Рішення

від 20.10.2020 по справі 910/8775/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.10.2020Справа № 910/8775/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Лаврова В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Текстер

до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом

про стягнення 1762361 грн

за участі представників :

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Текстер звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про стягнення 1762361 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором на постачання товару №53-123-01-19-05775 від 19.09.2019, в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, у зв`язку з чим, за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 1722600 грн, яку просить стягнути позивач.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 22393,80 грн інфляційних втрат та 17367,20 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 відкрито провадження у справі 910/8775/20 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву заперечував щодо задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, оскільки позивачем в розрахунках інфляційних втрат та 3% невірно визначено дату прострочення платежів за поставлений товар, внаслідок чого вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних є безпідставними та необґрунтованими. Щодо основної заборгованості, відповідач зазначив, що заборгованість за поставлений товар ним частково сплачено. Також, відповідач повідомив, що частково сплатив заборгованість перед позивачем у розмірі 500000 грн. Зазначив що прострочка в оплаті є наслідком невиконання зобов`язань контрагентів перед відповідачем. Враховуючи вищезазначене відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

28.07.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі, в якому окрім повідомлення про неможливість взяти участь у судовому засіданні, останній повідомив, що ним було частково сплачено заборгованість перед позивачем у розмірі 500000 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №УПТК/1058 від 15.07.2020.

30.07.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло уточнення до позовної заяви в якому зазначив, що відповідачем частково здійснено оплату за поставлений товар у зв`язку із чим, позивач уточнив позовну вимогу в частині стягнення заборгованості за поставлений товар та просив стягнути з відповідача 722600 грн.

31.08.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, зокрема платіжного доручення №УПТК/1087 від 30.07.2020 на суму 722600 грн, у зв`язку з чим, зазначив що станом на 31.07.2020 у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем, а тому позовні вимоги позивача відповідач не визнає. Окрім того, в даному клопотання відповідач просив здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 03.09.2020 представник відповідача повідомив щодо сплати заборгованості за договором поставки. В свою чергу представник позивача підтвердив, що на рахунок позивача надійшли грошові кошти у розмірі 722600 грн внаслідок чого заборгованість вважається погашеною. За результатами підготовчого засідання суд протокольно ухвали відкласти підготовче засідання.

В судовому засіданні 01.10.2020 суд протокольно ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

20.10.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем подано клопотання про проведення судового засідання без участі представника позивача. Окрім того, позивачем подано клопотання зменшення розміру позовних вимог у якому він зазначив, що сума основної заборгованості станом на 30.07.2020. У поданому клопотання позивач просив покласти витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача, оскільки саме внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань з своєчасної оплати за договором було подано позовну заяву сплачена відповідачем втрати, також позивач просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн.

Представник відповідача в судове засідання 20.10.2020 не з`явився, хоча про час, місце і дату судового засідання був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідом.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.09.2019 між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (відповідач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Текстер (позивач, постачальник) було укладено Договір на постачання товару №53-123-01-19-05775, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар - код 19130000-9 по ДК 021:2015 - спеціальний робочий одяг (одяг робочий в асортименті), (далі товар), у кількості, асортименті і цінами, зазначеними у специфікації №1 (додаток до договору №1), що є невід`ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2018.

Згідно з п. 2.1. договору, загальна вартість товару є твердою та складає 2745960 грн.

Відповідно до п. 2.2. договору, оплата відбувається на протязі 45 робочих днів після постачання товару згідно з специфікації №1 та виконання постачальником умов п.п. 3.2., 5.1. цього договору. Пеня за своєчасну оплату не нараховується.

Пунктом 3.1. договору визначено, що постачання здійснюється з дати публікації договору в системі ProZorro по 30.10.2019 на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., Южноукраїнське відділення ВП Складське господарство відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника.

Відповідно п. 3.2. договору, з товаром постачальник надає покупцю: видаткову накладну з відображенням коду товару згідно УТКЗЕД по-позиції; податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з відображенням коду товару згідно з УТКЗЕД по-позиції, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на електронну адресу покупця протягом терміну визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН; паспорт якості або сертифікат якості.

Згідно з п. 3.3. договору, датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.

У пункті п. 4.5. договору сторони погодили, що у випадку не надання постачальником покупцю у встановлений законодавством термін електронної податкової накладної, зареєстрованої у ЄРПН, покупець має право в односторонньому порядку зменшити ціну договору, передбачену п. 2.1. цього договору, на суму ПДВ, своєчасно не підтверджену відповідно зареєстрованою у ЄРПН податковою накладною.

Відповідно до п. 9.1. договору, будь-які зміни і доповнення до даного договору мають силу тільки в тому випадку, якщо вони оформлені додатковими угодами, що підписані уповноваженими особами та скріплені печатками обох сторін.

Пунктом 11.1.1. договору визначено, покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

Згідно з п. 11.4.1. договору, постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари.

У п. 12.1. договору визначено, що договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печатками.

Відповідно до п. 12.2. договору, дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1. цього договору, та закінчується 31.12.2020.

Даний договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено відповідними печатками.

Додатком №1 від 19.09.2019 до договору у Специфікації №1 сторони погодили найменування, тип, якість, кількість, ціну та виробника товару, зазначений додаток до договору підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено відповідними печатками.

Додатковою угодою №1 від 07.10.2019 до договору сторони погодили внести зміни до п. 3.1. договору та викласти його в наступній редакції: постачання здійснюється з дати публікації договору в системі ProZorro по 30.11.2019 на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., Южноукраїнське відділення ВП Складське господарство відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника. . Дана додаткова угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена відповідними печатками.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем поставлено визначений у специфікації товар та здійснено його поставку відповідачу, що підтверджується видатковою накладною №12 від 02.12.2019 на загальну суму 2685960 грн. Відповідна накладна підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печаткою позивача, жодних зауважень щодо кількості, якості та строку поставки товару відповідачем не заявлено.

Разом із тим, відповідач в обумовлений договором строк не здійснив оплату поставленого товару у повному обсязі внаслідок чого станом на дату звернення позивача із даним позовом до суду заборгованість відповідача складає 1722600 грн.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується копією акта звіряння взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем за вищезазначеним договором станом на 31.05.2020.

Окрім того, суд зазначає, що у поданому відзиві на позовну заяву відповідач не заперечував щодо наявності заборгованості відповідачем за отриманий товар, проте зазначає, що внаслідок часткової сплати заборгованості станом на 08.07.2020 розмір заборгованості за поставлений товар складає 1222600 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами у період з 19.09.2019 по 08.07.2020.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 6 ст.265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу положень ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

У відповідності до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань з повної та своєчасної оплати за поставлений товар належним чином підтверджений матеріалами справи, окрім того зі змісту поданого до суду відзиву та в судовому засіданні відповідач підтвердив, що розрахунки за поставлений товар проводились поетапну та з простроченням, у зв`язку з чим, станом на момент звернення позивача до суду із розглядуваним позовом заборгованість відповідача склала 1722600 грн.

В той же час, матеріалами справи та наданими поясненнями сторін у судовому засіданні підтверджується, що в ході розгляду справи відповідачем було сплачено на рахунок позивача суму заборгованості в розмірі 1722600 грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення №УПТК/970 від 23.04.2020, № УПТК/1046 від 06.07.2020 та № УПТК/1058 від 15.07.2020.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 1722600 грн та необхідність закриття провадження у справі у вказаній частині.

Разом з тим, стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача трьох відсотків річних у розмірі 17367,20 грн та інфляційних втрат у розмірі 22393,80 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Згідно п.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляційних втрат, трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (п. 2 ст. 625 ЦК України).

Перевіривши надані позивачем розрахунки заявлених до стягнення сум трьох відсотків річних та інфляційних втрат на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, судом встановлено, що вказані нарахування проведені позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем в судовому засіданні та відзиві на позовну заяву не заперечувався факт прострочення оплати за поставлену продукцію, окрім того долучення до матеріалів справи платіжні доручення про сплату основної заборгованості підтверджують, що відповідач порушив умови договору в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Разом з тим, стосовно заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем, на підтвердження факту надання правничої допомоги до матеріалів справи додано копію витягу з Договору про надання правової допомоги №050620-01 від 05.06.2020 укладений із адвокатом Джеджея Луїза Анатоліївна, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що понесені ТОВ Текстер та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійсненим ним витрат, необхідних для надання правової допомоги за договором.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими та пропорційними.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору, оскільки підставою подання відповідної позовної заяви є неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної оплати за отриманий товар, у зв`язку з чим, позивач був змушений звернутись до суду з відповідною позовною заявою, суд вважає, що судові витрати у розмірі сплати судового збору у розмірі 26435,41 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати позивача зі сплати судового збору та оплати послуг адвоката покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Текстер (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 21; ідентифікаційний код 38473313) інфляційні втрати в розмірі 22393 (двадцять дві тисячі триста дев`яносто три) грн 80 коп . , три відсотки річних в розмірі 17367 (сімнадцять тисяч триста шістдесят сім) грн 20 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 26435 (двадцять шість тисяч чотириста тридцять п`ять) грн 41 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

Провадження у справі №910/8775/20 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 1722600 (один мільйон сімсот двадцять дві тисячі шістсот) грн закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного тексту: 03.11.2020

Суддя Я.В. Маринченко