Ухвала

від 06.11.2020 по справі 160/9300/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 160/9300/18

адміністративне провадження № К/9901/25057/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 160/9300/18 за позовом Приватного акціонерного товариства Дніпровський коксохімічний завод до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ПАТ Дніпровський коксохімічний завод звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: 1) від 05 вересня 2018 року № 0006984617 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальному розмірі 2273630,50 грн., в тому числі за основним платежем 1 756 856 грн., за штрафними санкціями 516774,50 грн.; 2) від 27 листопада 2018 року № 0009034617 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в загальному розмірі 72592030 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 36296015 грн.; 3) від 27 листопада 2018 року № 0009014617 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації за грудень 2017 р. на 405097 грн.; 4) від 27 листопада 2018 року № 0009114617 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 10620,98 грн., в тому числі за основним платежем 6094,59 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1523,64 грн., пенею 3002,75 грн.; 5) від 27 листопада 2018 року № 0009094617 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору в загальному розмірі 159,32 грн., в тому числі за основним платежем 91,42 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 22,86 грн., пенею 45,04 грн.; 6) від 05 вересня 2018 року № 0006934617 про застосування штрафних санкцій в розмірі 2569424,47 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 05 вересня 2018 року № 0006984617, від 27 листопада 2018 року № 0009034617, від 27 листопада 2018 року № 0009014617, від 27 листопада 2018 року № 0009114617, від 27 листопада 2018року № 0009094617, від 05 вересня 2018 року № 0006934617.

Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанції, 02 жовтня 2020 року від скаржника надійшла касаційна скарга.

Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 160/9300/18 залишено без руху, з установленням скаржникам строку для надання до суду касаційної інстанції заяви, клопотання в якому вказати підстави для поновлення строку касаційного оскарження з доказами на підтвердження вказаних обставин.

На виконання вимог ухвали, 02 листопада 2020 року скаржником до суду касаційної інстанції подано клопотання, в якому просить визнати поважними причини та поновити строк на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року, яке вмотивоване відсутністю коштів на сплату судового збору.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно ч. 1 ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно ч. 3 ст. 329 КАС України строк на подання касаційної скарги, також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою ст. 333 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Суд касаційної інстанції вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причини пропуску строку на касаційне оскарження вказаного судового рішення. Підставою для його пропуску є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставини, які є об`єктивно непереробними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Слід зауважити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Компанія "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А." проти Іспанії").

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Судом встановлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі відповідачем подано в межах строків, утім ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року подану касаційну скаргу повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків касаційної скарги, встановлених ухвалою про залишення касаційної скарги без руху (щодо надання документу про сплату судового збору).

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Недостатність бюджетних асигнувань необхідних для спати судового збору та блокування рахунків контролюючого органу в межах інших виконавчих проваджень може бути причиною, що ускладнює здійснення сплати судового збору за подання касаційної скарги, втім не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Статтею 330 КАС України передбачено, що однією з вимог касаційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VІ органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Верховний Суд окремо наголошує, що належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

Також, слід зазначити, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 21 жовтня 2019 року, повне судове рішення складено 28 жовтня 2019 року, ухвалою Верховного Суду від від 12 лютого 2020 року подану касаційну скаргу повернуто скаржнику, а касаційну скаргу повторно направлено до поштового відділення лише 30 вересня 2020 року, тобто з пропуском установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах Леваж Престасьон Сервіс проти Франції ( Levages Prestations Services v. France ) від 23.10.1996, заява № 21920/93; Гомес де ла Торре проти Іспанії ( Brualla Gomes de la Torre v. Spain ) від 19.12.1997, заява 26737/95).

Отже, мотиви та доводи наведені в заяві про усунення недоліків слід вважати неповажними та необґрунтованими для поновлення цього строку.

Таким чином, у поданому клопотанні про поновлення строку відсутні відомості про наявність обставин, які б давали підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнанні судом неповажними.

Керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Офісу великих платників податків ДПС в задоволені клопотання про поновлення строку.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 160/9300/18.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов