Рішення

від 04.11.2020 по справі 918/659/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2020 р. м. Рівне Справа № 918/659/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. при секретарі судового засідання Васильєвій О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом

Приватного підприємства "Редакція газети "Замок" (вул. Лисенка, 21, м. Дубно, Рівненська область, 35600, код ЄДРПОУ 35091290)

до Дубенської міської ради (вул. Замкова 4, м. Дубно, Рівненська область, 35600, код ЄДРПОУ 05391063)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-2 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-3 ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_3 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-4 ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_4 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-5 ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_5 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-6 ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , ІПН НОМЕР_6 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-7 ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 , ІПН НОМЕР_7 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-8 ОСОБА_8 ( АДРЕСА_8 , ІПН НОМЕР_8 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-9 ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 , ІПН НОМЕР_9 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-10 ОСОБА_10 ( АДРЕСА_6 , ІПН НОМЕР_10 )

про визнання протиправним та скасування рішення засновника

у судове засідання з розгляду справи по суті з`явилися:

- від позивача: ОСОБА_11 ,

- від відповідача: не з`явився.

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-1: ОСОБА_1 ;

- інші треті особи: не з`явилися.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 04.11.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер MAP6B2WKO142890.

ВСТАНОВИВ:

03.07.2020 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від Приватного підприємства "Редакція газети "Замок" (далі - позивач) надійшов позов до Дубенської міської ради (далі - відповідач, засновник, орган місцевого самоврядування), у якому позивач, посилаючись на ст. ст. 4, 20, 24, 30, 119, 162-164, 171 ГПК України просить суд визнати протиправним та скасувати рішення засновника Дубенської міської ради № 663 від 27.05.2016 року "Про скасування рішення міської ради від 01.03.2016 року № 339 "Про реформування газети "Замок" та Комунального підприємства "Редакція газети "Замок" Дубенської міської ради".

На обґрунтування позову Приватне підприємство "Редакція газети "Замок" вказало, що рішення № 339 від 01.03.2016 року відповідає вимогам Закону України від 24.12.2015 року № 917-VIII Про реформування державних і комунальних друкованих засобів інформації (далі - Закон № 917-VIII) та на його думку є законним і обґрунтованим, тому не може бути в подальшому скасоване органом місцевого самоврядування, а Рішення № 663 від 27.05.2016 року прийняте з порушенням статей 25, 59 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні , оскільки Дубенська міська рада не мала повноважень на скасування власного рішення, адже відповідно до рішення № 339 від 01.03.2016 року уже виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів членів трудового колективу КП РГ Замок , а саме щодо реформування редакції й газети, а відтак Рішення № 663 від 27.05.2016 року є протиправним і підлягає скасуванню.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, а саме - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.07.2020 року позовну заяву Приватного підприємства "Редакція газети "Замок" до Дубенської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення засновника залишено без руху, зобов`язано Приватне підприємство "Редакція газети "Замок" у 5-денний строк з дня отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме подати до Господарського суду Рівненської області докази на підтвердження направлення на адресу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 копії позовної заяви з усіма доданими до неї документами (опис з переліком усіх надісланих документів).

Судом встановлено, що 09.07.2020 року позивач отримав ухвалу Господарського суду Рівненської області від 06.07.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером 3301310825337.

Відтак, 14.07.2020 року є останнім днем для усунення Приватним підприємством "Редакція газети "Замок" недоліків позовної заяви.

14.07.2020 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено належні докази направлення на адресу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 копії позовної заяви з усіма доданими до неї документами (описи з переліками усіх надісланих документів, накладені та квитанції.

Відтак, позивачем усунуто недоліки позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення засновника у межах строку, встановленого ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.07.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.07.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/659/20, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 17.08.2020 року, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , оскільки рішення у даній справі може вплинути на їх права та обов`язки.

Крім того, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.07.2020 року, запропоновано сторонам:

а) позивачу: подати суду будь-які додаткові докази в обґрунтування позовних вимог (у разі їх наявності);

б) встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов суду з урахуванням вимог ст.ст. 165, 178 ГПК України, одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду;

в) позивачу: відповідно до ст. 166 ГПК України подати суду відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву; одночасно надіслати відповідь на відзив відповідачу та надати суду докази такого скерування відповідачу.

г) відповідачу: у строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, одночасно надіслати заперечення позивачу та надати суду докази такого скерування позивачу;

д) третім особам подати суду пояснення на позовну заяву (у разі їх наявності).

17.08.2020 року на офіційну електронну адресу господарського суду від директора Приватного підприємства "Редакція газети "Замок" надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням на території міста Дубно та Рівненського району режиму червоної карантинної зони згідно з рішенням Центральної комісії з питань ТЕБ та НС від 13.08.2020 року.

У судовому засіданні 17.08.2020 року судом встановлено, що позивач, відповідач та треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Господарський суд, розглянувши подане представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про поважність причин відсутності представника Приватного підприємства "Редакція газети "Замок".

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.08.2020 року відкладено підготовче засідання на 01.09.2020 року з підстав, викладених у даній ухвалі.

У судовому засіданні 01.09.2020 року судом встановлено, що відповідач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Присутній у судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про продовження процесуального строку підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.09.2020 року продовжено процесуальний строк підготовчого провадження у справі № 918/659/20 на 30 днів за усною заявою позивача - до 16.10.2020 року включно, відкладено підготовче засідання в межах визначеного ГПК України строку підготовчого провадження на 28.09.2020 року з підстав, викладених у даній ухвалі.

02.09.2020 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від Дубенської міської ради надійшло клопотання № 3251/05-02-29/20 від 31.08.2020 року, у якому відповідач просить суд про продовження процесуального строку підготовчого провадження у справі № 918/659/20 та про відкладення підготовчого засідання, яке призначене на 01.09.2020 року.

У судовому засіданні 28.09.2020 року судом встановлено, що відповідач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28.09.2020 року відкладено підготовче засідання на 15.10.2020 року з підстав, викладених у даній ухвалі.

У судовому засіданні 15.10.2020 року судом встановлено, що відповідач та треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Судом встановлено, що від учасників справи не надходило заперечень щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.10.2020 року закрито підготовче провадження у справі № 918/659/20, призначено справу до судового розгляду по суті на 04.11.2020 року.

У судовому засіданні 04.11.2020 року судом встановлено, що з`явилися представник позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 .

У судовому засіданні 04.11.2020 року судом встановлено, що відповідач та інші треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

04.11.2020 року судом встановлено, що 20.10.2020 року відповідач отримав ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.10.2020 року, відтак про час, дату та місце проведення судового засідання з розгляду справи № 918/659/20 повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером 3301311042620.

Окрім того, судом встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, саме - ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 також отримали ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.10.2020 року, відтак про час, дату та місце проведення судового засідання з розгляду справи № 918/659/20 повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, саме - ОСОБА_4 , ОСОБА_6 до господарського суду Рівненської області повернулися конверти із ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.10.2020 року з поштовими відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» , "інші причини, закрито".

При цьому, ухвала Господарського суду Рівненської області від 15.10.2020 року направлялася судом на адресу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, саме - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 ), зазначену у позовній заяві та статуті Приватного підприємства Редакції газети Замок в редакції, чинній на дату відкриття провадження у справі № 918/659/20.

Будь-якої іншої адреси для листування з третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, саме - ОСОБА_4 та ОСОБА_6 Господарському суду Рівненської області не відомо.

Згідно з ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, Господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, саме - ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про час, дату та місце проведення судового засідання з розгляду справи № 918/659/20 по суті.

Отже, неотримання судової повістки (листа з ухвалою суду) ОСОБА_4 та ОСОБА_6 є наслідками діяння (бездіяльності) третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача- 4, -6 щодо її належного отримання.

З огляду на викладене, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вважаються повідомленими про засідання з розгляду справи по суті належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки, а треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - 4, -6 проявили протиправну процесуальну бездіяльність.

Явка представників сторін у судове засідання з розгляду справи по суті 04.11.2020 року обов`язковою не визнавалася.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.202 ГПК України).

Тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за наявними у справі доказами.

Також судом встановлено, що жодних пояснень по суті спору, відзиву або заперечень від відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача до господарського суду не надходило.

Відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання письмового відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

На підставі п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин та зважаючи на те, що відповідач у справі жодного разу не забезпечив явку свого уповноваженого представника у судові засідання з розгляду справи № 918/659/20, справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами та містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Присутній у судовому засіданні 04.11.2020 року представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Присутня у судовому засіданні 04.11.2020 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-1: ОСОБА_1 наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Приватне підприємство Редакція газети Замок , яка є правонаступником Комунального підприємства "Редакція газети "Замок" Дубенської міської ради (далі - КП РГ Замок , редакція), звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Дубенської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення засновника, дотримуючись предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів у порядку п. п. 3, 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України на підставі постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі № 559/1556/16-а (провадження № 11-822апп19).

У позовній заяві Приватне підприємство Редакція газети Замок вказує, що КП РГ Замок засноване як юридична особа згідно з рішенням Дубенської міської ради від 15.05.2007 року № 637, його засновником є Дубенська міська рада, що підтверджується Статутом підприємства, зареєстрованим 25.05.2007 року (далі - Статут).

Згідно зі Статутом КП РГ Замок та Свідоцтвом про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації від 21.05.2007 року серії РВ № 481/34 відповідач є засновником газети (друкованого засобу масової інформації) Замок , а видавцем цієї газети є КП РГ Замок .

01.01.2016 року набув чинності Закон України Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації (надалі - Закон № 917-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 917-VIII, його дія поширюється на друковані засоби масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування (далі - друковані засоби масової інформації), і редакції друкованих засобів масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування (далі - редакції).

Відповідно до ч. l ст. 2 Закону № 917-VІІІ, реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій здійснюється у два етапи: перший - протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом та другий - протягом наступних двох років.

Згідно з ч.1-2 ст.4 Закону № 917-VІІІ, рішення про реформування друкованого засобу масової інформації та редакції приймається їх засновниками (співзасновниками) за участю трудового колективу. Трудовий колектив редакції має пріоритетне право у визначенні способу реформування. Протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом трудовий колектив редакції на загальних зборах, на яких присутні не менш як три чверті загальної кількості штатних працівників, приймає рішення щодо своєї участі у реформуванні друкованого засобу масової інформації та редакції і подає засновникам (співзасновникам) пропозицію стосовно способу реформування.

Відповідно до ч. 1ст.3 Закону №917-VІІІ, реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій здійснюється у такий спосіб:

1) вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції - у разі відсутності у майні редакції державного (комунального) майна;

2) вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з перетворенням редакції членами її трудового колективу у суб`єкт господарювання із збереженням назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації;

3) вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з подальшою приватизацією майна редакції, що перебуває у державній чи комунальній власності, відповідно до законодавства з питань приватизації, якщо трудовий колектив редакції не подає протягом установленого цим Законом строку пропозиції про свою участь у реформуванні друкованого засобу масової інформації;

4) перетворення друкованих засобів масової інформації, заснованих центральними органами виконавчої влади, в офіційні друковані видання.

Згідно з ч.2 ст. 14 Закону № 917-VІІІ, закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Вказаним Законом № 917 -VІІІ визначено етапи та спосіб реформування друкованого засобу масової інформації та редакції, а також визначено, що рішення про вихід зі складу засновників друкованого засобу масової інформації та редакції приймається його засновником у визначений трудовим колективом спосіб, а сам Закон №917-VIII є спеціальним законом, що регулює правовідносини щодо реформування друкованих засобів масової інформації.

04.02.2016 року відповідно до Закону № 917-VIII тринадцять членів трудового колективу (більше трьох четвертих від кількості працівників за штатним розписом) КП РГ Замок зібралися на збори трудового колективу для вирішення питання щодо участі трудового колективу у реформуванні друкованого засобу масової інформації газети Замок та КП РГ Замок .

Трудовий колектив редакції обрав один із передбачених Законом № 917-VIII способів реформування (п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 917-VIII), про що свідчить зміст Протоколу зборів трудового колективу № l від 04.02.2016 року (том1, а.с. 60-61).

Так, по питанню № 3 зборів було вирішено, що реформування друкованого засобу масової інформації газети Замок та КП РГ Замок здійснюватиметься у такий спосіб: вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з перетворенням редакції членами її трудового колективу у суб`єкт господарювання із збереженням назви, цільового призначення та тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації.

Таким чином, трудовий колектив відповідно до вимог Закону № 917-VІІІ прийняв рішення, що підтверджується протоколом зборів трудового колективу № l від 04.02.2016 року, щодо подальшого реформування редакції та газети.

Вказаний Протокол № 1 разом із інформацією про перелік майна, що перебуває на балансі редакції станом на 31.12.2015 року, було направлено Дубенській міській раді.

01.03.2016 року Дубенська міська рада прийняла Рішення № 339 (том 1, а.с.33), відповідно до якого, зокрема, вирішила вийти зі складу засновників друкованого засобу масової інформації газети Замок (реєстраційне свідоцтво від 21 травня 2007 року РВ 481/34) та КП РГ Замок (код ЄДРПОУ 35091290) з перетворенням редакції та комунального підприємства членами її трудового колективу у суб`єкт господарювання із збереженням назви, цільового призначення, мови видання та тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації.

Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону № 917-VІІІ, рішення засновників (співзасновників) про реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій у місячний строк з дня його прийняття публікується у відповідному друкованому засобі масової інформації.

Зважаючи на це, Рішення Відповідача від 01.03.2016 року було опубліковано 17.03.2016 року у №12 газети "Замок".

17.03.2016 року КП РГ Замок , керуючись Рішенням № 339 та Законом № 917-VIII, звернулося до Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України з листом № 5 (том 1, а.с. 66) та повним пакетом документів щодо включення редакції та газети Замок до переліку друкованих засобів масової інформації та редакцій, що підлягають реформуванню на першому етапі.

Згідно з пунктами 3-4 Порядку формування переліку друкованих засобів масової інформації та редакцій, що підлягають реформуванню на першому етапі, затвердженого Наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.02.2016 року за № 246/28376 включення друкованого засобу масової інформації та редакції до Переліку здійснюється Держкомтелерадіо на підставі клопотання такого друкованого засобу масової інформації та редакції, поданого в строк до 01.07.2016 року. До клопотання додаються: копія свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації; копія рішення трудового колективу про участь у реформуванні друкованого засобу масової інформації та редакції (у разі його прийняття); копія рішення засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції про реформування друкованого засобу масової інформації та редакції та про спосіб їх реформування; інформація щодо сплати заборгованості із податків та обов`язкових платежів, ліквідування заборгованості із заробітної плати та виконання інших фінансових зобов`язань відповідно до законодавства.

Також відповідно до п. 5 вказаного Порядку Держкомтелерадіо у десятиденний строк з дня отримання клопотання та доданих до нього документів повідомляє друкований засіб масової інформації та редакцію про: включення до Переліку; відмову у включенні до Переліку у зв`язку із відсутністю у складі засновників (співзасновників) такого друкованого засобу масової інформації та його редакції органу державної влади, іншого державного органу та/або органу місцевого самоврядування; виявлення невідповідностей у клопотанні та/або доданих до нього документах.

Із листа голови Держкомтелерадіо від 26.05.2016 року № 1709/33/4 (том 1, а.с. 69) вбачається, що на підставі документів, наданих редакцією відповідно до п. 1 Порядку формування переліку друкованих засобів масової інформації та редакцій, що підлягають реформуванню на першому етапі, затвердженого наказом Держкомтелерадіо від 25.01.2016 року № 34, газету Замок та редакцію внесено до переліку друкованих засобів масової інформації та редакцій, що підлягають реформуванню на першому етапі.

19.04.2016 року відбулося засідання комісії з реформування комунального підприємства Редакція газети Замок Дубенської міської ради, оформлене протоколом № 3 (том 1, а.с. 68) , за результатами якого голова, заступник та члени комісії вирішили підготувати проект рішення міської ради про скасування рішення міської ради від 01.03.2016 року № 339 Про реформування газети Замок та комунального підприємства Замок Дубенської міської ради, як таке що неможливо реалізувати без зазначення організаційно-правової форми майбутньої перетвореної юридичної особи.

27.05.2016 Дубенська міська рада прийняла Рішення № 663 (том 1, а.с. 34), у п. 1 якого скасувала своє попереднє Рішення № 339.

У Рішенні Відповідача № 663 від 27.05.2016 року вказано, що дане рішення прийнято на підставі рішення комісії з реформування комунального підприємства Редакція газети Замок Дубенської міської ради від 19.04.2016 № 3, відповідно до Закону України Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації та керуючись ст. ст. 25, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" .

Окрім того, як вбачається із п. 2 оскаржуваного рішення № 663 від 27.05.2016 року Дубенська міська рада вирішила: керівнику комунального підприємства Редакція газети Замок Дубенської міської ради Морозу М.В. провести збори трудового колективу, на яких визначитися із організаційно-правовою формою суб`єкта господарювання у який має бути перетворене комунальне підприємство, та повторно порушити перед міською радою питання про реформування комунального друкованого засобу масової інформації.

Вважаючи Рішення № 663 від 27.05.2016 року незаконним та протиправним, позивач звернувся до господарського суду із даним позовом.

При цьому в позовній заяві позивач відзначає, що зі змісту Рішення відповідача № 339 від 01.03.2016 року вбачається, що воно приймалося у повній відповідності до чинного законодавства (зокрема, відповідно до вимог Закону № 917 -VІІІ).

Окрім того, позивач вказує, що як слідує із листа Голови Держкомтелерадіо від 26.05.2016 року № 1709/33/4, газету "Замок" та редакцію внесено до переліку друкованих засобів масової інформації та редакцій, що підлягають реформуванню на першому етапі, що означає, що подані КП "Редакція газети "Замок" документи відповідають чинному законодавству, а Рішення Відповідача від 01.03.2016 року є законним і обґрунтованим.

Отже, позивач вважає, що Рішення Відповідача № 339 від 01.03.2016 року є законним і обґрунтованим, а також таким, що не може бути в подальшому скасоване органом місцевого самоврядування, а Рішення Відповідача № 663 від 27.05.2016 року - прийняте з порушенням закону, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню судом, оскільки на думку позивача положення ст. ст. 25, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не надають Відповідачу повноважень скасовувати попередньо ухвалене законне рішення

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що зі своєї сторони редакція та трудовий колектив виконала всі дії що вимагались від них Законом України Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації , а відповідач, скасувавши своє попереднє цілком логічне та законне рішення від 01.03.2016 року перевищив свої повноваження, та прийняв незаконне рішення, що порушує права трудового колективу і яке й позивач просить скасувати.

Окрім того, позивач обґрунтовуючи свою правову позицію посилається на рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року у справі № 1-9/2009 та зокрема, вказує, що із прийняттям Рішення № 339 від 01.03.2016 року виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів членів трудового колективу КП РГ Замок , які звернулися до Держкомтелерадіо з клопотанням про включення КП РГ Замок до переліку друкованих засобів масової інформації та редакцій, що підлягають реформуванню на першому етапі, а Держкомтелерадіо їх проінформував про включення редакції та газети до такого переліку. Зазначене свідчить про те, що Рішення № 339 почало виконуватися, на його підставі виникли правовідносини щодо реформування редакції й газети, тому його подальше скасування є протиправним.

Також позивач вказує, що відповідно до п. 5 Протоколу зборів трудового колективу КП "Редакція газети "Замок" від 04.02.2016 року № 1 трудовий колектив прийняв рішення уповноважити головного редактора Мороза М.В. на ведення переговорів та представлення інтересів трудового колективу з питань, пов`язаних з реформуванням газети "Замок" та КП "Редакція газети "Замок". Головний редактор ОСОБА_1 нарівні з іншими членами трудового колективу, має право на заснування новоствореного суб`єкта господарювання в силу вимог ст. 8 Закону №917 -VIII. За таких обставин, оскаржуване Рішення Відповідача від 27.05.2016 року порушує його право на участь у перетворенні редакції членами її трудового колективу у суб`єкт господарювання (ст. 8 Закону №917-VIII).

Частина 1 ст. 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно із п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Як передбачено ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли внаслідок прийняття Дубенською міською радою правового акту індивідуальної дії, а саме Рішення № 663 від 27.05.2016 року "Про скасування рішення міської ради від 01.03.2016 року № 339 "Про реформування газети "Замок" та Комунального підприємства "Редакція газети "Замок" Дубенської міської ради, яким вона скасувала свій попередній акт індивідуальної дії про реформування комунального друкованого засобу масової інформації шляхом виходу Дубенської міської ради зі складу засновників з перетворенням редакції та комунального підприємства членами її трудового колективу у суб`єкт господарювання із збереженням назви, цільового призначення, мови видання та тематичної спрямованості цього друкованого засобу масової інформації.

При цьому спір виник між КП РГ Замок та Дубенською міською радою як засновником цього комунального підприємства, серед іншого, у зв`язку з порушенням права КП РГ Замок на безоплатне отримання у власність у процесі реформування майна, приміщень і земельних ділянок.

Частиною 1 ст. 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання незаконним та скасування правового акту індивідуальної дії є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою для визнання незаконним та скасування правового акту індивідуальної дії є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Так, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 року у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) установлено, що органи місцевого самоврядування приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини).

Із наведеного господарський суд Рівненської області робить висновок, що Рішення Дубенської міської ради № 339 від 01.03.2016 року та № 663 від 27.05.2016 року є ненормативними правовими актами індивідуальної дії.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав прийняття (фактичних і юридичних) таких актів, а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 року у справі № 1-9/2009 установлено, що системний аналіз положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Конституційний Суд України у вказаному у рішенні від 16.04.2009 року зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Представник позивача у судовому засіданні 04.11.2020 року зазначав, що основною підставою для прийняття Дубенською міською радою оскаржуваного рішення стала відсутність визначення організаційно-правової форми суб`єкта господарювання у який має бути перетворене комунальне підприємство, при зверненні трудового колективу редакції із протоколом № 1 від 04.02.2016 року про реформування газети та редакції до Дубенської міської ради.

Однак, незважаючи на таку відсутність, за результатами розгляду протоколу № 1 від 04.02.2016 року Дубенською міською радою прийнято Рішення № 339 від 01.03.2016 року про реформування комунального друкованого засобу масової інформації шляхом виходу Дубенської міської ради зі складу засновників з перетворенням редакції та комунального підприємства членами її трудового колективу у суб`єкт господарювання із збереженням назви, цільового призначення, мови видання та тематичної спрямованості цього друкованого засобу масової інформації.

Судом встановлено, що у зв`язку із прийняттям Рішення Відповідача № 339 від 01.03.2016 року розпочався процес реформування редакції та газети на першому етапі та виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів членів трудового колективу редакції КП "Редакція газети "Замок", які звернулися до Держкомтелерадіо з клопотанням про включення редакції та газети "Замок" до переліку друкованих засобів масової інформації та редакцій, що підлягають реформуванню на першому етапі, а Держкомтелерадіо в подальшому їх проінформувало про таке включення редакції та газети до такого переліку.

Отже, Рішення Відповідача № 339 від 01.03.2016 року, яке є ненормативним правовим актом органу місцевого самоврядування, розпочало виконуватися, на його підставі виникли правовідносини щодо початку реформування редакції і газети, що підтверджується листом голови Держкомтелерадіо від 26.05.2016 року № 1709/33/4 (том 1, а.с. 69).

У подальшому 27.05.2016 року відповідач прийняв Рішення № 663, яким скасував своє попереднє Рішення № 339.

Господарським судом встановлено, що Рішення Відповідача № 663 від 27.05.2016 року прийнято з посиланням на ст. ст. 25, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" .

Ст. 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (в редакції Закону, чинній на момент прийняття Рішень Дубенської міської ради № 339 від 01.03.2016 року та № 663 від 27.05.2016 року) (далі - Закон України Про місцеве самоврядування в Україні ) визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні регулює питання порядку розгляду, приймання та оприлюднення актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Таким чином, суд робить висновок, що ст. 25, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" містять загальні положення, які регулюють питання порядку приймання Рішення Відповідача № 663 від 27.05.2016 року, однак не встановлюють правові підстави для приймання рішення органу місцевого самоврядування про скасування свого попереднього рішення.

Окрім того, судом встановлено, що Рішення Відповідача № 663 від 27.05.2016 року прийнято з посиланням на Закон України Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації , однак при цьому не вказано конкретну норму даного закону яка передбачає необхідність визначення організаційно-правової форми суб`єкта господарювання у який має бути перетворене комунальне підприємство при реформуванні.

Судом також досліджено рішення комісії з реформування КП "Редакція газети "Замок" оформлене протоколом № 3 від 19.04.2016 року, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що рішення такої комісії не мають обов`язкової правової сили для Дубенської міської ради, оскільки за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Крім того, судом встановлено, що рішення комісії, оформлене Протоколом № 3 від 19.04.2016 року, є таким, що не відповідає чинному законодавству, а тому не могло братися за основу при прийнятті Рішення Відповідача № 663 від 27.05.2016 року, оскільки не містить посилання на будь-яку норму чинного законодавства України стосовно обов`язковості визначення організаційно-правової форми господарювання перетвореного у майбутньому КП "Редакція газети "Замок".

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", організаційно-правова форма юридичної особи визначається відповідно до класифікації організаційно-правових форм господарювання, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері технічного регулювання.

Згідно з ч. 1-2 ст. 4 Закону № 917-VІІІ, рішення про реформування друкованого засобу масової інформації та редакції приймається їх засновниками (співзасновниками) за участю трудового колективу. Трудовий колектив редакції має пріоритетне право у визначенні способу реформування. Протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом трудовий колектив редакції на загальних зборах, на яких присутні не менш як три чверті загальної кількості штатних працівників, приймає рішення щодо своєї участі у реформуванні друкованого засобу масової інформації та редакції і подає засновникам (співзасновникам) пропозицію стосовно способу реформування.

Із системного аналізу положень законів України суд дійшов висновку про відсутність обов`язку та строків для трудового колективу редакції щодо вирішення питання про обрання конкретної організаційно-правової форми господарювання (згідно із ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та Класифікацією організаційно-правових форм господарювання (ДК 002:2004), що затверджена наказом Державного комітету статистики України від 25.06.2004 року № 401) на етапі прийняття рішення про участь у першому етапі реформування редакції та газети, тобто у перший рік. Визначити конкретну організаційно-правову форму трудовий колектив мав право у будь-який час після прийняття рішення про участь у реформуванні друкованого засобу масової інформації газети Замок та редакції КП Редакція газети Замок .

Суд зазначає, що при реалізації свого права на реформування друкованого засобу масової інформації трудовий колектив діяв у розрізі вимог Закону України Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації , відповідно до якого й проводиться це реформування і який є спеціальним законом у цьому випадку норми якого мають пріоритетне застосування.

04.02.2016 року (протягом трьох місяців з дня набрання чинності законом № 917-VІІІ) зібрано збори трудового колективу, на яких був присутній кворум загальної кількості штатних працівників, на яких прийнято рішення щодо участі у реформуванні, трудовий колектив визначився зі способом реформування (п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 917-VIII) і подав свої пропозиції засновник.

Судом встановлено, що позивач вчинив усі дії, які від нього вимагав закон № 917-VІІІ, та на підставі законних дій позивача відповідач прийняв рішення № 339 від 01.03.2016 року.

Крім того, як слідує із листа Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України (Держкомтелерадіо) від 26.05.2016 року № 1709/33/4, газету та редакцію внесено до переліку друкованих засобів масової інформації та редакцій, що підлягають реформуванню на першому етапі, що означає, що подані документи відповідали чинному законодавству та їх обсяг був достатнім для включення до Переліку.

Отже, суд приходить до висновку, що у відповідача не було законних підстав для скасування свого рішення № 339 від 01.03.2013 року, оскільки позивач зі своєї сторони виконав всі вимоги що ставились Законом для початку процедури реформування редакції та газети.

Одним з основних принципів діяльності органів місцевого самоврядування є принцип законності (ст.4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно з ч.1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У відповідності до п. 2 роз`яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно зі ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Правова позиція щодо скасування органом місцевого самоврядування рішення ненормативного характеру викладена у рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2009 щодо офіційного тлумачення положень ч.2, ст.19, ст.44 Конституції України, ст.25, ч.14 ст.46, ч.1 ст.10, ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , відповідно до п. 5 якого, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не може бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Стаття 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" встановлює, що рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов`язковими до виконання.

З аналізу наведених норм та обставин справи у їх сукупності можна зробити висновок, що рішення органу місцевого самоврядування № 339 від 01.03.2016 року, яке було скасовано за оскаржуваним у справі рішенням № 663 від 27.05.2016 року, за своєю суттю є ненормативним актом, що стосується конкретної юридичної особи, передбачало конкретні приписи, є таким, що застосовується одноразово та саме по собі стало підставою для виникнення чи зміни прав членів трудового колективу редакції.

Таким чином, господарський суд робить висновок, що прийняття органом місцевого самоврядування ненормативного акта № 339 від 01.03.2016 року, який є правовим актом індивідуальної дії одноразового застосування, - породило виникнення правовідносин, що пов`язані із реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, що стосувалися реформування редакції та газети, у зв`язку з чим рішення № 339 від 01.03.2016 року не може бути скасоване.

В оскаржуваному рішенні відсутнє посилання на норми закону, що дають правові підстави для скасування рішення № 339 від 01.03.2013 року, оскільки закон не вимагає від трудового колективу редакції вирішення питання про обрання конкретної організаційно-правової форми господарювання на етапі прийняття рішення про участь у першому етапі реформування редакції та газети, тобто у перший рік.

Враховуючи наведене та з урахуванням правової позиції Конституційного суду України, закріпленої у п. 5 рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 (справа № 1-9/2009), господарський суд визнає протиправним рішення засновника Дубенської міської ради № 663 від 27.05.2016 року "Про скасування рішення міської ради від 01.03.2016 року № 339 "Про реформування газети "Замок" та Комунального підприємства "Редакція газети "Замок" Дубенської міської ради" та приходить до висновку про необхідність його скасування.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 17 Закону України 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» , від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України» , від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії» , від 1 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії» , від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії» ) свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відтак, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов Приватного підприємства "Редакція газети "Замок" як правонаступника КП РГ Замок до Дубенської міської ради підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач долучив до позовної заяви платіжне доручення № 116 від 26.06.2020 року, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 102 грн 00 коп.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, на підставі статті 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача, так як спір виник внаслідок його неправомірних дій.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Дубенської міської ради № 663 від 27.05.2016 року "Про скасування рішення міської ради від 01.03.2016 року № 339 "Про реформування газети "Замок" та Комунального підприємства "Редакція газети "Замок" Дубенської міської ради".

3. Стягнути з Дубенської міської ради (вул. Замкова 4, м. Дубно, Рівненська область, 35600, код ЄДРПОУ 05391063) на користь Приватного підприємства "Редакція газети "Замок" (вул. Лисенка, 21, м. Дубно, Рівненська область, 35600, код ЄДРПОУ 35091290) судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 05.11.2020 року.

Суддя Заголдна Я.В.