Постанова

від 10.03.2021 по справі 913/525/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2021 р. Справа № 913/525/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О. , суддя Медуниця О.Є. , суддя Чернота Л.Ф.

за участю секретаря судового засідання Телеснюк І.В.

за участю представників сторін

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Укрекопромпроект" (вх. №3456 Л/3) на рішення Господарського суду Луганської області від 03.11.2020 (повний текст рішення складено 05.11.2020 р ,у м. Харкові, суддя Лісовицький Є.А) у справі №913/525/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський деревообробний комбінат", м. Хмельницький

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрекопромпроект", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 159 575,05 грн.

ВСТАНОВИЛА:

14.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський деревообробний комбінат", м. Хмельницький звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрекопромпроект", м. Сєвєродонецьк, Луганська область про стягнення заборгованості за договором оренди об`єкта нерухомості №01-08/14 від 01.08.2014 в загальній сумі 159575 грн 05 коп., з яких: 145710 грн. 00 коп. - заборгованість за договором, 4824 грн. 65 коп. - інфляційні нарахування, 4066 грн. 30 коп. - пеня, 4974 грн. 10 коп. - 3% річних (а.с. 1-8)

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрекопромпроект" своїх зобов`язань за укладеним договором оренди об`єкта нерухомості № 01-08/14 від 01.08.2014 в частині оплати за користування об`єктом оренди.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/525/20 у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 98-99).

Рішенням Господарського суду Луганської області від 03.11.2020 у справі №913/525/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський деревообробний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрекопромпроект" про стягнення 159 575 грн 05 коп. задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрекопромпроект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський деревообробний комбінат" заборгованість за договором в сумі 145710 грн. 00 коп., інфляційні нарахування в сумі 3764 грн. 20 коп., пеню в сумі 4066 грн. 30 коп., 3% річних в сумі 4974 грн. 10 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 2377 грн. 72 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 116-120).

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Укрекопромпроект", звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 03.11.2020 у справі №913/525/20 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі (161-163).

Скаржник зазначає, що господарський суд розглянув справу за відсутністю відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду.

Ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач не отримував.

Господарський суд ухвалою від 16.10.2020 відклав розгляд справи на 03.11.2020 та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву. Зазначену ухвалу від 16.10.2020 відповідач також не отримував, у зв`язку з чим не мав змоги надати відповідь на позовну заяву та будь - які пояснення та докази по справі.

Не надсилаючи ухвалу про відкриття провадження та про відкладення розгляду справи та не повідомляючи відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд фактично позбавив відповідача можливості надати пояснення та докази по справі, чим порушив принцип змагальності сторін та рівності перед законом.

15.12.2020 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №913/525/20 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Зубченко І.В., Чернота Л.Ф. (а.с. 133).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 поновлено ТОВ "Науково - виробниче підприємство "Укрекопромпроект" пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Луганської області від 03.11.2020 у справі № 913/525/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Науково - виробниче підприємство "Укрекопромпроект" на рішення Господарського суду Луганської області від 03.11.2020 у справі № 913/525/20, встановлено позивачу строк до 02.02.2021 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу (а.с. 179-181).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 справу призначено до розгляду на 10.03.2021 о 11:00 год. (а.с. 227-228).

03.02.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли доповнення до апеляційної скарги, у яких скаржник зазначає, що відповідно до договору купівлі-продажу корпоративних прав №1 від 30.01.2020 укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно до якого продавець ОСОБА_1 продав покупцю ОСОБА_2 належну йому частку у статутному капіталі ТОВ НВП Укрекопромпроект , що становить 100% статутного капіталу ТОВ НВП Укрекопромпроект .

Апелянт стверджує, що станом на 30.01.2020 року на момент придбання частки у статутному капіталі в розмірі 100% покупцю, зараз єдиному засновнику та директору ТОВ НВП Укрекопромпроект не було повідомлено про існування будь-яких зобов`язань (а.с.229-233).

19.02.2021р. до САГС надійшло клопотання позивача, в якому останній просив суд надіслати копію апеляційної скарги відповідача, яку не отримував задля якісної підготовки позивача до розгляду справи.

Cуд апеляційної інстанції зазначає, що до апеляційної скарги скаржником були надані докази направлення апеляційної скарги позивачу, що підтверджено описом вкладення до цінного листа (а.с.174).

Разом з тим, апеляційна скарга та доповнення до неї були направлені судом на вказану позивачем електронну адресу 22.02.2021р.

09.03.2021 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку з відпусткою судді Зубченко І.В. для розгляду справи №913/525/20 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Медуниця О.Є., Чернота Л.Ф. (а.с. 133).

Представники позивача, відповідача в судове засідання не з`явились, були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень, які міститься в матеріалах справи, про причину неявки суд не повідомили, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористалися.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутністю позивача та відповідача, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою.

Відповідно до ч.3 ст. 222 у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного запису не здійснюється.

Відповідно до вимог ст. 223 ГПК України складено протокол судового засідання.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський деревообробний комбінат" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрекопромпроект" (орендар) укладено договір оренди нерухомості від 01.08.2014 № 01-08/14 (а.с. 9-12).

Зі змісту укладеного договору вбачається, що цим договором регулюються правовідносини, пов`язані із передачею орендодавцем орендареві у строкове платне користування об`єкта - складське приміщення загальною площею 144 м 2 , яке знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Курчатова, 120 а (розділ 1 договору).

Згідно п. 2.1. договору, об`єкт передається орендарю з метою ведення господарської діяльності.

Приймання-передача об`єкта здійснюється представниками сторін (п. 3.1. договору).

У відповідності до п. 3.5. договору, об`єкт вважається переданим орендарю з моменту підписання акту прийому-передачі.

За умовами пункту 4.1. договору строк оренди становить 35 календарних місяців з моменту передачі об`єкта орендарю.

Якщо жодна сторона у термін 30 днів до закінчення строку дії цього договору не заявить про намір його розірвати, термін дії договору автоматично продовжується на 1 рік (п. 4.2. договору).

Припинення договору можливе за згодою сторін. Сторона, яка вважає за необхідне розірвати договір повинна надіслати письмові пропозиції іншій стороні за місяць (п. 4.3. договору).

У відповідності до п. 5.1. договору, розмір орендної плати складає 5040,00 грн. (в т.ч. ПДВ) на місяць (із розрахунку 35 грн. за 1 м 2 ).

Згідно п. 5.2. договору орендна плата перераховується на поточний рахунок орендодавця наперед за наступний місяць не пізніше 10 числа поточного місяця згідно представлених орендарем рахунків.

Відповідно до п. 5.3. договору орендар зобов`язаний протягом 5 днів з моменту прийняття об`єкта перерахувати орендну плату за поточний та наступний місяці.

В пункті 5.4. договору сторони визначили, що розмір орендної плати може переглядатися за згодою сторін, про що складається додаткова угода до чинного договору.

За умовами п. 7.1. договору орендар, зокрема, зобов`язаний: використовувати об`єкт за його цільовим призначенням у відповідності до п. 2.1. цього договору; своєчасно здійснювати орендні платежі.

Відповідно до п. 9.1. договору сторони, за порушення внесення орендної плати, встановлених пунктами 5.2 та 5.3 договору, орендар сплачує пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

До договору оренди нерухомості від 01.08.2014 № 01-08/14 сторони вносили зміни шляхом укладання додаткових угод № 1 від 04.08.2014, № 2 від 02.09.2015, № 3 від 25.11.2016, № 4 від 31.01.2017 та № 5 від 31.01.2018 (а.с. 14-18).

Зокрема, сторонами вносились зміни щодо розміру орендної плати.

Так, розмір орендної плати в редакції додаткової угоди № 4 від 31.01.2017 складає 6800,00 грн. за місяць з 01.02.2017 року. Дана додаткова угода № 4 поширює свою дію з 01.02.2017 року.

Відповідно до змін, внесених додатковою угодою № 5 від 31.08.2018 до договору, розмір орендної плати з 01.02.2018 по 31.03.2018 складає 7400,00 грн. за кожен місяць.

Починаючи з 01.04.2018 орендна плата за використання орендованого приміщення становить 8000,00 грн. за кожен місяць. Додаткова угода № 5 поширює свою дію з 01.02.2018 року.

З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2014 на виконання умов договору орендодавець - Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський деревообробний комбінат передав, а орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрекопромпроект" прийняв майно - складське приміщення 144 м 2 , про що між сторонами складено, підписано та скріплено печатками юридичних осіб акт прийому-передачі орендованого майна до договору № 01-08/14 від 01.08.2014 (а.с. 13).

17.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрекопромпроект" надало орендодавцю лист-повідомлення вих. №55 від 17.12.2019, в якому повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський деревообробний комбінат", що починаючи з січня 2019 року припинило свою діяльність у зв`язку з анулюванням ліцензії Міністерства екології та природних ресурсів України на право провадження господарської діяльності з поводженням з небезпечними відходами (збирання, зберігання). Вказаний лист відповідач просив розглядати як намір розірвати договір оренди в односторонньому порядку у зв`язку з тим, що на теперішній час та в майбутньому немає доцільності та необхідності орендувати складське приміщення для ведення господарської діяльності підприємства. Також, відповідач повідомив, що рахунки та акти виставлені починаючи з січня 2019 року, оплатити він не має можливості, так як відсутні грошові надходження на рахунок підприємства (а.с. 19).

24.12.2019 позивач направив відповідачу претензією за вих. № 10, в якій зазначив, що лист-повідомлення ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Укрекопромпроект" (вих. № 55 від 17.12.2019) ним було отримано 17.12.2019, у зв`язку з чим, враховуючи п. 4.2. договору, ТОВ "Подільський деревообробний комбінат" дає згоду на розірвання договору з 01.01.2020, але при умові погашення заборгованості по договору в повному обсязі (а.с. 74-76).

Так, в зазначеній претензії позивач просив відповідача терміново погасити в строк до 28 грудня 2019 року заборгованість, яка станом на дату написання листа складає 97140,00 грн.

У зв`язку з тим, що відповідачем не було сплачено заборгованість за укладеним договором, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди об`єкта нерухомості за період з січня 2019 року по червень 2020 року, яка станом на 01.07.2020 складає 145710 грн 00 коп.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за період з 11.01.2019 по 30.06.2020 в сумі 4066 грн 30 коп., інфляційні нарахування за період з січня 2019 року по червень 2020 року в сумі 4824 грн 65 коп. та 3% річних за загальний період з 01.01.2019 по 30.06.2020 в сумі 4974 грн 10 коп.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, з огляду на наступне.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно приписів ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною 4 статті 284 Господарського кодексу України встановлено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

В пункті 4.1. договору сторони погодили, що строк оренди становить 35 календарних місяців з моменту передачі об`єкта орендарю.

У відповідності до п. 3.5. договору об`єкт вважається переданим орендарю з моменту підписання акту прийому-передачі.

Як вбачається зі складеного між сторонами акту прийому-передачі орендованого майна до договору № 01-08/14, орендодавець - Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський деревообробний комбінат" передав, а орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрекопромпроект" прийняв майно - складське приміщення 144 м 2 - 01.08.2014.

Таким чином, з урахуванням пункту 4.1. договору, строк оренди за даним договором становить з 01.08.2014 по 30.06.2017 включно.

В пункті 4.2. договору сторони домовились про те, що якщо жодна сторона у термін 30 днів до закінчення строку дії цього договору не заявить про намір його розірвати, термін дії договору автоматично продовжується на 1 рік.

З наведеного вбачається, що про намір розірвати даний договір будь-яка із сторін повинна повідомити іншу сторону не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, тобто до 30.06.2017.

У зв`язку з тим, що сторони не заявляли про намір розірвати договір оренди, господарським судом вірно зазначено, що строк дії договору первісно було продовжено до 30.06.2018, а в подальшому - до 30.06.2019.

Разом з тим, в пункті 4.3. договору сторони погодили, що припинення договору можливо лише за згодою сторін. Сторона, яка вважає за необхідне розірвати договір повинна надіслати письмові пропозиції іншій стороні за місяць.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач звернувся до позивача з листом за вих. № 55 від 17.12.2019 про намір розірвати договір оренди в односторонньому порядку.

В той же час, позивач в претензії за вих. № 10 від 24.12.2019 надав згоду на розірвання договору з 01.01.2020, але при умові погашення заборгованості по договору в повному обсязі. Проте, заборгованість відповідачем не була погашена.

Враховуючи те, що умови позивача не були виконанні, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що сторони не дійшли згоди щодо розірвання договору, у зв`язку з чим вказаний договір є чинним.

Так, з огляду на те, що відповідач в термін 30 днів до закінчення строку дії цього договору, тобто протягом червня 2019 року, не звернувся до позивача про намір розірвати договір оренди, строк дії вказаного договору автоматично продовжився ще на 1 рік, тобто до 30.06.2020 включно.

Крім того, при укладанні договору оренди сторонами було визначено порядок повернення об`єкта.

Так, за умовами п. 8.1. договору повернення орендодавцю об`єкта здійснюється уповноваженими на те представниками сторін.

У відповідності до п. 8.2. договору, сторони повинні призначити своїх представників та приступити до передачі об`єкта не пізніше ніж за місяць до моменту закінчення строку об`єкта.

Протягом строку, визначеного в п. 8.2. цього договору, орендар зобов`язаний звільнити об`єкт та підготувати його до передачі орендодавцю (п. 8.3. договору).

Об`єкт повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем протягом місяця з моменту початку роботи представників сторін (п. 8.4. договору).

При передачі об`єкта складається акт прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін (п. 8.5. договору).

Втім, матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем орендованого приміщення орендодавцю, зокрема, в матеріалах справи відсутній акт прийому-передачі об`єкта, складений та підписаний представниками сторін на виконання вимог п. 8.5. договору.

З наведеного вбачається, що відповідач продовжує користуватися орендованим приміщенням.

За приписами ч. 1 ст. 362 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до ч. 1 ст. 362 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пункту 7.1. договору орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати орендні платежі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором, яка утворилась за період з січня 2019 року по червень 2020 року.

Слід зазначити, що підписавши додаткову угоду № 5 від 31.01.2018 до договору, сторони домовились про те, що починаючи з 01.04.2018 орендна плата за використання орендованого приміщення становить 8000,00 грн. Орендна плата перераховується на поточний рахунок орендодавця наперед за наступний місяць не пізніше 10 числа поточного місяця згідно представлених рахунків.

В той же час, додатковою угодою № 1 від 04.08.2014 пункт 5 договору сторони доповнили підпунктом 5.5., за яким орендна плата в межах затрат по сплаті податку на землю перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця на поточний місяць не пізніше 10-го числа цього місяця.

З наведеного вбачається, що відповідач повинен перераховувати на рахунок позивача орендну плату в розмірі 8000,00 грн. за кожний місяць користування орендованим приміщенням, а також відшкодовувати затрати по сплаті податку на землю.

У відповідності до п. 5.2. договору, орендна плата перераховується на поточний рахунок орендодавця наперед за наступний місяць не пізніше 10 числа поточного місяця згідно представлених орендарем рахунків.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем на виконання умов договору виписувались відповідачу рахунки на оплату. Так, за період з січня 2019 року по червень 2020 року позивачем було виписано рахунки на загальну суму 145710 грн. 00 коп.

Проте, вони не були оплачені відповідачем.

У зв`язку неналежним виконанням відповідачем умов укладеного договору, за період з січня 2019 року по червень 2020 року утворилась заборгованість по сплаті за оренду майна (складського приміщення) в сумі 145 710 грн. 00 коп.

Відповідач не надав господарському суду доказів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем за укладеним договором або спростовували доводи останнього.

Отже, відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов`язання щодо оплати за оренду приміщення. Строк на оплату минув.

Факт наявності заборгованості в сумі 145 710 грн підтверджується матеріалами справи та не спростований скаржником.

Щодо нарахування та стягнення пені, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно п. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В пункті 9.1. договору сторони погодили, що за порушення внесення орендної плати, встановлених пунктами 5.2 та 5.3 договору, орендар сплачує пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

У відповідності до п. 9.1 договору позивач нарахував пеню за період з 11.01.2019 по 30.06.2020 в сумі 4066 грн. 30 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, господарський суд дійшов вірного висновку, що він є арифметично правильним, у зв`язку з чим вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 4066 грн 30 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо нарахування та стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем не виконувались умови договору щодо здійснення орендних платежів, тому він зобов`язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач просив господарський суд стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 01.01.2019 по 30.06.2020 в сумі 4974 грн 10 коп.

Враховуючи наведені приписи законодавства та перевіривши заявлені до стягнення 3% та інфляційних втрат за період з 01.01.2019 по 30.06.2020, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення та стягнення 4974,10 грн -3% річних та 3764,20 грн інфляційних втрат.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутністю відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, спростовуються матеріалами справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.09.2020, про відкриття провадження у справі №913/525/20 було направлено судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яка повернулась до господарського суду 24.09.2020 з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою" ( а.с. 101-104).

Також, ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.10.2020 у справі №913/525/20 про відкладення розгляду справи на 03.11.2020, направлено судом 16.10.2020 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, яка повернулась до господарського суду 23.10.2020 з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою" (т.1, а.с. 107-109).

Вказані ухвали надсилалися рекомендованим листом з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п. 99-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Відповідно до п. 116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Відповідно до частин 4, 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Матеріали справи містять поштові конверти з відмітками органу поштового зв`язку Укрпошта про повернення поштового відправлення (копій ухвал Господарського суду Луганської області від 18.09.2020, 16.10.2020 у даній справі) з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.100-104 та 107-109). При цьому в позові та на вказаних конвертах зазначена та сама адреса ТОВ НВП Укрекопромпроект , що і в апеляційній скарзі Товариства та у витягу з ЄДРПОУ: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова,11 кв. 17.

Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", вноситься до відомостей про цю юридичну особу. Зі змісту ч. 4 ст. 17 вказаного Закону вбачається, що державній реєстрації підлягають і зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачити або свідомо допускати можливість настання певних негативних наслідків (зокрема неотримання поштової кореспонденції).

Жодних заяв після відкриття провадження у справі від відповідача про зміну адреси, направлення кореспонденції за іншою адресою, до суду першої інстанції не надходило. Згідно зі ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 по справі 911/3309/17.

Оскільки судом першої інстанції надсилались ухвали суду на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інша адреса суду повідомлена не була, копії судових рішень вносились судом до Єдиного державного реєстру судових рішень, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції здійснені всі процесуальні можливості для повідомлення відповідача про розгляд справи в суді.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії", заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про виконання судом першої інстанції обов`язку з належного повідомлення учасників провадження у справі №913/525/20 про дату, час і місце розгляду справи.

Доводи, викладені в доповненнях до апеляційної скарги не стосуються предмету цього спору, тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, рішення Господарського суду Луганської області від 03.11.2020 у справі №913/525/20 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому повинно бути залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись статями 269, 270, 275, 276, 281, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Укрекопромпроект", м.Сєвєродонецьк, Луганська область на рішення Господарського суду Луганської області від 03.11.2020 року у справі №913/525/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Луганської області від 03.11.2020 року у справі №913/525/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 10.03.2021р.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя Л.Ф. Чернота