Постанова

від 29.10.2020 по справі 403/46/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 жовтня 2020 року м. Кропивницький

справа № 403/46/20

провадження № 22-ц/4809/1278/20

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Черненка В.В.

суддів: Дьомич Л.М., Чельник О.І.

секретар Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький без участі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 19.06.2020, суддя Атаманова С. Ю., по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Брусівської сільської ради Устинівської району Кіровоградської області, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутень Олександр Якович про визнання поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася у суд із позовом до Брусівської сільської ради Устинівської району Кіровоградської області, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області, ОСОБА_4 про визнання поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини був пропущений нею з поважних причин, оскільки протягом тривалого часу вона перебуває за межами України, працюючи по найму на території Італії. Ніяких відомостей про смерть батька їй ніхто не повідомляв в телефонному, поштовому режимі, у бесідах з рідними, знайомими та незнайомими особами, а тому про смерть батька вона дізналася лише на початку листопада 2019 року.

Дану новину їй повідомила мати ОСОБА_5 , яка повернулася з України.

За вказаних обставин, враховуючи специфіку роботи, яка не дозволяє залишити територію Італії, заява про прийняття спадщини була написана позивачем в Генеральному консульстві України в Мілані та разом з іншими документами передана на територію України для вчинення уповноваженою нею особою всіх необхідних дій для отримання спадщини після смерті батька.

Разом з тим, постановою приватного нотаріуса Устинівського районного нотаріального округу від 23.01.2020 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 7,98 га у зв`язку з поданням заяви про прийняття спадщини після спливу визначеного ч.1 ст.1270 ЦК України шестимісячного строку з часу її відкриття.

Позивач зазначає що перебуваючи за межами України, вона тривалий час не могла своєчасно дізнатися про смерть свого батька ОСОБА_6 , а тому вважає дані обставини поважними причинами пропуску нею строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та просила суд визначити їй, як спадкоємцю за законом, додатковий строк у три місяці для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 19.06.2020 у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права. Зазначається, що суд не взяв до уваги, що дізнавшись про смерть батька вона звернулася в Генеральне консульство України в Італії і під час прийому вчинила дії для прийняття спадщини після смерті батька.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 17.08.2020 відкрито апеляційне провадження .

До суду не надано відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 07.09.2020 справу призначено до розгляду.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно статті 367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кропивницький Кіровоградської області у віці 58 років помер гр-н ОСОБА_6 (а.с.10).

Згідно довідки №254, виданої 16.10.2018 року Брусівською сільською радою Устинівського району Кіровоградської області, гр-н ОСОБА_6 до дня своєї смерті проживав по АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_3 (а.с.78).

Згідно державного акту на право приватної власності на землю (серія ІІІ-КР №020512), зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №30 від 30.03.2002 року, спадкодавцю ОСОБА_6 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 7,98 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Брусівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області (а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про народження позивача, ОСОБА_2 , батьком останньої є - ОСОБА_6 (а.с.8).

Суд першої інстанції встановив, що спадкова справа №165-2018 до майна померлого, ОСОБА_6 зареєстрована у Спадковому реєстрі 26.10.2018 року приватним нотаріусом Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутнем О.Я. на підставі поданої заяви ОСОБА_3 про прийняття спадщини від 26.10.2018 року, що належали померлому ОСОБА_6 на день його смерті, за законом, в якій вона вказує про проживання з ОСОБА_6 однією сім`єю без реєстрації шлюбу та відсутність інших спадкоємців за законом та заповітом (а.с.77).

23.01.2020 року представник позивача за довіреністю звернувся до приватного нотаріуса Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутня О.Я. із заявою про видачу ОСОБА_2 , як спадкоємцю, свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку після смерті батька ОСОБА_6 (а.с.83, 84 зворот).

Постановою приватного нотаріуса Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області від 23.01.2020 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 7,98 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3525881600:02:000:0042 у зв`язку з ненаданням позивачем доказів прийняття спадщини у строк, визначений ст. 1270 ЦК України, та роз`яснено право звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини (а.с.9).

Заяв про прийняття спадщини, відмову від її прийняття, передбачених ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1273 ЦК України, від інших спадкоємців померлого ОСОБА_6 матеріали спадкової справи №165-2018 не містять.

01.02.2014 року позивачу ОСОБА_2 Устинівським РС УДМС України в Кіровоградській області був виданий паспорт громадянина України, в якому адресою зареєстрованого місця проживання позивача зазначено: АДРЕСА_1 (а.с.4).

18.07.2017 року позивачу був виданий паспорт громадянина України для виїзду за кордон, який не містить відміток про перетин нею державного кордону України (а.с.26-30).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що протягом визначеного законом шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , який закінчився 13.02.2019 року, позивач ОСОБА_2 , як спадкоємець, жодних дій, спрямованих на реалізацію своїх спадкових прав не здійснювала.

ОСОБА_2 не надала суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що з 12.08.2018 року до початку листопада 2019 року їй не було відомо про смерть батька ОСОБА_6 і вона не мала об`єктивної можливості дізнатися про його смерть, а також доказів того, що її проживання за межами України у вказаний період було пов`язано з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення нею дій, спрямованих на прийняття спадщини у встановлений законом строк, в тому числі, шляхом звернення до консульської установи України за кордоном, у зв`язку із чим суд приходить до висновку про невиконання позивачем процесуального обов`язку із доведення тих обставин, на які вона посилається в позовній заяві, як на підставу своїх вимог.

Доводи ОСОБА_2 про постійне її перебування на території Республіки Італії з 18.07.2017 року, внаслідок чого вона тривалий час не могла дізнатися про смерть свого батька, не заслуговують на увагу при вирішенні питання про наявність поважних причин для визначення судом додаткового строку, передбаченого ч.3 ст. 1272 ЦК України, з огляду на те, що факт проживання позивача за кордоном сам по собі також не свідчить про наявність у неї непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини в установлений законом строк.

Суд дійшов висновку, що наведені позивачем ОСОБА_2 причини пропуску строку для прийняття спадщини - необізнаність протягом тривалого часу про смерть спадкодавця у зв`язку з проживанням за кордоном, за відсутності інших повідомлених нею обставин, які істотно перешкодили вчиненню нею дій, спрямованих на прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 , не мають характеру об`єктивних, а тому не можуть свідчити про поважність причин пропуску позивачем визначеного ч.1 ст. 1270 ЦК України шестимісячного строку, в розумінні ч.3 ст. 1272 ЦК України.

Справа розглядалась судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для. розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Сторони в судове засідання не з`явились. Справа розглядалась відповідно до вимог частини 2 статті 372 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кропивницький Кіровоградської області помер гр-н ОСОБА_6 (а.с.10).

ОСОБА_6 є батьком ОСОБА_2 що підтверджується матеріалами справи (а.с.8).

Згідно довідки №254, виданої 16.10.2018 року Брусівською сільською радою Устинівського району Кіровоградської області, гр-н ОСОБА_6 до дня своєї смерті проживав по АДРЕСА_1 .

Разом із померлим проживала ОСОБА_3 , що підтверджується матеріалами справи (а.с.78).

Згідно державного акту на право приватної власності на землю (серія ІІІ-КР №020512), зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №30 від 30.03.2002 року, ОСОБА_6 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 7,98 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Брусівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області (а.с.11).

З матеріалів справи вбачається, що спадкова справа №165-2018 до майна померлого ОСОБА_6 зареєстрована у Спадковому реєстрі 26.10.2018 року приватним нотаріусом Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутнем О.Я. на підставі поданої 26.10.2018 року заяви відповідача ОСОБА_3 про прийняття нею майна, майнових прав та обов`язків, що належали померлому ОСОБА_6 на день його смерті, за законом. В заяві ОСОБА_3 , що проживала з ОСОБА_6 однією сім`єю без реєстрації шлюбу та про відсутність інших спадкоємців за законом та заповітом (а.с.77).

23.01.2020 року представник позивача за довіреністю звернувся до приватного нотаріуса Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутня О.Я. із заявою про видачу ОСОБА_2 , як спадкоємцю, свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку після смерті батька ОСОБА_6 (а.с.83, 84 зворот).

Постановою приватного нотаріуса Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області від 23.01.2020 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 7,98 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3525881600:02:000:0042 у зв`язку з ненаданням позивачем доказів прийняття спадщини у строк, визначений ст. 1270 ЦК України, та роз`яснено право звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини (а.с.9).

Заяв про прийняття спадщини, відмову від її прийняття, передбачених ч.1 ст. 1269, ч.1 ст. 1273 ЦК України, від інших спадкоємців померлого ОСОБА_6 матеріали спадкової справи №165-2018 не містять.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269 ЦК України).

За загальним правилом, передбаченим ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2 ст. 1220 ЦК України). Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.ч.1, 3 ст.1272 ЦК України).

З огляду на викладене, правила ч.3 ст. 1272 ЦК України про надання спадкоємцю додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до роз`яснень п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі №192/1663/17, необізнаність позивача, як спадкоємця, про смерть спадкодавця не є поважною причиною пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, яка унеможливила чи в інший спосіб перешкодила їй вчасно здійснити своє право на подання заяви про прийняття спадщини, та не є об`єктивною перешкодою для здійснення такої дії, а відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі №450/1383/18, не спілкування позивача із спадкодавцем - своїм батьком за його життя та не знання про його смерть, не є тими обставинами, які доводять поважність пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що причини, на які посилається позивач, а саме перебування за межам України не є такими, що позбавляли її можливості звернутися із заявою про прийняття спадщини в установлений законом строк.

Доводи апеляційної скарги про те, що робота позивача за межами країни не дозволяла їй вчасно подати заяву про прийняття спадщини є не обґрунтованими, оскільки надані позивачем докази не підтверджують неможливість звернутись з 12.08.2018 року до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Приймаючи до уваги встановлені обставини, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують,оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами, суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України залишається без змін

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 19.06.2020 , залишити без змін.

Повний текст складено 05.11.2020

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: