Ухвала

від 05.11.2020 по справі 803/845/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 803/845/18

адміністративне провадження № К/9901/27862/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі №803/845/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Комо Україна до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Комо Україна звернулось до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року позов задоволено.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі №803/845/18 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Офіс великих платників податків Державної податкової служби 23 жовтня 2020 року тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Комо Україна задоволено повністю.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі №803/845/18 було залишено без руху на підставі частини другої статті 298 КАС України (у зв`язку з несплатою судового збору).

12 грудня 2019 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про продовження строку для усунення недоліків, в якому податковий орган вказує, що не має можливості сплатити судовий збір у цій справі, через зупинення операцій з бюджетними коштами за всіма рахунками.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року в задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги відмовлено, а апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі №803/845/18 повернуто заявнику.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Офіс великих платників податків Державної податкової служби вдруге звернувся з апеляційною скаргою на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі №803/845/18 та заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2020 року підстави пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення визнано неповажними, а апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам частини другої та третьої статті 298 КАС України (у зв`язку з несплатою судового збору та пропуском процесуального строку) та встановлено десятиденний термін з моменту вручення даної копії ухвали.

У зв`язку з оголошенням карантину згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 законодавцем було внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та доповнено пункт 3 Прикінцевих положень останнього нормою, за якою, зокрема, строк для усунення недоліків апеляційної скарги продовжується на час дії карантину.

У подальшому, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон №731-IX), який набрав чинності 17 липня 2020 року, було викладено пункт 3 Прикінцевих положень КАС України в наступній редакції: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. .

Разом з тим, пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону №731-ІХ передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Тобто, строк, який міг бути продовженим у зв`язку із впровадженням карантину, закінчився 06 серпня 2020 року.

На виконання вимог ухвали від 31 липня 2020 року у встановлений судом строк, скаржником надіслано заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої посилається на подання первинної апеляційної скарги у межах строку на апеляційне оскарження, та відсутність належного фінансування, яке б забезпечило можливість своєчасної сплати судового збору. Також, скаржником зазначено, що ним вчинялись дії спрямовані на усунення недоліків первинної апеляційної скарги, однак з незалежних від нього обставин він був позбавлений можливості вчасно виконувати вимоги процесуального закону.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року підстави пропуску процесуального строку визнані неповажними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі №803/845/18.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом п`яти днів з моменту закінчення карантину особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 31 липня 2020 року надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначив, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом процесуальний строк.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 52, пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної податкової служби на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі №803/845/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Комо Україна до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова