Ухвала

від 06.04.2021 по справі 240/12390/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 240/12390/20

адміністративне провадження № К/9901/10991/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Мацедонської В.Е., Кашпур О.В.

перевіривши касаційну скаргу Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року у справі №240/12390/20 за позовом Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" до старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального у правління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Петровська Яніни та до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання дій неправомірними, скасування постанови, стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" звернулось в суд з позовом до старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального у правління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Петровська Яніни та до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), в якому просило:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального у правління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Петровської Яніни Владиславівни щодо стягнення з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" виконавчого збору в сумі 68039,63 гривень у виконавчому провадженні ВП №62585036;

- скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 16.07.2020 у виконавчому провадженні ВП №62585036, винесену старшим державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального у правління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Петровською Яніною Владиславівною;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" грошові кошти в сумі 68039,63 гривень;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 4204,00 гривень.

06 листопада 2020 року рішенням Житомирського окружного адміністративного суду позов задоволено частково.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального у правління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Петровської Яніни Владиславівни від 16.07.2020 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №62585036.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

12 січня 2021 року ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду зазначену апеляційну скаргу залишено без руху.

26 січня 2021 року ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду задоволено клопотання про відстрочення сплати судового збору та продовжено Корольовському відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) строк на усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять дні з моменту отримання ухвали суду.

22 лютого 2021 року ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року повернуто особі, яка її подала.

На зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції відповідачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 29 березня 2021 року.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

В розумінні пункту 12 частини першої статті 4 КАС України судове рішення - рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції.

Суд зазначає, що з огляду на конструкцію правової норми, закріпленої частиною третьою статті 333 КАС України, зазначена норма КАС України застосовується до перегляду в касаційному порядку ухвал, рішень та постанов прийнятих у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу.

У свою чергу, стаття 287 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Предметом розгляду даної справи є визнання протиправними дії органу державної виконавчої служби та скасування постанов державного виконавця, винесених в рамках виконавчого провадження.

За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Оскаржуючи судове рішення про повернення апеляційної скарги у справі щодо визнання протиправними дії органу державної виконавчої служби та скасування постанов державного виконавця, винесених в рамках виконавчого провадження, особливості провадження якої регулюються статтею 287 КАС України, заявник касаційної скарги не зазначає, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний відповідачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду цієї касаційної скарги не матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у цій категорії адміністративних справ.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтею 287, частиною третьою статті 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року у справі №240/12390/20 за позовом Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" до старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального у правління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Петровська Яніни та до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання дій неправомірними, скасування постанови, стягнення коштів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Шевцова

Судді В.Е. Мацедонська

О.В. Кашпур