Постанова

від 01.02.2021 по справі 826/17932/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17932/18 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювал-Сервіс" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювал-Сервіс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 08 жовтня 2018 року №289 "Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації" (надалі по тексту - оскаржуваний наказ); зобов`язати позивача подати до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі по тексту - ДАБІ України) інформацію про скасування оскаржуваного наказу для включення (відновлення) в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, запису про реєстрацію декларацій:

про початок виконання будівельних робіт "Будівництво торгівельного комплексу" за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д, від 28 березня 2014 року №ІУ083140870068;

про початок виконання будівельних робіт "Будівництво торгівельного комплексу, ринкового майданчика з частковою реконструкцією нежитлових приміщень під автомиючий комплекс" за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д, від 18 квітня 2014 року №ІУ083141080251;

про готовність об`єкта до експлуатації "Будівництво торгівельного комплексу, ринкового майданчика з частковою реконструкцією нежитлових приміщень під автомиючий комплекс" за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д, від 29 квітня 2014 року №ІУ143141190586;

про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво торгівельного комплексу (І черга)" за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д, від 11 липня 2014 року №ІУ143141920219;

про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво торгівельного комплексу (ІІ черга)" за адресою:02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д, від 11 липня 2014 року №ІУ143141920201;

про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво торгівельного комплексу (ІІІ черга)" за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д, від 11 липня 2014 року №ІУ143141920209.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, за змістом яких зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією України:

28 березня 2014 року за №ІУ083140870068 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт "Будівництво торгівельного комплексу" за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д;

18 квітня 2014 року за №ІУ083141080251 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт "Будівництво торгівельного комплексу, ринкового майданчика з частковою реконструкцією нежитлових приміщень під автомиючий комплекс" за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д;

29 квітня 2014 року за №ІУ143141190586 зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації "Будівництво торгівельного комплексу, ринкового майданчика з частковою реконструкцією нежитлових приміщень під автомиючий комплекс" за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д;

11 липня 2014 року за №ІУ143141920219 зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво торгівельного комплексу (І черга)" за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д;

11 липня 2014 року за №ІУ143141920201 зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво торгівельного комплексу (ІІ черга)" за адресою:02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д;

11 липня 2014 року за №ІУ143141920209 зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво торгівельного комплексу (ІІІ черга)" за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д.

21 травня 2018 року відповідачем, на підставі депутатського звернення депутата Київської міської ради Марченка Р.В. від 10 травня 2018 року №08/279/08/164-1624, видано наказ №325 "Про проведення позапланової перевірки", а саме перевірки позивача на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва із реконструкції приміщень нежитлової будівлі по просп. Петра Григоренка, 32 Д у Дарницькому районі міста Києва.

04 червня 2018 року відповідачем оформлено направлення на проведення позапланової перевірки.

Листом відповідача від 11 червня 2018 року №073-5340 позивача повідомлено про проведення перевірки та зобов`язано надати відповідачу певні документи.

08 жовтня 2018 року відповідачем видано оскаржуваний наказ, яким, на підставі листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18 травня 2018 року №055-6442, скасовано реєстрацію декларацій: про початок виконання будівельних робіт "Будівництво торгівельного комплексу" за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д від 28 березня 2014 року №ІУ083140870068; про початок виконання будівельних робіт "Будівництво торгівельного комплексу, ринкового майданчика з частковою реконструкцією нежитлових приміщень під автомиючий комплекс" за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д від 18 квітня 2014 року №ІУ083141080251; про готовність об`єкта до експлуатації "Будівництво торгівельного комплексу, ринкового майданчика з частковою реконструкцією нежитлових приміщень під автомиючий комплекс" за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д від 29 квітня 2014 року №ІУ143141190586; про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво торгівельного комплексу (І черга)" за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д від 11 липня 2014 року №ІУ143141920219; про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво торгівельного комплексу (ІІ черга)" за адресою:02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д від 11 липня 2014 року №ІУ143141920201; про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво торгівельного комплексу (ІІІ черга)" за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д від 11 липня 2014 року №ІУ143141920209.

Скасовуючи реєстрацію декларацій відповідач зазначив, що згідно з даними електронної бази документообігу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на просп. Петра Григоренка, 32 Д у Дарницькому районі міста Києва не видавалися.

Незгода позивача із оскаржуваним наказом зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до пункту 3 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01 жовтня 2015 року №978, одним із основних завдань Департаменту є - здійснення відповідно до Закону державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва.

Відповідно до вимог статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року №687-XIV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно зі статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (надалі по тексту - Закону України №3038-VI у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (надалі по тексту - Порядок №553) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Пунктом 2 Порядку №553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Порядком №553 визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Так, відповідно до пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктом 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Цей обов`язок тісно пов`язаний з правами суб`єктів містобудування, переліченими у пункті 13 Порядку №553.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, перевірку суб`єкта містобудівної діяльності не проведено. Як стверджував відповідач, ним вчинялися дії, спрямовані на проведення перевірки і саме у ході цього встановлено обставини, які слугували підставою для видачі оскаржуваного наказу.

До перевірки представники органу місцевого самоврядування та органів Національної поліції не залучалися.

Листом від 06 вересня 2018 року №073-8448 до Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві відповідачем лише висловлено прохання посприяти у проведенні перевірки, оскільки під час виїзду посадової особи відповідача на місце проведення перевірки доступу до об`єкта будівництва не було, що унеможливило проведення перевірки.

Після цього відповідачем прийнято оскаржуваний наказ.

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, встановлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Тобто, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю обов`язково складається акт перевірки.

Разом з тим, як встановлено судом, акт перевірки за результатами державного архітектурно-будівельного контролю складений не був.

Таким чином, відповідачем порушено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що виявилося у проведенні перевірки за відсутності суб`єкта містобудування чи його представників, а також нескладенні за результатами перевірки відповідного акта, що є підставою для скасування оскаржуваного наказу.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Частиною 2 статті 39-1 Закону України №3038-VI передбачено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Аналогічні положення викладені у пункті 22 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №446, у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що Законом України №3038-VI, зокрема, статтею 39-1, встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

При цьому, такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом: об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 14 березня 2018 року у справі №814/1914/16, від 26 червня 2018 року у справі №826/20445/16, від 18 жовтня 2018 року у справі №695/3442/17.

Як зазначено відповідачем, об`єкт будівництва за адресою: 02094, м. Київ, Дарницький район, просп. Григоренка, буд. 32 Д, вважається самочинним будівництвом, оскільки у деклараціях зазначено недостовірну інформацію, а саме про наявність містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12 травня 2013 року № 4623/0/12/009-09.

Водночас, як повідомлено листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18 травня 2018 року №055-6442, згідно з даними електронної бази документообігу такого Департаменту, містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва не видавалися.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що реєстр містобудівних умов та обмежень ведеться починаючи з 2017 року відповідно до Порядку ведення реєстру містобудівних умов обмежень, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31 травня 2017 року №135.

Відповідні зміни, що стосуються ведення реєстру містобудівних умов та обмежень, внесені до Закону України №3038-VI Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" від 17 січня 2017 року №1817-VIII, який набрав чинності через чотири місяці з дня його опублікування.

Тобто, посилання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на відсутність в електронній базі даних про видачу позивачу містобудівних умов та обмежень, на думку суду, не є достатньою підставою для висновку відповідача про те, що певний об`єкт є самочинним будівництвом.

Крім того, доказів, які б свідчили про належне виконання відповідачем вимог законодавства щодо проведення перевірки та викладення її результатів в акті перевірки відповідачем не надано. Зокрема, відповідачем не вчинено дій, спрямованих на перевірку інформації щодо невидачі містобудівних умов. Всупереч вказаним вище положенням Закону України №3038-VI відповідач не провів позапланову перевірку на об`єкті будівництва позивача, не ознайомився з проектною документацією, а обмежився листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з якого дійшов висновку про відсутність містобудівних умов та обмежень, тобто відсутність належно затвердженого проекту на об`єкт будівництва, що є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Приймаючи до уваги, що відповідач не проводив перевірку в порядку, встановленому відповідними нормативними актами, не можна вважати обґрунтованим встановлення ним порушень містобудівного законодавства.

Також суд звертає увагу на те, що декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації, як правові акти індивідуальної дії, вичерпали свою дію. У матеріалах справи мітяться докази того, що позивач у жовтні 2015 року оформив право власності на об`єкти будівництва. Враховуючи, що документи, які дають право на будівництво, чинні до його завершення, а також беручи до уваги що будівництво на момент проведення перевірки завершене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною першої статті 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини у справі "Лелас проти Хорватії" зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").

Стосовно заявленої вимоги позивача про зобов`язання відповідача звернутися до ДАБІ України з метою включення (відновлення) даних в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, суд зазначає наступне.

Порядком ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затвердженим наказом Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2011 року №92, не передбачено можливості поновлення скасованих (анульованих) записів.

Зокрема, пунктом 15 вказаного Порядку визначено, що у разі набрання рішенням суду законної сили про скасування документа декларативного або дозвільного характеру відомості автоматично вносяться до реєстру про їх скасування або анулювання. Процедури щодо відновлення даних на підставі рішення суду Порядком не передбачено.

Водночас, з метою відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача надати до ДАБІ України інформацію про необхідність не відновлення, а саме включення до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, даних про скасовані декларації.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя Г.В.Земляна

суддя В.В.Файдюк