Постанова

від 27.10.2020 по справі 640/24697/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/24697/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2020 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування рішень, за апеляційною скаргою Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2020, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), в якому просив:

- визнати протиправними і скасувати рішення НАЗК від 14.06.2019 № 1686 Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання ;

- визнати протиправними і скасувати рішення НАЗК від 14.06.2019 № 1688 Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та направлення рішення Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання до Національного антикорупційного бюро України .

Рішенням Окружного адміністративного суду від 18.06.2020 задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, без врахування всіх фактичних обставин справи та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що оскаржуване рішення прийняті в розумний строк з урахуванням правової та фактичної складності справи, на підставі Закону України Про запобігання корупції та Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10.02.2017 № 56.

В судовому засіданні представник НАЗК підтримав вимоги апеляційної скарги, представник позивача просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарг, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З матеріалів справи убачається, що Національним агентством з питань запобігання корупції 21.01.2019 прийнято рішення № 112 Про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , відповідно до якого доручено провести повну перевірку декларацій осіб, зазначених в додатку до цього рішення, зокрема, декларації ОСОБА_1 за 2017 рік.

Рішенням НАЗК від 22.03.2019 № 825 продовжено строк повної перевірки декларації відносно позивача.

За результатами повної перевірки НАЗК прийнято рішення від 14.06.2019 № 1686 Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання , в якому зазначено, що суб`єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік зазначив недостовірні відомості про: тип та категорію займаної посади, вартість об`єктів нерухомості, які належать йому на праві власності, та вартість квартири за останньою грошовою оцінкою, яка належить на праві власності члену сім`ї (дружині), вартість транспортних засобів, що перебувають у нього в оренді, номінальну вартість належних йому акцій, розмір отриманих ним та членом сім`ї (дружиною) доходів у вигляді страхових виплат, а також не зазначив відомості про комплекс, що належить йому на праві власності, чим не дотримав вимоги пунктів 1, 2, 3, 4 та 7 частини першої статті 46 Закону України Про запобігання корупції . Суб`єкт декларування подав недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб. Зазначене є ознаками правопорушення, передбаченого статтею 366-і Кримінального кодексу України.

Рішенням НАЗК від 14.06.2019 № 1688 Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та направлення рішення Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання до Національного антикорупційного бюро України затверджено обґрунтований висновок щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією та доручено Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя забезпечити повідомлення до Національного антикорупційного бюро України про прийняте рішення шляхом надсилання обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14.06.2019 № 1686 Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання .

У зв`язку із зазначеними вище обставинами позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, враховуючи строки, чітко визначені діючим законодавством для проведення повних перевірок декларацій та прийняття рішення за результатами таких перевірок, оскаржувані позивачем спірні рішення прийняті відповідачем поза межами такого строку, а відтак, таке процесуальне порушення порядку проведення перевірки зумовило виникнення у позивача стану правової невизначеності, що також ставить під сумнів результати перевірки. Встановлена правова процедура, як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України Про запобігання корупції від 14.10.2014 (далі - Закон № 1700-VII).

Частиною 1 статті 4 Закону № 1700-VII передбачено, що Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону № 1700-VII до повноважень Національного агентства належать здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 48 Закону № 1700-VII визначено, що Національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб`єктами декларування, такі види контролю:

1) щодо своєчасності подання;

2) щодо правильності та повноти заповнення;

3) логічний та арифметичний контроль.

Згідно ч. 1 ст. 50 Закону № 1700-VII повна перевірка декларації полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

Рішенням НАЗК від 10.02.2017 №56 затверджено Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, який визначає механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), відповідно до статей 48 та 50 Закону України Про запобігання корупції .

За приписами п. 2 розд. І Порядку №56 недостовірність задекларованих відомостей - невідповідність дійсності відомостей, зазначених у декларації суб`єкта декларування, що встановлюється на підставі відомостей, отриманих Національним агентством у встановленому Законом порядку шляхом здійснення контролю та повної перевірки декларації.

Положеннями пункту 3 розділу І Порядку №56 передбачено, що контроль та повна перевірка декларації здійснюються за принципами: верховенства права; рівності та гарантування прав і законних інтересів усіх суб`єктів декларування; об`єктивності, неупередженості та безсторонності рішень і дій Національного агентства, уповноважених ним осіб; достовірності і повноти інформації, що використовується Національним агентством, правомірності одержання та використання такої інформації; неприпустимості свавільного втручання у сферу особистого життя суб`єкта декларування, окрім як у межах та у спосіб, що передбачені Законом; гарантування права на судовий захист суб`єктів декларування.

Відповідно до п. 5 розд. І Порядку №56 контроль декларацій Національне агентство здійснює відповідно до цього Порядку через працівників структурних підрозділів його апарату, діяльність яких пов`язана зі здійсненням таких функцій, та автоматично за допомогою засобів програмного забезпечення інформаційно-телекомунікаційної системи проведення логічного та арифметичного контролю декларацій (далі - ІТС ЛАК ЄДРДО).

Повну перевірку декларацій відповідно до цього Порядку Національне агентство здійснює через уповноважених осіб Національного агентства - працівників структурних підрозділів його апарату, діяльність яких пов`язана зі здійсненням таких функцій (далі - Підрозділи).

Повна перевірка декларацій (декларації) проводиться за рішенням Національного агентства, в якому надається доручення його члену провести повну перевірку декларацій (декларації) (далі - Рішення про проведення перевірки) через працівників Підрозділів.

Пунктом 3 розділу І Порядку № 56 закріплено, що контроль та повна перевірка декларації здійснюються за принципами: 1) верховенства права; 2) рівності та гарантування прав і законних інтересів усіх суб`єктів декларування; 3) об`єктивності, неупередженості та безсторонності рішень і дій Національного агентства, уповноважених ним осіб; 4) достовірності і повноти інформації, що використовується Національним агентством, правомірності одержання та використання такої інформації; 5) неприпустимості свавільного втручання у сферу особистого життя суб`єкта декларування, окрім як у межах та у спосіб, що передбачені Законом; 6) гарантування права на судовий захист суб`єктів декларування.

Усі передбачені цим Порядком заходи контролю та повної перевірки декларацій повинні відповідати вказаним у цьому пункті принципам.

Вказані у п. 3 розділу І Порядку № 56 принципи також застосовуються до регулювання відносин контролю та повної перевірки декларацій, визначених Законом та цим Порядком, безпосередньо у разі: 1) відсутності у Законі чи цьому Порядку спеціальних правових норм, що регулюють такі відносини; 2) якщо спеціальні норми, які регулюють такі відносини, суперечать одна одній; 3) можливості різного тлумачення однієї спеціальної норми, яка регулює такі відносини (п. 4 розділу ІІІ Порядку № 56).

Контроль щодо правильності та повноти заповнення декларацій проводиться автоматично засобами програмного забезпечення Реєстру під час подання декларації відповідно до форми декларації, затвердженої рішенням Національного агентства від 10 червня 2016 року № 3, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 960/29090 (далі - форма декларації), та Технічних вимог до полів форми декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб`єкта декларування, затверджених рішенням Національного агентства від 10 червня 2016 року № 4 (далі - Технічні вимоги до полів форми декларації).

Логічний та арифметичний контроль декларації, що проводиться автоматично за допомогою ІТС ЛАК ЄДРДО, здійснюється згідно із затвердженими Національним агентством правилами (далі - Правила логічного та арифметичного контролю) та їхніми ваговими коефіцієнтами і містить такі складові:

1) контроль відомостей декларації (далі - Складова-1) - аналіз та порівняння складових інформації, що зазначена в декларації, а також порівняння відомостей, що зазначені в декларації, з відомостями в інших деклараціях цього суб`єкта декларування з метою її ранжування за сумою вагових коефіцієнтів від найвищого до найнижчого, що здійснюється після подання декларації;

2) контроль відповідності відомостей декларації відомостям реєстрів та баз даних (далі - Складова-2) - порівняння відомостей, що зазначені в декларації, з відомостями з реєстрів та баз даних державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, які можуть містити інформацію про окремі об`єкти декларування (далі - відповідні бази даних), з метою встановлення ступеня невідповідності відомостей декларації відомостям відповідних баз даних, що здійснюється після подання декларації.

ІТС ЛАК ЄДРДО за результатами Складової-1 здійснює ранжування декларацій за значенням суми вагових коефіцієнтів від найвищого ступеня до найнижчого.

Складова-2 застосовується ІТС ЛАК ЄДРДО до декларації, значення суми вагових коефіцієнтів якої дорівнює або перевищує 2000, а також до декларації, яка проходить повну перевірку.

Логічний та арифметичний контроль не проводиться до забезпечення технічної можливості його застосування. Про забезпечення технічної можливості застосування такого контролю Національне агентство приймає відповідне рішення та повідомляє про це окремо на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку, складовими предмета повної перевірки декларації є: з`ясування достовірності задекларованих відомостей; з`ясування точності оцінки задекларованих активів; перевірка на наявність конфлікту інтересів; перевірка на наявність ознак незаконного збагачення.

За приписами п. 2 розділу ІІІ Порядку № 56, повна перевірка проводиться на підставах, визначених Законом, у разі, якщо: 1) декларацію подано службовою особою, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище, суб`єктом декларування, який займає посаду, пов`язану з високим рівнем корупційних ризиків; 2) у поданій декларації виявлено невідповідності за результатами логічного та арифметичного контролю; 3) подана суб`єктом декларування декларація містить поле (поля), у якому (яких) суб`єкт декларування обрав позначку Член сім`ї не надав інформацію (у випадку, передбаченому частиною сьомою статті 46 Закону); 4) Національне агентство отримало від фізичних чи юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел інформацію про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей. Така інформація має стосуватися конкретного суб`єкта декларування та містити фактичні дані, що можуть бути перевірені; 5) Національне агентство встановило невідповідність рівня життя суб`єкта декларування задекларованим ним майну і доходам за результатами моніторингу способу життя такого суб`єкта декларування.

Згідно з п. 5 розділу ІІІ Порядку № 56 повна перевірка декларації передбачає такі дії: аналіз відомостей про об`єкти декларування (об`єкти нерухомості; об`єкти незавершеного будівництва (в тому числі інформація щодо власника або користувача земельної ділянки); цінне рухоме майно (крім транспортних засобів); цінне рухоме майно - транспортні засоби; цінні папери; інші корпоративні права; юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї; нематеріальні активи; доходи, у тому числі подарунки; грошові активи; фінансові зобов`язання; видатки та правочини суб`єкта декларування; посади чи роботи за сумісництвом суб`єкта декларування; членство суб`єкта декларування в об`єднаннях (організаціях) та входження до їх органів), зазначені в деклараціях суб`єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, що можуть містити інформацію про об`єкти декларування, які мають відображатися в декларації; створення, збирання, одержання, використання інформації, яка є необхідною для повної перевірки декларації, з використанням джерел інформації, визначених пунктами 8-11 цього розділу; направлення Національним агентством відповідному суб`єкту декларування листа з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів та розгляд і врахування наданих ним пояснень та/або копій підтвердних документів під час проведення повної перевірки декларації у порядку та на умовах, визначених пунктом 12 цього розділу.

За приписами п. 6 розділу ІІІ Порядку № 56 під час повної перевірки декларацій Національне агентство використовує такі джерела інформації: 1) відомості, отримані з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також відомості з реєстрів, баз даних іноземних держав, що можуть містити інформацію, яка має відображатись у декларації; 2) відомості, надані суб`єктом декларування, стосовно якого проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом Національного агентства щодо документального підтвердження або пояснення зазначених у декларації відомостей; 3) відомості, що надходять (отримані) від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань, а також від державних та інших компетентних органів влади іноземних держав; 4) відомості із засобів масової інформації, мережі Інтернет, які стосуються конкретного суб`єкта декларування та містять фактичні дані, що можуть бути перевірені.

Згідно з п. п. 7, 9 розділу ІІІ Порядку № 56 у разі необхідності з метою здійснення повної перевірки декларації Національне агентство має право направляти запити про надання документів чи інформації до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань. Зазначені суб`єкти зобов`язані надавати запитувані Національним агентством документи чи інформацію упродовж десяти робочих днів з дня одержання запиту. Запит оформлюється на офіційному бланку Національного агентства.

Для перевірки інформації про об`єкти декларування, що зазначені у декларації, Національне агентство має право отримувати інформацію з відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, у тому числі після внесення плати за отримання відповідної інформації відповідно до законодавства, якщо така плата вимагається для доступу до інформації.

У рішенні від 14.06.2019 № 1686 Національне агентство з питань запобігання корупції зазначено, що у розділі 2.1 інформація про суб`єкта декларування декларації у полі тип посади позивач зазначив посада державної служби , а у полі категорія посади - А . У розділі 3 об`єкти нерухомості декларації позивач зазначив недостовірні відомості про вартість об`єктів нерухомості, які належать йому на праві власності, та вартість квартири за останньою грошовою оцінкою, яка належить на праві власності члену сім`ї (дружині), а також не зазначив відомості про комплекс, що належить йому на праві власності, чим не дотримав вимоги пункту 2 частини першої статті 46 Закону. Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 11 625 974,00 гривень. В декларації відсутні відомості щодо вартості об`єктів нерухомого майна на дату його набуття, відносно об`єктів, які зазначені суб`єктом декларування в декларації, а саме: земельна ділянка з кадастровим № 3223155400:03:024:0187 загальною площею 1 500,0 кв.м, адреса: с. Козин, Обухівський район, Київська область, вартістю 254 925,00 грн; земельна ділянка з кадастровим № 3223155400:03:024:0188 загальною площею 7 520,0 кв.м, адреса: с. Козин, Обухівський район, Київська область, вартістю 238 304,00 грн; житловий будинок загальною площею 701,5 кв.м, адреса: с. Козин, Обухівський район, Київська область, вартістю 10 473 465,00 грн; житловий будинок загальною площею 336,3 кв.м, адреса: АДРЕСА_1 , вартістю 532 470,00 грн; земельна ділянка з кадастровим № 2110100000:33:001:0153 площею 0,10 га, що розташована в АДРЕСА_1 , вартістю 126 810,00 грн; квартира загальною площею 83,5 м2 за адресою: вул. Бакуліна, 14, кв. 8, м. Харків, що належить на праві власності члену сім`ї (дружині), вартість на дату набуття та за останньою грошовою оцінкою - не відомо , відповідно до копії договору дарування частини квартири від 07.11.2014 оціночна вартість квартири становить 572 200,00 гривень. Не зазначено відомості про комплекс, розташований за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Кам`яниця, вул. Першотравнева, буд. 175, що належить йому на праві власності. Відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно за позивачем на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.04.2011 зареєстровано право власності на комплекс, розташований за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Кам`яниця, вул. Першотравнева, буд. 175, реєстраційний номер майна 1234664. Разом з тим позивач зазначив комплекс за вказаною адресою у розділі 4 Об`єкти незавершеного будівництва декларації як об`єкт, право власності на який не зареєстроване в установленому законом порядку. У рішенні в розділі 6 цінне рухоме майно - транспортні засоби декларації позивач відобразив недостовірні відомості, не зазначивши вартість транспортних засобів BMW Х5 2013 року та ВМW Х5 2012 року, що перебувають у суб`єкта декларування на праві оренди, на дату набуття їх у користування, чим не дотримав вимоги пункту 3 частини першої, частини п`ятої статті 46 Закону. Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 1 500 000,00 гривень. У відомостях про легкові автомобілі вартість на дату набуття у користування зазначена не відомо . Відповідно до наданих позивачем копій підтвердних документів, він уклав договір оренди транспортних засобів. Згідно із договорами суб`єкту декларування передано в платне користування автомобілі BMW Х5 2013 вартістю 800 000,00 гривень та BMW Х5 2012 вартістю 700 000,00 гривень. Також, у розділі 7 цінні папери декларації позивач зазначив відомості про цінні папери - акції публічного акціонерного товариства Ужгородський завод Електродвигун у кількості 2 100 штук номінальною вартістю 21,00 грн, публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк у кількості 146 штук та номінальною вартістю 1 460,00 грн, публічного акціонерного товариства Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Реал груп у кількості 242 штук та номінальною вартістю 242 000,00 грн, які належать на йому праві власності. Номінальна вартість однієї акції публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк становила 10,00 грн та номінальна вартість однієї'' акції публічного акціонерного товариства Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Реал груп становила 1000,00 грн. Таким чином, суб`єкт декларування зазначив загальну номінальну вартість цінних паперів замість номінальної вартості однієї акції. Позивач у розділі 7 Цінні папери декларації зазначив недостовірні відомості про номінальну вартість належних йому акцій.

Згідно з п. 12 розділу ІІІ Порядку № 56 повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки.

У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів. Рішення про продовження повної перевірки декларації приймається Національним агентством у випадку неотримання відповідей та/або інформації по суті, необхідних для проведення повної перевірки декларації, у відповідь на запити (листи) Національного агентства до: 1) державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань; 2) суб`єкта декларування з проханням надати пояснення щодо відомостей, зазначених у декларації.

За результатами проведення повної перевірки декларації Національним агентством приймається рішення про результати здійснення повної перевірки декларації (пункт 1 розділу IV Порядку № 56).

Позивач вказує, що строк перевірки сплинув 22.04.2019, а відповідачем прийняті рішення 14.06.2019, тобто поза межами встановленого законодавством терміну перевірки, строки проведення перевірки декларацій, передбачених пунктом 12 Порядку № 56 та винесення відповідних рішень порушені.

Національне агентство з питань запобігання корупції в апеляційній скарзі звертає увагу на таке:

- Порядком проведення перевірок не встановлені граничні терміни для опрацювання отриманих в рамках здійснення повної перевірки матеріалів та складання і прийняття рішення. Аналіз положень Порядку свідчить про те, що відповідний перелік дій лише визначає набір дій, які має вчинити НАЗК для проведення перевірки декларації, але ніяким чином не визначає, що у строк, визначений для перевірки декларації, мають бути прийняті рішення про початок перевірки та про затвердження її результатів;

- апелянт наголошує на тому, що оскаржувані рішення були прийняті в розумний строк з урахуванням правової та фактичної складності справи, адже було проведено ретельну підготовку матеріалів перевірки, а тому, врахування під час вирішення спору судом першої інстанції порушення строків проведення НАЗК повної перевірки декларацій позивача та затвердження відповідних висновків у формі рішення, є проявом правового пуризму, що вказує на неможливість нівелювання дійсності висновків перевірки процедурними порушеннями.

Дійсно, оскаржувані позивачем рішення від 14.06.2019 року прийняті відповідачем поза межами визначеного Порядком строку, проте, на переконання колегії суддів, зазначене порушення не спростовує суті самих висновків НАЗК, викладених в оскаржуваних рішеннях, не впливає на їх законність (на їх змістове навантаження по суті питання) та не є підставою для визнання їх протиправними та скасування, оскільки не порушують прав позивача.

Не применшуючи значення необхідності дотримання процесуальних норм, їх порушення повинно бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за умови, якщо останнє за своєю суттю є необґрунтованим та/або незаконним й підлягало б скасуванню чи зміні навіть за відсутності вказаної підстави.

Можливі наслідки за фактом реалізації оскаржуваних рішень можуть призвести до порушень прав позивача у майбутньому, що підлягатиме захисту в іншому порядку.

Крім того, слід зазначити, що, у випадку, в якому позивач вбачав би порушення своїх прав з боку НАЗК у аспекті дотримання розумності строків здійснення перевірки, він мав змогу звернутись до вказаного органу із запитами/скаргами на дії уповноважених осіб на здійснення перевірки та/або до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності щодо не розгляду та не прийняття відповідного рішення про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування у встановлений законодавством строк. У даному ж випадку, порушення строків прийняття відповідачем рішень не зумовлює їх протиправність та не дає підстав для скасування.

Аналогічна позиція викладена у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020 у справі № 640/11909/19, яка набрала законної сили.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведені обставини та встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта заслуговують уваги, оскільки спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2020 - скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 04.11.2020