Ухвала

від 09.11.2020 по справі 917/664/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"09" листопада 2020 р.Справа № 917/664/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького ,23) в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Гранд" (36008, м. Полтава, вул. Серьогіна, 16, ідентифікаційний код 39067387) про стягнення 308696,29 грн за участю представників учасників справи:

прокурор - не з`явився;

позивач - не з`явився;

відповідач - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 4 звернуся до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Гранд" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 308696,29грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.06.2018 передано матеріали позовної заяви керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Гранд" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 308696,29 грн. № 04-11-31-18 від 05.06.2018 на розгляд Господарського суду Харківської області за виключною підсудністю.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.03.2019 у справі №917/664/18 залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 в задоволенні позову відмовлено повністю. Судові витрати покладено на Харківську місцеву прокуратуру № 4.

Постановою Верховного Суду від 07 вересня 2020 року касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 28.03.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 у справі № 917/664/18 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

У постанові Верховного Суду від 07.09.2020, зокрема зазначено, що суди першої і апеляційної інстанцій не дослідили належним чином підстави звернення прокурора із позовом у справі № 917/664/18, що є першочерговим у цьому випадку, а тому колегія суддів скасувала рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 у справі № 917/664/18 та направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

28.09.2020 матеріали справи №917/664/18 повернуто до господарського суду Харківської області.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2020 для розгляду справи № 917/664/18 визначено суддю Чистякову І.О.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 жовтня 2020 року вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26 жовтня 2020 р. о 10:30 год.

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 26 жовтня 2020 року про відкладення підготовчого засідання на 09.11.2020 о 10:00 год.

Прокурор та представники сторін у судове засідання 26.10.2020, 09.11.2020 не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, згідно діючого законодавства.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Господарський суд зауважує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт третій частини другої статті 129 Конституції України).

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Для представництва в суді інтересів держави прокурор, за законом, має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

З огляду на викладене необхідно зазначити, що закон не передбачає права прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.

Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва в суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви до розгляду недостатньо.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. В таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини1 статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду) (правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Звертаючись з даним позовом до суду Керівник Харківської місцевої прокуратури № 4 у позові зазначив, що безоплатне використання землі ослаблює економічні основи територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради, що потребує прокурорського реагування у межах наданої Конституцією України компетенції. Разом з цим, з моменту отримання права власності відповідачем на зазначену нежитлову будівлю та до теперішнього часу Харківська міська рада не звернулася до суду з позовною заявою та не вжила інших відповідних заходів щодо стягнення з відповідача недоотриманої орендної плати за землю у сумі 308696,29 грн, що призвело до ненадходження значних коштів до бюджету територіальної громади міста Харкова. Відповідні позови до відповідача з цим же предметом та з цих же підстав до судів не пред`являлись.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор не звертався до Харківської міської ради до подання даного позову до суду в порядку передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Повідомлення (в порядку ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру") від 05.06.2018 за вих. № 04-07-3338 вих- 18 надіслано позивачу разом з позовною заявою, поданою до суду, отож не може свідчити про надання можливості позивачу самостійно звернутися до суду з відповідним позовом та надання можливості позивачу у розумний строк відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави з боку відповідача, з`ясувати наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню до суду з даним позовом.

Таким чином, вбачається недотримання прокурором обов`язкової процедури, передбаченої абзацом 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до якої прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. Відтак, відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

З огляду на те, що прокурором не доведено бездіяльності уповноваженого органу, а судом встановлено відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави, суд дійшов висновку, що позовну заяву прокурора необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

Відповідно до частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява Керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави, в особі Харківської міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Гранд" про стягнення 308696,29 грн, підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до частини 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Суд звертає увагу прокурора, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи приписи пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір може бути повернутий в разі звернення прокурора із відповідним клопотанням.

Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 226, статтями 185, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави, в особі Харківської міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Гранд" про стягнення 308696,29 грн - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили 09.11.2020.

Ухвалу може бути оскаржено. Апеляційна скарга може бути подана до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.п.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Ухвалу складено 09.11.2020.

Суддя І.О. Чистякова