Рішення

від 06.11.2020 по справі 320/5560/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2020 року № 320/5560/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Укрпластавтомат до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями Укрпластавтомат (ЄДРПОУ 32077980, 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, 25) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (ЄДРПОУ 39393260, 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Київській області від 30.07.2018 № 0026025501, форма В4 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що проведена Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Київській області позапланова виїзна документальна перевірка Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Укрпластавтомат , за результатами якої складено акт перевірки, висновками якого встановлено порушення вимог Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення за січень 2018 року в сумі 46407,00 грн., яке було перенесено в наступні звітні періоди, у зв`язку з чим, зменшено суму залишку від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду податкової декларації з ПДВ за квітень 2018 року є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв`язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, без належного дослідження наданих позивачем до перевірки первинних документів, у зв`язку із чим податкове повідомлення-рішення від 30.07.2018 № 0026025501, форми В4 , що прийняте на підставі даного акту, є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) та надано відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.

12.11.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проситьв в задоволенні адміністративного позову відмовити, з урахуванням того, що встановлені податковою перевіркою порушення позивачем вимог податкового законодавства підтверджуються п. 44.1 ст. 44, п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.5 п. 198.1 ст. 198 ПК України, у зв`язку з не нарахуванням платником податків зобов`язань по зазначеній в акті перевірки операції на суму 46407,00 грн. за січень 2018 року, яке було перенесено у наступні звітні періоди, у зв`язку з чим, контролюючим органом було зменшено суму залишку від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.21 декларації з ПДВ) за квітень 2018 року на суму 46407,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 у задоволенні клопотання представника ГУ ДФС у Київській області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

21.11.2018 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив відповідача, у якому представником підприємства наголошено на безпідставності доводів податкового органу, а також вказано, що здійснена позивачу поставка запасних частин взамін дефектних (непрацюючих) до термопластавтоматів була проведена саме на виконання контракту з виробником (постачальником) для здійснення позивачем господарських операцій із надання в оренду відповідного майна. Відтак відсутні в діях позивача порушення п. 198.5 ст. 198 ПК України. Крім того, на переконання позивача, поставка запасної частини до термопластавтомата, не може вважатись основним засобом, оскільки не є закінченим пристроєм і не виконує самостійних функцій. У частині доводів сторони відповідача про безоплатну поставку запасних частин, позивачем звертається увага на ту обставину, що запасні частини не були надані підприємству безоплатно, натомість, поставлені в рахунок гарантійної заміни, що передбачена контрактом на поставку товарів, які використані в основній господарській діяльності з метою надання обладнання в оренду.

Розглянувши подані сторонами у справі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу Головного управління ДФС у Київській області від 19.06.2018 № 1288, податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Укрпластавтомат з питання правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок позивача у банку по декларації з податку на додану вартість за квітень 2018 року.

За результатами проведення перевірки, посадовими особами контролюючого органу складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Укрпластавтомат з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок позивача податку за квітень 2018 року від 11.07.2018 № 827/10-36-55-01/32077980 (надалі по тексту також - акт перевірки).

Так, згідно з висновками акта перевірки, контролюючим органом встановлено порушення п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14; п.п. 198.5, п. 198.1 ст. 198; п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, а саме, позивачем не нараховано зобов`язань в сумі 46407,00 грн. за січень 2018 року, що призвело до завищення від`ємного значення за січень 2018 року в сумі 46407,00 грн., яке було перенесено у наступні звітні періоди у зв`язку з чим зменшено суму залишку від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) податкової декларації з ПДВ за квітень 2018 року у розмірі - 46407,00 грн.

18.07.2018 позивачем подано заперечення на акт перевірки, згідно положень ст. 86 ПК України, однак, листом Головного управління ДФС в Київській області про розгляд заперечень від 27.07.2018 № 13486/10/10-36-12-02-10, повідомлено, що акт перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

Надалі, на підставі акта перевірки від 11.07.2018 № 827/10-36-55-01/32077980, Головним управлінням ДФС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.07.2018 № 0026025501 форма В4 , за яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 46407 грн. за порушення п. 44.1 ст. 44 Розділу І, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п.201.10 ст. 201 Розділу V ПК України.

10.08.2018 позивач, відповідно до положень ст. 56 ПК України подав скаргу до Державної фіскальної служби України, проте 11.10.2018 рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Позивач, не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, адже порушує право на податковий кредит, передбачений ст. 198 ПК України, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту також - ПК України)

Приписами п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231).

Відповідно до норм п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Положеннями п. 198.1 ст. 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Окрім цього, згідно з абз. 2 п.198.2 ст. 198 ПК України, для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.12 ст. 201 ПК України, у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація , оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Під час розгляду даного спору по суті судом досліджено, що 22.01.2018 розмитнені запасні частини згідно з митною декларацією UA125260/2018/830679, сума ПДВ становить 46407,43 грн. Оплата ПДВ підтверджується банківською випискою від 19.01.2018. Дана сума була відображена в системі електронного адміністрування ПДВ, що підтверджується витягом в розрізі операцій з Системи електронного адміністрування ПДВ № 23102268 за 22.01.2018, з огляду на що, поставка запасних частин підтверджується митною декларацією, що давало право позивачу формувати податковий кредит.

Відтак, на переконання суду, у діях позивача відсутнє порушення п. 200.1 та п. 200.4 ст. 200 ПК України, оскільки не було порушено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню).

Слід врахувати, що за змістом п. 201.10 ст. 201 ПК України, даною нормою передбачено порядок реєстрації податкових накладних у випадку постачання товарів/послуг , проте, за даних обставин, обов`язок реєстрації податкової накладної у позивача був відсутній, оскільки ним оформлено митну декларацію.

У силу норм п. 189.9 ст. 189 ПК України, у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами , але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

За даних обставин доцільно звернути увагу на те, що згідно з абз. 9 п. 4 Загальних положень Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби об`єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій ; відокремлений комплекс конструктивно з`єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент , унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції , а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно ; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством / установою.

При зверненні до суду з позовом, стороною позивача було наголошено на тому, що основною метою здійсненої гарантійної заміни дефектних деталей, є підтримання робочого стану термопластавтоматів відповідно до технічних характеристик, заявлених виробником.

Також, згідно матеріалів справи, за рішенням підприємства замінені деталі були переведені у статус брухту з метою отримання економічного ефекту від їх збуту.

Тож, оскільки дефектна деталь, замінена виробником не може самостійно виконувати завдання цілого пристрою, а є лише його складовим елементом, заміна запасних частин, які вийшли з ладу, не може вважатися ліквідацією основної частини.

Крім того, у розрізі посилань податкового органу на безоплатно отриманий позивачем товар, судом враховується, що згідно з положеннями п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПК України, безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

При вивченні матеріалів справи, вбачається, що запасні частини до обладнання були поставленні підприємству позивача за контрактом № 1605 від 16.05.2016, укладеним ДП з ІІ Укрпластавтомат з компанією Aedice CO. LTD (виробник, постачальник, продавець).

Відповідно до п. 7.3 контракту, продавець гарантує збереження якості поставленого товару протягом 24 (двадцять чотирьох) місяців (гарантійний строк) з дати введення в експлуатацію .

При цьому, поставка термопластавтоматів за контрактом № 1605 від 16.05.2016 підтверджується митною декларацією UA125260/2017/833845 від 24.04.2017 та міжнародною товарно-транспортною накладною № 064757 щодо термопластавтомата АН-200Т, митною декларацією 125160002/2016/677736 від 22.11.2016 та міжнародною товарно-транспортною накладною № 055204 щодо термопластавтомата АН-300Т, митною декларацією 125160002/2017/831610 від 20.02.2017 та міжнародною товарно-транспортною накладною № 387529 щодо термопластавтоматів АН-160Т та АН-200Т, митною декларацією 125160002/2016/677803 від 24.11.2016 та міжнародною товарно-транспортною накладною № 055066 щодо термопластавтомата АН-250Т.

Так, поставлені термопластавтомати за контрактом № 1605 від 16.05.2016 були введені в експлуатацію згідно з актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 25.11.2016 № У0000000036 (АН-300Т), з актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № У0000000016 від 23.02.2017 (АН- 200Т), з актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № У0000000015 від 23.02.2017 (АН-160Т), з актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів У0000000035 від 25.11.2016 (АН-250Т), з актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № У0000000024 від 27.04.2017 (АН-200Т), що додатково підтверджує доводи сторони позивача про дійсність на момент проведення перевірки гарантії виробника на придбані товари.

Згідно з п. 7.4 контракту № 1605 від 16.05.2016, протягом гарантійного строку продавець несе відповідальність за дефекти, пошкодження та інші недоліки товару.

Відповідно до п. 7.8 контракту № 1605 від 16.05.2016, продавець зобов`язаний усунути за власні кошти (замінити неякісний товар на аналогічний якісний) виявлені недоліки/дефекти товару.

Отже з наведеного слідує, що запасні частини були передані підприємству позивача виробником/продавцем не безоплатно (за визначенням норм ПК України), а на виконання зобов`язань, передбачених контрактом, що спростовує існування обставин окремого договірного зобов`язання за п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Суд бере до уваги й те, що поставка запасних частин згідно з контрактом № 1605 від 16.05.2016 не належить до неоподаткованих операцій, оскільки даний товар не використовується в операціях, що не оподатковуються ПДВ, передбачених ПК України, а матеріалами справи підтверджується, що позивач використовує поставлені йому продавцем запасні частини в операціях, які саме є його господарською діяльністю, зокрема, за КВЕД надання в оренду інших машин, устаткування та товарів (КВЕД 77.39).

При цьому, що між позивачем та TOB AJIEAHA укладено договір № 7 оренди обладнання від 01.10.2017, за яким, зокрема, передано в оренду такі термопластавтомати: АН-160Т, АН-200Т (дві одиниці), АН-250Т, АН-300Т, проте від орендаря надійшов лист № 1368/1 від 25.10.2017 про зауваження щодо роботи термопластавтоматів та проведення технічних робіт. З метою продовження оренди зазначеного обладнання позивач звернувся до його продавця (виробника) із вимогою гарантійної заміни частин обладнання в яких виявлено конструкторські прорахунки. Даний факт підтверджується листом Позивача вих. № 160 від 01.11.2017 та листом компанії Aedice CO. LTD вих. № 151117-1 від 15.11.2017.

З огляду на викладене, застосування податковим органом п.п. 198.5 ст. 198 ПК України, є помилковим.

Таким чином суд констатує, що в діях позивача, саме за наведених відповідачем обставин, були відсутні порушення норм податкового законодавства які були відображені та поставлені в провину позивачу податковим органом, за результатами проведення позапланової перевірки, з огляду на що, і наслідки у вигляді прийняття податкового повідомлення-рішення з додатковими зобов`язаннями, є неправомірними.

Необхідно врахувати правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , яке згідно із Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню судами.

Так, у п. 110 вказаного рішення, Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Суд вважає, що відповідачем не доведена, а позивачем повністю спростована, правомірність прийняття оскаржуваного у даній справі податкового повідомлення-рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши наявні у справі докази, а також проаналізувавши наведені вище законодавчі норми, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та про наявність правових підстав для їх задоволення. Доводи відповідача не спростовують встановлену під час розгляду справи відсутність підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення за результатами проведення позапланової податкової перевірки.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові виграти, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 18.10.2018 № 3073, з огляду на що, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. (а.с. 3 т. 1)

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Укрпластавтомат до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Київській області від 30.07.2018 № 0026025501, форма В4 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (ЄДРПОУ 39393260, 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а)на користь Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Укрпластавтомат (ЄДРПОУ 32077980, 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, 25) судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

повний текст рішення складено у повному обсязі та підписано 06.11.2020

Суддя Панченко Н.Д.