Рішення

від 30.10.2020 по справі 826/17932/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2020 року м. Київ № 826/17932/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ювал-Сервіс (02099, м. Київ,

вул. Ялтинська, 5-б)

до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста

Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної

адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні

дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Ювал-Сервіс (надалі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі по тексту - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 08 жовтня 2018 року №289 Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації (надалі по тексту - оскаржуваний наказ); зобов`язати позивача подати до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі по тексту - ДАБІ України) інформацію про скасування оскаржуваного наказу для включення (відновлення) в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, запису про реєстрацію декларацій:

про початок виконання будівельних робіт Будівництво торгівельного комплексу за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д, від 28 березня 2014 року №ІУ083140870068;

про початок виконання будівельних робіт Будівництво торгівельного комплексу, ринкового майданчика з частковою реконструкцією нежитлових приміщень під автомиючий комплекс за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д, від 18 квітня 2014 року №ІУ083141080251;

про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво торгівельного комплексу, ринкового майданчика з частковою реконструкцією нежитлових приміщень під автомиючий комплекс за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д, від 29 квітня 2014 року №ІУ143141190586;

про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво торгівельного комплексу (І черга) за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д, від 11 липня 2014 року №ІУ143141920219;

про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво торгівельного комплексу (ІІ черга) за адресою:02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д, від 11 липня 2014 року №ІУ143141920201;

про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво торгівельного комплексу (ІІІ черга) за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д, від 11 липня 2014 року №ІУ143141920209.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваний наказ відповідачем прийнято без належного проведення перевірки та складання акту. Вся інформація, зазначена у деклараціях, є достовірною, а тому відсутні підстави для їх скасування та визнання об`єкта будівництва самочинним будівництвом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що оскаржуваний наказ оформлено правомірно, а саме у зв`язку із зазначенням позивачем у деклараціях недостовірної інформації.

З огляду на викладене вище, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ДАБІ України:

28 березня 2014 року за №ІУ083140870068 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт Будівництво торгівельного комплексу за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д;

18 квітня 2014 року за №ІУ083141080251 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт Будівництво торгівельного комплексу, ринкового майданчика з частковою реконструкцією нежитлових приміщень під автомиючий комплекс за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д;

29 квітня 2014 року за №ІУ143141190586 зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво торгівельного комплексу, ринкового майданчика з частковою реконструкцією нежитлових приміщень під автомиючий комплекс за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д;

11 липня 2014 року за №ІУ143141920219 зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво торгівельного комплексу (І черга) за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д;

11 липня 2014 року за №ІУ143141920201 зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво торгівельного комплексу (ІІ черга) за адресою:02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д;

11 липня 2014 року за №ІУ143141920209 зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво торгівельного комплексу (ІІІ черга) за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д.

21 травня 2018 року відповідачем, на підставі депутатського звернення депутата Київської міської ради Марченка Р.В. від 10 травня 2018 року №08/279/08/164-1624, видано наказ №325 Про проведення позапланової перевірки , а саме перевірки позивача на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва із реконструкції приміщень нежитлової будівлі по просп. Петра Григоренка, 32 Д у Дарницькому районі міста Києва.

04 червня 2018 року відповідачем оформлено направлення на проведення позапланової перевірки.

Листом відповідача від 11 червня 2018 року №073-5340 позивача повідомлено про проведення перевірки та зобов`язано надати відповідачу певні документи.

08 жовтня 2018 року відповідачем видано оскаржуваний наказ, яким, на підставі листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18 травня 2018 року №055-6442, скасовано реєстрацію декларацій: про початок виконання будівельних робіт Будівництво торгівельного комплексу за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д від 28 березня 2014 року №ІУ083140870068; про початок виконання будівельних робіт Будівництво торгівельного комплексу, ринкового майданчика з частковою реконструкцією нежитлових приміщень під автомиючий комплекс за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д від 18 квітня 2014 року №ІУ083141080251; про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво торгівельного комплексу, ринкового майданчика з частковою реконструкцією нежитлових приміщень під автомиючий комплекс за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д від 29 квітня 2014 року №ІУ143141190586; про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво торгівельного комплексу (І черга) за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д від 11 липня 2014 року №ІУ143141920219; про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво торгівельного комплексу (ІІ черга) за адресою:02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д від 11 липня 2014 року №ІУ143141920201; про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво торгівельного комплексу (ІІІ черга) за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д від 11 липня 2014 року №ІУ143141920209.

Як встановлено судом, скасовуючи реєстрацію декларацій позивач виходив з того, що згідно з даними електронної бази документообігу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) , містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на просп. Петра Григоренка, 32 Д у Дарницькому районі міста Києва не видавалися.

Незгода позивача із оскаржуваним наказом зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01 жовтня 2015 року №978, одним із основних завдань Департаменту є - здійснення відповідно до Закону державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва.

Відповідно до вимог статті 10 Закону України Про архітектурну діяльність від 20 травня 1999 року №687-XIV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно зі статтею 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI (надалі по тексту - Закону України №3038-VI у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (надалі по тексту - Порядок №553) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Пунктом 2 Порядку №553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Порядком №553 визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Так, відповідно до пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктом 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Цей обов`язок тісно пов`язаний з правами суб`єктів містобудування, переліченими у пункті 13 Порядку №553.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, перевірку суб`єкта містобудівної діяльності не проведено. Як стверджував відповідач, ним вчинялися дії, спрямовані на проведення перевірки і саме у ході цього встановлено обставини, які слугували підставою для видачі оскаржуваного наказу.

До перевірки представники органу місцевого самоврядування та органів Національної поліції не залучалися.

Листом від 06 вересня 2018 року №073-8448 до Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві відповідачем лише висловлено прохання посприяти у проведенні перевірки, оскільки під час виїзду посадової особи відповідача на місце проведення перевірки доступу до об`єкта будівництва не було, що унеможливило проведення перевірки.

Після цього відповідачем прийнято оскаржуваний наказ.

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Тобто, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю обов`язково складається акт перевірки.

Разом з тим, як встановлено судом, акт перевірки за результатами державного архітектурно-будівельного контролю складений не був.

Таким чином, відповідачем порушено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що виявилося у проведенні перевірки за відсутності суб`єкта містобудування чи його представників, а також нескладенні за результатами перевірки акта перевірки, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваного наказу.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Частиною 2 статті 39-1 Закону України №3038-VI передбачено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Аналогічні положення викладені у пункті 22 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №446, у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що Законом України №3038-VI, зокрема, статтею 39-1, встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

При цьому, такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом: об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.

Аналогічні підходи до застосування зазначених вище актів законодавства викладені, зокрема, Верховним Судом у постановах від 14 березня 2018 року у справі №814/1914/16, від 26 червня 2018 року у справі №826/20445/16, від 18 жовтня 2018 року у справі №695/3442/17.

Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначено відповідачем, об`єкт будівництва за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д, вважається самочинним будівництвом, оскільки у деклараціях зазначено недостовірну інформацію, а саме про наявність містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12 травня 2013 року № 4623/0/12/009-09. Водночас, як повідомлено листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18 травня 2018 року №055-6442, згідно з даними електронної бази документообігу такого Департаменту, містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва не видавалися.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що реєстр містобудівних умов та обмежень ведеться починаючи з 2017 року відповідно до Порядку ведення реєстру містобудівних умов обмежень, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31 травня 2017 року №135.

Відповідні зміни, що стосуються ведення реєстру містобудівних умов та обмежень, внесені до Закону України №3038-VI Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17 січня 2017 року №1817-VIII, який набрав чинності через чотири місяці з дня його опублікування.

Тобто, посилання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на відсутність в електронній базі даних про видачу позивачу містобудівних умов та обмежень, на думку суду, не є достатньою підставою для висновку відповідача про те, що певний об`єкт є самочинним будівництвом. Суд ще раз зауважує, що відсутні докази, які б свідчили про належне виконання відповідачем вимог законодавства щодо проведення перевірки та викладення її результатів в акті перевірки. Зокрема, відповідачем не вчинено дій, спрямованих на перевірку інформації щодо невидачі містобудівних умов. Всупереч вказаним вище положенням Закону України №3038-VI відповідач не провів позапланову перевірку на об`єкті будівництва позивача, не ознайомився з проектною документацією, а обмежився листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з якого дійшов висновку про відсутність містобудівних умов та обмежень, тобто відсутність належно затвердженого проекту на об`єкт будівництва, що є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Приймаючи до уваги, що відповідач не проводив перевірку в порядку, встановленому вище зазначеними нормативними актами, не можна вважати обґрунтованим встановлення ним порушень містобудівного законодавства.

Також суд звертає увагу на те, що декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації, як правові акти індивідуальної дії, вичерпали свою дію. У матеріалах справи мітяться докази того, що позивач у жовтні 2015 року оформив право власності на об`єкти будівництва. Враховуючи, що документи, які дають право на будівництво, чинні до завершення будівництва, та у зв`язку з тим, що будівництво завершене, - оскаржуваний наказ не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року №1402-VIII встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України (№29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі Hasan and Chaush v. Bulgaria №30985/96).

Суд враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (Заява №63566/00; від 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (дивись рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; від 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Стосовно заявленої вимоги позивача по зобов`язання відповідача звернутися до ДАБІ України з метою включення (відновлення) даних в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, суд зауважує, що Порядком ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затвердженим наказом Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2011 року №92, не передбачено можливості поновлення скасованих (анульованих) записів.

Зокрема, пунктом 15 вказаного Порядку визначено, що у разі набрання рішенням суду законної сили про скасування документа декларативного або дозвільного характеру відомості автоматично вносяться до реєстру про їх скасування або анулювання. Процедури щодо відновлення даних на підставі рішення суду Порядком не передбачено.

Водночас, з метою відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача надати до ДАБІ України інформацію про необхідність не відновлення, а саме включення до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, даних про скасовані декларації.

Вимогами статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ювал-Сервіс задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08 жовтня 2018 року №289 Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та по готовність об`єкта до експлуатації .

Зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подати до Державної архітектурно-будівельної інспекції України інформацію про необхідність внесення до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів , даних про скасовані декларації: про початок виконання будівельних робіт Будівництво торгівельного комплексу за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д від 28 березня 2014 року №ІУ083140870068; про початок виконання будівельних робіт Будівництво торгівельного комплексу, ринкового майданчика з частковою реконструкцією нежитлових приміщень під автомиючий комплекс за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д від 18 квітня 2014 року №ІУ083141080251; про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво торгівельного комплексу, ринкового майданчика з частковою реконструкцією нежитлових приміщень під автомиючий комплекс за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д від 29 квітня 2014 року №ІУ143141190586; про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво торгівельного комплексу (І черга) за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д від 11 липня 2014 року №ІУ143141920219; про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво торгівельного комплексу (ІІ черга) за адресою:02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д від 11 липня 2014 року №ІУ143141920201; про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво торгівельного комплексу (ІІІ черга) за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д від 11 липня 2014 року №ІУ143141920209.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ювал-Сервіс (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-б, код ЄДРПОУ 30043530) понесені ним документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДРПОУ 40224921).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук