Ухвала

від 04.11.2020 по справі 699/996/19

КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 699/996/19

Номер провадження № 1-кп/699/50/20

УХВАЛА

щодо строків судового розгляду

04.11.2020 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь - Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019250190000266 щодо обвинувачення ОСОБА_6 за ч.3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області знаходяться кримінальне провадження № 12019250190000266 щодо обвинувачення ОСОБА_6 за ч.3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України.

Органами досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він 28.05.2019року,близько 08:00години,діючи умиснота цілеспрямовано,з корисливихмотивів,з метоюзаволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вільним доступом зайшов на територію сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Мрія Бровахи», що розташований за адресою: Черкаська область Корсунь-Шевченківський район с. Бровахи вул. Шевченка, де намагався вчинити крадіжку металобрухту масою 161,8 кілограм, вартістю одного кілограма брухту чорного металу, згідно висновку експерта від 30.08.2019 №10/871, 4 гривні 83 копійки, на загальну суму 781,49 гривень, що належить сільськогосподарському обслуговуючому кооперативу «Мрія Бровахи», про те злочин до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий місцевим жителем на місці вчинення кримінального правопорушення (злочину).

Дії ОСОБА_6 кваліфікують за ч.3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, тобто незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Під час розгляду кримінального провадження виникла необхідність встановлення розумних строків судового розгляду кримінального провадження, яке перебуває на розгляді у суді з 27.09.2019 року.

Для визначення розумності строків кримінального провадження важливе значення має не тільки судове провадження у суді першої інстанції, а й провадження в апеляційній та касаційній інстанціях. У п.97 рішення ЄСПЛ від 16.09.2010р. у справі «Вітрук проти України» зазначено, що «в кримінальних справах «розумний строк», передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з того часу, коли особі було «пред`явлено обвинувачення», тобто, іншими словами, з моменту офіційного повідомлення заявника компетентним органом про те, що він обвинувачується у вчиненні злочину. Це визначення також застосовується до питання, чи мало місце «суттєве погіршення становища [підозрюваного]», чи ні. Щодо закінчення «відповідного строку», то в кримінальних справах період, передбачений п.1 ст.6 Конвенції, включає весь строк провадження у справі, у тому числі перегляд рішення в апеляції (п.70 рішення ЄСПЛ у справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine))».

Критерієм оцінювання розумності строку є складність справи, що може бути зумовлена як фактичними обставинами справи, так і різними правовими аспектами, пов`язаними зі справою опосередковано. Складність справи визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених, підсудних та інкримінованих епізодів злочинної діяльності, характеру фактичних даних, що підлягають встановленню, кількості учасників справи (потерпілих, свідків), обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення судового слідства, забезпечення допомоги перекладача, об`єднання матеріалів справи тощо.

У п.116 рішення ЄСПЛ від 12.03.2009р. у справі «Вергельський проти України» зазначено: «розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів». При цьому ЄСПЛ зазначає, що відкладення розгляду справи, призначення і проведення експертизи, участь судді в розгляді інших справ, повернення кримінальної справи прокуророві з метою усунення допущених порушень кримінально-процесуального законодавства самі по собі не суперечать чинному законодавству, але не можуть призводити до порушення права особи на судочинство в розумний строк (рішення ЄСПЛ від 13.07.1983р. у справі «Цимерман і Штайген проти Швейцарії»). Не може також бути виправданням збільшення строків судового розгляду відсутність достатньої кількості суддів та їх перевантаженість. Згідно з позицією ЄСПЛ Конвенція покладає на держави-учасниці обов`язок організувати свою судову систему таким чином, щоб суди мали змогу діяти відповідно до вимог п.1 ст.6 Конвенції, зокрема розглядати справи впродовж «розумного строку» (рішення від 06.09.2005р. у справі «Павлюлінець проти України»).

Вимоги про дотримання розумних строків провадження законодавчо закріплені у ст. 28 КПК України та відповідають існуючій практиці Європейського суду з прав людини та нормам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно дотримання прав людини у цій сфері. Зокрема, відповідно до ч.1, 2 ст. 28 КПК України під часкримінального провадженнякожна процесуальнадія абопроцесуальне рішенняповинні бутивиконані абоприйняті врозумні строки.Розумними вважаютьсястроки,що єоб`єктивно необхіднимидля виконанняпроцесуальних дійта прийняттяпроцесуальних рішень.Розумні строкине можутьперевищувати передбаченіцим Кодексомстроки виконанняокремих процесуальнихдій абоприйняття окремихпроцесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Частиною 1 статті 318 КПК України передбачено, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.

Статтею 322 визначено, що судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку.

Не вважаються порушеннями безперервності судового розгляду випадки відкладення судового засідання внаслідок:

1) неприбуття сторони або інших учасників кримінального провадження;

2) складення та погодження прокурором процесуальних документів щодо відмови від підтримання державного обвинувачення, зміни обвинувачення або висунення додаткового обвинувачення;

3) підготовки захисту обвинуваченого від зміненого чи додаткового обвинувачення;

4) підготовки потерпілого для підтримання обвинувачення в суді, якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення;

5) проведення дослідження речових доказів за місцем їх знаходження, огляду на місці;

6) проведення експертизи у випадках та порядку, передбачених статтею 332 цього Кодексу;

7) надання доступу до речей чи документів або доручення проведення слідчих (розшукових) дій у випадках та порядку, передбачених статтею 333 цього Кодексу.

Суд,враховуючи тойфакт,що справав провадженніКорсунь-Шевченківськогорайонного судуЧеркаської областізнаходиться з27.09.2019року,а дослідженнядоказів звини органівдосудового розслідуваннятриває зпорушенням вимогрозумності строку,встановлює строкпредставлення судудоказів усправі сторони обвинувачення не пізніше 18 грудня 2020 року.

Керуючись ст.ст. 28, 318, 322 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Зобов`язати прокурора у кримінальному провадженні № 12019250190000266 щодо обвинувачення ОСОБА_6 за ч.3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України представити суду докази у справі не пізніше 18.12.2020 року.

Слухання справи відкласти на 11год 00хв 18грудня 2020року.

Копію ухвали вручити учасникам судового розгляду.

Ухвала оскарженнюне підлягає.

Суддя ОСОБА_1