Ухвала

від 03.11.2020 по справі 545/573/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

03 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 545/573/20

провадження № 61-13789ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Лобова О. А., Дорош А. І., Триголова В. М., у справі за заявою публічного акціонерного товариства МТБ Банк про забезпечення позову у справі за позовом публічного акціонерного товариства МТБ Банк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, треті особи: акціонерне товариство Міжнародний інвестиційний банк , Департамент з питань реєстрації, про скасування рішення Щербанівської сільської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року публічне акціонерне товариство МТБ Банк (далі - ПАТ МТБ Банк , банк) звернулося з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, треті особи: акціонерне товариство Міжнародний інвестиційний банк , Департамент з питань реєстрації, про скасування рішення Щербанівської сільської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу.

У червні 2020 року ПАТ МТБ Банк подало заяву про забезпечення позову, у якій просило забезпечити позов шляхом накладення арешту, заборонивши вчиняти будь-які дії по відчуженню земельної ділянки за кадастровим номером 5324087707:07:002:0038, загальною площею 0,217 га, що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про скасування рішення Щербанівської сільської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 18 червня 2020 року в задоволенні заяви ПАТ МТБ Банк про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалу суду першої інстанції мотивована тим, що позивач не зазначив будь-яких відомостей, підтверджених доказами, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Наданий фотознімок банеру з інформацією про продаж земельної ділянки не дає можливості однозначно ідентифікувати її як таку, що є предметом позову та перебуває в іпотеці банку.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року апеляційну скаргу ПАТ МТБ Банк задоволено. Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 18 червня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким заяву ПАТ МТБ Банк про забезпечення позову задоволено. Заборонено вчиняти будь-які дії по відчуженню земельної ділянки за кадастровим номером 5324087707:07:002:0038, загальною площею 0,217 га, що належить на праві власності ОСОБА_1 і розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що у зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору № 00526/RP від 04 квітня 2008 року рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 10 грудня 2018 року стягнуто з останнього на користь банку заборгованість у сумі 53 427,55 дол. США та 294 404,11 грн заборгованості за пенею та штрафом. В забезпечення виконання кредитного договору між ПАТ МТБ Банк та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № 00610rP, відповідно до умов якого передано в іпотеку земельну ділянку загальною площею 0,1126 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5324087707:07:002:0013, яка знаходиться за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Шмиглі та належить ОСОБА_2 на праві власності згідно Державного акту ЯА №907160, зареєстрованого 16 грудня 2005 року. При проведенні виконавчих дій, а саме при зверненні стягнення на земельну ділянку кадастровий номер 5324087707:07:002:0013, встановлено фактичну відсутність вказаної земельної ділянки у зв`язку з її об`єднанням із земельною ділянкою за кадастровим номером 5324087707:07:002:0021 та присвоєння нового кадастрового номеру 5324087707:07:002:0038, власником якої є ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування будівель торгівлі. У зв`язку із наведеним банк просить: визнати незаконним та скасувати рішення 21-ї сесії 5-го скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 24 квітня 2008 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 зі зміною цільового призначення ; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,217 га за кадастровим номером кадастровий номер 5324087707:07:002:0038, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , серія ЯЗ № 011508, виданий 15 вересня 2008 року Щербанівською сільською радою; визнати недійсним договір купівлі-продажу № 271, посвідчений 21 грудня 2011 року приватним нотаріусом ПМНО Дробітько В. В., щодо земельної ділянки загальною площею 0,217 га за кадастровим номером кадастровий номер 5324087707:07:002:0038, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 0,217 га за кадастровим номером 5324087707:07:002:0038, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення державного реєстратора ПРУЮ Полтавської області Буймистр О. Г. за індексним номером 10625144 від 04 лютого 2014 року. Наполягаючи на вжитті заходів забезпечення позову, банк посилався на акт обстеження земельної ділянки, на якій був розташований банер з оголошенням про продаж земельної ділянки. Заява про забезпечення позову містить достатньо обґрунтовані припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. До заяви про забезпечення позову ПАТ МТБ Банк долучені документи на підтвердження намірів відчуження спірної земельної ділянки новим власником ОСОБА_1 та розміщенням з цього приводу оголошення на самій земельній ділянці. З урахуванням встановленого заявлені ПАТ МТБ Банк вимоги про забезпечення позову є співмірними із позовними вимогами та є достатніми для забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

При цьому, апеляційний суд відхилив посилання ОСОБА_1 про відсутність у нього будь-яких відносин з ПАТ МТБ Банк та про його добросовісність як набувача земельної ділянки, оскільки позов пред`явлений до нього у тому числі, у позові оспорюється саме законність придбання ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 5324087707:07:002:0013 та утворення нової земельної ділянки з кадастровим номером 5324087707:07:002:0038.

15 вересня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права. Касаційна скарга мотивована тим, що спірну земельну ділянку було придбано ОСОБА_1 за відплатним договором у іншої фізичної особи, ОСОБА_3 , який мав законні підстави її відчужувати. Таким чином, ОСОБА_1 є добросовісним набувачем земельної ділянки, площею 0,217 га з кадастровим номером 5324087707:07:002:0038 відповідно до чинного законодавства. Між позивачем та ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відсутні кредитно-фінансові відносини, наслідком яких могло б бути обтяження спірної земельної ділянки. Спір виник між ПАТ МТБ Банк та ОСОБА_2 з приводу невиконання кредитного договору, а між ОСОБА_1 та банком жодних правовідносин не виникало, тобто спір відсутній. Окрім цього, ОСОБА_1 зазначає, що спірна земельна ділянка є предметом іпотечного договору від 18 квітня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та акціонерним товариством Міжнародний інвестиційний банк і позивачем не надано жодного доказу про надання іпотекодержателем згоди на відчуження предмету іпотеки. Таким чином, позивачем не доведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку. У позові відсутні вимоги про визнання іпотечного договору від 18 квітня 2019 року недійсним, що виключає можливість накладення арешту на земельну ділянку. У заяві про забезпечення відсутні пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Суд не може накласти арешт на майно без вирішення питання щодо зустрічного забезпечення, оскільки заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами. Вартість спірної земельної ділянки є значною та існує іпотечний договір за яким у ОСОБА_1 є зобов`язання. Зустрічне забезпечення це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача .

Тлумачення статті 154 ЦПК України свідчить, що в ній розмежовано випадки за яких застосування зустрічного забезпечення є: правом суду (частина перша статті 154 ЦПК України); обов`язком суду (частина третя статті 154 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2020 року в справі № 569/13105/18 (провадження № 61-46461св18) вказано, що доводи про незаконність ухвали, оскільки у заяві про забезпечення позову не зазначені пропозиції із зустрічного забезпечення позову і суд не вирішив питання про зустрічне забезпечення, Верховний Суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке. Відповідно до частин першої, другої, пункту 1 частини третьої, частини шостої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має іншого зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Таким чином, заявник не позбавлений права подати клопотання про зустрічне забезпечення після застосування судом заходів забезпечення позову. Відсутність зустрічного забезпечення на час подання заяви про забезпечення позову не є перешкодою для забезпечення позову, якщо для цього існують правові підстави. Натомість ненадання зустрічного забезпечення на вимогу суду є підставою для скасування ухвали про забезпечення позову. Також суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення за наявності одночасно таких підстав: 1) якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України; 2) якщо позивач не має майна, що знаходиться на території України .

Встановивши наявність підстав для забезпечення позову, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої постанови апеляційного суду свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року в справі за заявою публічного акціонерного товариства МТБ Банк про забезпечення позову у справі за позовом публічного акціонерного товариства МТБ Банк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, треті особи: акціонерне товариство Міжнародний інвестиційний банк , Департамент з питань реєстрації, про скасування рішення Щербанівської сільської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

М. М. Русинчук