Постанова

від 09.11.2020 по справі 340/1506/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 340/1506/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Новоархангельське автотранспортне підприємство - 13544 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 р. (суддя Пасічник Ю.П., повне судове рішення складено 26.06.2020 р.) в справі № 340/1506/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Новоархангельське автотранспортне підприємство - 13544 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Новоархангельське автотранспортне підприємство - 13544 (далі - ТОВ Новоархангельське АТП - 13544 ) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - ГУ ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00000233200 від 22.01.2020 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 250 000 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт зазначає про неврахування судом першої інстанції, що в період з 01.07.2019 р. по 18.12.2019 р. нормативними актами двояко регулювались правовідносини щодо ліцензування роздрібної торгівлі пальним, а платник податків у зв`язку з введенням нового виду ліцензування свідомо розраховував, що для приведення його діяльності у відповідність із змінам до законодавства йому надано 2-місячний строк, протягом якого заборонено застосовувати штрафні санкції. При цьому посилається на абз. 3 пункту 4 частини 1 статті 2, частину 1 статті 8 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції.

Вважає, що судом першої інстанції не застосовано принцип належного урядування та приписи пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

Учасники справи до судового засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, у зв`язку з чим відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач 08.07.2019 р. звернувся до відповідача із заявою щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (вх. №20330/10) за місцем роздрібної торгівлі: смт. Новоукраїнка, вул. Центральна, 111. Відповідно до розділу 12 вказаної заяви внесено платіж за ліцензію в розмірі 2000 грн. згідно з платіжним дорученням №243 від 21.06.2019 р.

12.07.2019 р. позивачеві в межах строку, визначеного ч. 46 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального № 481/95, видано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 11120314201900172, з терміном дії з 12.07.2019 р. до 12.07.2024 р.

10.12.2019 р. відповідачем видано наказ про проведення фактичної перевірки позивача №628.

На підставі наказу видано направлення на перевірку від 10.12.2019 р. №№661, 662.

11.12.2019 р. посадові особи відповідача для проведення фактичної перевірки прибули до місяця знаходження автозаправки, що належить позивачеві, за адресою: Кіровоградська обл., смт. Новоархангельськ, вул. Центральна, 111.

У зв`язку з відмовою представників позивача отримати направлення на перевірку посадовим особами відповідача складено відповідний акт від 11.12.2019 р.

11.12.2019 р. посадовими особами відповідача проведена фактична перевірка за дотриманням суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним.

Результати перевірки оформлені актом №137/11-28-32-01/03117381 від 16.12.2019 р.

У зв`язку з відмовою представників позивача підписати та отримати акт перевірки, посадовими особами відповідача складено відповідний акт.

Акт перевірки направлено на адресу позивача засобами поштового зв`язку та отримано ним 17.12.2019 р.

Перевіркою встановлені порушення ч. 20 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , а саме реалізація пального без ліцензії на право роздрібної торгівлі.

У зв`язку з виявленим порушенням та на підставі абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.01.2020 р. №00000233200, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 250000 грн.

Також судом першої інстанції встановлено, що позивач здійснює господарську діяльність з роздрібної торгівлі пальним через АЗС, яка належить йому на праві власності, за адресою: вул. Центральна, 11, смт. Новоархангельськ, Кіровоградської області.

В процесі здійснення господарської діяльності позивачем використовується реєстратор розрахункових операцій АЗС POS Mini заводський номер TN80081003.

Згідно з витягом з інформаційної бази даних ДПС України (фіскальні чеки в електронному вигляді) інформації щодо реалізації пального на АГЗС, яка належить позивачеві (код ЄДРПОУ 03117381) та розташована на адресою: вул. Центральна, 11, смт. Новоархангельськ, Кіровоградської області, в період з 01.07.2019 р. по 11.07.2019 р. здійснювалась реалізація пального.

Враховуючи зазначені обставини, а також, що ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним отримана позивачем 12.07.2019 р., тобто в період з 01.07.2019 р. по 11.07.2019 р. позивач здійснював реалізацію пального без відповідної ліцензії, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Суд визнає такий висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ Новоархангельське АТП - 13544 (ЄДРПОУ 03117381) відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснює діяльність, зокрема, з роздрібної торгівлі пальним.

ГУ ДПС 11.12.2019 р. проведена фактична перевірка з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального автозаправної станції, що розташована по вул. Центральній, 111 в смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, за результатами якого складено акт № 137/11-28-32-01/03117381 від 16.12.2019 р.

Відповідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення ТОВ Новоархангельське АТП - 13544 частини 20 статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального в частині здійснення роздрібної торгівлі пальним на АЗС, що розташована по вул. Центральній, 111 в смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, в період з 01.07.2019 р. по 11.07.2019 р. без ліцензії.

На підставі приведеного акту фактичної перевірки 22.01.2020 р. ГУ ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 00000233200 про застосування до ТОВ Новоархангельське АТП - 13544 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 250 000 грн.

Також судом встановлено, що 08.07.2019 р. ГУ ДФС у Кіровоградській області зареєстровано заяву ТОВ Новоархангельське АТП - 13544 про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (а.с. 117-118).

12.07.2019 р. ГУ ДФС у Кіровоградській області видана ТОВ Новоархангельське АТП - 13544 ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 11120314201900172, терміном дії з 12.07.2019 р. по 12.07.2024 р. (а.с. 33).

Спірним питанням є правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за здійснення роздрібної торгівлі пальним в період з 01.07.2019 р. по 11.07.2019 р. без ліцензії.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визнає Закон України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів від 23.11.2018 р. № 2628-VIII, який згідно з абзацом п`ятим пункту 1 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення набрав чинності з 01.07.2019 р. в частині підпункту 6 (щодо змін до Закону № 481/95-BP) (далі - Закон № 2628-VIII) внесено до Закону № 481/95-BP зміни в частині ліцензування діяльності з роздрібної торгівлі пальним.

Так, відповідно до статті 15 Закону № 481/95-BP в редакції, чинній з 01.07.2019 р. роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (частина двадцята); річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним (частина двадцять п`ята); ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років (частина тридцята); ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (частина тридцять друга); у заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального) (частина тридцять третя); суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним (частина тридцять четверта).

Відповідно до абзацу дев`ятого частини другої статті 17 Закону № 481/95-BP в редакції, чинній з 01.07.2019 р., до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250 000 гривень.

Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності регулює Закон України Про ліцензування видів господарської діяльності від 02.03.2015 р. № 222-VIII (далі - Закон № 222-VIII), який також визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності (частини 1 статті 2).

До Закону № 222-VIII законодавцем внесені зміни Законом № 2628-VIII та Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності від 02.10.2019 № 139-IX (далі - Закон № 139-IX).

Так, з 01.07.2019 р. із врахуванням змін, внесених Законом № 2628-VIII, пункт 3 частини другої статті 2 Закону № 222-VIII викладено у редакції, за якою дія цього Закону не поширюється на порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на здійснення таких видів господарської діяльності як, зокрема, торгівля пальним, зберігання пального, що здійснюється відповідно до Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

З 18.12.2019 р., тобто після виникнення спірних правовідносин, внесено зміни до абзацу першого частини другої статті 2 Закону № 222-VIII та визначено, що дія Закону № 222-VIII не поширюється на ліцензування таких видів господарської діяльності як, зокрема, торгівля пальним, що здійснюється відповідно до Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

Згідно з частиною третьої статті 2 Закону № 222-VIII в редакції Закону № 139-ІХ суб`єкт господарювання може здійснювати види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, з дня внесення відомостей до ліцензійного реєстру щодо рішення органу ліцензування про видачу йому ліцензії.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 4 частини першої статті 3 Закону № 222-VIII державна політика у сфері ліцензування ґрунтується на принципі пріоритетності захисту прав, законних інтересів, життя і здоров`я людини, навколишнього природного середовища, захисту обмежених ресурсів держави та забезпечення безпеки держави, що передбачає: у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці.

Принципи державної політики у сфері ліцензування поширюються на порядок ліцензування всіх видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню (частина третя статті 3 Закону № 222-VIII).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону № 222-VIII, яка визначає перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, в редакції з 01.07.2019 р., ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності як, зокрема, виробництво і торгівля і пальним, яка ліцензується відповідно до Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

У разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх опублікування (частина перша статті 8 Закону № 222-VIII).

У разі відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, відповідальність за провадження такої господарської діяльності без ліцензії не застосовується (частина друга статті 20 Закону № 222-VIII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 р. № 545, яка згідно з пунктом 3 набирає чинності з дня її опублікування, але не раніше 01.07.2019 року, внесено зміни до Пункту 6 переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 р. № 609, шляхом викладення у новій редакції, відповідно до якого територіальні ограни ДФС є органом ліцензування виду господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним.

Таким чином, з 18.12.2019 р. внесено зміни до абзацу першого частини другої статті 2 Закону № 222-VIII, яким визначено що дія Закону № 222-VIII не поширюється на ліцензування таких видів господарської діяльності як торгівля пальним.

При цьому статтею 7 Закону № 222-VIII до переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, віднесена торгівля пальним.

До 18.12.2019 р. дія Закону № 222-VIII не поширювалась виключно на порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на здійснення, зокрема, на діяльності з виробництва та торгівлі пальним, зберігання пального, що здійснюється відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (пункт 3 частини 2 статті 2 Закону № 222-VIII).

Спірні правовідносини виникли та тривали у період до 18.12.2019 р., тому судом застосовуються правові норми у редакції, чинній саме на період виникнення спірних правовідносин.

Отже, позивач як суб`єкт правовідносин, у яких держава здійснює контроль за торгівлею пальним, правомірно очікував на додержання державою та її органами як суб`єктами владних повноважень норм абзацу четвертого пункту 4 частини першої статті 3 Закону № 222-VIII, та враховував виключення притягнення до відповідальності за відсутність ліцензії на підставі частини третьої статті 3 Закону № 222-VIII.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 4 частини першої статті 3 Закону № 222-VIII діє принцип державної політики у сфері ліцензування, за яким у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці.

Вказаний строк визначений законом як для держави з метою унормування змін у правовідносинах або при запровадженні нових видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, так і для суб`єктів господарювання, які мають забезпечити виконання вимог закону, пов`язаних із запровадженими змінами.

Наведений двомісячний строк встановлений законом саме для додержання балансу у спірних правовідносинах між державою та суб`єктом господарювання.

З набуттям 01.07.2019 р. чинності змінами до Законів № 481/95-BP та № 222-VIII визначення з 01.07.2019 р. територіальних органів ДФС органами ліцензування діяльності з торгівлі пальним та не встановленням для суб`єкта господарювання строку для приведення діяльності у відповідність до вимог закону суд розцінює як порушення балансу між балансу інтересами держави та інтересами суб`єкта господарювання.

Суд вказує, що висновок суду першої інстанції про те, що позивач із заявою про видачу ліцензії звернувся до органу ліцензування 08.07.2019 р. не підтверджений належними доказами.

Дійсно, заява позивача зареєстрована в органі ліцензування 08.07.2019 р., проте жодних доказів щодо подання заяви саме 08.07.2019 р., а не направлення такої заяви 21.06.2019 р., як стверджує позивач, матеріали справи не містять.

Положеннями статті 15 Закону № 481/95-ВР передбачено, що ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.

Отже, ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним повинна бути видана органом, визначеним Кабінетом Міністрів України, не пізніше 20 календарних днів з дня одержання визначених статтею 15 Закону № 481/95-ВР документів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року N 1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України утворено Державну податкову службу шляхом реорганізації Державної фіскальної служби. Згідно з підпунктом 27 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року N 227 ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.

Виходячи із приписів Закону № 481/95-ВР та листа Державної фіскальної служби від 30.05.2019 року за № 17014/7/99-99- 12-01-01-17 (а.с. 26-31) відповідач мав право видавати ліцензії на роздрібну торгівлю пальним з 1 липня 2019 року, тобто з дня, коли при здійсненні роздрібного продажу пального за відсутності ліцензії наступала відповідальність у вигляді штрафу.

У пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року Рисовський проти України Європейський суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Вказаний принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб. Європейський суд звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Таким чином, у зв`язку з тим, що Законом № 481/95-ВР чітко не врегульовано відносини щодо органу, який видає ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, а Державною фіскальною службою України лише 30.05.2019 р. направлено лист за № 17014/7/99-99- 12-01-01-17 із розпорядження про видачу ліцензій головними управліннями в областях з 1 липня 2019 року, суд доходить до висновку, що в цьому випадку створені штучні перешкоди для добросовісних платників в господарюванні, що призвело до накладення штрафу на позивача.

При вирішенні вказаного спору судом взято до уваги підпункт 4.1.4 пункт 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, згідно з яким у разі якщо норми законодавчих актів припускають неоднозначне (множинне) трактування, то правомірним вважається саме рішення платника податків, а не контролюючого органу, та пункт 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, яким передбачено, що у разі коли норма цього закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Так, до 01.07.2019 р. Закон № 481-95/ВР не передбачав ліцензування роздрібної торгівлі паливом. Фактично редакція цього Закону із змінами, внесеними Законом № 2628-VIII розширила його дію та погіршила становище позивача.

У пункті 74 рішення по справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia) Європейський Суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своїх обов`язків.

Також Європейський Суд з прав людини в пункті 58 у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. The Czech Republic), пункті 40 Гаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), пункту 67 Трго проти Хорватії (Trgo v. Croatia) зазначив, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Отже, відсутні підстави вважати, що позивачем допущено умисне порушення норм законодавства щодо здійснення роздрібної торгівлі пальним без ліцензії, що виключає протиправність дій платника податків, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків як необхідної складової податкового правопорушення обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним рішенням про застосування фінансових санкцій.

Судом першої інстанції приведені обставини не враховано, що призвело до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що не доведеними є обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

На користь позивача судом стягуються судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 9375 грн. (3750 грн. за подання позову, 5625 грн. - за подання апеляційної скарги).

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Новоархангельське автотранспортне підприємство - 13544 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 р. в справі № 340/1506/20 задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 р. в справі № 340/1506/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Новоархангельське автотранспортне підприємство - 13544 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

Ухвалити в справі № 340/1506/20 нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Новоархангельське автотранспортне підприємство - 13544 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000233200, прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області 22.01.2020 р., про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю Новоархангельське автотранспортне підприємство - 13544 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 250 000 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Новоархангельське автотранспортне підприємство - 13544 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 9375 (дев`ять тисяч триста сімдесят п`ять) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 09.11.2020 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09.11.2020 р.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.В. Білак

суддя Н.А. Олефіренко