Рішення

від 04.11.2020 по справі 922/2322/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2322/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 ,м.Харків до 1.Гаражно-будівельного кооперативу "Північний", м.Харків , 2.Фізичної особи ОСОБА_2 , м.Харків про визнання недійсним та скасування рішення за участю представників:

позивача: ОСОБА_1, (особисто) паспорт; Мироненко І.С., адвокат;

відповідача-1: Тисевич Л.Ф., голова правління;

відповідача-2: ОСОБА_2 (особисто) паспорт; Пуль Ю.С., адвокат.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Гаражно-будівельного кооперативу "Північний", Фізичної особи ОСОБА_2 , в якому просить визнати недійсним та скасувати рішення Правління Гаражно-будівельного кооперативу "Північний" від 18.01.1996 року в частині прийняття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , членом Гаражно-будівельного кооперативу "Північний" (код ЄДРПОУ 22628101), яке було зафіксовано Протоколом засідання Правління ГБК "Північний" від 18.01.1996 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на момент прийняття ОСОБА_2 до членів кооперативу ГБК "Північний" не було виконано вимог п.5.3 Статуту ГБК "Північний" в редакції від 12.07.1993 року, Протоколу №3 Загальних зборів ГБК "Північний" від 13.02.1994 року, порушено ст.7 ЗУ "Про споживчу кооперацію", ст.11, 12 ЗУ "Про кооперацію", введено в оману Правління ГБК "Півнійчний" шляхом надання від імені ОСОБА_2 підробленої заяви про сплату пайового внеску від 11.06.1996 року, що на думку позивача, є підставою для визнання недійсним та скасування спірного рішення.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.08.2020 позовну заяву Фізичної особи ОСОБА_1 залишено без руху, зобов`язано позивача протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали надати докази направлення позовної заяви та доданих до неї документів на адресу реєстрації другого відповідача.

17.08.2020 позивачем усунено недоліки, які були підставою для винесення ухвали від 06.08.2020, разом заявою (вх.№18859).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.09.2020 призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Розпочато у справі підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 07.10.2020 о (об) 11:00 год.

18.09.2020 до канцелярії суду відповідачем-2 подано відзив на позовну заяву (вх.№21632), в якому останній посилаючись на протокол Загальних Зборів Кооперативу від 21.05.2016 та Довідку №18 від 09.07.1996 наголошує на тому, що не має перед Кооперативом заборгованості за пайові внески,а має тільки заборгованість по сплаті членських внесків на загальну суму 1821,00 грн., у зв`язку із чим позовні вимоги вважає необґрунтованими та надуманими. Також вказує, що неодноразово направляв на адресу Кооперативу заяви з вимогою надання можливості виплатити членські внески в повному обсязі, однак у цьому йому було відмовлено.

28.09.2020 від відповідача -1 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№22348), в якому з правовою позицією та викладеними у позовній заяві обставинами погоджується та просить позовну заяву повністю задовольнити.

28.09.2020 позивач до суду надав відповідь на відзив (вх.№22355), в якій вважає, що відповідачем-2 ( ОСОБА_2 ) жодним належним доказом не спростовані доводи позивача стосовно відсутності внесення відповідачем-2 вступних та пайових внесків за будівництво гаражного боксу № НОМЕР_1 та овочесховище № НОМЕР_2 , що на думку позивача є порушенням вимог ст.6 Закону України Про споживчу кооперацію , ч.1 ст.11 Закону України Про кооперацію , та пунктів 5.2 та 5.3 Статуту ГБК Північний від 12.07.1993 року.

28.09.2020 до суду від відповідача-1 надійшли письмові пояснення по справі (вх..№22401).

02.10.2020 відповдач-2 до суду надав письмові заперечення (вх.№22861).

07.10.2020 позивач до суду надав клопотання про призначення почеркознавчої експертизи (вх.№23316). У вказаному клопотанні зазначає, що під час аналізу заяв ОСОБА_2 про прийняття до членів кооперативу від 26.12.1995 року та про внесення пайового внеску від 11.06.1996 року, а також його облікової картки та поданих ним позовних заяв у справах №643/4398/17 та №643/14500/17 у позивача виникли сумніви стосовно того, що заява від імені ОСОБА_2 про внесення пайового внеску від 11.06.1996 року була підписана саме ОСОБА_2 , а не іншою особою. Підпис та напис Согласовано в колонці Вид платежа облікової картки ОСОБА_2 №65, на думку позивача, також не належить ОСОБА_2

07.10.2020 у судовому засіданні була оголошена перерва до 21.10.2020 11.30.

Після закінчення перерви у судовому засіданні 21.10.2020, протокольною ухвалою , на підставі ст.99, ч.1 ст.207 ГПК України відмовлено у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у зв`язку із відсутністю належних доказів та обґрунтування клопотання в контексті умов, визначених ст. 99 ГПК України.

В судовому засіданні 21.10.2020 протокольною ухвалою суд закрив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.10.2020 року.

28.10.2020 у судовому засіданні була оголошена перерва до 04.11.2020 о 12:00.

Після перерви, у судовому засіданні 04.11.2020 позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 04.11.2020 позовні вимоги визнав та просив суд задовольнити позов.

Відповідач -2 та його представник заперечували проти позову, просили суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

22.07.1993 року було засновано обслуговуючий кооператив - Гаражно-будівельний кооператив Північний та здійснено його державну реєстрацію, про що 07.07.2006 року було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1 480 120 0000 027552, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи від 14.11.1996 року.

12.07.1993 року Протоколом №1 Загальних зборів членів ГБК Північний було затверджено Статут Гаражно-будівельного кооперативу Північний , який 22.07.1993 року було зареєстровано у виконкомі Харківської міської Ради народних депутатів за №04456.

Відповідно до п.1.1 Статуту від 12.07.1993 року ГБК Північний , створено з колективного будівництва гаражу для використання його для стоянки, зберігання автомобілів, які є приватною власністю громадян.

Пунктом 1.3 Статуту від 12.07.1993 року визначено, що діяльність кооперативу здійснюється відповідно до законів України Про споживчу кооперацію , Про власність , Про підприємства в Україні , іншими законодавчими нормативними актами, діючими на території України.

Кооператив засновано як юридичну особу для колективного будівництва гаражної стоянки, зберігання автомобілів, якій знаходяться в приватній власності громадян, при забезпеченні відповідними засобами охорони, здійснення технічного обслуговування (п.3.1 Статуту).

Отже на момент заснування ГБК Північний був споживчим товариством.

На підставі заяви від 05.07.2018 року ОСОБА_1 (надалі-позивач) було прийнято в члени Гаражно-будівельного кооперативу Північний (надалі-відповідач-1), що підтверджується Протоколом засідання Правління ГБК Північний від 27.08.2018 року.

Стаття 5 Статуту від 12.07.1993 року передбачає порядок набуття та припинення членства в кооперативі.

Пунктами 5.2 та 5.3 Статуту від 12.07.1993 року передбачено, що вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви, при цьому кожний має сплатити вступний внесок в розмірі 500 карб. І мінімальний пайовий внесок в розмірі 5000 карб.

Протоколом №3 Загальних зборів ГБК Північний від 13.02.1994 року було змінено мінімальний пайовий внесок у 10 млн. карб., а вступний внесок складав 15 0000 карб, що було еквівалентно чотирьом доларам США. Також цим протоколом було визначено, що кожний член кооперативу має прийняти участь в будівництві і відпрацювати за гараж 200 годин, а за овочесховище - 100 годин.

Пунктом 5.6 Статуту від 12.07.1993 року встановлено, що кожний член кооперативу зобов`язаний: дотримуватись статуту; виконувати свої зобов`язання перед кооперативом, пов`язані з участю в його діяльності; виконувати рішення кооперативу; своєчасно здійснювати оплату обов`язкових внесків і подальшу оплату за користування гаражем-стоянкою в розмірах, визначених Правлінням кооперативу; за шкоду, спричинену кооперативу або другому члену, несе відповідальність в порядку, передбаченому законодавством України; дотримуватись правил протипожежної безпеки, охорони праці та норм санітарії.

У зв`язку із змінами в законодавстві України, зокрема , через прийняття Закону України Про кооперацію від 10.07.2003 року, Установчими зборами ГБК Північний 12.02.2007 року було прийнято рішення про затвердження та підписання Статуту кооперативу в новій редакції, відповідно до якого ГБК Північний за своєю метою є обслуговуючим кооперативом.

Позивачем зазначено, що після ознайомлення із архівними документами ГБК Північний щодо вступу та участі у ньому ОСОБА_2 (надалі-відповідач-2) йому стало відомо, що 26.12.1995 року ОСОБА_2 звернувся до голови Правління ГБК Північний із заявою, у якій просив прийняти його до членів даного кооперативу.

Відповідно до статті 10 Закону України Про кооперацію , членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

Згідно статті 11 Закону України Про кооперацію , вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви.

Протоколом засідання Правління ГСК Північний від 18.01.1996 ОСОБА_2 було прийнято до членів кооперативу ГСК Північний .

11.06.1996 року до голови Правління ГБК Північний ОСОБА_3 надійшла заява від ОСОБА_2 , у якій просив прийняти від нього в якості пайового внеску для будівництва гаражу та підвалу кутник 40х40 в кількості 6790 кг по 70 000 000 карбованців за тону на загальну суму 475 300 000 карбованців.

Позивач зазначає, що у подальшому, у зв`язку із невиконанням ОСОБА_2 вимог Статуту ГБК Північний , на підставі Наказу ГБК Північний від 10.01.2018 було створено ревізійну комісію для здійснення перевірки пайових внесків ОСОБА_2 на будівництво гаражного боксу 2-14 та підвалу-овочесховища № НОМЕР_2 .

За наслідком вказаної перевірки було складено Акт перевірки пайових внесків на будівництво гаражного бокса № НОМЕР_1 , підвалу - овощесховища №60 від 31.01.2018. (а.с.55) та Акт перевірки повноти внесення членських внесків за використання послуг ГБК Північний ОСОБА_2 за період з 2014-2016р.р. від 31.01.2018. (а.с.203)

Вказаними актами встановлено, що ОСОБА_2 (відповідач-2) не було надано ГБК Північний жодного документу, зокрема накладних, які б підтверджували б оплату пайових внесків 20.12.1995 року у сумі 98 000 000 карб. (еквівалентна 1700,00 грн.), 11.06.1996 року в розмірі 475 300 000 карб. (3569,00 грн.), шляхом надання кооперативу будівельного матеріалу. Також відсутні докази сплати 10.02.2009 року додаткового пайового внеску в розмірі 2395,00 грн. на оплату СМР пожеж систем. Вказані платежі зазначені лише в обліковій карті №65 на ім`я ОСОБА_2 і зараховані умовно. Також відсутнє документальне підтвердження сплати ОСОБА_2 25.09.10 року додаткового пайового внеску на виконання технічних умов та введення в експлуатацію в розмірі 600 грн., який також був зарахований умовно та запис який відсутній в обліковій картці №65 ОСОБА_2 .

Відповідно до Акту перевірки пайових внесків на будівництво гаражного боксу № НОМЕР_1 , підвалу овочесховища №60 від 31.01.2018 року, затверджений загальними зборами пайовий внесок на будівництво гаражного боксу НОМЕР_3 та підвалу-овочесховища №60 станом на 21.05.2016 року складає 8264,00 грн. (3569,00 грн. + 1700,00 грн. + 2395,00 грн. + 600 грн.), із яких 1700 грн. вступний внесок, інформація про сплату якого в обліковій картці лицевого рахунку ОСОБА_2 також відсутня.

За результатами проведеної перевірки комісією було встановлено, що пайовий внесок на будівництво гаражного боксу НОМЕР_3 та підвалу-овочесховища № НОМЕР_2 в ГБК Північний внесений не повністю, тому йому буде повернуто пайовий внесок в розмірі 7664,00 грн., за умови документального підтвердження ним сплати внесків в розмірі 2395 грн. та 1700 грн.

Позивач, як на підставу своїх вимог вказує, що ОСОБА_2 при прийняті його до членів кооперативу було введено в оману Правління ГБК Північний , оскільки фактично вступні та пайові внески не були сплачені, що в свою чергу є невиконанням вимог п.5.3 Статуту ГБК Північний в редакції від 12.07.1993 року, які є обов`язковою умовою для прийняття до членів кооперативу , а отже є підставою для визнання недійсним та скасування рішення Правління Гаражно-будівельного кооперативу Північний від 18.01.1996 року в частині прийняття ОСОБА_4 членом ГБК Північний .

Відповідно до положень статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом положень статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у ГК України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 ГК України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 ГК України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 ЦК України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України Про кооперацію .

За змістом положень статей 2, 6, 9 цього Закону кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України Про кооперацію основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Вищезазначена правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі №509/577/18, від 01.10.2019 року у справі 910/7554/18.

Відповідно до статті 15 Закону України Про кооперацію та п. 6.2 Статуту (В редакції 1993 року),п.12.1Статуту (в редакції 2007 року) вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

Згідно з ч. 2 статті 166 ЦК України член виробничого кооперативу може бути виключений із кооперативу за рішенням загальних зборів у разі невиконання чи неналежного виконання обов`язків, покладених на нього статутом кооперативу, а також в інших випадках, встановлених статутом кооперативу і законом.

Пунктом 6.2 Статуту (В редакції 1993 року) встановлено, що до компетенції загальних зборів кооперативу відноситься, зокрема - прийняття та виключення із членів кооперативу.

Член кооперативу, який грубо порушив положення статуту кооперативу може бути виключений із членів кооперативу рішенням загального збору. При цьому йому не виплачується обов`язковий пайовий внесок. Рішення про виключення із кооперативу може бути оскаржений у суді. (п.5.8. Статуту).

Відповідач, заперечуючи проти позову у відзиві на позовну заяву посилався на відсутність у нього заборгованості за пайові внески на будівництво гаражного боксу НОМЕР_3 та підвалу-овочесховища №60, що на його думку, підтверджується Довідкою №18 від 09.07.1996 підписаною Головою та головним бухгалтером ГСК Північний , в якій зазначено про повну сплату вартості гаражу та підвалу в сумі 3115 дол. США. (а.с 132).

При дослідженні вказаної Довідки №18 від 09.07.1996 ,яка була надана ОСОБА_2 , як члену ГСК Північний судом встановлено, що в ній міститься посилання на повну виплачену вартість гаражу НОМЕР_4 та підвалу №44 в сумі еквівалентній 3115 доларів США, поряд із тим як в ГБК Північний йому було виділено гаражний бокс № НОМЕР_1 та підвал-овочесховище № НОМЕР_2 .

Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах (постанова Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 904/9431/15).

При цьому безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: 1) прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; 2) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; 3) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; 4) відсутність протоколу загальних зборів, підписаного головою і секретарем зборів.

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Позивачем у позовній заяві наголошено, що в результаті відсутності фактичних доказів внесення відповідачем-2 вступного та пайового внеску, оплата яких є обов`язковою умовою для прийняття до членів кооперативу ГБК Північний , після прийняття відповідача-2 до членів кооперативу ГБК Північний , яке було зафіксовано Протоколом засідання Правління ГБК Північний від 18.01.1996 року, останній отримав можливість впливати на рішення Загальних зборів ГБК Північний з приводу його прав та інтересів, а також на рішення щодо інтересів інших членів кооперативу,зокрема - позивача.

Вказане і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Суд враховує, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру, тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Права учасника товариства (в тому числі кооперативу) щодо управління ним юридичною особою, у розумінні частини 1 статті 167 Господарського кодексу України, можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів у разі, якщо учасник товариства не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватись до розгляду питань порядку денного, зареєструватись для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму.

Наведені позивачем у позовній заяві обставини не є підставою для визнання недійсним та скасування рішення Правління ГБК Північний від 18.01.1996 року в частині прийняття ОСОБА_2 до членів ГБК Північний .

Окрім цього, суд зазначає , що виключна компетенція загальних зборів членів кооперативу полягає в тому, що лише вони є єдиним органом, який може вирішувати питання про прийняття та виключення члена з кооперативу. Це питання за жодних обставин не може бути передане на вирішення виконавчому органу кооперативу, іншому органу кооперативу чи суду.

В матеріалах справи міститься Протокол загальних зборів членів Гаражно-будівельного кооперативу Північний від 21.05.2016 (а.с.156) , в якому вирішено про виключення ОСОБА_2 з членів кооперативу за порушення Уставу ГСК.

Факт виключення ОСОБА_2 21.05.2016 з членів кооперативу ГБК Північний не заперечується відповідачами та самим позивачем, що вбачається зі змісту позовної заяви та з відзиву на позов першого відповідача.

Отже, з огляду на вказане, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача стосовно порушення його прав та інтересів як члена ГБК Північний , оскільки ОСОБА_2 не є діючим членом кооператива, у зв`язку із чим не може впливати на рішення Загальних зборів ГБК Північний .

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним та скасування рішення Правління Гаражно-будівельного кооперативу "Північний" від 18.01.1996 року в частині прийняття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , членом Гаражно-будівельного кооперативу "Північний" (код ЄДРПОУ 22628101), яке було зафіксовано Протоколом засідання Правління ГБК "Північний" від 18.01.1996 року.

Частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 75 ГПК України).

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 76, 77, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням ч.4 розділу Х Прикінцевих положень.

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.

Повне рішення складено "09" листопада 2020 р.

Суддя С.Ч. Жельне