Рішення

від 03.11.2020 по справі 913/525/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року м.Харків Справа №913/525/20

Провадження №14/913/525/20

Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А.,

при секретарі судового засідання Романенко Т.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Подільський деревообробний комбінат , м. Хмельницький

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укрекопромпроект , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 159575 грн 05 коп.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Подільський деревообробний комбінат звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укрекопромпроект про стягнення заборгованості за договором оренди об`єкта нерухомості № 01-08/14 від 01.08.2014 в загальній сумі 159575 грн 05 коп., з яких: 145710 грн 00 коп. - заборгованість за договором, 4824 грн 65 коп. - інфляційні нарахування, 4066 грн 30 коп. - пеня, 4974 грн 10 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укрекопромпроект своїх зобов`язань за укладеним договором оренди об`єкта нерухомості № 01-08/14 від 01.08.2014 в частині оплати за користування об`єктом оренди.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2020 позовна заява передана на розгляд судді Лісовицькому Є.А.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/525/20. Суд ухвалив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Також, вказаною ухвалою було повідомлено учасників справи про призначення справи до судового розгляду по суті на 16 жовтня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 16.10.2020 розгляд справи було відкладено на 03.11.2020.

Позивач правом на участь в судовому засіданні 03.11.2020 свого повноважного представника не скористався. Проте, на адресу суду надіслав клопотання від 29.10.2020 вих. № 2, в якому він просить розгляд справи відкласти та наступне судове засідання провести у режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Хмельницької області, який знаходиться за адресою: 29005, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1.

Розглянувши вказане клопотання позивача, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму 159575 грн 05 коп., що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому дана справа є малозначною, у зв`язку з чим суд постановив розглядати її у порядку спрощеного позовного провадження про що зазначив в ухвалі суду від 18.09.2020.

Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 216 ГПК України визначено, що якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по справі № 913/525/20 в даному судовому засіданні, тому в задоволенні клопотання суд відмовляє.

Відповідач у судове засідання 03.11.2020 не прибув, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Подільський деревообробний комбінат (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укрекопромпроект (надалі - орендар) укладено договір оренди нерухомості від 01.08.2014 № 01-08/14 (надалі - договір).

Зі змісту укладеного договору вбачається, що цим договором регулюються правовідносини, пов`язані із передачею орендодавцем орендареві у строкове платне користування об`єкта - складське приміщення загальною площею 144 м 2 , яке знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Курчатова, 120 а (розділ 1 договору).

Згідно п. 2.1. договору, об`єкт передається орендарю з метою ведення господарської діяльності.

Приймання-передача об`єкта здійснюється представниками сторін (п. 3.1. договору).

У відповідності до п. 3.5. договору, об`єкт вважається переданим орендарю з моменту підписання акту прийому-передачі.

За умовами пункту 4.1. договору строк оренди становить 35 календарних місяців з моменту передачі об`єкта орендарю.

Якщо жодна сторона у термін 30 днів до закінчення строку дії цього договору не заявить про намір його розірвати, термін дії договору автоматично продовжується на 1 рік (п. 4.2. договору).

Припинення договору можливе за згодою сторін. Сторона, яка вважає за необхідне розірвати договір повинна надіслати письмові пропозиції іншій стороні за місяць (п. 4.3. договору).

У відповідності до п. 5.1. договору, розмір орендної плати складає 5040,00 грн. (в т.ч. ПДВ) на місяць (із розрахунку 35 грн. за 1 м 2 ).

Згідно п. 5.2. договору орендна плата перераховується на поточний рахунок орендодавця наперед за наступний місяць не пізніше 10 числа поточного місяця згідно представлених орендарем рахунків.

Відповідно до п. 5.3. договору орендар зобов`язаний протягом 5 днів з моменту прийняття об`єкта перерахувати орендну плату за поточний та наступний місяці.

В пункті 5.4. сторони визначили, що розмір орендної плати може переглядатися за згодою сторін про що складається додаткова угода до чинного договору.

За умовами п. 7.1. договору орендар, зокрема, зобов`язаний: використовувати об`єкт за його цільовим призначенням у відповідності до п. 2.1. цього договору; своєчасно здійснювати орендні платежі.

Відповідно до п. 9.1. договору сторони, за порушення внесення орендної плати, встановлених пунктами 5.2 та 5.3 договору, орендар сплачує пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

До договору оренди нерухомості від 01.08.2014 № 01-08/14 сторони вносили зміни шляхом укладання додаткових угод (№ 1 від 04.08.2014, № 2 від 02.09.2015, № 3 від 25.11.2016, № 4 від 31.01.2017 та № 5 від 31.01.2018).

Зокрема, сторонами вносились зміни щодо розміру орендної плати.

Так, розмір орендної плати в редакції додаткової угоди № 4 від 31.01.2017 складає 6800,00 грн. за місяць з 01.02.2017 року. Дана додаткова угода № 4 поширює свою дію з 01.02.2017 року.

Відповідно до змін, внесених додатковою угодою № 5 від 31.08.2018 до договору, розмір орендної плати з 01.02.2018 по 31.03.2018 складає 7400,00 грн. за кожен місяць. Починаючи з 01.04.2018 орендна плата за використання орендованого приміщення становить 8000,00 грн. за кожен місяць. Додаткова угода № 5 поширює свою дію з 01.02.2018 року.

З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2014 на виконання умов договору орендодавець - Товариство з обмеженою відповідальністю Подільський деревообробний комбінат передав, а орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укрекопромпроект прийняв майно - складське приміщення 144 м 2 , про що між сторонами складено, підписано та скріплено печатками юридичних осіб акт прийому-передачі орендованого майна до договору № 01-08/14 від 01.08.2014.

17.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укрекопромпроект надало орендодавцю лист-повідомлення вих. № 55 від 17.12.2019, в якому повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю Подільський деревообробний комбінат , що починаючи з січня 2019 року припинило свою діяльність у зв`язку з анулюванням ліцензії Міністерства екології та природних ресурсів України на право провадження господарської діяльності з поводженням з небезпечними відходами (збирання, зберігання). Вказаний лист відповідач просив розглядати як намір розірвати договір оренди в односторонньому порядку у зв`язку з тим, що на теперішній час та в майбутньому немає доцільності та необхідності орендувати складське приміщення для ведення господарської діяльності підприємства. Також, відповідач повідомив, що рахунки та акти виставлені починаючи з січня 2019 року, оплатити він не має можливості, так як відсутні грошові надходження на рахунок підприємства.

24.12.2019 позивач направив відповідачу претензією за вих. № 10, в якій зазначив, що лист-повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укрекопромпроект (вих. № 55 від 17.12.2019) ним було отримано 17.12.2019, у зв`язку з чим, враховуючи п. 4.2. договору, Товариство з обмеженою відповідальністю Подільський деревообробний комбінат дає згоду на розірвання договору з 01.01.2020, але при умові погашення заборгованості по договору в повному обсязі. Так, в зазначеній претензії позивач просить відповідача терміново погасити в строк до 28 грудня 2019 року, яка станом на дату написання листа складає 97140,00 грн.

У зв`язку з тим, що відповідачем не було сплачено заборгованість за укладеним договором, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди об`єкта нерухомості за період з січня 2019 року по червень 2020 року, яка станом на 01.07.2020 складає 145710 грн 00 коп. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за період з 11.01.2019 по 30.06.2020 в сумі 4066 грн 30 коп., інфляційні нарахування за період з січня 2019 року по червень 2020 року в сумі 4824 грн 65 коп. та 3% річних за загальний період з 01.01.2019 по 30.06.2020 в сумі 4974 грн 10 коп.

Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно приписів ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною 4 статті 284 Господарського кодексу України встановлено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

В пункті 4.1. договору сторони погодили, що строк оренди становить 35 календарних місяців з моменту передачі об`єкта орендарю.

У відповідності до п. 3.5. договору об`єкт вважається переданим орендарю з моменту підписання акту прийому-передачі.

Як вбачається зі складеного між сторонами акту прийому-передачі орендованого майна до договору № 01-08/14, орендодавець - Товариство з обмеженою відповідальністю Подільський деревообробний комбінат передав, а орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укрекопромпроект прийняв майно - складське приміщення 144 м 2 -01.08.2014.

Таким чином, з урахуванням пункту 4.1. договору, строк оренди за даним договором становить з 01.08.2014 по 30.06.2017 включно.

В пункті 4.2. договору сторони домовились про те, що якщо жодна сторона у термін 30 днів до закінчення строку дії цього договору не заявить про намір його розірвати, термін дії договору автоматично продовжується на 1 рік.

З наведеного вбачається, що про намір розірвати даний договір будь-яка із сторін повинна повідомити іншу сторону не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, тобто до 30.06.2017.

У зв`язку з тим, що сторони не заявляли про намір розірвати договір оренди, строк дії договору первісно було продовжено до 30.06.2018, а в подальшому - до 30.06.2019.

Разом з тим, в пункті 4.3. договору сторони погодили, що припинення договору можливо лише за згодою сторін. Сторона, яка вважає за необхідне розірвати договір повинна надіслати письмові пропозиції іншій стороні за місяць.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач звернувся до позивача з листом за вих. № 55 від 17.12.2019 про намір розірвати договір оренди в односторонньому порядку.

В той же час, позивач в претензії за вих. № 10 від 24.12.2019 надав згоду на розірвання договору з 01.01.2020, але при умові погашення заборгованості по договору в повному обсязі. Проте, заборгованість відповідачем не була погашена.

Враховуючи те, що умови позивача не були виконанні, суд дійшов висновку, що сторони не дійшли згоди щодо розірвання договору, у зв`язку з чим вказаний договір є чинним.

Так, з огляду на те, що відповідач в термін 30 днів до закінчення строку дії цього договору, тобто протягом червня 2019 року, не звернувся до позивача про намір розірвати договір оренди, строк дії вказаного договору автоматично продовжився ще на 1 рік, тобто до 30.06.2020 включно.

Крім того, суд звертає увагу, що при укладанні договору оренди сторонами було визначено порядок повернення об`єкта.

Так, за умовами п. 8.1. договору повернення орендодавцю об`єкта здійснюється уповноваженими на те представниками сторін.

У відповідності до п. 8.2. договору, сторони повинні призначити своїх представників та приступити до передачі об`єкта не пізніше ніж за місяць до моменту закінчення строку об`єкта.

Протягом строку, визначеного в п. 8.2. цього договору, орендар зобов`язаний звільнити об`єкт та підготувати його до передачі орендодавцю (п. 8.3. договору).

Об`єкт повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем протягом місяця з моменту початку роботи представників сторін (п. 8.4. договору).

При передачі об`єкта складається акт прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін (п. 8.5. договору).

Втім, матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем орендованого приміщення орендодавцю, зокрема, в матеріалах справи відсутній акт прийому-передачі об`єкта, складений та підписаний представниками сторін на виконання вимог п. 8.5. договору.

З наведеного вбачається, що відповідач продовжує користуватися орендованим приміщенням.

За приписами ч. 1 ст. 362 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до ч. 1 ст. 362 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пункту 7.1. договору орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати орендні платежі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором яка утворилась за період з січня 2019 року по червень 2020 року.

Слід зазначити, що підписавши додаткову угоду № 5 від 31.01.2018 до договору, сторони домовились про те, що починаючи з 01.04.2018 орендна плата за використання орендованого приміщення становить 8000,00 грн. Орендна плата перераховується на поточний рахунок орендодавця наперед за наступний місяць не пізніше 10 числа поточного місяця згідно представлених рахунків.

В той же час, додатковою угодою № 1 від 04.08.2014 пункт 5 договору сторони доповнили підпунктом 5.5., за яким орендна плата в межах затрат по сплаті податку на землю перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця на поточний місяць не пізніше 10-го числа цього місяця.

З наведеного вбачається, що відповідач повинен перераховувати на рахунок позивача орендну плату в розмірі 8000,00 грн. за кожний місяць користування орендованим приміщенням, а також відшкодовувати затрати по сплаті податку на землю.

У відповідності до п. 5.2. договору, орендна плата перераховується на поточний рахунок орендодавця наперед за наступний місяць не пізніше 10 числа поточного місяця згідно представлених орендарем рахунків.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем на виконання умов договору виписувались відповідачу рахунки на оплату. Так, за період з січня 2019 року по червень 2020 року позивачем було виписано рахунки на загальну суму 145710 грн 00 коп. Проте, вони не були оплачені відповідачем.

У зв`язку неналежним виконанням відповідачем умов укладеного договору, за період з січня 2019 року по червень 2020 року утворилась заборгованість по сплаті за оренду майна (складського приміщення) в сумі 145710 грн 00 коп.

Відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем за укладеним договором або спростовували доводи останнього.

Отже, відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов`язання щодо оплати за оренду приміщення. Строк на оплату минув. Тому позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 145710 грн 00 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно п. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В пункті 9.1. договору сторони погодили, що за порушення внесення орендної плати, встановлених пунктами 5.2 та 5.3 договору, орендар сплачує пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

У відповідності до п. 9.1 договору позивач нарахував пеню за період з 11.01.2019 по 30.06.2020 в сумі 4066 грн 30 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним, у зв`язку з чим вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 4066 грн 30 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем не виконувались умови договору щодо здійснення орендних платежів, тому він зобов`язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 01.01.2019 по 30.06.2020 в сумі 4974 грн 10 коп.

Судом було перевірено розрахунок 3% річних, наданий позивачем, за допомогою Юридичної інформаційно - пошукової системи Законодавство та встановлено, що він є правильним, зробленим у відповідності до умов договору та даних первинних документів, з огляду на що вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4974 грн 10 коп. підлягає задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування за період з січня 2019 року по червень 2020 року в сумі 4824 грн 65 коп.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за допомогою Юридичної інформаційно - пошукової системи Законодавство судом було встановлено, що за загальний період з січня 2019 року по червень 2020 року інфляційні втрати складають 3764 грн 20 коп.

З огляду на викладене, інфляційні нарахування, заявлені позивачем до стягнення в сумі 4824 грн 65 коп., задовольняються судом частково. Всього до стягнення підлягають інфляційні нарахування в сумі 3764 грн 20 коп.

Враховуючи викладене, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором в сумі 145710 грн 00 коп., інфляційні нарахування в сумі 3764 грн 20 коп., пеню в сумі 4066 грн 30 коп. та 3% річних в сумі 4974 грн 10 коп. (всього 158514 грн 60 коп.).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 2377 грн 72 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Подільський деревообробний комбінат до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укрекопромпроект про стягнення 159575 грн 05 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укрекопромпроект (93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Новікова, будинок 11, квартира 17, ідентифікаційний код 37825486) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Подільський деревообробний комбінат (29025, Хмельницька область, місто Хмельницький, вул. Курчатова, будинок 120А, ідентифікаційний код 14143938) заборгованість за договором в сумі 145710 грн 00 коп., інфляційні нарахування в сумі 3764 грн 20 коп., пеню в сумі 4066 грн 30 коп., 3% річних в сумі 4974 грн 10 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 2377 грн 72 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп. 17.5 п. 17 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено - 05 листопада 2020 року.

Суддя Є.А. Лісовицький