Ухвала

від 05.11.2020 по справі 914/2854/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.11.2020 Справа №914/2854/20

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Король М.Р., розглянувши заяву: Приватного акціонерного товариства СОЛДІ І КО

до боржника: Приватного підприємства 2В БУД

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства 2В БУД (місцезнаходження: Україна, 79039, Львівська обл., місто Львів, вулиця Шевченка, будинок 66, квартира 50; ідентифікаційний код: 38820997) на користь Приватного акціонерного товариства СОЛДІ І КО (місцезнаходження: Україна, 04073, місто Київ, вулиця Сирецька, будинок 28/2; ідентифікаційний код: 23162981) суми основного боргу в розмірі 2637,12грн., пені в розмірі 475,96грн., штрафу - 263,71, інфляційних втрат 246,56грн. та трьох процентів річних від суми боргу в розмірі 163,89грн.,

ВСТАНОВИВ:

03.11.2020р. на адресу Господарського суду надійшла заява (надалі по тексту - Заява ) Приватного акціонерного товариства СОЛДІ І КО (надалі по тексту - Заявник ) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства 2В БУД на користь Приватного акціонерного товариства СОЛДІ І КО суми основного боргу в розмірі 2637,12грн., пені в розмірі 475,96грн., штрафу - 263,71, інфляційних втрат 246,56грн. та трьох процентів річних від суми боргу в розмірі 163,89грн.

Подана Заява підписана адвокатом Погорільцем Романом Васильовичем (надалі по тексту - Адвокат ).

Згідно з п.2 ч.3 ст.150 ГПК України, якщо заява підписана представником заявника, до заяви про видачу судового наказу додаються документ, що підтверджує повноваження представника.

Так, як доказ наявності у Адвоката повноважень на підписання та подачу до суду від імені Заявника заяви про видачу судового наказу, до Заяви долучено укладені між Заявником та Адвокатом договір про надання правової допомоги №23162981 від 11.01.2019р. (надалі по тексту - Договір ) та додатковий договір №38820997 від 20.10.2020р. (Додатковий договір).

Відповідно до положень п.1.1. Договору, предметом такого договору є надання Заявнику Адвокатом професійної правничої (правової) допомоги.

Додатковим договором визначено порядок оплати гонорару Адвоката за надання правової допомоги Заявнику у господарській справі за позовом Заявника до ПП 2В БУД про стягнення заборгованості за договором поставки №101463-04/18 від 02.04.2018 року.

Проте, суд звертає увагу, що відповідно до п.7.1. Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом дванадцяти місяців.

Отже, враховуючи що Договір підписано його сторонами 11.01.2019р., такий діяв до 11.01.2020р. Водночас, до матеріалів Заяви не додано доказів, того, що строк дії Договору було продовжено.

Також, суд звертає увагу, що, як зазначено вище, положеннями Додаткового договору визначено порядок оплати гонорару Адвоката за надання правової допомоги Заявнику, однак такий Додатковий договір не містить умов, які б передбачали надання Адвокату повноважень на представництво інтересів Заявника, в тому числі на подання до суду заяви про видачу судового наказу.

При цьому, Заява, підписана Адвокатом 26.10.2020р., а отже, після закінчення строку дії Договору, умовами якого Адвокату було надано повноваження на надання професійної правової допомоги Заявнику.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що всупереч вимог п.2 ч.3 ст.150 ГПК України, до Заяви не додано документа, що підтверджує повноваження представника.

Згідно з п.2 ч.1 ст.152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Крім того, суд звертає увагу, що, згідно з положеннями п.4.3. договору поставки №101463-04/18 від 02.04.2018р., боржник був зобов`язаний здійснити оплату впродовж 14 календарних днів з моменту одержання товару.

Відповідно до видаткової накладної №201988 від 31.08.2018р., поставка товару здійснена Заявником 31.08.2018р.

Отже, останнім днем, встановленого договором поставки №101463-04/18 від 02.04.2018р., строку для оплати отриманого за вищевказаною накладною товару був 14.09.2019р.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи наведене, а також те, що договором поставки №101463-04/18 від 02.04.2018р. не встановлено іншого, ніж передбачений ч.6 ст.232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій, у випадку нездійснення боржником оплати вартості прийнятого на підставі видаткової накладної №201988 від 31.08.2018р. товару, Заявник вправі був здійснити нарахування пені починаючи з 15.09.2018р. по 14.03.2019р.

Згідно з п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Із врахуванням наведеного, останнім днем строку, у межах якого Заявник міг звернутися до суду із вищевказаною вимогою про стягнення пені, був 15.03.2020р.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що Заявником заявлено, зокрема, але не виключно, вимогу про стягнення пені, встановлений законом строк для пред`явлення позову в суд з якою пройшов.

Згідно ч.3 ст.152 ГПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Враховуючи все вищевказане, наявні підстави для відмови у видачі судового наказу в частині вимоги Приватного акціонерного товариства СОЛДІ І КО про стягнення з Приватного підприємства 2В БУД пені.

При цьому, суд звертає увагу Заявника, що відповідно до ч.2 ст.153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п.3-6 ч.1 ст.152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Разом з тим, враховуючи те, що, окрім передбачених п.5 ч.1 ст.152 ГПК України, підстав для відмови у видачі судового наказу є також, передбачена п.2 ч.1 ст.152 ГПК України, суд звертає увагу Заявника, що, із врахуванням положень ч.1 ст153 ГПК України, після усунення недоліків Заяви, у Заявника наявне право повторного звернення з такою самою заявою в частині інших, окрім про стягнення пені, вимог.

Також, суд зазначає, що гідно з ч.2 ст.151 ГПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст.152, 175, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному акціонерному товариству СОЛДІ І КО у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства 2В БУД на користь Приватного акціонерного товариства СОЛДІ І КО суми основного боргу в розмірі 2637,12грн., пені в розмірі 475,96грн., штрафу - 263,71, інфляційних втрат 246,56грн. та трьох процентів річних від суми боргу в розмірі 163,89грн.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку і строк, передбачені розділом IV ГПК України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Суддя М.Р. Король