Постанова

від 02.11.2020 по справі 907/18/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2020 р. Справа №907/18/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Кордюк Г.Т.

суддів Кравчук Н.М.

Скрипчук О.С.

Секретар судового засідання Матіїшин Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван Експрес", б/н від 10.07.2020 (вх. №01-05/2032/20 від 20.07.2020),

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2020 ( повний текст рішення складено 24.06.2020)

у справі №907/18/20 (суддя Ушак І.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Транспорт і Логістика» , м. Мукачево

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван Експрес", м. Ужгород

про стягнення суми 60973,92 грн., в т.ч.: основний борг - 29700,00 грн., пеня - 23069,97 грн., інфляційні нарахування - 6094,95 грн., 3 % річних - 2109,00 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: Мацко С.Е.- директор; Суязова Г.В. - адвокат;

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Експрес Транспорт і Логістика» звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван Експрес" 60 973,92 грн., з яких: 29 700, 00 грн. - основна заборгованість, 23 069,97 грн. - пеня, 2 109,00 грн. - 3% річних, 6 094,95 грн. - інфляційні втрати.

Підставою для звернення з даним позовом слугувало неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем за договором про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом №22 від 25.08.2016 в частині повної та своєчасної оплати за надані позивачем послуги автомобільного перевезення відповідно до CMR№261700.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2020 у справі №907/18/20 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван Експрес" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Транспорт і Логістика» заборгованість на суму 41803,34 грн., включаючи: основний борг, пеню, інфляційні нарахування, річні та у відшкодування судових витрат - 1317,03 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено, поклавши на позивача судові витрати в цій частині.

Приймаючи вказане рішення у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що: матеріалами справи підтверджено, що позивач 27.02.17-28.02.17 здійснив міжнародне перевезення вантажу за маршрутом та на транспортному засобі згідно замовлення № 26 на підставі CMR № 261700; відповідач не здійснив оплату позивачеві вартості наданих послуг перевезення на обумовлену суму 29700,00 грн.; у ході судового розгляду справи відповідач факт надання послуг не спростував, доказів оплати послуг за договором суду не надав, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості на суму 29700,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того, перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку про правомірність вимог останнього в частині стягнення з відповідача нарахованих за прострочення оплати вартості перевезення вантажу за період з 28.07.17 по 09.12.19 інфляційних нарахувань на суму 6023,50 грн., 3 % річних на суму 2109,00 грн. та пені на суму 3970,84 грн. (за період з 28.07.17 по 28.01.18). В іншій частині цих вимог суд відмовив, а саме: в частині 3 % річних на суму 71,45 грн. через помилку у розрахунку; в частині пені на суму19099,13 грн. як таку, що помилково нарахована за період після спливу шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Караван Експрес" звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2020 у справі №907/18/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу відповідач зазначає, що:

- позивач не виконав свої зобов`язання щодо доставки вантажу, оскільки по дорозі до місця розвантаження у м. Києві вантаж було викрадено невідомою особою, про що 03.03.2017 порушено кримінальне провадження №12017200440000861;

- відповідно до заявки на перевезення вантажу №26 від 03.02.2017 оплата вартості перевезення здійснюється відповідачем при наданні позивачем ЦМР в кількості 2 штук. Однак, позивачем не надано ні відповідачу, ні суду першої інстанції оригіналу ЦМР з підписом та печаткою вантажоотримувача - ТОВ МАШДЕТАЛЬ , що свідчить про те, що вантаж не було отримано вантажоотримувачем;

- у поданому суду першої інстанції запереченні від 03.02.2020 відповідач звертав увагу суду на те, що відсутність оригіналу ЦМР заперечує факт здійснення міжнародного перевезення вантажу належним чином, доставку такого в визначені в заявці терміни та отримання його вантажоодержувачем, однак суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні помилково зазначив, що відповідач не заперечив факту доставки вантажу.

Відтак, апелянт зазначає, що позивач не виконав свої зобов`язання за договором, а тому висновок суду першої інстанції про задоволення позову є безпідставним.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Відповідно до ч.3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №907/18/20 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Кравчук Н.М. та Плотніцького Б.Д., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2020.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван Експрес" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2020 у справі №907/18/20, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 17.08.2020, зобов`язано позивача надати суду оригінали доданих до позовної заяви документів ( для огляду в судовому засіданні), участь представників сторін в судовому засіданні визнано обов`язковою.

14 серпня 2020 року на адресу Західного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та призначення судового засідання в режимі відеоконференції, проведення якої забезпечити в Господарському суді Закарпатської області.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 розгляд апеляційної скарги відкладено на 21.09.2020 в режимі відеоконференції з Господарським судом Закарпатської області, повторно зобов`язано позивача надати суду оригінали доданих до позовної заяви документів ( для огляду в судовому засіданні), участь представників сторін в судовому засіданні визнано обов`язковою.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 розгляд апеляційної скарги відкладено на 12.10.2020 в режимі відеоконференції з Господарським судом Закарпатської області, повторно зобов`язано позивача надати суду оригінали доданих до позовної заяви документів ( для огляду в судовому засіданні), участь представників сторін в судовому засіданні визнано обов`язковою.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Плотніцького Б.Д., з метою недопущення порушення процесуальних строків передбачених Господарським процесуальним кодексом України, 12 жовтня 2020 року згідно розпорядження №419 керівника апарату Західного апеляційного господарського суду щодо проведення автоматизованої зміни складу колегії суддів, здійснено автоматизовану зміну судді - члена колегії Плотніцького Б.Д.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2020 до складу колегії замість судді - члена колегії Плотніцького Б.Д. введено суддю Скрипчук О.С.

Однак, судове засідання, призначене на 12.10.2020 в режимі відеоконференції з Господарським судом Закарпатської області, не відбулося у зв`язку із зайнятістю судді - члена колегії Скрипчук О.С. в іншому судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 02.11.2020 в режимі відеоконференції з Господарським судом Закарпатської області, зобов`язано позивача надати суду оригінали доданих до позовної заяви документів, зокрема CMR 261700 ( для огляду в судовому засіданні), участь представників сторін в судовому засіданні визнано обов`язковою.

В судове засідання прибули представники відповідача ( в режимі відеоконференції).

Позивач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив.

Відповідно до ч.1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Аналогічне положення викладене і у ч.12 ст. 270 ГПК України.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Колегія суддів зазначає, що позивачу відомо про розгляд даної справи судом апеляційної інстанції, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, однак він не забезпечив участі уповноваженого представника у жодному судовому засіданні.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи та заперечення, викладені у апеляційній скарзі, просили рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2020 у справі №907/18/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 25.08.2016 між сторонами у даній справі було укладено договір № 22 про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі - Договір), за умовами якого відповідач доручає і надає для перевезення вантаж, а позивач зобов`язується здійснити перевезення вантажу відповідно до умов заявки відповідача; відповідач зобов`язується сплатити погоджену сторонами провізну плату (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору заявка є його невід`ємною частиною, в якій відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення, в тому числі: найменування товару, його кількість та пакування, особливі характеристики, найменування та адреси відправника та одержувача вантажу, напрямок перевезення, пункти та дати завантаження та розвантаження, реєстраційні номери транспортних засобів, строки виконання перевезення, розмір та строки оплати.

За змістом п.2.1.1. Договору обов`язок оформлення письмової заявки на перевезення вантажу покладається на відповідача.

Відповідно до п.п.3.1.,3.2. Договору ціни на послуги та порядок розрахунків узгоджуються сторонами в заявках, розрахунки між сторонами здійснюються не пізніше 10 днів після отримання необхідних документів для проведення оплати.

Відповідно до погодженого сторонами замовлення № 26 від 03.02.2017 відповідач доручив, а позивач зобов`язався здійснити автомобільне перевезення вантажу за маршрутом Угорщина (Тісауйварош) - Україна (Київ), автомобілем ВОЛЬВО, НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , вантажоодержувач - згідно ЦМР, термін доставки - до 03.03.2017, вартість перевезення 29700,00 грн., оплата - на р/р виконавця до 10 б/днів після отримання необхідних документів для проведення оплати: рахунок, акт, податкова накладна, CMR - 2шт.

У позовній заяві позивач зазначає, що: свої зобов`язання щодо перевезення вантажу він виконав у повному обсязі, що підтверджується CMR №261700; 03.07.2017 та 24.07.2017 позивач надіслав відповідачеві необхідні для проведення розрахунків документи ( CMR № 261700, акт виконаних робіт, рахунок на оплату), однак відповідач надані послуги не оплатив.

З огляду на наведене Товариство з обмеженою відповідальністю «Експрес Транспорт і Логістика» звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван Експрес" 60 973,92 грн., з яких: 29 700, 00 грн. - основна заборгованість, 23 069,97 грн. - пеня, 2 109,00 грн. - 3% річних, 6 094,95 грн. - інфляційні втрати.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 629 ЦК України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно частини 1 статті 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до частини 2 статті 307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі; укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно зі статтею 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату; договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі; укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Отже виконанню замовником зобов`язання щодо оплатити обумовленої вартості перевезення вантажу кореспондує виконання перевізником зобов`язання щодо доставки вантажу до пункту призначення та видачі його особі, яка має право на одержання вантажу.

Як зазначалось вище, за умовами укладеного між сторонами Договору позивач зобов`язався здійснити перевезення вантажу відповідно до умов заявки відповідача, яка є невід`ємною частиною Договору та відображає істотні умови конкретного перевезення, а відповідач зобов`язався сплатити погоджену сторонами провізну плату.

Відповідно до погодженого сторонами замовлення № 26 від 03.02.2017 відповідач доручив, а позивач зобов`язався здійснити автомобільне перевезення вантажу за маршрутом Угорщина (Тісауйварош) - Україна (Київ), автомобілем ВОЛЬВО, НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , вантажоодержувач - згідно ЦМР, термін доставки - до 03.03.2017, вартість перевезення 29700,00 грн., оплата - на р/р виконавця до 10 б/днів після отримання необхідних документів для проведення оплати: рахунок, акт, податкова накладна, CMR - 2шт.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії CMR №261700 вантажоодержувачем зазначено ТОВ МАШДЕТАЛЬ (м. Суми, вул. Харківська,122).

Позивач зазначає, що свої зобов`язання щодо перевезення вантажу він виконав у повному обсязі, що підтверджується CMR №261700. Натомість, відповідач стверджує, що позивач не виконав свої зобов`язання щодо доставки вантажу, оскільки вантаж не було отримано вантажоотримувачем.

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.ч.1,2,5,6 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

На підтвердження позовних вимог позивачем подано суду першої інстанції належним чином завірену копію CMR №261700, з якої не вбачається, що вантаж був доставлений перевізником до пункту призначення та виданий вантажоотримувачу - ТОВ МАШДЕТАЛЬ .

З метою повного та всебічного дослідження обставин справи, суд апеляційної інстанції ухвалами від 27.07.2020, 17.08.2020, 21.09.2020, 12.10.2020 зобов`язував надати суду оригінали доданих до позовної заяви документів,в тому числі CMR 261700 ( для огляду в судовому засіданні).

Наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень підтверджується, що позивачу відомо про вимоги суду апеляційної інстанції. Однак позивач не забезпечив участі свого уповноваженого представника в жодному судовому засіданні, не подав суду оригіналу CMR 261700 для огляду в судовому засіданні.

Окрім того, позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, не заперечив та не спростував твердження апелянта про те, що вантаж не було доставлено до місця призначення та не було передано вантажоодержувачу.

Зважаючи на викладені вище обставини, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами виконання свого зобов`язання перед відповідачем щодо доставки вантажу до пункту призначення та передачі такого вантажоодержувачу, а відтак і наявності підстав для стягнення з відповідача вартості такого перевезення, а також пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання відповідачем зобов`язання.

Відтак, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог не грунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2020 у справі №907/18/20 слід скасувати та відмовити у задоволенні позову.

Судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції покласти на позивача в порядку ст.ст.129, 282 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван Експрес" задоволити.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2020 у справі №907/18/20 скасувати.

3. В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Транспорт і Логістика» відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Транспорт і Логістика» (89600, Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. 16 Липня, буд.17, код ЄДРПОУ 31326988) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван Експрес" (88002, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Шумна, буд. 25, кв. 404, код ЄДРПОУ 40437363) 3153 грн. судового збору.

5. Доручити місцевому господарському суду видати наказ.

6. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

7. Порядок та строк оскарження встановлені ст. ст.288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Скрипчук О.С.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04.11.2020