Рішення

від 29.10.2020 по справі 921/458/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 жовтня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/458/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

за участі секретаря судового засідання Крутіної Ю.С.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця Майструка Олега Петровича, АДРЕСА_1

до відповідача: Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001

про визнання поновленим та продовженим договору оренди земельної ділянки б/н від 04.10.2011 року та укладеною додаткову угоду в редакції позивача.

За участі представників сторін:

Позивача: Муж Валерія Вікторовича, посвідчення № 001369 від 28.09.2018 р., ордер серія ВО № 1006545 від 05.08.2020 р.

Відповідача: Михальчук Оксани Юліанівни, посвідчення № 422 від березня 2011 р., довіреність № 2798/01 від 20.12.2017 р.

ВСТАНОВИВ:

08.07.2020 Фізична особа-підприємець Майструк Олег Петрович звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фермерського Тернопільської міської ради про визнання поновленим та продовженим договору оренди земельної ділянки б/н від 04.10.2011 року та укладеною додаткову угоду в редакції позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення дев`ятої сесії шостого скликання Тернопільської міської ради № 6/9/66 від 20.06.2011 " Про вилучення та надання в оренду земельної ділянки площею 0,0007 га за адресою: вул. Митрополита Шептицького, м. Тернопіль" між ФОП Майструком Олегом Петровичем та Тернопілською міською радою 04.10.2011 укладено договір оренди землі, строк дії якого було продовжено додатковою угодою від 19.07.2017 до 20.06.2019, позивач 16.04.2019 звернувся до відповідача із заявою про намір продовжити договір оренди землі, однак станом на даний час вмотивованого рішення щодо розгляду даної заяви так і не отримав.

Ухвалою суду від 10.07.2020 відкрито провадження у справі № 921/458/20 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 06.08.2020 з подальшим його неодноразовим відкладенням востаннє на 01.10.2020 на 10:00 год.

22.07.2020 через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позовну заяву бн/бд (вх. № 4763 від 22.07.2020) в якому заперечує проти позовних вимог в повному обсязі та вважає їх необґрунтованими і такими що не підлягають до задоволення з огляду на те, що всупереч вимог ч.ч.1-5 ст.33 Закону України Про оренду землі фізична особа-підприємець Майструк Олег Петрович належним чином не звернувся із заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки, так як не подав проекту додаткової угоди. Водночас ним не доведено також обставин порушення його права на укладення додаткової угоди про пролонгацію договору на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки з такою пропозицією позивач до відповідача не звертався, додаткової угоди у встановлені строки не подав. Отже, з огляду на викладене, відповідач вважає, що договір від 04 жовтня 2011 року не був продовжений на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у встановленому законом порядку, право користування земельною ділянкою за пунктом 37 цього Договору є припиненим, а нормами діючого законодавства не передбачено внесення змін до договорів, пролонгація договорів, правовідносини за якими припинені і які не є чинними.

Так, на адресу позивача Тернопільською міською радою направлялися листи № 1522/08 від 29.07.2019 року та № 1992/05 від 03.10.2019 року в яких повідомлялося, що згідно рішення Тернопільської міської ради від 19.12.2018 року №7/31/103 із змінами від 22.02.2019 року № 7/32/147 поновленню не підлягають договори оренди землі щодо земельних ділянок, на яких розташовані тимчасові споруди, окрім земельних ділянок комунальних підприємств, земельних ділянок, право оренди яких придбано на аукціоні. Розміщення та обслуговування тимчасових споруд здійснюється шляхом встановлення особистого строкового сервітуту. Таким чином з метою укладення договору особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди - кіоску по ремонту годинників, площею 0,0007га за адресою вул. Митрополита Шептицького позивачу необхідно звернутися на адресу Тернопільської міської ради із заявою та пакетом документів.

До відзиву додано копії документів, а саме: Розпорядження міського голови № 194-К від 01.03.2011 р., посадової інструкції від 10.02.2020 р., довіреності № 2798/01 від 20.12.2017 р. та докази надіслання копії відзиву позивачу;

28.07.2020 через канцелярію суду позивачем подано відповідь на відзив б/н від 27.07.2020 (вх. № 4881 від 28.07.2020) де зазначено, що викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву аргументи та заперечення не відповідають фактичним обставинам справи, а тому жодним чином не спростовують підстави та вимоги позову, зокрема з урахуванням такого:

- пунктом 8 договору оренди землі сторонами визначено, що даний договір укладено на два роки (з 20.06.2011 до 20.06.2013), а після його закінчення Орендар матиме переважне право на його поновлення на новий строк, якщо не пізніше, ніж за шістдесят днів до закінчення строку дії договору, повідомить письмово Орендодавця про намір продовжити дію договору.

- 16 квітня 2019 року позивач звертався до Тернопільської міської ради, в особі міського Надала С.В., з заявою про наміри продовжити договір оренди землі, до якої було додано додаткову угоду до договору від 19.07.2017 укладену сторонами.

Вмотивованого рішення про розгляд даної заяви не отримано по теперішній час. Таким чином, позивач не отримав у місячний строк відмови у продовженні строку дії договору на підставі його заяви від 16 квітня 2019 року.

При цьому позивач продовжує фактично користуватися земельною ділянкою, виконує умови договори оренди земельної ділянки вносячи орендну плату за користування ділянкою. Земельна ділянка використовується позивачем за цільовим призначенням відповідно до умов договору в комерційних цілях з розміщення кіоску по ремонту годинників. Відповідач не заперечує щодо внесення орендної плати та не вимагає повернення земельної ділянки з користування. Отже, ухиляється від письмового оформлення продовження договірних відносин, незважаючи на їх тривалість. З наведеного випливає, що фактичні договірні відносини між сторонами тривають відповідно до умов договору оренди землі.

Посилання відповідача на рішення Тернопільської міської ради щодо укладення договорів сервітуту земельних ділянок, на яких розміщуються (повинні розміщуватися) тимчасові споруди, на думку позивача, не заслуговують на увагу, оскільки до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми спеціального нормативно-правового акта (Закону України Про оренду землі ).

Ухвалою від 01.10.2020 підготовче провадження у даній справі було закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 29.10.2020.

В судове засідання, яке відбулося 29.10.2020, представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовні заяві та відповіді на відзив б/н від 27.07.2020 (вх. № 4881 від 28.07.2020), а також усних поясненнях наданих ним в судових засіданнях. Просив про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В дане судове засідання представник відповідача прибула, проти позовних вимог заперечував з огляду на обставини, викладені у відзиві на позов бн/бд (вх. № 4763 від 22.07.2020). Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, господарський суд встановив таке.

Рішенням дев`ятої сесії шостого скликання Тернопільської міської ради №6/9/66 від 20.06.2011 Про вилучення та надання в оренду земельної ділянки площею 0,0007га за адресою вул. Митрополита Шептицького у м. Тернополі з користування фізичної особи-підприємця Майструка Петра Антоновича, за його згодою, вилучено земельну ділянку, площею 0,0007га, розташовану за адресою: вул. Митрополита Шептицького у м. Тернополі, та надано її в оренду терміном на два роки фізичній особі-підприємцю Майструку Олегу Петровичу - позивачу.

04.10.2011на підставі вказаного рішення міської ради між Тернопільською міською радою, як Орендодавцем, та фізичною особою-підприємцем Майструком Олегом Петровичем, як Орендарем, укладено договір оренди землі (далі - Договір оренди землі), відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає за Актом прийому-передачі, без розробки проекту землеустрою щодо відведення, в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (землі житлової та громадської забудови), площею 0,0007, розташовану за адресою: вул. Митрополита Шептицького у м. Тернополі, для обслуговування кіоску по ремонту годинників, на якій він розташований. В свою чергу, Орендар зобов`язався використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та сплачувати орендну плату у грошовій формі в розмірі та строки, обумовлені договором (п.п.1,2, 3,4, 9, 11, 15, 16, 18, 20 Договору оренди землі).

Пунктом 8 Договору оренди землі сторонами визначено, що даний договір укладено на два роки (з 20.06.2011 до 20.06.2013), а після його закінчення Орендар матиме переважне право на його поновлення на новий строк, якщо не пізніше, ніж за шістдесят днів до закінчення строку дії договору, повідомить письмово Орендодавця про намір продовжити дію договору.

Також сторонами в договорі обумовлено порядок внесення орендної плати (п.п.9-14 умов договору оренди), обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки (п.п.26, 27Договору оренди землі), права та обов`язки сторін (п.п.28-32Договору оренди землі), страхування об`єкта оренди (п.п.33-35Договору оренди землі), відповідальність за невиконання або неналежне виконання договору (п.п.41, 42 Договору оренди землі), тобто всі істотні умови, необхідні для даного виду правочинів.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди - спір вирішується у судовому порядку (п.36 Договору оренди землі).

Умовами п.п.37, 38, 39 Договору оренди землі сторонами визначено обставини, при наявності яких припиняється дія договору (закінчення строку, на який договір було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря), способи припинення договору (за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом), а також розірвання в односторонньому порядку (допускається при умові систематичного невнесення орендної плати на протязі трьох місяців). Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору (п.40 договору оренди землі).

У п. 21 Договору оренди землі передбачено, що після припинення дії договору оренди землі Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому з тим, у якому він її одержав в оренду.

Даний договір набув чинності 05.12.2011, тобто після його державної реєстрації в Управлінні Держкомзему у м.Тернополі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №611010004000646 (про що зазначено безпосередньо у тексті Договору оренди землі).

26.10.2011 сторонами здійснено передачу в орендне користування земельної ділянки, про що складено Акт прийому-передачі земельної ділянки.

Окрім того, 30.08.2011 виконано роботи по відновленню в натурі зовнішніх меж земельної ділянки, площею 0,0007га по вул.М.Шептицького у м.Тернополі, та акт прийому-передачі межових знаків на зберігання.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 13 квітня 2017 року у справі № 921/193/17-г/17 договір оренди землі (зареєстрований в Управління Держкомзему у м.Тернополі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05 грудня 2011 року за №611010004000696), площею 0,0007га строком на 2 (два) роки з 20.06.2015 до 20.06.2017 на тих самих умовах.

21 червня 2015 року позивачем оформлено паспорт прив`язки тимчасової споруди для розміщення на орендованій земельній ділянці, який видано управлінням містобудування , архітектури та кадастру Тернопільської міської ради.

Додатковою угодою від 19.07.2017, укладеною між сторонами та зареєстрованою в Книзі реєстрації додатків до договорів оренди землі 26.07.2017 за № 3276, продовжено договір оренди землі з 20.06.2017 до 20.06.2019, а також внесено зміни у п.п. 4 та 9 Договору оренди землі в частині зміненого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати.

Як свідчать матеріали справи, позивач, маючи намір продовжити орендні відносини та користуючись своїм переважним правом на поновлення договору на новий строк, 16 квітня 2019 року позивач звернувся до Тернопільської міської ради, в особі міського НадалаС.В., з заявою про продовження договору оренди землі від 04.10.2011. У додатках до вказаного листа зазначено договір оренди землі від 04.10.2011 та Додаткову угоду від 19.07.2017. Заява одержана Тернопільською міською радою 16.04.2019, про що свідчить відтиск штампу вхідної кореспонденції одержувача на примірнику заяви, долученому до матеріалів справи.

Позивач стверджує, що вмотивованого рішення про розгляд даної заяви не отримано по теперішній час.

11 липня 2019 року позивач повторно звернувся до Тернопільської міської ради з заявою про наміри продовжити договір оренди землі, до якої долучив копію заяви від 16.04.2019.

У відповідь на звернення від 11.07.2019 Виконавчий комітет Тернопільської міської ради листом від 29.07.2019 № 1522/08 повідомив, що відповідно до рішення Тернопільської міської ради від 19.12.2018 року №7/31/103 із змінами від 22.02.2019 року № 7/32/147 поновленню не підлягають договори оренди землі щодо земельних ділянок, на яких розташовані тимчасові споруди, окрім земельних ділянок комунальних підприємств, земельних ділянок, право оренди яких придбано на аукціоні. Розміщення та обслуговування тимчасових споруд здійснюється шляхом встановлення особистого строкового сервітуту. З огляду на викладене заявнику запропоновано з метою укладення договору особистого строкового сервітуту звернутись на адресу Тернопільської міської ради та подати документи згідно запропонованого переліку.

26 вересня 2019 року позивач втретє звернувся до Тернопільської міської ради з заявою про наміри продовжити договір оренди землі, у відповідь на яку Виконавчий комітет Тернопільської міської ради листом від 03.10.2019 № 1992/05 повторно повідомив позивача про необхідність встановлення земельного сервітут замість продовження договору оренди земельної ділянки.

Однак, на думку позивача, такої підстави для відмови в продовженні/поновленні договору оренди землі як необхідність встановлення земельного сервітуту чинним законодавством не передбачено, як і відсутніми є підстави припинення договору оренди землі на підставі ст. 141 Земельного кодексу України.

На підтвердження факту належного виконання ним умов договору оренди землі шляхом внесення орендної плати за користування ділянкою, позивачем до матеріалів справи долучено Довідку ГУ ДНС у Тернопільській області №3862/6-5/19-00-54-04/14410 від 01.07.2020 де значиться, що станом на 30.06.2020 заборгованість з орендної плати за землю відсутня.

Крім цього, як стверджує позивач, земельна ділянка використовується ним за цільовим призначенням відповідно до умов договору в комерційних цілях з розміщення кіоску по ремонту годинників.

З огляду на викладене підприємець вважає, що оскільки він у строки зазначені у договорі звернувся до орендодавця з повідомленням про намір скористатись переважним правом та додав до цього листа проект додаткової угоди, продовжує надалі користуватись орендованою земельною ділянкою, належним чином виконує свої обов`язки за договором шляхом внесення орендної плати, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень, отже останній безпідставно ухиляється від укладення додаткової угоди до договору, а відтак, спираючись на норми ст. 33 Закону України Про оренду землі , просить суд визнати поновленим та продовженим договір оренди землі від 04.10.2011 та укладеною додаткову угоду у запропонованій позивачем редакції.

Суд, надавши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам, дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з огляду на таке.

Внаслідок укладення 04.10.2011 між Тернопільською міською радою та фізичною особою-підприємцем Майструком Олегом Петровичем договору оренди землі, загальною площею 0,0007га, що знаходиться по вулиці Митрополита Шептицького в м.Тернополі (кадастровий номер 6110100000:12:006:0024), що зареєстрований 05.12.2011 в Управлінні Держкомзему у м.Тернополі за №611010004000646, між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (частина перша статті 5 названого Закону).

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, договір оренди землі є договором, за яким у сторін виникають обов`язки щодо його виконання: в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема право оренди земельної ділянки. Відповідно до частини четвертої статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону; згідно з частиною другою статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Отже, орендар набуває речове право оренди земельної ділянки з моменту державної реєстрації такого права.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що договір оренди землі від 04.10.2011 набув чинності 05.12.2011, тобто після його державної реєстрації в Управлінні Держкомзему у м.Тернополі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №611010004000646.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша стаття 15 Закону України Про оренду землі ).

Згідно із частиною першою статті 19 Закону України Про оренду землі строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно з частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця з дня закінчення строку договору заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно із цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема, у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто, орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди, а орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто, договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав сформульовано Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, в постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17, від 29.11.2018 у справах №920/752/17, №920/737/17, №920/747/17, №920/751/17, №920/746/17, №920/744/17, №920/748/17, №920/749/17, від 16.01.2019 у справах №920/738/17, №920/743/17.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1-5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою.

Судом встановлено, що звертаючись із позовною заявою, позивачем не розмежовано двох окремих підстав поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачених частинами 1- 5 і частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому позовну заяву було обґрунтовано як наявністю фактів, передбачених частинами 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме: повідомленням орендарем орендодавця в установлені строки до закінчення строку дії договору про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; долученням орендарем до листа-повідомлення проекту додаткової угоди; неповідомленням орендодавцем протягом місяця орендареві про наявність заперечень та своє рішення; так і наявністю фактів, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", - орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і належним чином виконує обов`язки за договором, відсутності заперечень орендодавця протягом визначеного строку законом строку.

І хоча зі змісту позовної заяви неможливо дійти висновку яка саме правова конструкція (передбачена у частинах 1-5 чи у частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі") є підставою для звернення із даним позовом до суду, однак, враховуючи, що підставами для поновлення (продовження) договору оренди землі від 04.10.2011 позивач визначив продовження належного виконання ним умов договору оренди землі, сплату орендної плати і користування земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору за відсутності заперечень орендодавця протягом строку, а також з огляду на посилання на ч. 6 ст. 33 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у п. 1 Додаткової угоди про поновлення (продовження) договору оренди землі від 04.10.2011 як на підставу його (договору) поновлення, а відтак слід дійти висновку, що при розгляді даної справи до спірних правовідносин належить застосовувати приписи ч. 6 ст. 33 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а також обставини щодо дотримання сторонами правочину процедури визначеної названою нормою.

Зібрані у справі докази свідчать, що ФОП Майструк О.П., маючи намір продовжити орендні відносини та користуючись своїм переважним правом на поновлення договору на новий строк, звернувся до Орендодавця - Тернопільської міської ради, більш ніж за шістдесят днів до закінчення строку дії договору - 16.04.2019, однак, як встановлено судом, позивачем не дотримано процедури реалізації його переважного права як орендаря на укладення договору оренди на новий строк визначеної ч.ч.1-5 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", оскільки доводи позивача про те, що ним разом заявою від 16.04.2019 надіслано Орендодавцю і проект додаткової угоди, в процесі розгляду спору свого підтвердження не знайшли. Більше того, матеріали справи свідчать, що ним було долучено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 19.07.2017, тобто за попередній період, яка не може слугувати в якості проекту додаткової угоди щодо поновлення договору оренди на той самий строк і на тих же умовах. Доказів зворотного позивачем не подано, а судом не здобуто.

Як уже зазначалось судом, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою; орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Матеріалами справи підтверджено, і це не заперечується відповідачем у справі, що позивач продовжує фактично користуватися земельною ділянкою, виконує умови договори оренди земельної ділянки вносячи орендну плату за користування ділянкою, на підтвердження чого ним подано Довідку ГУ ДНС у Тернопільській області №3862/6-5/19-00-54-04/14410 від 01.07.2020 на підтвердження того, що станом на 30.06.20020 заборгованість з орендної плати за землю відсутня; земельна ділянка використовується позивачем за цільовим призначенням відповідно до умов договору в комерційних цілях з розміщення кіоску по ремонту годинників.

Проте, відповідно до приписів частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , орендодавцю - Тернопільській міській раді, у разі наявності заперечень у поновленні договору оренди земельної ділянки надано право письмово заявити про них протягом одного місяця після закінчення строку Договору, тобто в даному випадку у строк по 20.07.2016, з огляду на те, що Додатковою угодою від 19.07.2017, укладеною між сторонами та зареєстрованою в Книзі реєстрації додатків до договорів оренди землі 26.07.2017 за № 3276, договір оренди землі продовжено до 20.06.2019.

Матеріали справи свідчать про те, що орендодавець , хоча і з пропуском визначеного частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" строку, однак листом від 29.07.2019 за № 1522/08 у відповідь на звернення позивача із заявою про поновлення договору оренди ф.№8 від 11.07.2019 повідомив орендаря, що відповідно до рішення Тернопільської міської ради від 19.12.2018 року №7/31/103 (із змінами від 22.02.2019 року № 7/32/147) поновленню не підлягають договори оренди землі щодо земельних ділянок, на яких розташовані тимчасові споруди, окрім земельних ділянок комунальних підприємств, земельних ділянок, право оренди яких придбано на аукціоні. Розміщення та обслуговування тимчасових споруд здійснюється шляхом встановлення особистого строкового сервітуту. З огляду на викладене заявнику запропоновано з метою укладення договору особистого строкового сервітуту звернутись на адресу Тернопільської міської ради та подати документи згідно запропонованого переліку.

Як встановлено судом, вказані рішення були оприлюднені на офіційному сайті Тернопільскої міської ради: рішення Тернопільської міської ради від 19.12.2018 року №7/31/103 - 27.12.2018 (за посиланням https://ternopilcity.gov.ua/sesiya/rishennya-sesii/25636.html), а рішення від 22.02.2019 року № 7/32/147 - 28.02.2019 (за посиланням https://ternopilcity.gov.ua/sesiya/rishennya-sesii/27277.html).

Питання повноважень органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин регулюється Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України Про місцеве самоврядування в Україні та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України . Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Законом України Про місцеве самоврядування в Україні визначено поняття територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр , представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення

Статтею 122 Земельного кодексу України встановлено повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, зокрема відповідно до ч. 1 якої, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Крім того, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, згідно ст.12 Земельного кодексу України, належить, у тому числі і розпорядження землями територіальних громад;надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно Кодексу.

Наведене свідчить , що прийняте ним 19.12.2018 рішення №7/31/103 (із змінами від 22.02.2019 року № 7/32/147), яким органом місцевого самоврядування, як розпорядником земель комунальної власності в межах міста Тернопіль, було змінено порядок надання земельних ділянок в користування для розміщення та обслуговування тимчасових споруд шляхом встановлення особистого строкового сервітуту, свідчить про відсутність волі орендодавця на поновлення строку дії договорів земельних ділянок, у тому числі і тих, на яких суб`єктами господарювання здійснюється діяльність щодо ремонту годинників та взуття.

Зазначене вище виключає можливість поновлення спірного договору на підставі частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , оскільки Тернопільська міська рада висловила свої заперечення щодо поновлення Договору оренди земельної ділянки від 04.10.2011 шляхом прийняття відповідного рішення, яке є чинним та у судовому порядку не оскаржувалось та про існування якого позивач мав можливість дізнатись на офіційній сторінці Тернопільської міської ради у мережі інтернет, відповідно право на укладення додаткової угоди у позивача не виникло, а отже не може бути порушено.

Крім того, як зазначено вище, по спливу місячного строку після припинення строку дії договору орендар має право звернутися до орендодавця із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто, договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Матеріали справи не містять будь-яких належних доказів звернення орендаря з вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк по завершенню місячного строку після закінчення дії договору оренди від 04.10.2011, як і докази надсилання такої додаткової угоди Тернопільській міській раді для підписання, а відтак відсутні підстави вважати дії орендодавця такими, що свідчать про зволікання в укладенні додаткової угоди.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст.74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на встановлені у справі обставини суд визнає більш вірогідними надані відповідачем докази на підтвердження спростування заявлених позивачем вимог, аніж докази, надані позивачем на підтвердження позовних вимог, зокрема в частині заперечень відповідача проти поновлення договору оренди на новий строк на тих же умовах, а тому суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06.11.2020 року.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя Н.М. Бурда