Рішення

від 06.11.2020 по справі 240/12390/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2020 року м. Житомир справа № 240/12390/20

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" до старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального у правління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Петровської Яніни Владиславівни та до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального у правління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання дій неправомірними, скасування постанови, стягнення коштів,

встановив:

Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального у правління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Петровської Яніни Владиславівни (далі - відповідач 1) та до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (далі - відповідач 2), в якому просить:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального у правління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Петровської Яніни Владиславівни щодо стягнення з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" виконавчого збору в сумі 68039,63 гривень у виконавчому провадженні ВП №62585036;

- скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 16.07.2020 у виконавчому провадженні ВП №62585036, винесену старшим державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального у правління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Петровською Яніною Владиславівною;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" грошові кошти в сумі 68039,63 гривень;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 4204,00 гривень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" зазначило, що борг з єдиного внеску в розмірі 680396,29 гривень, який був підставою для відкриття виконавчого провадження ВП №62585036, сплачений підприємством до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а саме виконавче провадження закінчено на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження". У зв`язку з цим, позивач вважає, що державний виконавець прийняв постанову від 16.07.2020 у ВП №62585036 про стягнення з нього виконавчого збору в розмірі 68039,63 гривень в порушення вимог частини 9 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. З огляду на зазначене, Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" звернулось до суду з даним позовом.

Ухвалою від 07 серпня 2020 року відкрито провадження у справі №240/12390/20 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 17 серпня 2020 року о 15:10.

Крім того, вищезазначеною ухвалою від 07 серпня 2020 року суд витребував у Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) належним чином завірену копію всіх матеріалів виконавчого провадження ВП№62585036.

14 серпня 2020 року витребувані судом матеріали виконавчого провадження ВП№62585036 були надані відповідачем до суду.

Ухвалою від 17 серпня 2020 року позовну заяву Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" було залишено без руху у зв`язку з пропуском ним визначеного в статті 287 КАС України десятиденного строку на звернення до суду, а позивача було зобов`язано надати до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку та доказів поважності причин його пропуску.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" надіслало до суду заяву (вх.№31345/20), в якій зазначило, що в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України строки звернення до адміністративного суду продовжуються на строк дії такого карантину, а тому просило поновити пропущений ним строк.

Розглянувши вказану заяву позивача, суд прийняв ухвалу від 22 вересня 2020 року про продовження розгляду адміністративної справи №240/12390/20, якою поновив Державному підприємству "Житомирський лікеро-горілчаний завод" пропущений процесуальний строк на звернення з даним позовом до суду та призначив відкрите судове засідання у справі на 28 вересня 2020 року 14:30.

28 вересня 2020 року на електронну пошту суду надійшло клопотання Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з перебування державного виконавця Петровської Яніни Владиславівни на лікарняному.

У зв`язку з надходженням зазначеного клопотання, призначене на 28 вересня 2020 року судове засідання по справі було відкладено на 06 жовтня 2020 року об 11:30.

06 жовтня 2020 року представником позивача до відділу документального забезпечення суду подано клопотання про перенесення розгляду справи через його зайнятість в іншому судовому процесі, а тому призначене на цей день судове засідання по справі було відкладено на 13 жовтня 2020 року об 11:30.

13 жовтня 2020 року до суду з`явились представник Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" - Торгонський Д.В. та представник Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) - Журавель О.В., однак ними до відділу документального забезпечення суду були подані заяви про розгляд справи без їх участі.

Враховуючи положення частини 9 статті 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 02 червня 2020 року Офісом великих платників податків ДПС виставлено Державному підприємству "Житомирський лікеро-горілчаний завод" вимогу №Ю-101-10 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в розмірі 680396,29 гривень (а.с.12, 80).

Частиною 4 статті 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.

Відповідно до частини 5 статті 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

З матеріалів справи вбачається, що 13 липня 2020 року Офіс великих платників податків ДПС звернувся до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги від 02.06.2020 №Ю-101-10 та примусового стягнення з Державного підприємств "Житомирський лікеро-горілчаний завод" боргу (недоїмки) з єдиного внеску в розмірі 680396,29 гривень (а.с.76-78).

14 липня 2020 року вищезазначена заява Офісу великих платників податків ДПС була надіслана Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області для прийняття до виконання до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (а.с.75).

16 липня 2020 року старшим державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Петровською Яніною Владиславівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62585036 з примусового виконання вимоги Офісу великих платників податків ДПС від 02.06.2020 №Ю-101-10 про стягнення з Державного підприємств "Житомирський лікеро-горілчаний завод" боргу (недоїмки) з єдиного внеску в розмірі 680396,29 гривень (а.с.82-83).

У пункті 3 вказаної постанови державний виконавець також постановив стягнути з Державного підприємств "Житомирський лікеро-горілчаний завод" виконавчий збір у розмірі 68039,63 гривень.

Постанову від 16 липня 2020 року про відкриття виконавчого провадження ВП №62585036 начальник юридичного відділу Державного підприємств "Житомирський лікеро-горілчаний завод" особисто отримано у Корольовському відділі державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) 17 липня 2020 року, що підтверджується його підписом на вказаній ухвалі (а.с.83).

Крім того, 16 липня 2020 року старшим державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Петровською Яніною Владиславівною у виконавчому провадженні ВП №62585036 також були прийнятті постанова про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти Державного підприємств "Житомирський лікеро-горілчаний завод", що містяться на його рахунках (а.с.91-62), постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, в якій визначено, що загальна сума мінімальних витрат становить 140,22 гривень (а.с.88-89), а також постанова про стягнення з Державного підприємств "Житомирський лікеро-горілчаний завод" виконавчого збору в розмірі 68039,63 гривень (а.с.85-86).

Відповідно до положень частини 4 статті 19 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

На виконання вимог ч. 4 ст. 19 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" 17.07.2020 та 20.07.2020 надіслало до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) листи, в яких повідомило, що протягом травня-червня 2020 року вимога Офісу великих платників податків ДПС від 02.06.2020 №Ю-101-10 була задоволена, а заборгованість з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 680396,29 гривень погашена до відкриття виконавчого провадження ВП №62585036 (а.с.13-14). В підтвердження зазначеної в листах від 17.07.2020 та від 20.07.2020 інформації, Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" надало відповідачу копії платіжних доручень про сплату виконавчого збору (а.с.15-44).

Крім того, 20 липня 2020 року до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від Офісу великих платників податків ДПС надіслав Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) надійшло повідомлення про сплату боргу (недоїмки) від 20.07.2020 №4285/9/28-10-10-02, в якому стягувач зазначив, що Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" погасило борг з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 680396,29 гривень в повному обсязі, а тому просив вважати вимогу від 02.06.2020 №Ю-101-10 відкликаною (а.с.56).

За наслідками розгляду повідомлення Офісу великих платників податків ДПС від 20.07.2020 №4285/9/28-10-10-02 про сплату боргу (недоїмки) старший державний виконавець Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Петровська Яніна Владиславівна на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" прийняла постанову від 20.07.2020 про закінчення виконавчого провадження ВП №62585036 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (а.с.101-102).

Судом також встановлено, що з метою зняття арешту з грошових коштів на рахунках, який був накладений постановою від 16.07.2020, Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" сплатило на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні вимогу від 02.06.2020 №Ю-101-10 виконавчий збір в розмірі 68039,63 гривень та витрати виконавчого провадження в розмірі 262,31 гривень, що підтверджується платіжним дорученням від 20.07.2020 №2352 (а.с. 57).

На підставі розпорядження старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Петровської Яніни Владиславівни від 20 липня 2020 року №62585036, сплачений Державним підприємством "Житомирський лікеро-горілчаний завод" виконавчий збір в розмірі 68039,63 гривень був перерахований на відповідний рахунок в Державній казначейській службі України (а.с.22).

Водночас, не дивлячись на добровільну сплату Державним підприємством "Житомирський лікеро-горілчаний завод" виконавчого збору, останнє вважає, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення з підприємства виконавчого збору в сумі 68039,63 гривень є неправомірними, оскільки борг з єдиного внеску в розмірі 680396,29 гривень, який був підставою для відкриття виконавчого провадження ВП №62585036, сплачений підприємством до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому в силу вимог частини 9 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 02.06.2016 №1404-VІІІ "Про виконавче провадження" в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1404-VІІІ).

Згідно визначення, наведеного в статті 1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 Закону №1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, як рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону №1404-VІІІ).

Частиною 1 статті 18 та пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VІІІ встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з частиною 5 статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Зміст викладених правових норм дає підстави для висновку про те, що умовою для стягнення виконавчого збору (за виключенням визначених у ч. 5 ст. 27 Закону №1404-VІІІ випадків, коли виконавчий збір не стягується) є початок примусового виконання рішення. При цьому виконавець одночасно із відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. Стягнення з боржника виконавчого збору є обов`язком виконавця, спрямованим на перерахування цих коштів до Державного бюджету України.

Норми Закону №1404-VІІІ зобов`язують державного виконавця у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначати про стягнення з боржника виконавчого збору, а також винести постанову про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.

Під час розгляду справи судом було безспірно встановлено та підтверджено, що на виконання вимог частини 5 статті 26 та частин 1, 2, 4 статті 27 Закону №1404-VІІІ старший державний виконавець Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Петровська Яніна Владиславівна 16 липня 2020 року винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62585036 з примусового виконання вимоги Офісу великих платників податків ДПС від 02.06.2020 №Ю-101-10 про стягнення з Державного підприємств "Житомирський лікеро-горілчаний завод" боргу (недоїмки) з єдиного внеску в розмірі 680396,29 гривень, у пункті 3 якої постановила стягнути з Державного підприємств "Житомирський лікеро-горілчаний завод" виконавчий збір у розмірі 68039,63 гривень. Крім того, 16 липня 2020 року відповідач у межах виконавчого провадження ВП №62585036 винесла постанову про стягнення з Державного підприємств "Житомирський лікеро-горілчаний завод" виконавчого збору в розмірі 68039,63 гривень.

Суд наголошує, що виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.

Обов`язок щодо визначення суми виконавчого збору у державного виконавця виникає ще на початку примусового виконання рішення та жодним чином не пов`язаний з добровільним виконанням боржником рішення до відкриття виконавчого провадження.

Більш того, на момент відкриття виконавчого провадження та виконання свого обов`язку щодо стягнення виконавчого збору шляхом прийняття відповідної постанови, державний виконавець не обізнаний про факти добровільного виконання боржником рішення до відкриття виконавчого провадження і не повинен встановлювати такі факти.

Частиною 9 статті 27 Закону №1404-VІІІ установлено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

За змістом пункту 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до частини 3 статті 40 Закону №1404-VІІІ у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, застосування положень частини 9 статті 27 Закону №1404-VІІІ щодо не стягнення з боржника виконавчого збору є наслідком закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 цього Закону, тобто у разі фактичного виконання боржником в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, а також установлення на момент закінчення виконавчого провадження тієї обставини, що фактичне виконання рішення відбулось до відкриття виконавчого провадження.

Установлення факту виконання рішення до відкриття виконавчого провадження та його закінчення на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 цього Закону унеможливлює стягнення з боржника виконавчого збору.

Як вбачається з матеріалів справи, що 20 липня 2020 року після отримання повідомлення Офісу великих платників податків ДПС від 20.07.2020 №4285/9/28-10-10-02 про сплату боргу (недоїмки) старшим державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального у правління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Петровською Яніною Владиславівною було прийнято постанову від 20.07.2020 про закінчення виконавчого провадження ВП №62585036 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (а.с.101-102).

При цьому, наданими позивачем та дослідженими під час розгляду справи платіжними дорученнями від 01.06.2020 №1500 (а.с.15), від 02.06.2020 №1532 (а.с.16), від 03.06.2020 №1538 (а.с.17), від 04.06.2020 №1561 (а.с.18), від 04.06.2020 №1562 (а.с.19), від 04.06.2020 №1564 (а.с.20), від 04.06.2020 №1563 (а.с.21), від 09.06.2020 №1623 (а.с.22), від 10.06.2020 №912 (а.с.23), від 10.06.2020 №922 (а.с.24), від 10.06.2020 №908 (а.с.25), від 11.06.2020 №929 (а.с.26), від 12.06.2020 №1704 (а.с.27), від 15.06.2020 №944 (а.с.28), від 15.06.2020 №939 (а.с.29), від 16.06.2020 №965 (а.с.30), від 16.06.2020 №1770 (а.с.31), від 16.06.2020 №1771 (а.с.32), від 18.06.2020 №981 (а.с.33), від 18.06.2020 №1818 (а.с.34), від 24.06.2020 №998 (а.с.35), від 24.06.2020 №1002 (а.с.36), від 24.06.2020 №997 (а.с.37), від 25.06.2020 №1005 (а.с.38), від 25.06.2020 №1911 (а.с.39), від 26.06.2020 №1956 (а.с.40), від 30.06.2020 №1021 (а.с.41), від 30.06.2020 №1020 (а.с.42), від 30.06.2020 №1024 (а.с.43) та від 30.06.2020 №2000 (а.с.44) підтверджується, що визначений у вимозі від 02.06.2020 №Ю-101-10 борг з єдиного внеску в розмірі 680396,29 гривень станом на дату відкриття виконавчого провадження був сплачений Державним підприємством "Житомирський лікеро-горілчаний завод" в повному обсязі.

Вказане свідчить на користь висновку про фактичне виконання позивачем вимоги 02.06.2020 №Ю-101-10 до відкриття виконавчого провадження ВП №62585036, та відповідно про наявність в спірних правовідносинах підстав для застосування положень частини 9 статті 27 Закону №1404-VІІІ щодо не стягнення з боржника виконавчого збору.

Разом з тим, суд наголошує, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VІІІ не передбачено.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі №750/7624/17.

Будь-які докази того, що на момент відкриття виконавчого провадження відповідач був обізнаний про факт виконання Державним підприємством "Житомирський лікеро-горілчаний завод" вимоги від 02.06.2020 №Ю-101-10 у в матеріалах справи відсутні, у зв`язку із чим у державного виконавця під час відкриття виконавчого провадження ВП №62585036 виник обов`язок вирішити питання про стягнення виконавчого збору та прийняти оскаржувану у цій справі постанову.

З огляду на зазначене суд вважає, що старший державний виконавець Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального у правління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Петровська Яніна Владиславівна при прийнятті оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому підстав для визнання неправомірними її дії щодо стягнення з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" виконавчого збору в сумі 68039,63 гривень - відсутні.

Водночас беручи до уваги, що матеріалами справи підтверджено факт виконання Державним підприємством "Житомирський лікеро-горілчаний завод" вимоги від 02.06.2020 №Ю-101-10 про сплату боргу з єдиного внеску в розмірі 680396,29 гривень до відкриття виконавчого провадження ВП №62585036, суд, враховуючи положення частини 9 статті 27 Закону №1404-VІІІ, приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального у правління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Петровської Яніни Владиславівни від 16.07.2020 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №62585036.

Вирішуючи спірні правовідносини в частині позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" сплаченого виконавчого збору в розмірі 68039,63 гривень, суд зазначає наступне.

Частиною 4 статті 27 Закону №1404-VІІІ передбачено, що стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії врегульована Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 р. за № 1650/24182 (далі - Порядок №787).

Відповідно до пункту 3 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Згідно з пунктом 10 Порядку №787 заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.

Таким чином, нормами Порядку №787 визначено чітку процедуру повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, яка передбачає що повернення таких коштів здійснюється відповідним органом Казначейства на підставі поданої платником таких коштів заяви та подання (висновку) органу, що контролює справляння надходжень бюджету.

Оскільки зарахування до державного бюджету сплаченого Державним підприємством "Житомирський лікеро-горілчаний завод" виконавчого збору в розмірі 68039,63 гривень було на підставі розпорядження державного виконавця шляхом його перерахування з рахунку по обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа на відповідний рахунок в Державній казначейській службі України, то органом, який здійснює контроль справляння надходжень з виконавчого збору до бюджету є Корольовський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального у правління Міністерства юстиції (м.Хмельницький).

З огляду на зазначена саме на Корольовський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального у правління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) покладениий обов`язок щодо підготовки відповідного подання для повернення Державному підприємству "Житомирський лікеро-горілчаний завод" виконавчого збору в розмірі 68039,63 гривень.

Разом з тим, суд зазначає що обов`язок щодо підготовки подання для повернення Державному підприємству "Житомирський лікеро-горілчаний завод" виконавчого збору в розмірі 68039,63 гривень обумовлений скасуванням даним рішенням суду постанови від 16.07.2020 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №62585036, а тому вказаний обов`язок виникне у Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального у правління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) після набрання даним рішенням суду законної сили.

Крім того, згідно з нормами Порядку №787 для повернення з державного бюджету надміру сплаченого виконавчого збору в розмірі 68039,63 гривень Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" повинне звернутися з відповідною заявою до органу Казначейства, однак докази подання позивачем такої заяви в матеріалах справи відсутні.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає, що положення певного акту впливають на його правове становище.

Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи дійсно щодо особи має місце факт порушення права, свободи чи інтересу, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем.

При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.

Тобто, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи та інтереси позивача.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 01.12.2015 у справі №800/134/15 та постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №820/3327/16.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" в частині стягнення з державного бюджету сплаченого виконавчого збору в розмірі 68039,63 гривень є передчасними, оскільки право підприємства на повернення надміру сплаченого виконавчого збору, ще не порушене відповідачами, а тому вони не підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, суд повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 31 липня 2020 року №2669 вбачається, що Державним підприємством "Житомирський лікеро-горілчаний завод" при зверненні з даним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 4204,00 гривень.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що стягненню на користь Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" за рахунок бюджетних асигнувань Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) підлягають судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 гривень.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 257, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (вул.Святослава Ріхтера, 38, м. Житомир, 10008; код ЄДРПОУ 00375504) до старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального у правління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Петровської Яніни Владиславівни (вул. Леха Качинського, 12 А, м.Житомир, 10014) та до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (вул. Леха Качинського, 12А, м. Житомир, 10014; код ЄДРПОУ 35021396) про визнання дій неправомірними, скасування постанови, стягнення коштів - задовольнити частково.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального у правління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Петровської Яніни Владиславівни від 16.07.2020 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №62585036.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (вул.Святослава Ріхтера, 38, м. Житомир, 10008; код ЄДРПОУ 00375504) за рахунок бюджетних асигнувань Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (вул. Леха Качинського, 12А, м. Житомир, 10014; код ЄДРПОУ 35021396) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович