Рішення
від 05.11.2020 по справі 643/18804/19
ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 643/18804/19

Номер провадження 2/623/518/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

05 листопада 2020 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді: Бєссонової Т.Д.

за участю секретаря судового засідання: Ноль С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 643/18804/19 за позовною заявою керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області, який діє в інтересах держави в особі Ізюмської районної державної адміністрації, Заводської сільської ради Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_1 , треті особи на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Харківській область, Головне управління Державної податкової служби у Харківській області про стягнення заборгованості з орендної плати, -

В С Т А Н О В И В :

15.11.2019 року Керівник Ізюмської місцевої прокуратури Гальченко С. звернувся до суду в інтересах держави в особі: Ізюмської районної державної адміністрації, Заводської сільської ради з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати . Вказавши, що 16 липня 2007 року між Ізюмською районною державною адміністрацією Харківської області та фізичною особою ОСОБА_1 укладений договір оренди землі на земельну ділянку загальною площею 3,4921га для обслуговування бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка розташована на території Заводської сільської ради Ізюмського району Харківської області. Договір оренди землі зареєстрований в Ізюмському міськрайонному відділі Харківської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельним ресурсам , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.09.2007 за №040767200018. Відповідно до п.п. 9,10 договору оренди землі від 16.07.2007, орендна плата встановлена у розмірі 10 % від грошової оцінки земельної ділянки. Грошова нормативна оцінка земельної ділянки площею 3,4921га складає 81016,72 грн. (п.5 Договору оренди землі). Відповідно до листа міськрайонного управління в Ізюмському району та м. Ізюмі ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 11.10.2019 за №10.20- 123,0.22-480/122-19 земельній ділянці площею 3,4921га рекреаційного призначення державної форми власності, яка розташована на території Заводської сільської ради Ізюмського району Харківської області за межами населеного пункту, присвоєно кадастровий номер 6322883000:02:010:0001. Порядок сплати орендної плати за землю регулюється нормами Податкового кодексу України. З метою сплати зобов`язання з орендної плати Ізюмським управлінням ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1 направлені податкові повідомлення рішення №24473-13 від 11.07.2017, №926357-1302-2014 від 24.07.2018, які були не сплачені платником у встановлений законодавством термін.

Просить суд Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати в сумі 59853,87 гри., яку зарахувати на р/р 33219815020266 в Ізюмському УДК СУ Харківської області, МФО 899998, код 37283992, код платежу 18010900, банк казначейство України. Стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1921 грн. за такими реквізитами: прокуратура Харківської області, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800. .

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 грудня 2019 року позовну заяву керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Ізюмської районної державної адміністрації, Заводської сільської ради до ОСОБА_1 , треті особи на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Харківській область, ГУ ДФС у Харківській області про стягнення заборгованості з орендної плати повернуто позивачеві.(том 1 а.с. 81-82)

Постановою Харківського апеляційного суду від 20.03.2020 року апеляційну скаргу керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області задоволено. Ухвалу судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 грудня 2019 року скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. (том 1 а.с. 113-115)

Згідно супровідного листа Харківського апеляційного суду від 25 березня 2020 року, справа надійшла до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області 06.04.2020 року.(том 1 а.с. 119)

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 07 квітня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області, який діє в інтересах держави в особі Ізюмської районної державної адміністрації, Заводської сільської ради до ОСОБА_1 , треті особи на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Харківській область, ГУ ДФС у Харківській області про стягнення заборгованості з орендної плати. Призначено підготовче судове засідання.(том 1 а.с. 125)

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 квітня 2020 року замінено третю особу на стороні позивача у цивільній справі № 643/18804/19 Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області на Головне управління Державної податкової служби у Харківській області. (том 1, а.с. 143-144)

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 вересня 2020 року закрито підготовче провадження у цивільній справі № 643/18804/19 за позовною заявою керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області, який діє в інтересах держави в особі Ізюмської районної державної адміністрації, Заводської сільської ради Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_1 , треті особи на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Харківській область, Головне управління Державної податкової служби у Харківській області про стягнення заборгованості з орендної плати. Призначено справу до судового розгляду в судове засідання. (том 2 а.с.18)

В судове засідання позивач керівник Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Гальченко С. не з`явився, подав заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Не заперечували проти винесення заочного рішення.

Відповідач - ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про день та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Справа призначалась до розгляду неодноразово, відповідач ОСОБА_1 повідомлений про дату судового засідання належним чином, до суду не надходило заяв про відкладення розгляду справи, зазначене свідчить, що відповідач ОСОБА_1 не бажає з`являтися в судові засідання та не цікавиться розглядом справи. Відзив на позовну заяву до суду також не надходив.

Представник третьої особи ГУДПС у Харківській області Косова А. О. в судове засідання не з`явився надав заяву про розгляд справи без їх участі за наявними в справі матеріалами. ( том 2 а.с.47-48)

Третя особа - представник Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в судове засідання не з`явився, 04.11.2020 року на електронну адресу суду було направлене клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантином та представництвом в інших справах. Але належних доказів участі в іншому судовому засіданні не надав. Не надали докази, що запровадження відповідного карантину в країні стали для них перешкодою для участі в судовому засіданні. Не було підтверджено будь-якими особистими причинами причину відкладення, пов`язаними з захворюваннями представника третьої особи.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом з таких підстав неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Представником третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Щербак Т. В. 21.05.2020 року подано пояснення вказавши, що розглянувши позовні вимоги прокурора, Г оловне управління Держгеокадастру у Харківській області зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи між позивачем - Ізюмською районною державною адміністрацією Харківської області та відповідачем - ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки на території Заводської сільської ради площею 3,4921 га від 16.07.2007 року для обслуговування базу відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаний договір було зареєстровано в Ізюмському міськрайонному відділ Харківської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру 17.09.2007 року за № 040767200018. Вважають, що позовні вимоги прокурора обґрунтовані та підтверджені належними доказами. (том 1 а.с. 171-172)

Третьою особою Начальником управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Харківській області Бугай О. подано пояснення зазначивши, що у 2017-2019 роках громадянину ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) проводилося нарахування орендної плати з фізичних осіб відповідно до договору оренди землі від 16.07.2007 р. зареєстрованого в Ізюмському міськрайонному відділі реєстрації Харківської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельним ресурсам від 17.09.2007 року № 040767200018, укладеного з Ізюмською районною державною адміністрацією Харківської області за земельну ділянку рекреаційного призначення площею 3,4921 га, розташовану за межами населених пунктів на території Заводської сільської ради Ізюмського району Харківської області. Відповідно до договору оренди землі орендна плата встановлюється у розмірі 10% від грошової нормативної оцінки земельної ділянки за рік. Обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Нормативна грошова оцінка відповідно до договору оренди землі становить 81016,72 грн. Станом на 08.09.2020 загальна заборгованість з орендної плати з фізичних осіб громадянина ОСОБА_1 становить 85 845,44 грн, (у тому числі залишок несплаченої пені 5305,03 грн.) (том. 2 а.с. 26-28)

Встановлено, що на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 09.11.05 № 562 між Ізюмською районною державною адміністрацією в особі голови Шамрай Любов Миколаївни та громадянином ОСОБА_1 укладено договір оренди землі від 16.07.2007 р., який зареєстровано в Ізюмському міськрайонному відділі реєстрації Харківської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельним ресурсам про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17 вересня 2007 року за № 040767200018. (том 1 а.с. 29-33)

Вказаним договором оренди землі Ізюмська районна державна адміністрація передає, а ОСОБА_1 приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 3,4921 га, яка розташована на території Заводської сільської ради для обслуговування бази відпочинку Караван . На земельній ділянці знаходяться будівлі цілісного майнового комплекса бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 . Договір укладено строком на 49 років. Пунктом 9 договору встановлено, що орендна плата встановлюється в розмірі 10% від грошової нормативної оцінки земельної ділянки за рік. Сума орендної плати на земельну ділянку площею 3,4921 га становить 8101,67 гривень.

Пунктом 28 договору оренди землі № б/н від 16.07.2007 року передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі та п. 10 договору оренди № б/н від 16.07.2007 року обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Листом ГУ ДПС у Харківській області №428/9/20-40-51-07-17 від 11.09.2019 року повідомлено місцеву прокуратуру про наявність заборгованості ОСОБА_1 по орендній платі за землю на підставі договору оренди землі від 16.07.2007 року. Так, загальна сума заборгованості становить 59853,87 гривень в період з 13.04.2017 року по 10.09.2019 року. (том 1 а.с. 12)

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами частин третьої та четвертої статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі Ф.В. проти Франції (F.W. v. France) від 31 березня 2005 року, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі Менчинська проти Російської Федерації (рішення від 15 січня 2009 року, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі, право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави .

При цьому, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України Про прокуратуру .

Відповідно до частини 3 статті 23 цього Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Підстави представництва прокурором інтересів держави з`ясовуються насамперед судом першої інстанції, який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави .

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України(справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17.

Аналіз частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відповідно до ст. ст. 5, 7 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

За приписами статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування , місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

В силу частин 3, 5 статті 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно зі статтями 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля та її надра є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого право власності здійснюють органи державної влади і місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України і законами України.

Відповідно до положень Конституції України право комунальної власності територіальної громади захищається державою на рівних умовах з правом власності інших суб`єктів. Кожне порушення закону під час використання земельної ділянки є порушенням інтересів держави.

У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 1-1/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні повноваження визначено, як орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Враховуючи наведене вище, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02 жовтня 2018 року, справа № 4/166"Б".

Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2019 року керівник Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Ізюмської районної державної адміністрації, Заводської сільської ради Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди землі. Предметом позову є стягнення з відповідача грошових коштів, які відповідач не сплачував за володіння і користування земельною ділянкою, що призвело до виникнення кондиційного зобов`язання та недоотримання цих коштів територіальною громадою в особі районної державної адміністрації.

В обґрунтування підстав для звернення до суду в інтересах міської ради прокурор посилався на те, що ОСОБА_1 користується спірною земельною ділянкою без сплати орендної плати, яку не отримує бюджет районної ради, що порушує інтереси територіальної громади в частині можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання доходу, який може бути використаний для задоволення потреб територіальної громади.

Вказав, що заходи щодо стягнення з відповідача коштів за фактичне користування земельною ділянкою позивачем не вживались, що свідчить про нездійснення районною державною адміністрацією ахисту порушених інтересів територіальної громади.

Отже, як вбачається з матеріалів справи Ізюмською районною державною адміністрацією самостійно заходи щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою з 13.04.2017 року у судовому порядку не вживалися, що потенційно призводить до неповного надходження плати за землю, яка перебуває в комунальній власності, що в свою чергу має наслідком невиконання прибуткової частини районного бюджету.

Листом № 10-20-0.23,021-480/122-19 від 11.10.2019 року Міськрайонне управління в Ізюмському районі та м. Ізюмі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області земельній ділянці площею 3,4921 та рекреаційного призначення державної форми властивості, яка розташована на території Заводської сільської ради Ізюмського району Харківської області за межами населеного пункту, присвоєно кадастровий номер 6322883000:02:010:0001. (том 1 а.с. 16)

На виконання частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру 26.09.2019 року Ізюмською місцевою прокуратурою повідомлено Ізюмську РДА та Заводську сільську раду про вжиття заходів представницького характеру у їх інтересах. (том 1 а.с. 23-28)

Таким чином, підставами для звернення прокурора із вказаним позовом в інтересах держави стало порушення інтересів держави в особі територіальної громади у сфері використання земель, бездіяльність Харківської міської ради, як органу, уповноваженого на виконання відповідних функцій у даних правовідносинах щодо вжиття заходів до стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом (ст.17 Земельного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч.1 ст.124 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України Про оренду землі оренда землі-це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди)земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строку володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 9 ст. 93 Земельного кодексу України передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Частинами 1, 2 статті 21 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно з п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Індексація нормативної грошової оцінки земель передбачена пунктом 289.1 ст. 289 ПК України, відповідно до якого для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель (п. 289.2 ст. 289 ПК України). Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Так, ГУ ДФС у Харківській області на адресу ОСОБА_1 були надіслані податкове повідомлення-рішення № 43102-5106-2014 від 20.05.2019 року на суму 19951,29 грн. та податкове повідомлення-рішення № 24473-13 від 11.07.2017 року на суму 19951,29 грн., податкове повідомлення-рішення № 926357-1302-2014 від 24.07.2018 року на суму 19951,29 грн. (том 1 а.с. 13-15) Проте, ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати взагалі не сплачено.

Згідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 2 зазначеної статті, зокрема, визначена така підстава виникнення цивільних прав і обов`язків як договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.627 ЦК України встановлений принцип свободи договору , відповідно до якого на підставі ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Згідно ч.1 ст. 23 Законі України Про оренду землі орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Тобто одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до пункту в частини першої статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з абз. 4 ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

За вказаних обставин в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до обґрунтованого висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь Ізюмської районної державної адміністрації заявленої суми заборгованості за договором оренди землі від 16.07.2007, зареєстрованого за № 040767200018, в розмірі 59853,87 грн.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 15, 76-82, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 5, 7, 13, 14, 129 Конституції України, ст. ст. 11, 626, 627, 651, 654, 792 ЦК України, ст. ст. 17, 84, 93, 96, 122, 124 ЗК України, ст. ст. 288, 289 ПК України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. ст. 2, 16 Закону України Про місцеве самоврядування , ст. ст. 1, 2, 6, 13, 21, 23, 24 Закону України Про оренду землі , суд

ВИРІШИВ :

Позовну заяву керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області, який діє в інтересах держави в особі Ізюмської районної державної адміністрації, Заводської сільської ради Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_1 , треті особи на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Харківській область, Головне управління Державної податкової служби у Харківській області про стягнення заборгованості з орендної плати задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Заводської сільської ради Ізюмського району, адреса знаходження: Харківська область, Ізюмський район, с. Заводи, вул. Миру 18, р/р 33219815020266 в Ізюмському УДК СУ Харківської області, МФО 899998, код 37283992, код платежу 18010900, банк казначейство України заборгованість з орендної плати за період з 13.04.2017 року по 10.09.2019 року в розмірі 59853,87 гривень (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят три гривні 87 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь прокуратура Харківської області, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800 судовий збір в сумі 1921,00 гривень.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду

Харківської області Т.Д. Бєссонова

СудІзюмський міськрайонний суд Харківської області
Дата ухвалення рішення05.11.2020
Оприлюднено06.11.2020
Номер документу92665130
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —643/18804/19

Рішення від 22.03.2024

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Тимченко А. М.

Постанова від 07.02.2024

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Пилипчук Н. П.

Ухвала від 17.01.2024

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Пилипчук Н. П.

Ухвала від 17.01.2024

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Пилипчук Н. П.

Ухвала від 25.12.2023

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Тимченко А. М.

Ухвала від 20.11.2023

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Пилипчук Н. П.

Ухвала від 30.10.2023

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Пилипчук Н. П.

Ухвала від 12.10.2023

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Тимченко А. М.

Ухвала від 07.07.2023

Цивільне

Дзержинський районний суд м.Харкова

Тимченко А. М.

Рішення від 05.11.2020

Цивільне

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Бєссонова Т. Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні