Постанова

від 28.10.2020 по справі 440/624/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 р. рокуСправа № 440/624/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Донець Л.О. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Н.І. Слободянюк, м. Полтава, по справі № 440/624/19

за позовом ОСОБА_1

до Приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця Скрипника В.Л., в якому просила визнати протиправною та скасувати повністю постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 25.01.2019 р., винесену відповідачем у виконавчому провадженні № 56499376 ( в подальшому - ВП № 56499376).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 р. позов задоволено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2020 року апеляційну скаргу Приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 року по справі № 440/624/19 залишено без змін.

14.07.2020 року на адресу Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від позивача про розподіл судових витрат.

Колегія суддів, розглянувши заяву про розподіл судових витрат, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Виходячи з аналізу зазначеної норми, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство передбачає можливість прийняття додаткового рішення, серед іншого, у разі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2020 року питання про судові витрати вирішено не було.

Позивачем подано заяву про розподіл судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги у справі при апеляційному перегляді Другим апеляційним адміністративним судом рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 року в загальній сумі 6000,00 грн.

Відповідачем надано заперечення на заяву про розподіл судових витрат, в якій просить відмовити у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач надаючи заперечення на заяву про розподіл судових витрат послався на те, що стягнення з нього, як суб`єкта владних повноважень, витрат за рахунок власних коштів є неприпустимим, а також зазначив, що позивачем необгрунтовано необхідність стягнення витрат за ознайомлення з наявними у Клієнта документами, у тому числі, копіями позовної заяви та доданих до неї документів у справі № 440/624/19, копією рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 року, копією апеляційної скарги приватного виконавця Скрипника В.Л. у зазначеній справі, вивчення актуальної судової практики, визначення правової позиції у справі, оскільки правова допомога адвокатом Кириченко Г.В. надавалася позивачу від початку звернення до суду з позовом.

Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частинами першою-п`ятою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 КАС України, частиною першою якої встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частини третя, п`ята статті 143 КАС України передбачають, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ст. 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Приписи ч.9 ст. 139 КАС України містять критерії розподілу судових витрат, які суд повинен врахувати при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.

Так, пунктами 1,2,4 ч. 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі « East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).

З урахуванням вимог ч.7 ст. 139 КАС України позивачем 06.07.2020 року до завершення судових дебатів було подано заяву про вирішення питання щодо судових витрат.

Докази щодо понесення витрат на правову допомогу позивачем надано разом з заявою від 14.07.2020 року.

Так, позивачем разом з заявою від 14.07.2020 року надано докази по оплаті витрат на правову допомогу, а саме: копію договору про надання професійної правничої допомоги від 10.06.2019 року, копії актів №№2-4 виконаних робіт, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом ОСОБА_2 при наданні професійної правничої допомоги, копію квитанції до прибуткового касового ордеру №5 від 24.12.2019 р., копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 5 від 14.06.2020 р.

З наданих доказів слідує, що 10.06.2019 року між ОСОБА_1 (Клієнт) та адвокатом Кириченко Галиною Володимирівною (Адвокат) укладено договір б/н про надання професійної правничої допомоги.

Згідно з п.1.1 цього договору Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надати професійну правничу допомогу при апеляційному перегляді Другим апеляційним адміністративним судом рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 року у справі №440/624/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича про скасування постанови приватного виконавця в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 2.2 договору визначено, що адвокат, зокрема, бере на себе виконання наступних дій з надання професійної правничої допомоги з підготовки до розгляду такої справи включаючи (але не виключно):

-ознайомлення з наявними у Клієнта документами, у тому числі, копіями позовної заяви та доданих до неї документів у справі № 440/624/19, копією рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 року, копією апеляційної скарги приватного виконавця Скрипника В.Л. у зазначеній справі, іншими документами Клієнта, що стосуються відповідних правовідносин;

-опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі в апеляційній інстанції;

- надання консультацій та роз`яснення правової позиції у справі в апеляційній інстанції, яку пропонується обрати;

- складання відзиву на апеляційну скаргу, інших необхідних процесуальних документів до Другого апеляційного адміністративного суду в провадженні з перегляду рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 року у справі №440/624/19;

-виконання інших дій, передбачених законодавством.

Пунктом 4.3 договору визначено, що Клієнт сплачує Адвокату за роботу грошову винагороду (гонорар) відповідно до акта виконаних робіт. Розмір винагороди за надану правничу допомогу здійснюється з розрахунку 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на час надання послуг, за годину надання адвокатом правничої допомоги.

Якщо при виконанні угоди виникне необхідність виїхати у відрядження або виконати угоду в неробочий час, а також, якщо Клієнт наполягає на терміновості виконання доручення-вартість роботи Адвоката розраховується, виходячи з гонорару помноженого на коефіцієнт 1,5( під неробочим часом у цьому випадку розуміється час у святкові і вихідні дні та у робочі дні з 17 до 9 години).

На виконання умов вказаного договору про надання правової допомоги від 10.06.2019 р. позивачем 14.06.2020 року та 24.12.2019 року сплачено суму послуг професійної правової допомоги в розмірі 6000 грн, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру № 5.

Колегією суддів з детального опису робіт (наданих послуг) встановлено, що до вартості наданих адвокатом послуг входило:

-ознайомлення з наявними у Клієнта документами, у тому числі, копіями позовної заяви та доданих до неї документів у справі № 440/624/19, копією рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 року, копією апеляційної скарги приватного виконавця Скрипника В.Л. у зазначеній справі, іншими документами Клієнта, що стосуються відповідних правовідносин, опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі ( 2 год.00 хв. 10.06.2019 р.);

- надання консультацій, рекомендування та роз`яснення правової позиції при апеляційному перегляді рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 року у справі № 440/624/19, яку пропонується обрати (01 год. 00 хв. вартістю 960,50 грн 10.06.2019 р.);

- складання відзиву на апеляційну скаргу від імені Клієнта до Другого апеляційного адміністративного суду у справі №440/624/19 (04 год.00 хв. вартістю 3842,00 грн 14.06.2019 р.);

-вивчення актуальної судової практики, визначення правової позиції у справі, складання письмових пояснень від імені Клієнта до Другого апеляційного адміністративного суду у справі №440/624/19 (02 год.00 хв. вартістю 2197,00 грн 03.07.2020 р.).

В підтвердження факту надання позивачу правничої допомоги позивачем надано акти виконаних робіт №2 від 10.06.2019 року, №3 від 14.06.2019 року, №4 від 03.07.2020 року.

Згідно акту виконаних робіт № 2 від 10.06.2019 року адвокатом було виконано наступну роботу, а саме: надання консультацій, рекомендування та роз`яснення правової позиції при апеляційному перегляді рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 року у справі № 440/624/19, яку пропонується обрати вартістю 960,50 грн.

Згідно акту виконаних робіт №3 від 14.06.2019 року адвокатом було виконано наступну роботу, а саме: складання відзиву на апеляційну скаргу від імені Клієнта до Другого апеляційного адміністративного суду у справі №440/624/19 вартістю 3842,00 грн.

Згідно акту виконаних робіт №4 від 03.07.2020 року адвокатом було виконано наступну роботу, а саме: вивчення актуальної судової практики, визначення правової позиції у справі, складання письмових пояснень від імені Клієнта до Другого апеляційного адміністративного суду у справі №440/624/19 вартістю 2197,00 грн.

Також, виконання робіт, зазначених в актах виконаних робіт №№ 3,4, підтверджується наявними в матеріалах справи відзивом на апеляційну скаргу та письмовими поясненнями (а.с.237 т.1, а.с.51 т.2).

Відповідно до ч.7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно заперечення відповідача на заяву про розподіл судових витрат, в якій він просить відмовити у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат, відповідач свою незгоду з розміром витрат на правову допомогу обгрунтовує тим, що стягнення з нього, як суб`єкта владних повноважень, витрат за рахунок власних коштів є неприпустимим, а також зазначив, що позивачем необгрунтовано необхідність стягнення витрат за ознайомлення з наявними у Клієнта документами, у тому числі, копіями позовної заяви та доданих до неї документів у справі № 440/624/19, копією рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 року, копією апеляційної скарги приватного виконавця Скрипника В.Л. у зазначеній справі, вивчення актуальної судової практики, визначення правової позиції у справі, оскільки правова допомога адвокатом Кириченко Г.В. надавалася позивачу від початку звернення до суду з позовом.

Колегія суддів, враховуючи такі заперечення, зазначає наступне.

Так, позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн за складання відзиву на апеляційну скаргу від імені Клієнта до Другого апеляційного адміністративного суду у справі №440/624/19 вартістю 3842,00 грн та складання письмових пояснень від імені Клієнта до Другого апеляційного адміністративного суду у справі №440/624/19 вартістю 2197,00 грн., а витрати на правову допомогу за надання консультацій, рекомендування та роз`яснення правової позиції вартістю 960,50 грн позивач до стягнення з відповідача не заявляв, а тому заперечення проти розподілу витрат за вказані послуги є необгрунтованими.

Щодо доводів відповідача про те, що стягнення з нього, як суб`єкта владних повноважень, витрат за рахунок власних коштів є неприпустимим, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» .

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 2 червня 2016 року № 1403-VIII (далі Закон № 1403) примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

Згідно зі ст. 16 Закону № 1403 приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом. Приватний виконавець є суб`єктом незалежної професійної діяльності.

Міністерство юстиції України формує та реалізує державну правову політику у сфері організації примусового виконання рішень (п. 1 ч.1 ст. 17 Закону № 1403).

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 17 Закону № 1403 Міністерство юстиції України подає Кабінету Міністрів України пропозицію про встановлення розміру основної винагороди приватного виконавця.

Згідно з ч.1 ст. 31 Закону № 1403 за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.

Аналіз наведеного законодавства в сукупності, з урахуванням наведених обставин справи, дає підстави для висновку про те, що приватний виконавець є органом примусового виконання судових рішень і є суб`єктом владних повноважень при здійсненні публічно-владних управлінських функцій на підставі Закону України «Про виконавче провадження» у тому числі на виконання делегованих йому повноважень та отримує основну винагороду за вчинення виконавчих дій, а тому заперечення відповідача в частині стягнення з нього коштів на правову допомогу є необгрунтованим.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що розмір оплати послуг адвоката у розмірі 6000,00 грн, які просить позивач покласти на відповідача, є обгрунтованим, відповідає критеріям ст. ст. 134, 139 КАС України та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Оскільки постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2020 року питання про судові витрати вирішено не було, то колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути з приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ак.Маслова, 15/4, кабінет №1) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) грн 00 коп.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М. Судді (підпис) (підпис) Донець Л.О. Мінаєва О.М.

Повний текст додаткової постанови виготовлений 06.11.2020 року