Постанова

від 26.10.2020 по справі 551/542/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 551/542/20 Номер провадження 22-ц/814/1973/20Головуючий у 1-й інстанції Сиволап Д. С. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В.

за участю секретаря Кальник А. М.

розглянув в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 06 липня 2020 року у складі судді Сиволапа Д. С.

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Воскобійники про розірвання договорів оренди землі,

в с т а н о в и в:

В червні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до СТОВ Воскобійники про розірвання договорів оренди землі .

Позов мотивовано тим, що він є власником двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,6288 га та 2,6289 га.

01 квітня 2009 року між ним та СТОВ Воскобійники було укладено договори оренди вказаних земельних ділянок строком на 25 років.

Посилаючись на те, що відповідач погіршив якість земельних ділянок, наслідком чого стало зменшення їх нормативної грошової оцінки зі 112 850,80 грн у 2018 році до 82 999,81 грн у 2019 році, а також систематично не виплачує орендну плату за користування земельною ділянкою, зокрема, залишки недоплачених сум склали: на 01.01.2016 - 708,80 грн, на 01.01.2017 - 138,80 грн, на 01.01.2018 - 1955,70 грн, на 01.01.2019 - 19069,96 грн, на 01.01.2020 - 531,46 грн, що порушує права позивача, як орендодавця, просив суд на підставі статей 24, 25, частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі розірвати вищевказані договори оренди.

Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 06 липня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що проведені спеціалізованою установою на замовлення відповідача у 2018 році аналізи ґрунтів масиву (поля), на яких розташовані спірні земельні ділянки, застосовані для визначення нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок, показники яких зменшилися майже на 30 тисяч гривень по кожній ділянці, що є достатнім доказом погіршення якості ґрунтів внаслідок дій відповідача за строк із моменту використання спірних земельних ділянок за договорами оренди землі. Крім того, суд не взяв до уваги визнання відповідачем факту щодо часткової невиплати орендної плати за 2016, 2017, 2018 роки, що є самостійною підставою для розірвання спірних договорів оренди землі.

У відзиві на апеляційну скаргу представник СТОВ Воскобійники просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі за безпідставністю та необґрунтованістю вимог.

Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Відповідно до частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що ОСОБА_1 є власником двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Воскобійницького старостинського округу Шишацької селищної ради (колишня Воскобійницька сільська рада) з кадастровими номерами: 5325781200:00:013:0036 площею 2,6288га та 5325781200:00:011:0155 площею 2,6289 га (а.с. 6-7, 10-11).

01 квітня 2009 року між орендодавцем - ОСОБА_1 та орендарем - СТОВ Воскобійники укладено договори оренди землі щодо вказаних земельних ділянок, які зареєстровані Шишацьким відділом Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК України 09.06.2010 за № 041057300024 та № 041057300025 (а.с. 8-9, 12-13).

За умовами укладених договорів орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування належні орендодавцю земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею по 2,63 га кожна строком на 25 років та зобов`язався вносити орендну плату у формі та розмірі не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на момент укладення договору склало 1214,92 грн в рік з урахуванням індексації по кожній земельній ділянці.

При цьому сторони погодили, що орендна плата вноситься як правило в грошові формі, але за згодою сторін може бути проведена в натуральній формі (сільськогосподарська продукція) або відбірковій формі. Номенклатура, кількість та вартість продукції, робіт, послуг, що надаються орендарем орендодавцю в рахунок орендної плати зазначається в додатку до даних договорів.

Орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року, передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Як вбачається з відповіді СТОВ Воскобійники за вих. № 158 від 21.02.2020, наданої ОСОБА_1 на його звернення, про розмір нарахованої орендної плати, утриманих податків та зборів, виплат та залишків по земельних ділянках з кадастровими номерами 5325781200:00:013:0036 та 5325781200:00:011:0155, залишок невиплаченої орендної плати становив: на 01.01.2016 - 708,80 грн, 01.01.2017 - 138,80 грн, 01.01.2018 - 1955,70 грн, 01.01.2019 - 19 069,96 грн, 01.01.2020 - 531,46 грн.

Згідно картки рахунку 68.6.1 СТОВ Воскобійники по ОСОБА_1 станом на 22.03.2020 орендна плата позивачеві була повністю виплачена відповідачем.

Ухвалюючи оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтовано виходив з відсутності правових та фактичних підстав для розірвання спірних договорів оренди землі через істотне порушення орендарем його умов, що по справі не встановлено та суду позивачем не доведено.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи таке.

Відповідно до статей 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно пункту 7 частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданою нею шкоди, друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частини перша, друга статті 651 ЦК України).

У пункті 38 договорів оренди землі від 01.04.2009 сторонами погоджено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Законом України Про оренду землі (частина третя статті 31, частина перша статті 32) встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Обов`язки орендаря земельної ділянки приватної власності визначено частиною другою статті 25 Закону України Про оренду землі , зокрема, орендар зобов`язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Спірними договорами сторін (пункти 15-17, 31) на орендаря - СТОВ Воскобійники покладено обов`язок використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, тобто для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та дотримуватись вимог протиерозійної організації території.

Доводи позивача, що орендар СТОВ Воскобійники не виконав обов`язку щодо збереження та підвищення родючості ґрунтів є безпідставними та ґрунтуються на припущеннях і таким доводам судом першої інстанції дано належну правову оцінку.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що зміна (зменшення) нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок, на що посилається позивач, не є свідченням погіршення родючості ґрунтів, внаслідок діяльності відповідача та не є підставою для розірвання договорів оренди землі.

Правові засади проведення оцінки земель визначено Законом України Про оцінку земель від 11 грудня 2003 року № 1378-IV (зі змінами та доповненнями), відповідно до статей 1, 5 якого нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Таким чином нормативна грошова оцінка земельних ділянок не є тотожною економічній оцінці земель, як природного ресурсу і засобу виробництва у сільському господарстві, яка проводиться за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі, та експертній грошовій оцінці земельних ділянок щодо визначення завданої шкоди, збитків власнику земельної ділянки, та заявлених позивачем обставин не доводить.

Посилання в апеляційній скарзі на Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11, який втратив чинність 17.02.2017, є безпідставними та до уваги колегією суддів не беруться.

Відповідно до пункту д частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з тим, однією із засад, якими мають керуватись учасники цивільних правовідносин, що визначені статтею 3 ЦК України, є справедливість, добросовісність та розумність.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди інші особі, а також зловживання правом в інших формах (частини перша-третя статті 13 ЦК України).

Судом по справі встановлено, що СТОВ Воскобійники неодноразово зверталось до ОСОБА_1 з проханням отримати орендну плату або повідомити номер рахунку, на який можливо перерахувати орендну плату відповідно до договорів оренди землі, а 26.11.2019 здійснило поштовий переказ № 181 на суму 28 839,64 грн, проте позивач ОСОБА_1 , не бажаючи продовжувати орендні правовідносини з відповідачем, ухилявся від одержання орендної плати, що підтверджується направленими на його адресу листами та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, платіжним дорученням № 25771 від 18.12.2019 про повернення коштів за поштовий переказ № 181 у зв`язку з відмовою від переказу (а.с. 89-94), та доводами апеляційної скарги не спростовується.

Отже виникла заборгованість по орендній плати позивачеві не є наслідком винної поведінки відповідача - СТОВ Воскобійники з невиплати орендної плати, тому не може бути підставою для розірвання договорів оренди землі.

Суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, дав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

За таких обставин апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - залишенню без змін, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 06 липня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С.Б. Бутенко

Судді О.І. Обідіна

О.В. Прядкіна