Ухвала

від 09.11.2020 по справі 580/208/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/208/20

УХВАЛА

09 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Парінова А.Б., суддів: Земляної Г.В., Капрушової О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лебедівської сільської ради про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року у задоволенні заяви про встановлення судового контрою відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити вимоги заяви про вжиття заходів судового контрою за ст. 382 КАС України.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху та запропоновано судом усунути вказані в ухвалі недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом подання суду апеляційної інстанції, зокрема:

- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав (поважних причин) для такого поновлення та наданням доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Колегією суддів встановлено, що вказану копію ухвали від 12 жовтня 2020 року було отримано апелянтом 20 жовтня 2020 року, що підтверджується даними наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, останній день строку на усунення недоліків - 30 жовтня 2020 року.

Водночас, 28 жовтня 2020 року апелянтом було направлено до суду заяву про усунення недоліків відповідно до змісту якої остання просить суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року.

В обґрунтування доводів вказаного клопотання апелянт знову посилається на обставини, викладені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, що було подано разом з апеляційною скаргою. Зокрема, апелянт наголошує на тому, що оскаржуване судове рішення вона не отримувала, підпису у поштовому повідомленні не ставила, та у період з 30 червня по 07 липня 2020 року у с. Лузанівка не перебувала, а тому зі змістом оскаржуваного рішення суду першої інстанції ознайомилась лише 21 вересня 2020 року під час ознайомлення з матеріалами справи про що є відмітка у справі.

Розглянувши вказане клопотання про поновлення строку звернення до суду, колегія суддів зазначає, що вказані апелянтом обставини спростовуються наявними у справі доказами.

Так, зокрема, щодо доводів апелянта про те, що вона не ставила свого підпису у поштовому повідомленні про отримання рекомендованого відправлення колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі, зокрема, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Колегія суддів зазначає, що безпосередньо порядок вручення судових рішень засобами поштового зв`язку нормами процесуального законодавства не визначений, проте, відповідно до приписів ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Так, положеннями ч. 4 ст. 126 КАС України (якої врегульовано порядок вручення судових повісток) передбачено, у разі одержання повістки під розписку будь-яким повнолітнім членом сім`ї адресата, який проживає разом з ним судова повістка вважається врученою. Особа, яка одержала повістку, зобов`язана негайно повідомити про неї адресата.

Отже, з огляду на вказані норми законодавства, колегія суддів вважає за можливе застосувати аналогію закону та зазначає, що судове рішення вважається врученим, якщо було отримано під розписку будь-яким повнолітнім членом сім`ї адресата, який проживає разом з ним.

Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги в якості поважних причин пропуску строку звернення до суду посилання апелянта про те, що особисто вона не ставила свого підпису у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення, а також те, що у період з 30 червня по 07 липня 2020 року вона перебувала поза межами с. Лузанівка, оскільки згідно з даними наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором 1803103643081 копія оскаржуваної ухвали суду була вручена адресату (повнолітньому члену сім`ї адресата, який проживає разом з ним) про що свідчить відповідний підпис на зазначеному поштовому повідомленні.

Натомість, апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження того, що вона ознайомлювалась з матеріалами справи та отримала копію оскаржуваної ухвали суду 21 вересня 2020 року, матеріали справи таких доказів також не містять.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зверталась до суду 09 серпня 2020 року з заявою про видачу виконавчого листа у даній справі, який отримала безпосередньо в суді 26 серпня 2020 року (а.с. 59).

Таким чином, з наведеного вбачається, що позивач мала реальну можливість ознайомитись зі змістом оскаржуваного судового рішення ще 26 серпня 2020 року.

Згідно з ч.1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

Разом з тим, наведені апелянтом у клопотанні про поновлення строку звернення до суду з даною апеляційною скаргою доводи не свідчить про добросовісне користуватися позивачем процесуальними правами та виконання покладених законодавством обов`язків та при цьому повністю спростовуються наявними у справі доказами, у зв`язку з чим не можуть бути визнані судом поважною причиною не дотримання учасником справи вимог процесуального законодавства, а також порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обставини, вказані у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на зазначене та враховуючи, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року без поважних на те причин, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті даного апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 295, 299, 325, 328-329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року.

Апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: А.Б. Парінов

Судді: Г.В. Земляна

О.В. Карпушова