Постанова

від 24.02.2021 по справі 922/2322/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2021 р. Справа № 922/2322/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О. , суддя Зубченко І.В. , суддя Чернота Л.Ф.

за участю секретаря судового засідання Бірчак К.Є.

за участю представників сторін:

від позивача - Рябовол А.Ю. (особисто), адвокат Мироненко І.С., ордер серія АХ №1031728 від 30.11.2020

від 1-го відповідача - Тисевич Л.Ф., голова правління

від 2-го відповідача - Романов І.Є. (особисто), адвокат Пуль Ю.С., ордер ХВ№000065 від 18.02.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №3361 Х/3 ) на рішення Господарського суду Харківської області від 04.11.2020 року у справі № 922/2322/20 (суддя Жельне С.Ч., повний текст складено та підписано 09.11.2020 року)

за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків

до відповідача-1 Гаражно-будівельного кооперативу "Північний", м. Харків

відповідача-2 Фізичної особи ОСОБА_2 , м. Харків

про визнання недійсним та скасування рішення

ВСТАНОВИЛА:

22.07.2020 ОСОБА_1 , м.Харків звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Гаражно-будівельного кооперативу "Північний", Фізичної особи ОСОБА_2 , в якому просив визнати недійсним та скасувати рішення Правління Гаражно-будівельного кооперативу "Північний" від 18.01.1996 року в частині прийняття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , членом Гаражно-будівельного кооперативу "Північний" (код ЄДРПОУ 22628101), яке було зафіксовано Протоколом засідання Правління ГБК "Північний" від 18.01.1996 року (т.1, а.с.1-6).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.09.2020 призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.11.2020 року в позові відмовлено повністю (т.2, а.с.20-27).

Рішення мотивовано тим, що наведені позивачем у позовній заяві обставини не є підставою для визнання недійсним та скасування рішення Правління ГБК Північний від 18.01.1996 року в частині прийняття ОСОБА_2 до членів ГБК Північний . Крім того, враховуючи факт виключення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 з членів кооперативу ГБК Північний , суд першої інстанції дійшов до висновку про необґрунтованість доводів позивача стосовно порушення його прав та інтересів як члена ГБК Північний , оскільки ОСОБА_2 не є діючим членом кооператива, у зв`язку із чим не може впливати на рішення Загальних зборів ГБК Північний .

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 04.11.2020 року у справі №922/2322/20, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , визнати недійсним та скасувати рішення правління Гаражно-будівельного кооперативу «Північний» від 18.01.1996 року в частині прийняття ОСОБА_2 , членом Гаражно-будівельного кооперативу «Північний» (код ЄДРПОУ 22628101), яке було зафіксовано протоколом засідання правління ГБК «Північний» від 18.01.1996 року.

Підставою для скасування рішення апелянт зазначає його невідповідність вимогам ст. 76-79, 86, ч. 5 ст. 236, ч. 1 ст. 237 ГПК України, п. 44 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15.11.2007 року, ст. 2. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини .

Апеляційна скарга обґрунтована наступними обставинами:

- суд першої інстанції не повно та не об`єктивно дослідив надані позивачем докази, не надав вмотивованого обґрунтування стосовно кожного долученого позивачем доказу у справі, які, на думку апелянта, підтверджують незаконність членства ОСОБА_2 в ГБК Північний ;

- судом першої інстанції не обґрунтовано, чому саме відсутність законних підстав на прийняття ОСОБА_2 до членів кооперативу та невиконання ним вимог Статуту ГБК Північний від 12.07.1993 не є підставою для визнання недійсним рішення Правління ГБК Північний , яке було зафіксовано Протоколом засідання Правління ГБК Північний від 18.01.1996;

- апелянт наголошує, що ОСОБА_2 (відповідач 2) не дотримався всіх умов для прийняття його в члени кооперативу ( не сплатив вступний та пайовий внесок, оплата яких є обов`язковою умовою для прийняття до членів кооперативу ГБК Північний ), чим порушив вимоги п. 5 Статуту ГБК Північний від 12.07.1993 року та Протоколу № 3 Загальних зборів ГБК Північний від 13.02.1994 року;

- апелянт вважає, що відповідно до Статуту ГБК Північний від 12.07.1993 Правління ГБК Північний не мало законних повноважень на ухвалення рішення про прийняття ОСОБА_2 до членів ГБК Північний , тобто Протокол засідання Правління ГБК Північний від 18.01.1996 в даній частині є незаконним;

- під час розгляду справи суд першої інстанції мав дослідити обставини та встановити наявність або відсутність законних підстав для прийняття ОСОБА_2 в члени кооперативу, а саме: чи було виконано всі умови, передбачені п. 5 Статуту від 12.07.1993; чи рішення про прийняття ОСОБА_2 у члени кооперативу було прийнято уповноваженим на те органом.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.12.2020 року визначено колегію у складі: Радіонова О.О. - головуючий суддя, судді: Зубченко І.В., ОСОБА_3 .

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 по справі № 922/2322/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 04.11.2020 року у справі №922/2322/20, встановлено відповідачам строк до 26.01.2021 року включно, для подання відзивів на апеляційну скаргу та заяв та клопотань, що пов`язані з розглядом апеляційної скарги з доказами надіслання їх копій іншим учасникам справи.

26.01.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду від відповідача-2, ОСОБА_2 надійшла заява, в якій останній зазначає, що ухвалою апеляційного суду від 11.01.2021 про відкриття апеляційного провадження зобов`язано останнього надати відзив на апеляційну скаргу у справі №922/2322/20.

Відповідач-2 просить суд вважати апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Харківської області від 04.11.2020 у справі №922/2322/20, наданої Східному апеляційному господарському суду, з суттєвим порушенням законодавства. Вважати не виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 в частині надання відзиву на апеляційну скаргу у справі №922/2322/20 поважною причиною, оскільки апелянт не надав відповідачу-2 копії апеляційної скарги та апеляційну скаргу в поштовому відділенні за місцем мешкання ОСОБА_2 не одержував.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 по справі № 922/2322/20 призначено справу до розгляду на 24.02.2021 о 10:30 год.

В судовому засіданні 24.02.2021 ОСОБА_1 та його представник підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та просили суд її задовольнити у повному обсязі, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , визнати недійсним та скасувати рішення правління Гаражно-будівельного кооперативу «Північний» від 18.01.1996 року в частині прийняття ОСОБА_2 , членом Гаражно-будівельного кооперативу «Північний» .

Представник 1-го відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

2-й відповідач - ОСОБА_2 та його представник проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 22.07.1993 року було засновано обслуговуючий кооператив - Гаражно-будівельний кооператив Північний та здійснено його державну реєстрацію за № 1 480 120 0000 027552, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи від 14.11.1996 року (а.с. 28-30).

12.07.1993 року Протоколом №1 Загальних зборів членів ГБК Північний було затверджено Статут Гаражно-будівельного кооперативу Північний , який 22.07.1993 року було зареєстровано у виконкомі Харківської міської Ради народних депутатів за №04456 (а.с. 30-39).

Відповідно до п.1.1 Статуту від 12.07.1993 року ГБК Північний , створено з колективного будівництва гаражу для використання його для стоянки, зберігання автомобілів, які є приватною власністю громадян.

Пунктом 1.3 Статуту від 12.07.1993 року визначено, що діяльність кооперативу здійснюється відповідно до законів України Про споживчу кооперацію , Про власність , Про підприємства в Україні , іншими законодавчими нормативними актами, діючими на території України.

Кооператив засновано як юридичну особу для колективного будівництва гаражної стоянки, зберігання автомобілів, якій знаходяться в приватній власності громадян, при забезпеченні відповідними засобами охорони, здійснення технічного обслуговування (п.3.1 Статуту).

Отже на момент заснування ГБК Північний був споживчим товариством.

У зв`язку із змінами в законодавстві України, зокрема, через прийняття Закону України Про кооперацію від 10.07.2003 року, Установчими зборами ГБК Північний 12.02.2007 року було прийнято рішення про затвердження та підписання Статуту кооперативу в новій редакції, відповідно до якого ГБК Північний за своєю метою є обслуговуючим кооперативом (а.с. 40-43).

Відповідно до статті 10 Закону України Про кооперацію , членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

Згідно статті 11 Закону України Про кооперацію , вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви.

На підставі заяви від 05.07.2018 року ОСОБА_1 (надалі-позивач) було прийнято в члени Гаражно-будівельного кооперативу Північний (надалі-відповідач-1), що підтверджується Протоколом засідання Правління ГБК Північний від 27.08.2018 року.

Звертаючись до господарського суду, позивач зазначив про те, що 28.09.2018 відбулось чергове засідання Правління ГБК Північний , на якому на порядку денному розглядалися питання, зокрема, хід судових справ щодо колишнього члена кооперативу ОСОБА_2 та раніше виділеного йому гаражного боксу № НОМЕР_1 та овочесховища № НОМЕР_2 . Обурившись тим, що через наявність позовних заяв ОСОБА_2 до ГБК Північний та ОСОБА_1 , останній має нести додаткові витрати, ОСОБА_1 вирішив ознайомитись з архівними документами ГБК Північний і самому проаналізувати правомірність членства ОСОБА_2 у кооперативі.

Позивач посилається на те, що після ознайомлення із архівними документами ГБК Північний щодо вступу та участі у ньому ОСОБА_2 (надалі-відповідач-2) йому стало відомо, що 26.12.1995 року ОСОБА_2 звернувся до голови Правління ГБК Північний із заявою, у якій просив прийняти його до членів даного кооперативу.

Протоколом засідання Правління ГСК Північний від 18.01.1996 ОСОБА_2 було прийнято до членів кооперативу ГСК Північний .

11.06.1996 року до голови Правління ГБК Північний ОСОБА_4 надійшла заява від ОСОБА_2 , у якій просив прийняти від нього в якості пайового внеску для будівництва гаражу та підвалу кутник 40х40 в кількості 6790 кг по 70 000 000 карбованців за тону на загальну суму 475 300 000 карбованців.

Позивач стверджує, що ОСОБА_2 (відповідач 2) не дотримався всіх умов для прийняття його в члени кооперативу, не сплатив вступний та пайовий внесок, оплата яких є обов`язковою умовою для прийняття до членів кооперативу ГБК Північний , чим порушив вимоги п. 5 Статуту ГБК Північний від 12.07.1993 року та Протоколу № 3 Загальних зборів ГБК Північний від 13.02.1994 року.

Як зазначає позивач, під час аналізу облікових карток та заяв інших членів кооперативу було встановлено, що заява від імені ОСОБА_2 про внесення пайового внеску від 11.06.1996 написана та підписана не ним, а іншою особою - ОСОБА_5 , яка домовилась з бухгалтером ГБК Північний - ОСОБА_6 про внесення неправдивих відомостей до облікової картки особистого рахунку члена кооперативу ГБК Північний ОСОБА_2 про сплату ним пайового внеску в розмірі в розмірі 573300000 карб, яка еквівалентна 8264,00 грн та 3115 доларів США. Бухгалтером ОСОБА_6 було видану ОСОБА_2 довідку № 18 від 09.07.1996, яка не зареєстрована у Книзі довідок за 1996 рік ГБК Північний та не підписана головою правління ОСОБА_7 .

У зв`язку із невиконанням ОСОБА_2 вимог Статуту ГБК Північний , на підставі Наказу ГБК Північний від 10.01.2018, було створено ревізійну комісію для здійснення перевірки пайових внесків ОСОБА_2 на будівництво гаражного боксу 2-14 та підвалу-овочесховища № НОМЕР_2 .

За наслідком вказаної перевірки складено Акт перевірки пайових внесків на будівництво гаражного бокса № НОМЕР_1 , підвалу - овощесховища №60 від 31.01.2018. (а.с.55) та Акт перевірки повноти внесення членських внесків за використання послуг ГБК Північний ОСОБА_2 за період з 2014-2016р.р. від 31.01.2018. (а.с.203)

Вказаними актами встановлено, що ОСОБА_2 (відповідач-2) не було надано ГБК Північний жодного документу, зокрема накладних, які б підтверджували б оплату пайових внесків 20.12.1995 року у сумі 98 000 000 карб. (еквівалентна 1700,00 грн.), 11.06.1996 року в розмірі 475 300 000 карб. (3569,00 грн.), шляхом надання кооперативу будівельного матеріалу. Також відсутні докази сплати 10.02.2009 року додаткового пайового внеску в розмірі 2395,00 грн. на оплату СМР пожеж систем. Вказані платежі зазначені лише в обліковій карті №65 на ім`я ОСОБА_2 і зараховані умовно. Також відсутнє документальне підтвердження сплати ОСОБА_2 25.09.10 року додаткового пайового внеску на виконання технічних умов та введення в експлуатацію в розмірі 600 грн., який також був зарахований умовно та запис який відсутній в обліковій картці №65 ОСОБА_2 .

Відповідно до Акту перевірки пайових внесків на будівництво гаражного боксу № НОМЕР_1 , підвалу овочесховища №60 від 31.01.2018 року, затверджений загальними зборами пайовий внесок на будівництво гаражного боксу №2-14 та підвалу-овочесховища №60 станом на 21.05.2016 року складає 8264,00 грн. (3569,00 грн. + 1700,00 грн. + 2395,00 грн. + 600 грн.), із яких 1700 грн. вступний внесок, інформація про сплату якого в обліковій картці лицевого рахунку ОСОБА_2 також відсутня.

Також, під час перевірки встановлено, що ОСОБА_2 не надано кооперативу квитанції про сплату ним вступного внеску в розмірі 150 тис.карб., а також відсутній зошит обліку відпрацювань члену кооперативу в будівництві гаражного боксу або підвалу.

Дані обставини щодо несплати ОСОБА_2 пайового внеску були доведені до відома в усному порядку голові ревізійної комісії ГБК Північний ОСОБА_8 , який 16.03.2020 звернувся до ОСОБА_2 з письмовою вимогою документально підтвердити повну сплату ним пайового внеску на будівництво гаражного боксу № НОМЕР_1 та підвалу овочесховища № 60 в розмірі 8264,00 грн. Однак, як зазначає позивач, дана вимога, яка була отримана ОСОБА_2 25.03.2020, залишилась без відповіді.

Отже, підставою визнання недійсним та скасування рішення Правління ГБК Північний від 18.01.1996 року в частині прийняття ОСОБА_2 членом ГБК Північний позивач зазначає, що ОСОБА_2 при прийняті його до членів кооперативу було введено в оману Правління ГБК Північний , оскільки фактично вступні та пайові внески не були сплачені, що в свою чергу є невиконанням вимог п.5.3 Статуту ГБК Північний в редакції від 12.07.1993 року, які є обов`язковою умовою для прийняття до членів кооперативу, а також порушено ст. 7 Закону України Про споживчу кооперацію , ст. 11, 12 Закону України Про кооперацію .

Крім того, підставою для визнання недійсним та скасування рішення Правління ГБК Північний від 18.01.1996 року в частині прийняття ОСОБА_2 членом ГБК Північний позивач зазначає настання негативних наслідків та порушення інтересів членів ГБК Північний , зокрема ОСОБА_1 , який змушений нести додаткові витрати на надання правничої допомоги, сплачувати додаткові членські внески на оплату послуг адвоката, оскільки наразі відповідач 2 звернувся з позовами про поновлення його у членстві ГБК Північний і вимагає від кооперативу повернення йому гаражного боксу, овочесховища.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Предметом спору у справі є вимога ОСОБА_1 , як члена ГБК Північний , про визнання недійсним та скасування рішення Правління Гаражно-будівельного кооперативу "Північний" від 18.01.1996 року, яке зафіксовано Протоколом засідання Правління ГБК "Північний" від 18.01.1996 року, в частині прийняття ОСОБА_2 членом Гаражно-будівельного кооперативу "Північний", в зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 вимог Статуту ГБК Північний щодо сплати вступного та пайового внеску, оплата яких є обов`язковою умовою для прийняття до членів кооперативу ГБК Північний .

За змістом положень статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Особливості створення та діяльність кооперативів на момент спірних правовідносин (1996 рік) визначалась Законом України Про споживчу кооперацію .

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України Про споживчу кооперацію основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства є статут. У ньому визначається порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов`язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації та ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам.

Так, стаття 5 Статуту від 12.07.1993 року передбачала порядок набуття та припинення членства в кооперативі.

Пунктами 5.2 та 5.3 Статуту від 12.07.1993 року передбачено, що вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви, при цьому кожний має сплатити вступний внесок в розмірі 500 карб. І мінімальний пайовий внесок в розмірі 5000 карб.

Протоколом №3 Загальних зборів ГБК Північний від 13.02.1994 року було змінено мінімальний пайовий внесок у 10 млн. карб., а вступний внесок складав 150 000 карб., що було еквівалентно чотирьом доларам США. Також цим протоколом було визначено, що кожний член кооперативу має прийняти участь в будівництві і відпрацювати за гараж 200 годин, а за овочесховище - 100 годин.

Пунктом 5.6 Статуту від 12.07.1993 року встановлено, що кожний член кооперативу зобов`язаний: дотримуватись статуту; виконувати свої зобов`язання перед кооперативом, пов`язані з участю в його діяльності; виконувати рішення кооперативу; своєчасно здійснювати оплату обов`язкових внесків і подальшу оплату за користування гаражем-стоянкою в розмірах, визначених Правлінням кооперативу; за шкоду, спричинену кооперативу або другому члену, несе відповідальність в порядку, передбаченому законодавством України; дотримуватись правил протипожежної безпеки, охорони праці та норм санітарії.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.01.1996 року відбулося засідання Правління ГБК Північний , на якому було вирішено прийняти до членів кооперативу ОСОБА_2 на підставі заяви від 26.12.1995 року.

Позивач в якості підстави для визнання недійсним та скасування рішення Правління ГБК Північний від 18.01.1996 року в частині прийняття ОСОБА_2 членом ГБК Північний вказує, що ОСОБА_2 при прийняті його до членів кооперативу було введено в оману Правління ГБК Північний , оскільки фактично вступні та пайові внески не були сплачені, що в свою чергу є невиконанням вимог п.5.3 Статуту ГБК Північний в редакції від 12.07.1993 року, які є обов`язковою умовою для прийняття до членів кооперативу.

Відповідач посилається на відсутність у нього заборгованості за пайові внески на будівництво гаражного боксу №2-14 та підвалу-овочесховища № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою №18 від 09.07.1996 про повну сплату вартості гаражу та підвалу в сумі 3115 дол. США.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що згідно довідки №18 від 09.07.1996, яка підписана Головою та головним бухгалтером ГСК Північний , ОСОБА_2 повністю сплачена вартість гаражу та підвалу в сумі 3115 дол. США. (т.1,а.с 132).

Колегія суддів звертає увагу, що даний факт підтверджено судовими рішеннями у справі № 643/14500/17 за позовом ОСОБА_2 до ГБК Північний про скасування рішення правління та зобов`язання до вчинення дій та є преюдиційними обставинами у розумінні вимог ст. 75 ГПК України.

Отже, твердження позивача про відсутність документального підтвердження сплати ОСОБА_2 вступного та пайового внеску станом на 1996 рік, коли ОСОБА_2 був прийнятий до членів кооперативу ГБК Північний , є необґрунтованими та спростовуються вищевикладеним.

Позивач на підтвердження факту несплати ОСОБА_2 вступного та пайового внеску посилається на Акт перевірки пайових внесків на будівництво гаражного боксу №2-14, підвалу - овочесховища №60 від 31.01.2018. (а.с.55) та Акт перевірки повноти внесення членських внесків за використання послуг ГБК Північний ОСОБА_2 за період з 2014-2016р.р. від 31.01.2018. (т.1,а.с.203).

Як вбачається з матеріалів справи, з метою перевірки повноти та своєчасності сплати ОСОБА_2 з 26.12.1995 по 21.05.2016 пайового внеску за період будівництва та членських внесків за експлуатацію і користування в кооперативі гаражного боксу № 2-14 та підвалу-овочесховища № 60, наказом ГБК "Північний" від 10.01.2018 було створено комісію із числа членів ГБК "Північний".

Так, за результатами проведеної перевірки комісією було складено Акт перевірки пайових внесків на будівництво гаражного боксу № 2-14, підвалу-овочесховища № 60 від 31.01.2018 (т.1,а.с. 55,), яким встановлено, що станом на 21.05.2016 пайовий внесок на будівництво гаражного боксу № 2-14 та підвалу-овочесховища № 60 ОСОБА_2 складає 7664,00 грн. Затверджений загальними зборами пайовий внесок станом на 21.05.2016 за гаражний бокс № НОМЕР_1 та підвал-овочесховища № 60 складає 8264,00 грн. Пайовий внесок на будівництво гаражного боксу № 2-14, підвалу-овочесховища № 60 ОСОБА_2 внесений не повністю.

Згідно Акту перевірки повноти внесення членських внесків за використання послуг ГБК "Північний" ОСОБА_2 від 31.01.2018 (т.1,а.с. 203) за результатами перевірки первинних документів за період 2014-2016 роки, встановлено, що за ОСОБА_2 станом на 21.05.2016 рахується заборгованість в розмірі 1821,00 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що рішенням Господарського суду Харківської області від 03.11.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 у справі № 643/4398/17 за позовом ОСОБА_2 до ГБК Північний про визнання рішення загальних зборів гаражно-будівельного кооперативу таким, що не відповідає вимогам закону та його скасування, поновлення у членах кооперативу, встановлено, що вартість гаражу та підвалу була сплачена ОСОБА_2 у повному на той час розмірі. Проте, в подальшому, під час будівництва гаражних боксів їх вартість збільшувалась, про що приймалися відповідні рішення загальних зборів та донараховувалися додаткові пайові внески, про що неодноразово повідомлявся позивач. На дату затвердження загальними зборами членів ГБК Північний рішення Правління ГБК Північний від 25.11.2015, а саме станом на 21.05.2016, ОСОБА_2 останні 29 місяців не сплачував місячні членські внески.

Таким чином, Актами перевірки внесення пайових та членських внесків, які складені майже через 22 роки після прийняття ОСОБА_2 до членів кооперативу ГБК Північний , встановлена наявність заборгованості ОСОБА_2 за період з 2014-2016, а отже дані акти ніяким чином не підтверджують факт порушення ОСОБА_2 вимог Статуту ГБК Північний та факт несплати ОСОБА_2 вступних та пайових внесків при прийняті його до членів кооперативу у 1996 році.

Інші документи, на які посилається позивач, та які також були досліджені судом апеляційної інстанції під час розгляду даної справи, а саме: копія заяви ОСОБА_9 від 06.09.1994 про прийняття до членів кооперативу; копія заяви ОСОБА_9 від 29.03.1995 про сплату пайового внеску; копія облікової картки особистого рахунку ОСОБА_9 № 135; копія облікової картки особистого рахунку ОСОБА_6 № 27; копія загального зошиту обліку відпрацювань члена кооперативу ГБК Північний в будівництві гаражного боксу або підвалу гр. ОСОБА_10 ; копія витягів з Книги довідок за 1996 рік ГБК Північний ; копія витягу з протоколу від 13.12.2019 ГБК Північний щодо доручення голові ревізійної комісії ГБК Північний ОСОБА_8 ; копія письмової вимоги Правління ГБК Північний від 16.03.2020 з доказами надсилання, не можуть вважатися належними доказами у розумінні ст. 76,77 ГПК України на підтвердження несплати ОСОБА_2 вступних та пайових внесків при прийняті його до членів кооперативу у 1996 році.

Отже, доводи апелянта про відсутність законних підстав на прийняття ОСОБА_2 до членів кооперативу та невиконання ним вимог Статуту ГБК Північний від 12.07.1993 не знайшли свого підтвердження та спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах (постанова Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 904/9431/15).

При цьому безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: 1) прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; 2) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; 3) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; 4) відсутність протоколу загальних зборів, підписаного головою і секретарем зборів.

Наведені позивачем у позовній заяві обставини не є безумовною підставою для визнання недійсним та скасування рішення Правління ГБК Північний від 18.01.1996 року в частині прийняття ОСОБА_2 до членів ГБК Північний .

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Вирішуючи спір щодо визнання недійсними рішень загальних зборів, який виник з корпоративних відносин, слід виходити з того, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства з підстав, які не є безумовними згідно із законом, необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (в даному випадку члена кооперативу). Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлений, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Судом можуть бути визнані недійсними лише ті рішення загальних зборів, які порушують права учасника (акціонера). Проте суд не має підстав визнавати недійсними рішення, прийняті з інших питань порядку денного загальних зборів, якщо позивачем не доведено, що вони порушують його права та законні інтереси (аналогічна правова позиція сформульована у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 904/9431/15, від 12.04.2018 у справі № 914/1968/16, від 17.04.2018 у справі № 920/888/17, від 17.04.2018 у справі № 922/1671/16).

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У частині другій статті 4 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, підставою та необхідною умовою для звернення особи до суду із відповідним позовом є наявність порушеного права та охоронюваного законом інтересу особи - позивача у справі і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Зокрема у спорах, що виникають з корпоративних відносин, необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, наведеним у частині першій статті 167 Господарського кодексу України, відповідно до якої корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

В зв`язку з викладеним позивачу необхідно довести фактичне порушення його корпоративних прав в розумінні ст. 167 ГК України, а саме: яким чином рішення Правління ГБК Північний від 18.01.1996 року в частині прийняття ОСОБА_2 до членів ГБК Північний порушило корпоративні права позивача в контексті вказаної норми права.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України Про кооперацію основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Позивач наголошує, що в результаті відсутності фактичних доказів внесення відповідачем 2 вступного та пайового внеску, оплата яких є обов`язковою умовою для прийняття до членів кооперативу ГБК Північний , після прийняття ОСОБА_2 до членів кооперативу ГБК Північний , яке було зафіксовано Протоколом засідання Правління ГБК Північний від 18.01.1996 року, останній отримав можливість впливати на рішення Загальних зборів ГБК Північний з приводу його прав та інтересів, а також на рішення щодо інтересів інших членів кооперативу, зокрема - позивача.

В матеріалах справи міститься Протокол загальних зборів членів Гаражно-будівельного кооперативу Північний від 21.05.2016 (т.1,а.с.156) , в якому вирішено про виключення ОСОБА_2 з членів кооперативу за порушення Уставу ГСК.

До того ж, рішенням Господарського суду Харківської області від 03.11.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 у справі № 643/4398/17, у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання рішення ГБК Північний від 21.05.2016 про виключення ОСОБА_2 з членів кооперативу таким, що не відповідає вимогам закону та його скасування, поновлення у членах кооперативу, відмовлено повністю.

Отже, з огляду на вказане, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача стосовно порушення його прав та інтересів як члена ГБК Північний , оскільки ОСОБА_2 не є діючим членом кооперативу, у зв`язку із чим не може впливати на рішення Загальних зборів ГБК Північний .

Надаючи оцінку аргументам скаржника про те, що відповідно до Статуту ГБК Північний від 12.07.1993 Правління ГБК Північний не мало законних повноважень на ухвалення рішення про прийняття ОСОБА_2 до членів ГБК Північний , тобто Протокол засідання Правління ГБК Північний від 18.01.1996 в даній частині є незаконним, колегія суддів враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, відповідно до якої суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких в разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені (постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17 та від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16).

Згідно з положеннями статей 2, 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Встановивши, що позивачем не доведено порушення його корпоративних прав спірним рішенням Правління Гаражно-будівельного кооперативу "Північний" від 18.01.1996 року, яке було зафіксовано Протоколом засідання Правління ГБК "Північний" від 18.01.1996 року, в частині прийняття ОСОБА_2 членом Гаражно-будівельного кооперативу "Північний", за захистом яких було пред`явлено позов у даній справі, суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені позивачем доводи не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним та скасування рішення Правління Гаражно-будівельного кооперативу "Північний" від 18.01.1996 року в частині прийняття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , членом Гаражно-будівельного кооперативу "Північний" (код ЄДРПОУ 22628101), яке було зафіксовано Протоколом засідання Правління ГБК "Північний" від 18.01.1996 року.

Частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 75 ГПК України).

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення Господарського суду Харківської області від 04.11.2020 у справі № 922/2322/20 ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на позивача.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 283,284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 04.11.2020 року у справі №922/2322/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 04.11.2020 року у справі №922/2322/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 26.02.2021р.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя І.В. Зубченко

Суддя Л.Ф. Чернота