Постанова від 04.11.2020 по справі 910/5882/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2020 р. Справа№ 910/5882/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,

за участю представників згідно з протоколом судового засідання від 04.11.2020

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Грейнсвард

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 (повний текст складено 21.07.2020)

у справі № 910/5882/20 (суддя - Пінчук В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Грейнсвард

до Акціонерного товариства Українська залізниця

про стягнення 12 299, 40 грн,

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Грейнсвард (далі - ТОВ Грейнсвард ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Українська залізниця (далі - АТ Українська залізниця ) про стягнення 12 299, 40 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажу. Також заявник просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000, 00 грн.

Позовні вимоги про стягнення штрафу обґрунтовані тим, що в порушення умов договору про надання послуг № 07153/ПЗ-2018 від 07.02.2018 відповідачем було доставлено вантаж на адресу вантажоодержувача за залізничними накладними несвоєчасно, із запізненням, що є підставою для нарахування штрафних санкцій у відсотковому відношенні від провізної плати відповідно до п.116 Статуту залізниць України.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 позов задоволено частково. Стягнуто з АТ Українська залізниця на користь ТОВ Грейнсвард 4 579, 40 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, 1 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, 782, 63 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що у графі 49 перевізних документів № 41127002, № 41127127, № 41127119, № 41127101, № 41127028 та згідно з актами від 24.10.2019 № 2149 та від 25.10.2019 № 14745 термін доставки вантажу збільшено в сукупності на 6 діб. А тому суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставне нарахування позивачем розміру штрафу за несвоєчасну доставку вантажу за вказаними перевізними документами.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в загальному розмірі 4 579, 40 грн (3 778, 20 грн + 402, 30 грн + 398, 90 грн), заявленого до стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу за перевізними документами № 32132698, № 40856189 та № 40856171.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

У серпні 2020 року ТОВ Грейнсвард звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 та ухвалити нове, яким позовну заяву ТОВ Грейнсвард задовольнити повністю. Також скаржник просив покласти судові витрати на відповідача та здійснювати розгляд справи за участі представника сторони.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Грейнсвард на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2020. Надано сторонам час для подачі відзиву та клопотань. Призначено до розгляду апеляційну скаргу на 04.11.2020.

01.10.2020 ухвалою суду апеляційної інстанції задоволено заяву представника ТОВ Грейнсвард про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення EasyCon .

04.11.2020 у судове засідання з`явився представник сторін - позивача та відповідача. Судове засідання проводилося в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати. Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив та просив відмовити в її задоволенні.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

ТОВ Грейнсвард в апеляційній скарзі не погоджується з висновками суду першої інстанції про часткову відмову в задоволенні позову з огляду на таке.

Скаржник зазначає, що відповідно до п. 3 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334 акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності. Так, за твердженням сторони, вказаними Правилами затверджено вичерпний перелік актів, які вказані в додатках, а саме: форми ГУ-22, ГУ-105, ГУ-106, ІНУ-49, ВУ-25М, ВУ-25к, в той час, як акти за формою ГУ-23 та ГУ-23а Правилами складання актів не передбачені.

І основне, на чому акцентує увагу заявник, Правилами складання актів процедура складання актів передбачається не на станції призначення, а на підходах до станції призначення (попутних станціях) - не врегульована.

Натомість, сам скаржник зазначає, що складання актів за формою ГУ-23 та ГУ23а передбачено Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 133. При цьому на переконання сторони, складені акти містять недоліки, зокрема, акт загальної форми ГУ-23 в назві має містити позначку * , до акту за формою ГУ-23а обов`язково вноситься номер наказу про затримку поїзда, його дата, прізвище та посада керівника, який підписав наказ.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та пояснень

09.10.2020 до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить відмовити її задоволенні з підстав, наведених в оскаржуваному рішенні. Зокрема, відповідач вказує, що у графі 49 перевізних документів № 41127002, № 41127127, № 41127119, № 41127101, № 41127028 та в актах від 24.10.2019 № 2149 та від 25.10.2019 № 14745 зазначено, що термін доставки вантажу збільшено в сукупності на 6 діб. Відповідно, нарахування скаржником штрафу за несвоєчасну доставку вантажу за вказаними перевізними документами є безпідставними.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

Як вірно з`ясовано судом першої інстанції, 07.02.2018 між ТОВ Грейнсвард (замовником) та АТ Українська залізниця (перевізником) був укладений договір про надання послуг № 07153/ПЗ-2018 (далі - договір). Предметом указаного договору є перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученні (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Згідно з п. 1.2 договору перевезення - послуга, в процесі надання якої перевізник зобов`язується доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 зі змінами та доповненнями, збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356, Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 за № 1030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, конвенції про міжнародні залізничні перевезення, відповідно.

Пунктом 1.3. указаного договору сторони узгодили, що надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2019 відповідачем прийнято до перевезення по станції Білгородка Південно-Західної залізниці вантаж - вагони залізничні, на власних осях, не пойменовані в алфавітному порядку. Станція призначення - Ланівці Львівської залізниці. Одержувач - ТОВ Грейнсвард .

Вказані перевезення здійснені на підставі накладної № 32132698.

01.10.2019 вантаж за вказаним перевізним документом переадресовано на станцію Дунаївці Південно-Західної залізниці.

09.10.2019 відповідачем прийнято до перевезення по станції Чорноморська (для ТІС) Одеської залізниці вантаж (пшеницю). Станція призначення - Одеса - Ліски Одеської залізниці. Одержувач - ТОВ Грейнсвард .

Вказані перевезення здійснені на підставі накладних № 40856189 та № 40856171.

09.10.2019 за вказаними перевізними документами здійснено переадресування вантажу.

17.10.2019 відповідачем прийнято до перевезення по станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці вантаж - вагони залізничні, на власних осях, не поіменовані в алфавітному порядку. Станція призначення - Кролевець Південно-Західної залізниці. Одержувач - ТОВ Грейнсвард .

Вказані перевезення здійснені на підставі таких накладних: № 41127002, №41127127, № 41127119, № 41127101 та № 41127028.

Як вірно з`ясовано судом першої інстанції, відповідно до Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, граничний термін доставки вантажу (в т.ч. з урахуванням переадресування вантажу) по перевізним документам: № 32132698 - 29.09.2019; № 40856189 та № 40856171 - 12.10.2019; № 41127002, № 41127127, №41127119, № 41127101 та № 41127028 - 23.10.2019.

Однак, вантаж за вказаними накладними доставлений відповідачем із порушенням терміну доставки, встановленого п. 41 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 та Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 865/5086.

У зв`язку із простроченням відповідачем терміну доставки вантажу останньому нарахований штраф в розмірі 12 299, 40 грн.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, застосовані ним положення законодавства та межі апеляційного перегляду рішення суду

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Між сторонами склалися договірні правовідносини з договору надання послуг щодо перевезення вантажу. Спір у справі виник щодо правомірності нарахування позивачем, як замовником, відповідачу - перевізнику штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у вагонах перевізника до станції призначення.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов`язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язаний сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Частиною 5 ст. 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

За договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату (п. 22 Статуту залізниць України).

Пунктом 41 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і Правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються, виходячи з технічних можливостей залізниць.

Відповідно до п. 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажів термін доставки вантажу визначається виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктами 1.1, 2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів визначено терміни, в які залізниця зобов`язана доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 наведеного пункту у разі перевезення вантажною швидкістю: маршрутними відправками термін доставки обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320 км; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Водночас, згідно з п. 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажів, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1 збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу та на одну добу у разі переадресування вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з графою 51 перевізних документів:

- № 32132698 дата прибуття вантажу - 15.10.2019 (прострочення становить 15 діб), із розрахунку: вантаж прийнятий до перевезення - 29.09.2019 (графа 56); відстань перевезення - 280 км. (графа 30); перевезення здійснювалося груповою відправкою (графа 29); (280км/200км/добу = 2 доби) (2 доби + 1 доба + 1 доба = 4 доби відповідно до п. 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажу збільшується на 1 добу на операції пов`язані із відправленням і прибуттям вантажу та на 1 добу у разі переадресування вантажу);

- № 40856189 та № 40856171 дата прибуття вантажу - 23.10.2019 (прострочення становить 10 діб), із розрахунку: вантаж прийнятий до перевезення - 09.10.2019 (графа 56); відстань перевезення - 85 км (графа 30); перевезення здійснювалося вагонною відправкою (графа 29); (85 км/200 км/добу = 1 доба) (1 доба + 1 доба + 1 доба = 3 доби відповідно до п. 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажу збільшується на 1 добу на операції пов`язані із відправленням і прибуттям вантажу та на 1 добу у разі переадресування вантажу);

- № 41127002, № 41127127, № 41127119, № 41127101 та № 41127028 дата прибуття вантажу - 30.10.2019 (прострочення становить 6 діб), із розрахунку: вантаж прийнятий до перевезення 17.10.2019 (графа 56); відстань перевезення - 874 км (графа 30); перевезення здійснювалося вагонною відправкою (графа 29); (874 км/200 км/добу = 5 діб) (5 діб + 1 доба = 6 діб відповідно до п. 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажу збільшується на 1 добу на операції пов`язані із відправленням і прибуттям вантажу).

Пунктом 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу передбачено, що про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Відповідно до додатку № 3 Пояснення щодо заповнення накладної до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 така відмітка проставляється в графі 49 накладної

Як вірно встановлено судом першої інстанції, перевізний документ № 32132698 відміток про причини, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки у графі 49 не містить. А тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що розмір штрафу за несвоєчасну доставку вантажу за вказаним перевізним документом складає: 3 778, 20 грн, (2037, 50 грн - провізна плата відповідно до графи 31 перевізного документа + 10 556, 50 грн - додаткова провізна плата за переадресування вантажу відповідно до графи 39 перевізного документа) х 30% відповідно до п. 116 Статуту залізниць за прострочення на чотири і більше діб.

З графи 49 перевізних документів № 40856189 та № 40856171 вбачається, що згідно актів від 11.10.2019 р. № 4739 та від 13.10.2019 р. № 13602 термін доставки вантажу збільшено в сукупності на 8 діб.

Виходячи із зазначеного, розмір штрафу за несвоєчасну доставку вантажу за вказаними перевізними документами складає за перевізним документом: №40856189 розмір штрафу за несвоєчасну доставку вантажу складає: 402, 30 грн, із розрахунку (4 023, 00 грн провізна плата відповідно до графи 31 перевізного документа х 10 % відповідно до п. 116 Статуту залізниць за прострочення на дві доби); № 40856171 розмір штрафу за несвоєчасну доставку вантажу складає: 398, 90 грн, із розрахунку (3 989, 00 грн провізна плата відповідно до графи 31 перевізного документа х 10 % відповідно до п. 116 Статуту залізниць за прострочення на дві доби).

Крім того, з графи 49 перевізних документів № 41127002, № 41127127, №41127119, № 41127101 та № 41127028 вбачається, що згідно актів від 24.10.2019 № 2149 та від 25.10.2019 № 14745 термін доставки вантажу збільшено в сукупності на 6 діб.

Виходячи із вищевикладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що розмір штрафу за несвоєчасну доставку вантажу за вказаними перевізними документами позивач нарахував безпідставно.

Таким чином, загальний розмір штрафу за несвоєчасну доставку вантажу за перевізними документами № 32132698, № 40856189 та № 40856171 складає 4 579, 40 грн (3 778, 20 грн. + 402, 30 грн + 398, 90 грн).

При цьому суд апеляційної інстанції відхиляє посилання скаржника на неналежність форми акту, а саме щодо форми акту ГУ-23 з огляду на таке.

Правила складання актів (стаття 129 Статуту), затверджені наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 № 334, передбачають, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.99 № 113) та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.99 за № 165/3458). Крім того, у необхідних випадках можуть складатися акти про технічний стан вагона або контейнера (додаток 2), акти розкриття вагона або контейнера для митного, прикордонного та інших видів контролю (додаток 3), акти про пошкодження вагона або контейнера (додатки 4 і 5) та інші акти у випадках, передбачених правилами перевезення, що застосовуються до даного виду вантажу (п. 1 Правил).

Тобто самі Правила складання актів передбачають складання актів загальної форми, передбачених Правилами користування вагонами та контейнерами (додаток № 6), а тому посилання скаржника на вичерпність переліку актів передбачених Правилами складання актів є безпідставними.

При цьому в силу п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

До того ж, положеннями статті 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Абзацом 2 указаної статті передбачено випадки складання комерційного акту. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми (абзац 4 ст. 129 Статуту).

Відповідно до абзацу 3 ст. 116 Статуту Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Водночас, суд апеляційної інстанції відхиляє посилання скаржника на постанову роз`яснення та оглядові листи Вищого господарського суду України (рекомендації по застосуванню законодавства про залізничні перевезення), тоді як в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує лише висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення штрафу за прострочення зобов`язання у зв`язку з тим, що актами посвідчено наявність обставин затримки доставки вантажу, що не залежали від залізниці. При цьому сам скаржник не заперечує факту, що доставки вантажу сталася не з вини залізниці та з обставин, що не залежали від останньої. Натомість сторона акцентує увагу на недотриманні Правил складання актів та формальних вимог до акту. А тому такі доводи сторони визнаються необґрунтованими. До того ж, акти № 14745 та № 2149 містять відмітку * , а акти форми ГУ-23а взагалі відсутні в матеріалах справи, тому посилання скаржника на різне трактування їх належності не входить до предмету перегляду по даному спору.

Водночас, абзацом 2 ст. 116 Статуту передбачено, що штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

З матеріалів справи вбачається, що наступні перевізні документи: № 32132698, № 40856189 та № 40856171 розкредитовані позивачем впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу. А тому суд першої інстанції правомірно виходив з того, що положення ст. 116 Статуту в частині звільнення від сплати штрафу на відповідача за відповідними накладними не поширюються.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог за прострочення доставки вантажу. Водночас, вимоги про стягнення штрафу за накладними № 41127002, № 41127127, №41127119, №41127101 та № 41127028 є необґрунтованими з огляду на те, що затримка в доставці сталася з обставин, що не залежали від залізниці, тому в їх задоволенні правильно відмовлено через вище встановлене.

Водночас, суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про часткове задоволення вимог скаржника про відшкодування витрат на правничу допомогу з огляду на часткове задоволення позовних вимог по суті справи. Так, частково задовольняючи вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції послався на положення ст. 129 ГПК України щодо пропорційного відшкодування таких витрат до задоволених вимог. Однак, помилко задовольнив позовні вимоги про стягнення 1 000, 00 грн витрат на правову допомогу, тоді як пропорційний розмір таких витрат по відношенню до задоволених позовних вимог складає 1 489, 31 грн. А тому оскаржуване рішення в цій частині підлягає зміні.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Отже, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог стягнення 4 579, 40 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажу. Однак, суд першої інстанції, вірно зазначивши про необхідність пропорційного задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу, помилково стягнув з відповідача 1 000, 00 грн, замість 1 489, 31 грн (пропорційно задоволеним вимогам), у зв`язку з чим рішення суду підлягає зміні у вказаній частині.

Підстав для зменшення та застосування інших норм не наведено. Суд апеляційної інстанції керувався нормою ч. 4 ст. 129 ГПК України про пропорційне покладання судових витрат на сторін до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, на підставі ст. 2, 4, 126, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги у даній справі, а рішення суду першої інстанції зміні, в частині стягнення 1 489, 31 грн витрат на правничу допомогу.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, ст. 275, ст. 277, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Грейнсвард на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 у справі № 910/5882/20 - задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 у справі № 910/5882/20 зміни в частині розподілу витрат на правничу допомогу.

Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, (Єжи Гедройця, 5), код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Грейнсвард (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 літ. А, 3-й поверх, код 41564379) 1 489 (одну тисячу чотириста вісімдесят дев`ять) грн 31 коп. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції.

В решті рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 у справі № 910/5882/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 05.11.2020

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім