Ухвала

від 09.11.2020 по справі 483/1107/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

Іменем України

09 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 483/1107/15-ц

провадження № 61-14360ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,

Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 червня 2020 року (з урахуванням ухвали Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 червня 2020 року про виправлення описки) та постанову Миколаївського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року в справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій та рішення державного виконавця Очаківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Онянової Олени Петрівни,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою про визнання неправомірними дій та рішення державного виконавця Очаківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Онянової О. П.

(далі - Очаківський МВ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Скарга мотивована тим, що державним виконавцем прийнято до виконання виконавчий лист, виданий Очаківський міськрайонним судом Миколаївської області 31 січня 2020 року на виконання рішення у цивільній справі

№ 483/1107/15-ц.

Указаним судовим рішенням визнані незаконними та скасовані розпорядження органів влади, визнані недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, зобов`язано ОСОБА_2 повернути земельні ділянки та витребувано у ОСОБА_1 у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку, площею 0,50 га з кадастровим номером 4825183200:01:000:0617, розташовану на території Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області за межами населеного пункту.

13 лютого 2020 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження у частині витребування у ОСОБА_1 вищезазначеної земельної ділянки.

Посилаючись на те, що рішення суду не містить заходів примусового виконання, вона не є боржником у цьому виконавчому провадженні, а його відкриття порушує її права, заявник просила суд визнати дії державного виконавця неправомірними, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов`язати Очаківський МВ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повернути виконавчий лист стягувачеві - Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області.

Ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 червня 2020 року, залишеною без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року,у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

28 вересня 2020 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області

від 18 червня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду

від 12 серпня 2020 року.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-ІХ).

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону № 460-ІХ.

Касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень.

Заявник просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду заявником отримано 27 серпня

2020 року, що підтверджується копією конверта Миколаївського апеляційного суду.

Згідно з частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною другою статті 390 ЦПК України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Враховуючи те, що скаргу подано 28 вересня 2020 року тобто протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення, суд дійшов висновку, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України, а клопотання заявника про поновлення строку - задоволенню.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами для касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України Про виконавче провадження обов`язковість виконання судових рішень є засадничим принципом виконавчого провадження.

Примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України Про виконавче провадження ).

Вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні є заходом примусового виконання рішення (пункт 3 частини першої статті 10 Закону України Про виконавче провадження ).

За правилами статті 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або прокурора у відповідних випадках і у разі подання всіх необхідних документів, передбачених цим Законом виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до статті 60 Закону України Про виконавче провадження під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши, що виконавчий лист було видано судом у відповідності до рішення суду, яке підлягало примусовому виконанню і з дотриманням вимог до виконавчого документа, а до заяви про примусове виконання прокурором були додані всі необхідні документи для відкриття виконавчого провадження, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання дій та рішення державного виконавця неправомірними, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зазначені у касаційній скарзі доводи щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою і п`ятою статті 394 ЦПК України , Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 червня

2020 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 12 серпня

2020 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області

від 18 червня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду

від 12 серпня 2020 року в справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій та рішення державного виконавця Очаківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Онянової Олени Петрівни відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська