Ухвала від 29.12.2020 по справі 910/5882/20

УХВАЛА

29 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/5882/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Грейнсвард

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Грейнсвард

до Акціонерного товариства Українська залізниця

про стягнення 12 299, 40 грн,

ВСТАНОВИВ:

08.12.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Грейнсвард на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 у справі № 910/5882/20, подана 30.11.2020.

За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 910/5882/20 і в обґрунтування цієї відмови зазначає таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору у цій справі є стягнення в сумі 12 299,40 грн, що значно менше, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 (210 200,00 грн), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України справа № 910/5882/20 є малозначною.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У касаційній скарзі скаржник зазначив, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки оскаржувані рішення прямо суперечать Роз`ясненню президії Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею від 29.05.2002 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) та має виняткове значення для скаржника, що підтверджується наявністю більше двадцяти судових спорів, де суди першої та апеляційної інстанцій по-різному застосовують одні і ті ж норми матеріального та процесуального права щодо прийняття чи відхилення як доказу збільшення терміну доставки вантажу Актів загальної форми ГУ-23 (справи №910/1231/20, 910/1258/20, № 910/1536/20, 910/2079/20, № 910/2236/20, № 910/2821/20, № 910/3100/20, № 910/3885/20, № 910/5213/20, 910/6151/20 та ін.).

Разом з цим, наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та аналіз оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для скаржника.

Скаржник не наводить обґрунтувань, які дозволяють дійти висновку, що при перегляді оскаржуваних судових рішень, має бути усунута невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, або існує необхідність вирішити питання застосування аналогії закону чи права; існує необхідність забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі.

У зв`язку з цим Суд вважає, що наведені у тексті касаційної скарги мотиви не свідчать про наявність підстав, передбачених пунктом 2 статті 287 ГПК України, за яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Грейнсвард на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 у справі № 910/5882/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Грейнсвард на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 у справі № 910/5882/20.

2. Матеріали касаційної скарги на 11 (одинадцяти) аркушах повернути скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв