Постанова

від 05.11.2020 по справі 320/7041/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/7041/18 Головуючий у І інстанції - Терлецька О.О.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

при секретарі: Черніченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод харчових інгредієнтів" до Головного управління ДФС України у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ХАРЧОВИХ ІНГРЕДІЄНТІВ" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області форми "Ш" від 18.09.2018 року № 0056035101;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області форми "Ш" від 18.09.2018 року за № 0056005101 в повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті: 1) з порушенням та неправильним застосуванням норм податкового законодавства, а саме Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів; 2) необгрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття; 3) сторонньо (упереджено); 4) недобросовісно та є такими, що порушують права та законні інтереси Позивача.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області форми "Ш" від 18.09.2018 року № 0056035101 та № 0056005101.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Вказано, що висновки акту камеральної перевірки з питань сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість від 18.04.2018 №861/10-36- 51/38715215 є обгрунтованими, а податкові повідомлення-рішення від 18.09.2018 № 0016715101, № 0016705101 складено згідно вимог чинного законодавства.

Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подавалось, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Бориспільського відділення ГУ ДФС у Київській області проведено перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість ТОВ "ЗАВОД ХАРЧОВИХ ІНГРЕДІЄНТІВ" (код за ЄДРПОУ 38715215), за результатами якої складено акт камеральної перевірки сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість ТОВ "ЗАВОД ХАРЧОВИХ ІНГРЕДІЄНТІВ" № 3127/10-36-51/38715215 від 29.08.2018 року, яким встановлено порушення правил сплати (перерахування) податку на додану вартість.

На підставі Акта перевірки Головне управління ДФС у Київській області винесло податкові повідомлення-рішення форми "Ш" від 18.09.2018 року:

- № 0056035101, яким нараховано штрафні санкції (10 %) у розмірі 6927,51 грн. за затримку сплати грошових зобов`язань;

- № 0056005101, яким нараховано штрафні санкції (20 %) у розмірі 3987,40 грн. за затримку сплати грошових зобов`язань;

01 жовтня 2018 року Позивач, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями подав до Державної фіскальної служби України скаргу про перегляд оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за вих. № 01/10/1-2018, в якій просив скасувати такі рішення як незаконні та необґрунтовані.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 28.11.2018 року за № 38597/6/99-99-11-06-01- 25, скарга ТОВ "ЗАВОД ХАРЧОВИХ ІНГРЕДІЄНТІВ" від 01.10.2018 року була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 18.09.2018 року - без змін.

Вважаючи вказані податкові-повідомлення рішення протиправними, Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з наступного.

Позивач після фактичного отримання акту перевірки не погоджувався з його висновками, а також фактами і даними, викладеними в акті, скористався своїм правом та подав до Головного управління ДФС у Київській області свої заперечення (Вих. № 07/09/1-2018 від 07 вересня 2018 року) до Акту від 29.08.2018 р. № 3127/10-36-1/38715215 камеральної перевірки сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість ТОВ "ЗАВОД ХАРЧОВИХ ІНГРЕДІЄНТІВ" у встановлені строки.

Відповідач завчасно не повідомив про розгляд таких заперечень та не запросив представника Позивача на їх розгляд, не дивлячись на те, що Позивач вказав в запереченнях про своє бажання брати участь в їх розгляді. Лист-запрошення надійшов на адресу Товариства 18.09.2018 р. о 12:30, тобто в час, коли розгляд заперечень вже закінчився і у представника товариства не було будь-якої можливості встигнути на розгляд вказаних заперечень.

Натомість, не дивлячись на те, що заперечення Скаржника були призначені до розгляду на 18.09.2018 року на 11 год. 00 хв., ГУ ДФС у Київській області вже 17.09.2018 року було підготовлено та відправлено на адресу Скаржника відповідь про результати розгляду заперечень № 16260/10/10-36-12-01, згідно з якою висновки Акту камеральної перевірки ТОВ "ЗАВОД ХАРЧОВИХ ІНГРЕДІЄНТІВ" від 29.08.2018 року № 3127/10-36-51/38715215 залишено без змін, а заперечення до акту - без задоволення.

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки Позивачем було подано заперечення, відповідь, на які є формальною, надана передчасно (за день до розгляду таких заперечень за участі Позивача), та приймаючи до уваги той факт, що під час розгляду заперечень не був присутній представник Позивача, не дивлячись на те, що останній наполягав на участі свого представника, прийняття податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Київській області є незаконним, а відтак такі рішення мають бути скасовані.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необґрунтованим з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (ПК України).

Положеннями абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України закріплено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає податкова звітність. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Так, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок та являється формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства при складанні та поданні декларацій. При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання фіскально-зобов`язаною особою податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу.

Відповідно до п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

У відповідності до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Системний аналіз вищенаведених положень дає підстави для висновку про те, що проведення перевірок, зокрема камеральних, є процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником законодавства у межах податкового контролю. Встановлення за наслідками таких контрольних заходів факту порушення вимог законодавства має наслідком складення податковим органом відповідного акта перевірки, на який платником податків можуть бути подані заперечення. У свою чергу, результати розгляду заперечень на акт перевірки підлягають врахуванню податковим органом при прийнятті податкового повідомлення-рішення.

У ситуації, що розглядається, Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод харчових інгредієнтів" реалізовано право на судове оскарження кінцевого акту індивідуальної дії, тобто податкових повідомлень-рішень, які порушують права та інтереси платника податків, прийнятого податковим органом за наслідками камеральної перевірки сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість ТОВ "ЗАВОД ХАРЧОВИХ ІНГРЕДІЄНТІВ" на підставі акту № 3127/10-36-51/38715215 від 29.08.2018 року.

Відтак, враховуючи факт закінчення проведення податковим органом перевірки та прийняття ним податкових повідомлень-рішень за її наслідками, яке оскаржене Позивачем в судовому порядку, колегія суддів приходить до висновку про те, що самі лише дії контролюючого органу щодо розгляду заперечень без участі представника Позивача не є такими, що порушують права Позивача, та узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в подібних правовідносинах, яка викладена у постанові від 11 листопада 2019 року у справі № 826/22251/15, а також не є предметом оскарження.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що із змісту вказаних заперечень за вих. № 07/09/1-2018 від 07 вересня 2018 року, поданих Позивачем на акт камеральної перевірки сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість від 29.08.2018 № 3127/10-36-1/38715215 вбачається, що вони стосуються виключно відсутності права контролюючого органу під час здійснення камеральної перевірки проводити перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість.

Колегія суддів вказує на безпідставність таких доводів Позивача, які викладені в зазначених запереченнях на акт перевірки та в позовній заяві, позаяк з 01.01.2017 підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом другим згідно із Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 № 1797-VIII наступного змісту: предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах .

Отже, враховуючи внесені зміни до Податкового кодексу України Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні питання своєчасності нарахування та сплати податків та зборів можуть бути предметом камеральної перевірки з 01 січня 2017 року, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 28 травня 2019 року у справі № 826/19473/14, від 30 жовтня 2018 року у справі № 806/2419/16.

Як вбачається з акту перевірки, предметом якої було питання своєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань, камеральна перевірка проводилась 29 серпня 2018 року, а тому контролюючий орган був наділений правом перевіряти своєчасність справляння платником податків узгоджених сум грошового зобов`язання, що спростовує відповідні твердження Позивача, та висновки суду першої інстанції, який безпідставно погодився з доводами Товариства щодо неможливості Відповідачем в межах камеральної перевірки здійснення контрольних функцій щодо своєчасності сплати податків та зборів, що свідчить про порушення норма матеріального права судом першої інстанції.

Окрім іншого, колегія суддів враховує, що положеннями п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України платнику податків надано право брати участь в розгляді заперечень на акт перевірки.

Разом з тим, зазначеною нормою передбачено, як обов`язкову, участь саме керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків на акт перевірки.

Натомість, диспозиція зазначеної статті не передбачає обов`язкової участі платника податків в розгляді поданих ним заперечень на акт перевірки, та не містить положень, які б унеможливлювали розгляд таких заперечень за відсутності платника податків.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки в наявності були заперечення Скаржника, відповідь, на які є суто формальною, приймаючи до уваги той факт, що під час розгляду заперечень не був присутній представник Скаржника, прийняття податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Київській області форми "Ш" від 18.09.2018 року за № 0056035101 та № 0056005101 було незаконним.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ані доводи заперечень на акт перевірки, ані доводи позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод харчових інгредієнтів" не містять жодних спростувань по суті порушень податкового законодавства, які ставляться у вину Товариству, та за наслідками допущення яких до нього застосовано штрафні санкції.

Позивачем не спростовано жодними доводами безпідставність нарахування штрафних санкцій (10 %) у розмірі 6927,51 грн. за затримку сплати грошових зобов`язань відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0056035101, та нарахування штрафних санкції (20 %) у розмірі 3987,40 грн. за затримку сплати грошових зобов`язань відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0056005101.

Також колегія суддів вказує на те, що Позивачем, як платником податку не зазначено, яким чином його участь в розгляді заперечень на акт перевірки могла вплинути на результат такого розгляду та запобігти прийняттю спірних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Київській області форми "Ш" від 18.09.2018 року за № 0056035101 та № 0056005101, або іншим чином забезпечити захист його прав та інтересів в межах спірних правовідносин.

Колегія суддів зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Колегія суддів наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення .

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справа № 813/1790/18, яка на виконання ч. 5 ст. 242 КАС України враховується колегією суддів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що Позивачем в межах спірних правовідносин не було доведено наявності порушень суб`єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваного рішення, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду Відповідачем питання про притягнення Позивача до відповідальності за порушення вимог Податкового кодексу України.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

В свою чергу, Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, зазначений обов`язок виконано, та у встановленому порядку обґрунтовано правомірність прийняття спірних рішень.

За наведених обставин справи та правового регулювання, колегія суддів приходить до переконання про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, та прийняття рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод харчових інгредієнтів" до Головного управління ДФС України у Київській області.

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року - скасувати, та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод харчових інгредієнтів" до Головного управління ДФС України у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко

Повний текст складено 06.11.2020 року.