборгованості у розмірі 186 311 грн. відкритого на підставі виконавчого листа № 640/14025/15-ц від 21.12.2017 виданого Київським районним судом міста Харкова (а.с. 8).

24.07.2018 за вих.. № 24688 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області В`юнник К.С. до КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації направлено вимогу про надання технічної документації та правовстановлюючих документів щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві спільної сумісної власності боржнику (а.с. 9).

Листом № 10246/0408 від 14.09.2018 КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації надіслав державному виконавцю ОСОБА_8 ксерокопію поверхневого плану з експлікацією та ксерокопією свідоцтва про право власності від 07.06.1995 року. (а.с. 10-13).

В березні 2019, у зв`язку з невиконанням рішення суду, державним виконавцем Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області подано подання до Київського районного суду міста Харкова про визначення частки майна боржника ОСОБА_4 , яке ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 11.03.2020 задоволено та визначено частку майна боржника ОСОБА_4 щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 , якою він володіє на праві приватної власності разом з іншими особами на підставі свідоцтва про право власності на житло від 07.06.1995 року, у розмірі ј частини цього майна. (а.с. 14-15).

В вересні 2019 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків ГТУЮ у Харківській області В`юнник К.С. належна ОСОБА_4 ј частина квартири АДРЕСА_1 виставлена на продажу через електронні торги та у зв`язку з тим, що від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція, 26.12.2019 заступником начальника відділу Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області винесено постанову про передачу майна стягувану у рахунок погашення боргу. (а.с. 16).

26.02.2020 на підставі акта про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу, складеного заступником начальника відділу Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області В`юнником К.С. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Варніковою К.В. видано свідоцтво про право власності, відповідно до якого Харківській міській фінансово-кредитній спілці Крениця належить на праві власності майно, що складається з ј частини чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1 , оскільки майно не реалізована/торги не відбулися і стягував Харківська міська фінансово-кредитна спілка КРИНИЦЯ виявила бажання залишити за собою непродане майно, що раніше належало ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 07.06.1995 року № 1240 (а.с. 17).

Право власності на 1/4 частину квартири зареєстровано в реєстрі за № 276 (а.с. 18).

Таким чином, судом встановлено, що позивач Харківська міська фінансово-кредитної спілки, є власником ј частини квартири АДРЕСА_1 , на праві приватної спільної часткової власності.

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За змістом частин першої та другої статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Принцип непорушності права власності закріплено і статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , та практикою Європейського суду з прав людини, які за змістом ч.4 ст. 10 ЦПК України є джерелом права в Україні і підлягають застосуванню судами.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 Цивільного кодексу України ).

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статті 356 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до статті 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Ця стаття свідчить про те, що первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд.

При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 Цивільного кодексу України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.

Якщо спірні правовідносини стосуються не поділу квартири, а встановлення порядку спільного користування нею, критерій необхідності виділення у користування кожному із співвласників ізольованого приміщення, особливо, якщо при цьому неможливо забезпечити відповідність ідеальних часток реальним, є необов`язковим.

Такий правовий висновок також викладений у постанові Верховного Суду України по справі № 6-1500цс15 від 17.02.2016 та у постанові Верховного Суду України по справі № 363/928/16-ц від 03.10.2018.

Таким чином, оскільки позовні вимоги не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.

З огляду на вищезазначене, з урахуванням встановлених під час судового розгляду фактичних обставин справи, а також того, що відповідачами не було запропоновано альтернативного порядку користування квартирою, суд приходить до висновку про можливість встановлення запропонованого позивачем порядок користування квартирою, а саме: виділити в користування Харківській міській фінансово-кредитній спілці Криниця житлову кімнату №5 площею 9,9 кв.м., виділити в користування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у користування житлову кімнату № 3 площею 16,5 кв.м., та житлову кімнату № 4 площею 8,1 кв.м., в загальному користуванні залишити житлову кімнату № 2 площею 26,5 кв.м., коридор № 1 площею 4,9 кв.м., кухню №6 площею 6,8 кв.м., коридор № 7 площею 4,7 кв.м., кладочку №8 площею 1,6 кв.м., санвузол №9 площею 5,3 кв.м., балкон площею 3,5 кв.м.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч.1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У відповідності до ч.1 статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За таких обставин, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, наданні позивачем письмові докази, а також, що відповідачами обставини викладені в позовні заяві не спростованні, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 4 204,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись 196 - 200, 259, 260 ЦПК України , -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Харківської міської фінансово-кредитної спілки Криниця до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою та визначення порядку користування квартирою - задовольнити.

Усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_3 шляхом надання Харківській міській фінансово-кредитній спілці Криниця доступ до квартири АДРЕСА_1 надавши ключі від вхідних дверей квартири.

Визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином: виділити в користування Харківській міській фінансово-кредитній спілці Криниця житлову кімнату №5 площею 9,9 кв.м., виділити в користування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у користування житлову кімнату № 3 площею 16,5 кв.м., та житлову кімнату № 4 площею 8,1 кв.м., в загальному користуванні залишити житлову кімнату № 2 площею 26,5 кв.м., коридор № 1 площею 4,9 кв.м., кухню №6 площею 6,8 кв.м., коридор № 7 площею 4,7 кв.м., кладочку №8 площею 1,6 кв.м., санвузол №9 площею 5,3 кв.м., балкон площею 3,5 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Харківської міської фінансово-кредитної спілки Криниця судовий збір у розмірі 4 204,00 грн. по 1 401,33 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя - С.Л. Шаренко