Рішення

від 10.11.2020 по справі 160/1637/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року Справа № 160/1637/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якій позивач просить визнати противоправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 20.05.2019 №252564-5353-0461, яким йому визначено податкове зобов`язання з орендної плати за землю з фізичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до діючого законодавства власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Позивач є власником нежитлової будівлі, яка придбана ним у АТ Альфа-Банк , однак, на його думку, у нього відсутній обов`язок зі сплати орендної плати за землю, оскільки відповідний договір оренди він не укладав. Крім того, позивач зазначає, що він, як платник єдиного податку, звільнений від сплати податку за користування земельною ділянкою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Від відповідача 05.03.2020 до суду надійшов відзив на позов, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що у день укладення правочину щодо придбання нежитлової будівлі між АТ Альфа-Банк та позивачем до останнього автоматично перейшло право користування (оренди) земельною ділянкою на якій знаходиться нежитлова будівля, що у свою чергу визначає автоматичне виникнення у позивача обов`язку щодо сплати орендної плати за земельну ділянку. Відповідач вважає, що позивачу не потрібно набувати статусу власника земельної ділянки або її постійного користувача задля виникнення у нього обов`язку зі сплати орендної плати, оскільки такий обов`язок перейшов до нього автоматично.

Від позивача 17.03.2020 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що відповідно до листа Дніпровської міської ради від 30.01.2020 №8/11-342 за кадастровим номером земельної ділянки 121000000:01:324:0011 наявні чинні цивільно-правові угоди щодо оренди даної земельної ділянки фізичною особою ОСОБА_2 . Також позивач зазначає, що лише після укладення відповідного договору з Дніпровською міською радою у нього виникає обов`язок зі сплати орендної плати за земельну ділянку. Крім того, позивач акцентує увагу суду на тому, що жодних правовідносин з ОСОБА_2 він не мав та об`єкти нерухомості у неї не придбавав, оскільки нерухоме майно придбано у АТ Альфа-Банк , а не у ОСОБА_2 . Тому позивач вважає помилковими висновки контролюючого органу, що право оренди до нього перейшло автоматично. Також позивач вказує на те, що нерухоме майно придбане з метою використання у власній господарській діяльності, оплата за його придбання була здійснена з його рахунків як приватного підприємця, а в подальшому воно переоформлено з магазину на склад, а тому позивач вважає, що від, як платник єдиного податку, звільнений від сплати земельного податку.

З метою повного та всебічного розгляду справи та у зв`язку з наданням сторонами додаткових доказів, з яких вбачається необхідність їх дослідження у судовому засіданні, суд ухвалою від 17.04.2020 перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 14.05.2020.

Від позивача 12.05.2020 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням урядом карантину та встановленням ряду обмежень.

В підготовче засідання 14.05.2020 сторони не з`явились, за клопотанням позивача розгляд справи відкладено на 09.06.2020.

В підготовче засідання 09.06.2020 з`явились позивач, представник позивача та представник відповідача. Розгляд справи відкладено на 18.06.2020.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Від відповідача 17.06.2020 до суду надійшла заява про надання додаткових пояснень, в якій він зазначає, що ОСОБА_2 орендна плата за землю за період 2018 - 2019 роки не нараховувалась. Також відповідач вказує, що у день укладення правочину стосовно нежитлової будівлі між АТ Альфа Банк та позивачем до останнього автоматично перейшло право користування (оренди) земельною ділянкою, на якій знаходиться така нежитлова будівля, що у свою чергу визначає автоматичне виникнення у позивача обов`язку щодо сплати орендної плати за земельну ділянку.

В судове засідання 18.06.2020 з`явились позивач, представник позивача та представник відповідача, які не заперечували проти закінчення підготовчого провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 02.07.2020.

В судове засідання 02.07.2020 з`явились позивач, представник позивача та представник відповідача та надали пояснення по суті справи. Позивач та його представник просили позов задовольнити, представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Оскільки матеріали справи містять достатньо доказів необхідних для вирішення спору по суті та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи між АТ Альфа-Банк та ОСОБА_1 20.02.2019 укладено договір купівлі продажу нежитлової будівлі. Вказаний договір зареєстровано в реєстрі за №31.

Відповідно до п.1.1 договору продавець зобов`язується продати та передати у власність покупця, а покупець зобов`язується сплатити обумовлену грошову суму в обумовлені строки та прийняти у приватну власність нежитлову будівлю літ.А-1 - будівля магазину, загальною площею 320 кв.м., літ.А'-1 - прибудова, літ.Б - навіс, 1-4, 6, І - споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктом 1.4 договору визначено, що відповідно до витягу із Державного земельного кадастру №НВ-1205735382018 від 24.01.2018 будівля розташована на земельній ділянці загальною площею 0,0578 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:01:324:0011.

Згідно з п.1.2 договору майно належить продавцю на підставі рішення суду по справі №202/6904/15-ц, провадження №2/0202/909/2016 Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 11.03.2016 (визнано право власності Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк на нерухоме майно нежитлову будівлю літ. А-1 будівля магазину, загальною площею 320 кв.м., літ. А'-1 прибудова, літ.Б - навіс, 1-4, 6, І, споруди, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ).

З матеріалів справи вбачається, що придбана позивачем у АТ Альфа-Банк нежитлова будівля (до визнання права власності за АТ Альфа-Банк ) належала громадянці ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 12.12.2006.

Крім того, між Дніпровською міською радою та громадянкою ОСОБА_2 укладено договір оренди землі від 13.08.2009, відповідно до п.1.1 якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: по АДРЕСА_2 і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:01:324:0011. Згідно умов п.2.1. договору, загальна площа земельної ділянки 0,0578 га. Договір укладено на 15 років (п13.1 договору).

ГУ ДФС у Дніпропетровській області 20.05.2019 прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №252564-5353-0461, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2019 рік на суму 58239,09 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є землекористувачі.

Згідно підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті ПК України базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Приписами пункту 286.1 статті 286 ПК України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно з пунктом 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до пункту 287.6 статті 287 ПК України:

- в редакції з 01.01.2015: при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку;

- в редакції до 01.01.2015: при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

При цьому пунктом 287.7 статті 287 ПК України визначено, що у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Глави 1 Розділу ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з підпунктом 4 пункту 297.1 статті 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

В свою чергу приписами стаття 288 ПК України врегульовано порядок нарахування та сплати орендної плати за землю.

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з пунктом 288.2 статті 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

При цьому, відповідно до пункту 288.3 статті 288 ПК України об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, що передбачено пунктом 288.4 статті 288 ПК України.

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Приписами статті 6 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України Про оренду землі до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Нормами статті 17 Закону України Про оренду землі визначено, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, статтею 31 Закону України Про оренду землі встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Відповідно до частини 1, 9 статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Частиною 1 статті 130 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

Нормами частини 2 статті 120 ЗК України визначено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

При цьому, статтею 12 ЗК України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність у позивача обов`язку по сплаті орендної плати на підставі договору від 13.08.2009 (укладеного з Дніпровською міською радою з громадянкою ОСОБА_2 ), оскільки у позивача відсутнє право орендаря та, крім того, договір оренди на дату винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення був припиненим в силу положень ст.31 Закону України Про оренду землі .

Крім того, суд зазначає, що між позивачем та громадянкою ОСОБА_2 (у якої спірна земельна ділянка перебувала в оренді) не виникало жодних договірних зобов`язань щодо нежитлового приміщення, оскільки останнє придбано позивачем у АТ Альфа-Банк . Контролюючим органом не надано до суду доказів того, що в оренді у АТ Альфа-Банк перебувала земельна ділянка на якій розміщено нежитлове приміщення, яке належить позивачу на праві приватної власності.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що він, як платник єдиного податку, звільнений від сплати земельного податку, оскільки оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням позивачу нараховано саме орендну плату за земельну ділянку, а не земельний податок, а тому питання звільнення позивача від сплати земельного податку не є предметом спору в даному адміністративному процесі.

Також суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що плата за землю сплачується виключно з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, оскільки в разі фактичного використання земельної ділянки, у особи виникає обов`язок саме зі сплати земельного податку, а не орендної плати за землю, як визначено відповідачем у оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні.

Частина 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, відповідачем не була доведена правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв`язку з чим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн. (квитанція від 10.02.2020 №0.0.1610745941.1).

Оскільки в період з 01.10.2020 по 05.10.2020 суддя Маковська О.В. перебувала у відпустці, а з 06.10.2020 по 09.11.2020 - на лікарняному, то рішення у справі приймається в перший робочий день - 10.11.2020.

Керуючись статтями 77, 139, 241 - 246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.05.2019 №252564-5353-0461.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська