Постанова

від 03.11.2020 по справі 361/2018/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №361/2018/19 головуючий у І інстанції: Сердинський В.С.

провадження 22-ц/824/11552/2020 доповідач: Сліпченко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 листопада 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Сліпченка О.І.(суддя-доповідач), Іванової І.В., Сушко Л.П.

за участю секретаря: Пітенко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей та сім`ї Броварської районної державної адміністрації Київської області, служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та визначення місця проживання неповнолітньої дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Броварської районної державної адміністрації Київської області про визначення місця проживання неповнолітньої дитини.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась з вищевказаним позовом.

Просила суд стягнути аліменти з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої дитини, щомісячно, починаючи з березня 2019 року у твердій грошовій сумі до досягнення дитиною повноліття в розмірі 7000 грн., визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із позивачем ОСОБА_1 , стягнути судові витрати.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2020 року позовні вимоги задоволено повністю, здійснено розподіл судових витрат, зокрема на користь позивача з відповідача стягнено судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині відшкодування судових витрат, представник позивача звернувся із апеляційною скаргою, яку обґрунтовано тим, що місцевий суд порушив норми матеріального та процесуального права.

Вказує, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 20 000 грн. підтверджено належними доказами, позовні вимоги задоволено повністю, а тому вважає, що підстави для зменшення розміру судових витрат відсутні.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали свою позицію.

Інші належним чином повідомлені учасники справи не з`явились.

У відповідності до вимог статті 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає не в повній мірі.

Під час вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що час, що витрачений на виконання зазначених робіт, взагалі не вказаний адвокатом та вартість такого обсягу робіт є дещо завищеною.

Колегія суддів погодитись з таким висновком не може з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано ордер на надання правової допомоги серії КВ №395813 від 29 липня 2019 року, договір про надання правничої допомоги від 29 липня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Масловським І.А., додаткові угоди до договору про надання правничої допомоги №№1,2 від 29 липня 2019 року та додаткову угоду №3 від 01 грудня 2019 року, акт надання правничої допомоги (виконаних робіт) від 01 листопада 2019 року, акт надання правничої допомоги (виконаних робіт) від 01 грудня 2019 року, в яких зазначений перелік правових послуг, що надаються адвокатом при розгляду справи №361/2018/19, попередній розрахунок витрат, розрахункові квитанції серії КДАВ №№394178, 394182 на суму по 10000 грн. (а.с.32-41,72-77,171-175 том І).

Згідно ч.ч.1,3 ст.131 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1-3 ст.134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

При цьому, ч.3 ст.134 ЦПК України передбачає можливість уточнення суми фактично понесених судових витрат у ході розгляду справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З матеріалів справи вбачається, що представником позивача суду першої інстанції було подано заяви про стягнення витрат на правову допомогу у відповідності до договору про надання правничої допомоги від 29 липня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Масловським І.А., додаткових угод до договору про надання правничої допомоги №№1-2 від 29 липня 2019 року та №3 від 01 грудня 2019 року, актів надання правничої допомоги (виконаних робіт) від 01 листопада 2019 року, та від 01 грудня 2019 року, в яких зазначений перелік правових послуг, що надаються адвокатом при розгляду справи №361/2018/19, попередній розрахунок витрат.

Оплата послуг адвоката, щодо надання правничої допомоги підтверджується розрахунковими квитанціями серії КДАВ №394178, №394182 на суму по 10000 грн. (а.с.77, 175 том І).

Колегія суддів зазначає, що розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, крім того враховується час понесений представником на виконання відповідних робіт та термін розгляду справи, доказів на спростування зазначеного розміру витрат матеріали справи не містять та підстави для його зменшення відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, щодо зменшення суми витрат на професійну правничу понесених позивачем за первісним позовом.

Оскільки висновки суду в оскаржуваній частині не відповідають фактичним обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, рішення місцевого суду зміні в частині розміру стягненої суми витрат на правничу допомогу, та відповідно визначенню їх в розмірі 20 000 грн.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.ч.1,3 ст. 131 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Таким чином підлягають стягненню з ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу понесені ОСОБА_1 під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції - 5000 грн.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2020 року змінити в частині стягненої із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суми витрат на професійну правничу допомогу, визначивши їх в розмір 20 000 (двадцять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 03 листопада 2020 року.

Головуючий

Судді: