Ухвала

від 02.11.2020 по справі 906/1020/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"02" листопада 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1020/19

Господарський суд Житомирської області у складі судді Кудряшової Ю.В.,

розглянувши матеріали позовної заяви

Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до 1) Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях

2)Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Інформаційні технології"

3)Товариства з обмеженою відповідальністю "Головинський камінь"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державного підприємства "Головинський кар`єр"

про скасування наказу, визнання недійсним результату електронного аукціону, договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації та повернення майна,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про

- визнання незаконним та скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області №132 від 26.02.2019 "Про затвердження протоколу засідання аукціонної комісії для продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу ДП "Головинський кар`єр", умов продажу та стартової ціни об`єкта";

- визнання недійсними результатів електронного аукціону від 22.04.2019 з продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу ДП "Головинський кар`єр", оформлений протоколом №UA-PS-201903-28-000045-1 від 22.04.2019 та затверджений наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області від 24.04.2019 №256;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Головинський кар`єр" на аукціоні із зниженням стартової ціни, укладеного 15.05.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області та ТОВ "Головинський камінь";

- зобов`язання ТОВ "Головинський камінь" (код ЄДРПОУ 42890500) повернути державі в особі Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Головинський кар`єр", розташований за адресою: Житомирська область, Черняхівський район, смт. Головине, вул. Адміністративна, 8.

Господарським судом ухвалою від 27.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Головинський кар`єр"; призначено підготовче засідання.

Крім того, з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на єдиний майновий комплекс ДП "Головинський кар`єр", що знаходиться за адресою: Житомирська область, Черняхівський район, смт. Головине, вул. Адміністративна, 8, право власності на який ТОВ "Головинський камінь" набуло на підставі договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 15.05.2019.

З метою повного та всебічного встановлення наявності фактичних обставин для вжиття заходів забезпечення позову, суд призначив розгляд даної заяви у засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.11.2019 в задоволенні заяви Прокуратури Житомирської області (від 25.09.2019 за вх. №02-44/14820/19) про забезпечення позову у справі №906/1020/19 відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.12.2019 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю НВП" Інформаційні технології; зупинено провадження у справі №906/1020/19 до перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

07.09.2020 на адресу суду надійшло клопотання відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю НВП" Інформаційні технології" (02-44/1381/20 від 07.09.2020, відповідно до якого просить поновити провадження у справі №906/1020/19 та залишити позов Заступника прокурора в Житомирській області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України у справі №906/1020/19 без розгляду.

Вданому клопотанні відаповідач-2 доводить до відома суду, що 26.05.2020 Велика Палата Верховного Суду за результатом перегляду у касаційному порядку справи №912/2385/18, в якій викладено висновки щодо застосування ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.09.2020 поновлено провадження у справі №906/1020/19 з 23.10.2020; призначено підготовче засідання.

02.11.2020 на електронну пошту суду надійшли додаткові пояснення Житомирської обласної прокуратури.

Також 02.11.2020 на електронну пошту суду надійшло клопотання про витребування доказів, а саме: у ТОВ "Головинський камінь" оригінал повного комплекту звіту про незалежну оцінку необоротних активів ЦМК ДП "Головинський кар`єр" станом на 30.06.2018, виконаного ФОП Шаніним В.М.

Також слід відзначити, що в матеріалах справи міститься клопотання ТОВ "Головинський камінь" (вх. №02-44/1953/19 від 09.12.2019) про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

19.10.2020 на електронну пошту суду від ТОВ "Головинський камінь" надійшли додаткові пояснення до клопотання про залишення позову без розгляду.

Розглядаючи вищезгадані клопотання ТОВ "Головинський камінь" та ТОВ "НВП "Інформаційні технології" про залишення позову без розгляду, господарський суд враховує наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У ст. 53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно з ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії (абзаци перший - четвертий частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Отже, вищевикладені вимоги Закону встановлюють як право прокурора отримувати інформацію та витребувати від суб`єкта владних повноважень матеріали з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, так і зобов`язання прокурора попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Водночас 20.07.20 оприлюднено Постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18, якою вирішено питання щодо виключно правової проблеми стосовно підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, а саме питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду шляхом:

- додання до позовної заяви доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів вчинення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ним ознак адміністративного чи кримінального правопорушення;

- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи в такому разі достатньо самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття позову прокурора до розгляду).

Окрім того, вирішено питання щодо правових наслідків у випадку, якщо суд після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи встановить відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначених законом підстав для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"), а саме:

- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;

- які виникають правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Так, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18 міститься висновок про застосування норм права, згідно з яким:

- Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

- Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

- Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

- Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

- Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом р о з у м н о г о строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

- Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

- Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

- Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Як встановлено господарським судом, прокурором відповідно до вимог ст. 23 Закону "Про прокуратуру" було складено повідомлення від 23.09.2019 (а.с. 36 том 2), яке адресоване Фонду Державного майна України про намір звернення до суду з позовом.

Однак розумних строків, які надають можливості відповідним органам відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, прокурором дотримано не було, оскільки повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" датоване 23.09.2019 (а.с. 36 том 2) та направлено на адресу позивачів 23.09.2019, тоді як позовна заява отримана судом вже 25.09.2019.

Таким чином, Фонд Державного майна України було позбавлено можливості протягом розумного строку подати до суду позов або вчинити дії для виправлення ситуації, що не надає можливості суду підтвердити достатність підстав для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України.

Посилання прокуратури в поясненнях від 02.11.2020 на те, що обласною прокуратурою вперше повідомлено ФДМУ про наявність порушень вимог законодавства 02.08.2019, тобто більше ніж за 1,5 місяці до безпосереднього звернення до суду, господарський суд до уваги не приймає, оскільки вказаний лист направлено прокурором з метою з`ясування наявності підстав для представництва інтересів держави у суді.

Судом враховується, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатись альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Слід також зазначити, що під час розгляду справи в суді Фонд Державного майна України (а.с. 5-10 том 3) позивач просив відмовити в задоволенні даного позову.

За вказаних обставин, суд в даному випадку також приймає до уваги висновки, викладені у п.54-п.56 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18.

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України (п. 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно з ч. 4 ст. 226 ГПК України, особа позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Як передбачено пунктом 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

З огляду на викладене, позовна заява позов Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Інформаційні технології", Товариства з обмеженою відповідальністю "Головинський камінь" про скасування наказу, визнання недійсними результату електронного аукціону, договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації та повернення майна підлягає залишенню без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України.

Керуючись ст.ст.226,234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Інформаційні технології" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Головинський камінь" про залишення позову без розгляду задовольнити.

2. Позов Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Інформаційні технології", Товариства з обмеженою відповідальністю "Головинський камінь" про скасування наказу, визнання недійсними результату електронного аукціону, договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації та повернення майна - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 255 ГПК України та п. 17.5) Перехідних положень ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5007/

Повний текст ухвали складено: 09.11.2020.

Суддя Кудряшова Ю.В.

Список розсилки:

1 - позивачу на ел. пошту: press@spfu.gov.ua;

2 - відповідачу Регіонального відділення ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях на ел. пошту:

rivne@spfu.gov.ua та

zhytomyr@spfu.gov.ua

3 - відповідачу-2 (рек.)

4 - відповідачу ТОВ "Головинський камінь" на ел. пошту: office@gs-lf.com

5 - третій особі (рек.)

7 - Житомирській обласній прокуратурі (нарочно)