Ухвала

від 03.11.2020 по справі 141/437/18

ОРАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №141/437/18

Провадження №2/141/19/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року смт. Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Климчука С.В.

при секретарі судового засідання Солоненко І.Д.,

за участю сторін -

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: адвоката Кметюка О.В.,

відповідача 1: голови Човновицької сільської ради Сокур Г.Ф.

відповідача 2: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №141/437/18 за позовом ОСОБА_1 до Човновицької сільської ради Оратівського району Вінницької області, ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

23.04.2018 року до Оратівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Човновицької сільської ради Оратівського району Вінницької області, ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним

Ухвалою суду від 24.04.2018 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 05.08.2020 року справу прийнято до розгляду судді Климчука С.В., та з врахуванням вимог ст. 274 ЦПК України вирішено розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання

В судовому засіданні 03.11.2020 року позивачем ОСОБА_1 заявлено клопотання про призначення судової посмертної почеркознавчої експертизи. Клопотання обґрунтовано тим, що на думку позивача, (померлий батько) не підписував заповіт , а підпис в заповіті підроблений та виконаний особою, яка не мала на права.

Представник позивача - адвокат Кметюк О.В. клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач 1 голова Човновицької сільської ради Сокур Г.Ф. та відповідач 2 ОСОБА_2 заперечили проти задоволення клопотання та просили відмовити в його задоволенні, так як вважали волевиявлення заповідача було вільним та відповідало його внутрішній волі.

При цьому, суд звертав увагу позивача та його представника щодо необхідності призначення у даній справі посмертної судово-психологічної експертизи, а не почеркознавчої. А також про можливість заявлення клопотання про призначення копмлексної посмертної судово-психологічної та почеркознавчої експертизи.

Однак, позивач та його представник наполягали на призначенні саме посмертної почеркознавчої експертизи.

Суд, заслухавши думку учасників судового процесу, розглянувши клопотання про призначення судової посмертної почеркознавчої експертизи та матеріали цивільної справи, приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.2, 3, 4 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: - для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; - сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Як вбачається з вимог ст. 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити:

1) характер і ступінь ушкодження здоров`я;

2) психічний стан особи;

3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Згідно ст. 1257 ЦК України, підставами визнання недійсним заповіту є: складання заповіту особою, яка не мала на це права, тобто недієздатноюособою; складання заповіту з порушенням вимог щодо його оформлення та посвідчення; при складанні зааповіту волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вказує, що складений заповіт не відповідає дійсній волі його батька, а також що заповіт від імені батька підписаний та складений особою, яка не мала на це права.

Відповідно до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування правила статті 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд зобов`язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів. При розгляді справ за позовами про визнання недійсними заповітів на підставі статті 225, частини другої статті 1257 ЦК України суд відповідно до статті 105 ЦПК України за клопотанням хоча б однієї зі сторін зобов`язаний призначити посмертну судово-психіатричну експертизу. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.

Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 затверджено науково - методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень .

Відповідно до пункту 1.1. Розділу І вказаних рекомендацій, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Згідно п.1.3 Розділу І рекомендацій, для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи.

Як вбачається з п.1.4 Розділу І рекомендацій, перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред`явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов`язаний (зобов`язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи . У разі неможливості пред`явити зазначені зразки (смерть виконавця, від`їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо).

Згідно вимог п.1.6 Розділу І рекомендацій, відбирати експериментальні зразки почерку необхідно у два етапи. На першому етапі особа, почерк якої підлягає ідентифікації, виконує текст за тематикою, близькою до досліджувального об`єкта, у звичних умовах (сидячи за столом, із звичним приладдям письма, при денному освітленні). На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, узяті з рукописного тексту, що досліджується. На цьому етапі зразки відбираються в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався рукописний текст, що досліджується, тобто в тій самій позі (лежачи, стоячи тощо), таким самим приладдям письма та на папері того самого виду (за розміром, лінуванням, характером поверхні тощо), що й документ, який досліджується. Якщо буде помічено, що той, хто пише, намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід прискорити. У разі коли тексти, що досліджуються, і особливо підписи виконувались на бланках (касові ордери, квитанції, поштові перекази, платіжні відомості тощо), експериментальні зразки слід відбирати на таких самих бланках або на папері, що розграфлений відповідно до бланка. Якщо розташування підпису, що досліджується, не визначається характером документа, експериментальні зразки відбираються на окремих аркушах як лінованого, так і нелінованого паперу. Після нанесення 10 - 15 експериментальних підписів аркуші паперу треба міняти. Якщо рукописний текст, що досліджується, виконано друкованими літерами і цифрами або спеціальним шрифтом (креслярським, бібліотечним тощо), експериментальні зразки на другому етапі також повинні бути виконані друкованими літерами і цифрами або відповідним шрифтом. Переписування з документа, що досліджується, або з машинописного (друкарського) тексту неприпустиме. Якщо вбачаються підстави, що виконавець досліджуваного рукописного тексту намагався змінити свій почерк (писав лівою рукою, з іншим нахилом тощо), додатково відбираються зразки, виконані таким самим чином. Якщо дослідженню підлягає рукописний текст, то вільні та експериментальні зразки надаються у вигляді текстів. При дослідженні підписів та обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) вільні та експериментальні зразки надаються як у вигляді відповідних текстів (записів), так і у вигляді підписів.

При цьому позивачем не долучено вільні та умовно-вільні зразки почерку (підпису) ОСОБА_3 , а лише заявлено клопотання про витребування оригіналів заповіту ОСОБА_3 від 21.10.2015 року в Оратівській державній нотаріальній конторі та у Човновицькій сільській раді.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що підстави для задоволення клопотання про призначення у справі судової посмертної почеркознавчої експертизи відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 76, 77, 103, 105, 106, 258-261 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової посмертної почеркознавчої експертизи - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 05 листопада 2020 року.

Суддя С.В. Климчук