Ухвала

від 04.11.2020 по справі 640/9582/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

04 листопада 2020 року місто Київ №640/9582/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Державної податкової служби у місті Києві провизнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.05.2019 №Ф-263922-17-У, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якій просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 08.05.2019 №Ф-263922-17-У про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску у розмірі 26 539,26 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2020 позовну заяву залишено без руху. Позивач, у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви, зокрема надав суду обгрунтування щодо строків звернення з відповідним позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі № 640/9582/20 та запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати письмові обгрунтування з відповідними доказами щодо строків звернення позивачем до суду з даним позовом та відзив на позовну заяву, копії таких документів одночасно надіслати позивачу.

Так, в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивач зазначив про те, останній дізнався про порушення своїх прав та інтересів 19.04.2020, тобто саме тоді, коли отримав лист Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16.04.2020, який містив копію вимоги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 08.05.2019 №Ф-263922-17-У про сплату боргу (недоїмки), на підтвердження чого позивачем долучено копію вказаного листа та конверта.

Позивачем також наголошено на тому, що останній ніяким чином не міг отримати вказану вимогу у зв`язку з об`єктивними обставинами, зокрема, у зазначеній вимозі вказана адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , за якою позивач не проживає та знятий з реєстрації 19.06.2003, про що свідчить відповідна відмітка в паспорті.

Суд звертає увагу, що у поданому до суду відзиві від 06.08.2020 відповідач своїм правом щодо надання письмових обгрунтувань стосовно строків звернення позивачем до суду з даним позовом не скористався, зазначивши лише про те, що вказана вимога була направлена на адресу позивача: АДРЕСА_1 та була повернута на зворотню адресу за закінченням терміну зберігання.

Позивач у відповіді на відзив від 23.09.2020 з доводами відповідача категорично не погодився, наголосивши на тому, що відомості про нього як фізичну особу-підприємця відсутні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а він жодного дня не вів підприємницьку діяльність.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьою статті 122Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), за положеннями пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Дія Закону №2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 даного Закону).

За положеннями частини другої статті 2 Закону №2464-VI виключно цим Законом визначаються, зокрема, принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з абзацами 3, 4 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно абзацу 9 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Таким чином, вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження, на який законодавцем встановлено 10-денний строк.

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача до відзиву на позовну заяву долучено копію поштового повідомлення та копію конверта, в якому було надіслано оскаржувану вимогу позивачеві за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому відповідно до наданої суду копії паспорта позивача, останній знятий з реєстраційного обліку 19.06.2003 ( АДРЕСА_1 ), на яку контролюючим органом було направлено оскаржувану податкову вимогу.

Суд, визначаючись щодо заяви про поновлення строків звернення до суду, виходить з того, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

Згідно з частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Таким чином, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.

Тобто, пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для прямого застосування наслідків такого пропуску (залишення без розгляду, повернення), оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причин пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Так, відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, оцінивши її доводи, враховуючи те, що про підстави винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.05.2019 №Ф-263922-17-У позивач дізнався з листа Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16.04.2020, суд дійшов висновку про можливість поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позовом з метою забезпечення доступу до правосуддя.

Керуючись статтями 121-122, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.05.2019 №Ф-263922-17-У.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Іщук І.О.