Постанова

від 03.11.2020 по справі 160/13245/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/13245/19 Суддя І інстанції - Царікова О.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Август Пром

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Август Пром до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Август Пром звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.11.2019 № 0004124614 та № 0004084614 прийнятих Офісом великих платників податків Державної податкової служби;

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо порушень податкового законодавства по взаємовідносинам із ПП Гармсель , які були предметом перевірки, оскільки позивачем були надані до перевірки усі первинні документи для підтвердження реальності господарських операцій із зазначеними контрагентами. Крім того позивач не може нести відповідальності за дотримання податкової дисципліни своїми контрагентами та третіми особами.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ Август Пром подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. Вказує на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тим фактам, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій із зазначеними в акті перевірки контрагентом. Зазначає, що висновки контролюючого органу ґрунтуються на припущеннях, зроблені без посилань на встановлені факти, а також приписи податкового законодавства України. Вимоги контролюючого органу або суду щодо надання товарно-транспортних накладних при здійсненні поставки на умовах ЕХW Інкотермс-210 суперечить вимогам Інкотермс -2010. Податкова інформація щодо ПП Грамсель не відповідає критерію юридичної значимості, а тому є неналежним доказом у справі у відповідності з правовою позицією Верховного Суду. Твердження відповідача про обов`язкову наявність у позивача сертифікатів якості товару не ґрунтуються на чинному законодавстві та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вимоги про надання відповідних сертифікатів (паспортів) якості виходить за межі повноважень контролюючих органів, передбачених ПК України. Щодо контрагента позивача відсутні будь які вироки, або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності. Жодних зауважень щодо наявності, повноти та оформлення податкових накладних у акті перевірки не зазначено.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Офіс великих платників податків Державної податкової служби просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник контролюючого органу просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції, представники ТОВ Август Пром не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, правову оцінку досліджених судом доказів у справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Відповідно до приписів п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та наказу Офісу великих платників податків ДФС від 27.09.2019 №194 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Август Пром , надісланого разом із повідомленням про проведення перевірки від 27.09.2019 №2/28-10-50-12 засобами поштового зв`язку та отриманого позивачем 04.10.2019, головним державним ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств житлово-комунального господарства та інших галузей Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС Столєтовою Л.В. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Август Пром з питання дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні при взаємовідносинах з ПП Гармсель (код ЄДРПОУ 42287242) за жовтень, листопад 2018 року показників декларації з податку на додану вартість та за 2018 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 09.10.2019 № 2/28-10-50-12/39176765 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Август Пром , код за ЄДРПОУ 39176765, з питання дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні при взаємовідносинах з ПП Гармсель (код ЄДРПОУ 42287242) за жовтень, листопад 2018 року показників декларації з податку на додану вартість та за 2018 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств .

Згідно з висновками означеного акта контролюючим органом встановлено порушення позивачем приписів:

- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, абз. в п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21) у сумі 3574861,62 грн у листопаді 2018 року;

- п.п. 14.1.13, п.п. 14.1.202 п. 14.1, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток за 2018 рік на суму 3860850,56 грн.

Висновки акта перевірки обґрунтовані тим, що в ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, які призвели до завищення ТОВ Август Пром від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у листопаді 2018 року на суму 3574861,62, а також заниження ним податку на прибуток приватних підприємств за 2018 рік на суму 3860850,56 грн, внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними контрагентом позивача - ПП Гармсель (стара назва - ПП Сіндекс ), оскільки правочини, укладені з цим суб`єктом господарювання, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, а отримана нібито за цими правочинами сільськогосподарська продукція фактично отримана ТОВ Август Пром безоплатно від невстановлених осіб, а тому її вартість мала бути віднесена до складу доходів позивача відповідного періоду, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток. Однак, фактично позивачем цього зроблено не було, що і привело до заниження податку на прибуток. З аналізу баз даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних податкової звітності не встановлено придбання ПП Сіндекс (ПП Гармсель ) послуг по оренді складських приміщень та іншого майна для зберігання сільськогосподарської продукції та придбання автотранспортних послуг по її перевезенню. ТОВ Август Пром документально не підтверджено реальність вказаних господарських операцій із ПП Сіндекс (ПП Гармсель ), оскільки не надано, зокрема, сертифікати або паспорти якості на поставлений товар, в той час, як умовами договорів з цим контрагентом передбачено, що сільськогосподарська продукція, яка постачається, має відповідати ГОСТ, ДСТУ або ТУ, а якість має бути підтверджена відповідними товаросупроводжувальними документами, що надаються разом із товаром. Сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання в ланцюгу руху товару по ПП Сіндекс (ПП Гармсель ), свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.

На підставі акта перевірки від 09.12.2019 № 2/28-10-50-12/39176765 Офісом великих платників податків ДПС винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 05.11.2019 № 0004124614 про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 3574862 грн;

- від 05.11.2019 № 0004084614 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5791277 грн., з яких основний платіж у розмірі 3860851,00 грн, за штрафними ( фінансовими) санкціями у розмірі 1930426,00 грн.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів транспортування сільськогосподарської продукції (олії соняшникової нерафінованої) від ПП Сіндекс (ПП Гармсель ) до ТОВ Август Пром , а також не надано жодних пояснень, яким чином таке транспортування здійснювалося. Відсутні докази, які б підтверджували навантаження, розвантаження, зберігання, підрахунок товару для встановлення його об`єму та кількості. Позивачем не надано доказів на підтвердження якості товару та/або виробника продукції. Неможливо встановити походження товару та його придбання контрагентом позивача. Сукупність наданих доказів не підтверджує факт реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ПП Сіндекс (ПП Гармсель ), отже, фактично товар був отриманий ТОВ Август Пром від невстановлених осіб без укладання будь-яких угод та за відсутності документального підтвердження оплати за нього.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Спірні правовідносини регламентуються положеннями ПК України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, у відповідних редакціях.

Питання, пов`язані з підтвердженням даних, визначених у податковій звітності, обчисленням податку на додану вартість та податку на прибуток, формуванням виникнення податкових зобов`язань у разі постачання товарів та надання послуг внормовано статтями 14, 44, 134, 138, 139, 198 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до приписів п. 14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Визначення господарської діяльності відображене в п 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Так, підпунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 42 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України, (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 ПК України).

Відповідно до п.п. 138.8.1. п. 138.8 ст. 138 ПК України, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку

Таким чином, право платника податку на витрати виникає в періоді отримання доходу від реалізації таких товарів, робіт, послуг за наявності підтвердження понесених витрат первинними документами, що складаються відповідно до вимог ведення бухгалтерського обліку та внаслідок зменшення власного капіталу, тобто зменшення активів або збільшенням зобов`язань. А витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов`язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ Август Пром (покупець), та ПП Сіндекс (нова назва з 25.07.2019 - ПП Гармсель ) (код ЄДРПОУ 42287242) (постачальник), укладено договір поставки від 01.09.2018 № 1/09, відповідно до умов якого постачальник передає покупцю товар у власність відповідно до видаткової накладної, а покупець сплачує обумовлену сторонами вартість товару у строки та порядку, що визначаються цим Договором.

Згідно з п. 2 Розділу 2 договору від 01.09.2018 № 1/09, найменування товару, його кількість та одиниця виміру визначаються Сторонами у відповідній видатковій накладній.

Пунктом 3 Розділу 2 договору від 01.09.2018 № 1/09 встановлено, що якість товару, що постачається за цим Договором, має відповідати ГОСТ, ДСТУ або ТУ.

Відповідно до п. 2 Розділу 3 договору від 01.09.2018 № 1/09 поставка товару здійснюється на умовах Інкотермс-2010: EXW, склад Постачальника: Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Ляшківка, вул. Центральна, 52.

Згідно з Інкотермс 2010, умови поставки EXW (англ. Ex Works, або Франко завод (…назва місця) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі, тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи вантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.

Як вірно звернув увагу суд першої інстанції вимогами Розділу 10 ДСТУ 4492:2005 Олія соняшникова. Технічні умови передбачено спеціальні умови транспортування олії соняшникової (або у спеціально призначених для перевезення олій залізничних цистернах з нижнім зливом згідно з ДСТУ 3445 (ГОСТ 10674), що мають трафарети і написи Олія відповідно до чинних правил перевезення вантажів; або в автоцистернах з щільно закритими люками згідно з ГОСТ 9218 та в інших критих транспортних засобах відповідно до правил перевезень вантажів, чинних на відповідному виді транспорту, або відкритим автотранспортом у бочках, флягах та ящиках з фасованою олією соняшниковою за попереднім погодженням з замовником; при цьому залізничні цистерни і автоцистерни повинні відповідати вимогам, що встановлені для перевезень харчових продуктів, а транспортування бочок, фляг, а також ящиків з фасованою олією соняшниковою транспортними пакетами проводять відповідно до вимог ГОСТ 21650, ГОСТ 22477, ГОСТ 23285, ГОСТ 26663).

В той же час жодних доказів транспортування сільськогосподарської продукції (олії соняшникової нерафінованої) від ПП Сіндекс (ПП Гармсель ) до ТОВ Август Пром не надано, та не надано жодних пояснень, яким чином таке транспортування здійснювалося.

Матеріали справи також не містять доказів які б підтверджували навантаження, розвантаження, зберігання, підрахунок товару для встановлення його об`єму та кількості.

ПП Сіндекс (ПП Гармсель ) не є виробником вказаної сільськогосподарської продукції, яка постачалася відповідно до умов договорів поставки, укладених з позивачем.

Контролюючим органом за результатами аналізу ЄРПН не встановлено придбання ПП Сіндекс (ПП Гармсель ) послуг по оренді складських приміщень та іншого майна для зберігання сільськогосподарської продукції, в тому числі, і складських приміщень, за адресами, вказаними у договорі поставки 01.09.2018 від № 1/09, а саме: Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Ляшківка, вул. Центральна, 52 та м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117, а також не встановлено придбання автотранспортних послуг по її перевезенню.

Згідно з податкової інформації від 19.08.2019 №11183/7/04-36-14-12-13, у ПП Сіндекс (ПП Гармсель ) станом на листопад 2018 року фактично відсутні виробничі активи, земельні ділянки, спецтехніка, необхідні трудові ресурси (чисельність працюючих відповідно до звіту за формою № 1-ДФ - 1 особа (директор ОСОБА_1 )), складські приміщення (у тому числі, і ті, які вказані у договорах поставки, укладених з позивачем) та інше майно, необхідне для здійснення господарської діяльності.

З податкової інформації вбачається факт неможливості встановлення придбаного товару ПП Сіндекс (ПП Гармсель ) від контрагентів-постачальників, та як наслідок, неправомірне визначення платником податків сум податкового кредиту при придбанні товарів/послуг та сум податкових зобов`язань при продажу товарів/послуг, у т.ч. на користь ТОВ Август Пром .

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неможливості встановлення походження, транспортування товару, що свідчить про неможливість здійснення господарської діяльності в розумінні пп. 14.1.36 Податкового кодексу та частин першої і другої статті 3 Господарського кодексу України.

Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Окрім іншого як вірно зазначив суд першої інстанції позивачем також не надані, передбачені умовами додаткової угоди від 10.10.2018 № 10/10-18 до договору поставки від 01.09.2018 № 1/09, сертифікати або паспорти якості на поставлений товар, у той час, як умовами договорів з цим контрагентом передбачено, що сільськогосподарська продукція, яка постачається, має відповідати ГОСТ, ДСТУ або ТУ, а якість має бути підтверджена відповідними товаросупроводжувальними документами, що надаються разом із товаром.

Разом з цим, відповідно до п.12.1 розділу 12 ДСТУ 4492:2005 Олія соняшникова. Технічні умови приймання олії соняшникової здійснюють партіями. Партія - кількість олії соняшникової з однаковими фізико-хімічними показниками згідно з видом, ґатунком і маркою, яка призначена до одночасного відвантаження і оформлена одним документом, щодо якості та безпеки.

Позивачем не надано жодного з передбачених вищенаведеними вимогами ДСТУ документів, як і не надано пояснень причин неможливості їх надання.

Позивачем також не надано доказів фактичного приймання товару (сільськогосподарської продукції (олії соняшникової нерафінованої)) по кількості та якості, складських квитанцій, а також витягів з книг складського обліку сільськогосподарської продукції тощо.

Відповідно до отриманої контролюючим органом податкової інформації від 19.08.2018 № 11183/7/04-36-14-12-13 відносно ПП Сіндекс (ПП Гармсель ), останнє, не маючи в штаті достатньої кількості працівників, не залучаючи сторонні трудові ресурси у достатній кількості, здійснює придбання специфічних товарів, що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання, при цьому їх обсяги та властивості не відповідають матеріально-технічним та технологічним можливостям ПП Сіндекс (ПП Гармсель ).

ПП Сіндекс (ПП Гармсель ) є фігурантом кримінального провадження від 08.08.2019 № 42018/000000001979 (справа № 757/39562/19-к), в рамках якого встановлено, зокрема, що ПП Сіндекс (ПП Гармсель ) було створено (придбано) невстановленими особами з метою документального оформлення безтоварних операцій для ряду суб`єктів господарювання з формування податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з підприємствами, які входять до складу транзитно-конвертаційних груп та мають стійкі ознаки фіктивності. Вказана незаконна діяльність здійснюється з метою подальшого документального оформлення безтоварних операцій щодо реалізації товару з ціною собівартості, що призводить до формування схемного податкового кредиту для транзитно-конвертаційних груп, які в подальшому здійснюють реєстрацію податкових накладних замовникам схеми з номенклатурою товару олія соняшникова, соняшник .

Сукупність зібраних доказів свідчить про те, що позивачем фактично придбано товар від невстановлених осіб на значну суму, без наявності підтвердження оплати за нього, що говорить про безпідставне віднесення сум по непідтвердженим господарським операціям до податкового кредиту про що вірно зазначено судом першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що лише наявність податкових накладних, за відсутності інших первинних документів, які відображають реальний економічний зміст господарських операцій, підтверджують перевезення товарно-матеріальних цінностей, прийняття та передачу, а також рух активів, не дає платнику податків права формувати на підставі таких податкових накладних свій податковий кредит та витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Август Пром - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 04 листопада 2020 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Мельник

суддя С.В. Сафронова