Ухвала

від 02.11.2020 по справі 902/826/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"02" листопада 2020 р. Cправа № 902/826/20

за позовом: Заступника прокурора Вінницької області (вул. Монастирська, м. Вінниця) в інтересах держави в особі - Північного офісу Держаудитслужби (вул. Січових Стрільців,18, м. Київ, 04053)

до: Великокісницької сільської ради Ямпільського району (вул. Центральна,82, с. Велика Кісниця, Ямпільський район, Вінницька область)

до: Фізичної особи-підприємця Марчака Романа Анатолійовича ( АДРЕСА_1 )

до: Фізичної особи-підприємця Марчака Анатолія Андрійовича ( АДРЕСА_2 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця)

про визнання недійсними договорів № 1 та № 4 від 18.03.2020 року

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Шушкова А.П.

за участю представників:

прокурор: Самборська Я.А.

позивача: Мілінчук І.О.

відповідачів: не з`явились

третьої особи: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

21.08.2020 р. до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі-Північного офісу Держаудитслужби до Великокісницької сільської ради Ямпільського району до Фізичної особи-підприємця Марчака Романа Анатолійовича до Фізичної особи-підприємця Марчака Анатолія Андрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про визнання недійсними договорів, щодо поточного ремонту №1 та №4 від 18.03.2020р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор вказує, що оспорювані договора щодо поточного ремонту стелі, стін, підлоги концертного залу сільськго будинку культури в с. Велика Кісниця, Ямпільського району, Вінницької області укладено з порушенням ч. 7 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою від 25.08.2020 р. відкрито провадження у справі № 902/826/20 за правилами загального позовного провадження та призначено в справі підготовче засідання на 23 вересня 2020 р.

Вказаною ухвалою також залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області.

Ухвалою від 25.08.2020 р. задоволено заяву заступника прокурора Вінницької області та вжито заходів до забезпечення позову.

15.09.2020 р. від відповідача 1 до суду із супровідним листом № 02-18-284 від 14.09.2020 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилаючись на норми ст. ст.1,2,3 Закону України "Про публічні закупівлв", останній просить суд відмовити в задоволенні позову.

23.09.2020 до суду подано пояснення позивача від 23.09.2020, в яких останній вказує, що Держаудитслужбою не проводився моніторинг та перевірка процедур що є предметом спору в даній справі. Наголошено, що твердження прокурора про бездіяльність Держаудитслужби не відповідає дійсності, оскільки підстави для вжиття заходів і звернення до суду у Держаудитслужби виникають лише за результатами проведення заходів державного фінансового контролю, а тому просить суд залишити позов без розгляду.

На визначену судом дату, 23.09.2020 р., в підготовче судове засідання з`явилися прокурор та представник позивача. Представники відповідачів, третьої особи до суду не з`явилися.

В судовому засіданні прокурор заявив усне клопотання про надання додаткового часу для подання до суду відповіді на відзив. Представник позивача підтримав вказане клопотання, також підтримав своє клопотання про залишення позову без розгляду.

Судом було зазначено, що клопотання про залишення позову без розгляду буде розглянуто в наступному судовому засіданні.

За наслідками проведеного підготовчого засідання суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про відкладення судового засідання та про відкладення підготовчого засідання на 20.10.2020 р., про що постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 23.09.2020 р. повідомлено учасників справи про підготовче засідання у справі № 902/826/20, що відбудеться 20.10.2020 р.

25.09.2020 до суду надійшла відповідь на відзив Вінницької обласної прокуратури № 15/2-14 вих-20 від 23.09.2020.

05.10.2020 до суду надійшло заперечення Вінницької обласної прокуратури № 15/2-22 вих-20 від 30.09.2020.

20.10.2020р. в судове засідання з`явились прокурор, представник позивача та представник відповідача Великокісницької сільської ради. Інші учасники судового процесу не з`явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 23.09.2020 р.

За результатами проведеного судового засідання суд вирішив з власної ініціативи продовжити строк підготовчого провадження у справі на 30 днів у відповідності до ч. 3 ст. 177 ГПК України та відкласти підготовче засідання, як наслідок судом винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 20.10.2020 р. повідомлено учасників справи № 902/826/20 про підготовче судове засідання у вказаній справі, яке відбудеться 02.11.2020 р.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився прокурор та представник позивача.

Представники відповідачів Великокісницької сільської ради Ямпільського району, Фізичної особи-підприємця Марчака Романа Анатолійовича та Фізичної особи-підприємця Марчака Анатолія Андрійовича та третьої особи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 20.10.2020 р.

При цьому, суд зауважує, що 02.11.2020 р. від представника відповідача Великокісницької сільської ради Ямпільського району надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Суд постановив повернути без розгляду клопотання представника Великокісницької сільської ради Ямпільського району у зв`язку з відсутністю електронного цифрового підпису у вказаній заяві, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав клопотання (№ б/н від 23.09.2020 р.) про залишення позову без розгляду.

Прокурор в судовому засіданні проти клопотання представника позивача про залишення позову без розгляду заперечував.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Частинами 1, 3 ст.4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Виходячи з системного аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

В контексті зазначеного судам слід враховувати, окрім іншого, і рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 N 3-рп/99.

Так, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява N 61517/00, п. 27).

Водночас, Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п.3 ч.2 ст.129 Конституції України).

Враховуючи зазначене, можна дійти висновку, що наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17.

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Частина 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. Відповідну позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, повний текст якої оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20.07.2020.

Суд зауважує, що прокурор обґрунтовує свою участь у даній справі бездіяльністю позивача, яка виражалася невжиттям заходів щодо визнання недійсним договорів поточного ремонту № 1 та № 4 від 18.03.2020 р.

Разом з тим, суд критично оцінює твердження прокурора з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом (ч.1 ст.7 Закону України "Про публічні закупівлі").

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016, визначено, що здійснюючи моніторинг публічних закупівель Державна аудиторська служба України, яка є центральними органами виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, має право при виявленні випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави.

Згідно з п.п. 3, 4, 9 ч.4 вказаного Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку право охоронюваним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (ч.7 Положення № 43 від 03.02.2016).

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічна правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17).

З викладеного слідує, що Держаудитслужба набуває статусу позивача внаслідок звернення до суду з метою усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Водночас суд зазначає, листом прокуратура Вінницької області № 05/1-268 вих-20 від 29.07.2020 р. повідомила Північний офіс Держаудитслужби про виявлені порушення Законів України "Про публічні закупівлі" та "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Листом №26-13-17-17/5164-2020 р. Північний офіс Держаудитслужби від 08.08.2020 р. звернення прокуратури Вінницької області скерував до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області.

Листом № 26-02-05-17/3265 від 13.08.2020 р. Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області повідомило, що інформація, викладена у зверненні, буде перевірена у разі проведення чергового планового заходу державного фінансового контролю у замовника.

Водночас, як встановлено судом в ході підготовчого провадження у даній справі, Держаудитслужба не проводила моніторинг та перевірку закупівель, що є предметом у даній справі, відтак у органу державного фінансового контролю відсутні правові підстави для звернення до суду з позовом до відповідачів у даній справі.

Таким чином, висновок прокурора про бездіяльність Держаудитслужби, яка зумовила необхідність участі прокурора у даній справі є передчасним та таким, що не відповідає обставинам у даній справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18.

При цьому, суд зауважує, що недотримання законодавчо визначеного порядку усунення виявлених порушень законодавства про державні закупівлі безпосередньо впливає на права та інтереси сторін спірних угод, оскільки погіршує становище останніх, позбавляє їх можливості врегулювати спірні питання в поза судовому порядку та уникнути додаткових витрат у вигляді судових витрат. Так як, згідно вищезгаданих присів Положення, Держаудитслужба звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Водночас, відповідно до ст.2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Враховуючи викладене, у даній справі відсутні передбачені законом виключні підстави звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави, оскільки прокурор не підтвердив правових підстав для представництва та відповідно, не набув процесуального статусу органу, якому законом (ст.53 ГПК України та ст.23 З.У. "Про прокуратуру) надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (спеціальної процесуальної правоздатності).

Більше того матеріали справи не містять доказів того, що компетентний орган не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом, а сама по собі обставина не звернення з позовом без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання позивачем функцій із захисту інтересів держави, при цьому лист яким прокурор повідомив відповідний орган про звернення до суду від його імені не свідчить про дотримання абз.3 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №914/1844/18).

Крім того суд зазначає, що ухвалою суду від 25.08.2020 р. у даній справі заяву № 05/1-295 вих 20 від 20.08.2020 р. Заступника прокурора Вінницької області про забезпечення позову задоволено. Вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони Великокісницькій сільській раді (код 04325816) та фізичним особам-підприємцям Марчаку А.А. (код НОМЕР_1 ) та Марчаку Р.А. (код НОМЕР_2 ) вчиняти дії з поточного ремонту стелі, стін та підлоги концертного залу сільського будинку культури с. Велика Кісниця Ямпільського району на виконання договорів № 1 та № 4 від 18.03.2020 р.

Відповідно до ч.ч. 1,4,5 ст. 145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Частинами 9 та 10 ст. 145 ГПК України передбачено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Так, суд дослідивши матеріали справи, враховуючи, що позов у даній справі залишено без розгляду, з метою недопущення порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, дійшов висновку про необхідність скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду Вінницької області від 25.08.2020 р. по даній справі.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.226, ст.ст. 185, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов Заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби у справі №902/826/20 залишити без розгляду.

2. Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Господарського суду Вінницької області від 25.08.2020р. у справі №902/826/20, а саме: заборони Великокісницькій сільській раді (код 04325816) та фізичним особам-підприємцям Марчаку А.А. (код НОМЕР_1 ) та Марчаку Р.А. (код НОМЕР_2 ) вчиняти дії з поточного ремонту стелі, стін та підлоги концертного залу сільського будинку культури с. Велика Кісниця Ямпільського району на виконання договорів № 1 та № 4 від 18.03.2020 р.

3. Ухвала суду від 02.11.2020 у справі № 902/826/20 набирає законної сили негайно після її оголошення.

4. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-256, підпункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

5. Примірник повного тексту ухвали надіслати учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Дата складання повного тексту ухвали 05.11.2020 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - прокуратурі (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050)

3 - позивачу (вул. Січових Стрільців,18, м. Київ, 04053)

4,5,6 - відповідачам (вул. Центральна,82, с. Велика Кісниця, Ямпільський район)

(вул. Пирогова, 39, м. Ямпіль, Вінницька область) (вул. Пирогова, 51, м. Ямпіль, Вінницька область)

7- третій особі (вул. Пирогова,29, м. Вінниця)