Рішення

від 10.11.2020 по справі 462/5455/20

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/5455/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 року

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Іванюк І.Д.

за участю секретаря с/з - Аврамишиної Д.О.

представника позивача - Вощепинець А.І.

представників відповідача - Довгого Т.Я., Слободи В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №894-02 від 26 серпня 2020 року про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що старшим державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища у Львівській області Мандієм А.І. та державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища у Львівській області Галій В.Я. було проведено перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства при використанні земельної ділянки у м. Львові по вул. Кримській, 57, про що складено акт № 512/02/703 від 18.08.2020 року. За результатами даної перевірки щодо нього було винесено припис № 280-02 від 18.08.2020 року щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, яким зобов`язано його прибрати територію в межах прибережної захисної смуги площею 72 м.кв. по АДРЕСА_1 , що розташована на ділянці за кадастровим номером 4610136600:07:007:0154 та площею 107,5 м.кв. по АДРЕСА_1 , що розташована на ділянках за кадастровим номером 4610136600:07:007:0162,…163,164 від сторонніх предметів та об`єктів. Також старшим державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища у Львівській області Мандієм А.І. складено щодо нього Протокол № 015616 від 18.08.2020 року про адміністративні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53 КУпАП. 26.08.2020 року начальником відділу екологічного нагляду ( контролю) земельних ресурсів - старшим державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища у Львівській області Мандієм А.І. винесено постанову № 894-02 про накладення адміністративного стягнення, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 391 грн. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню судом. Так, відповідач не повідомив його належно про час і місце розгляду справи, повістка знайдена членами його родини близько 13 год. 00 хв. 26.08.2020 року, а розгляд даної справи відбувся о 10 год. 30 хв. 26.08.2020 року. Дане порушення позбавило його можливості прийняти участь у розгляді справи та захищати свої прави та інтереси, реалізувати інші права, передбачені ст. 268 КУпАП, оскаржувана постанова винесена без його участі. Недотримання відповідачем вимог ст. 268 КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови є підставою для її скасування як такої, що прийнята без дотримання встановлених законом процедур. Окрім цього відсутні подія та склад адміністративного правопорушення за ст. 53 КУпАП, зокрема оскаржуваною постановою встановлено, що він власними силами (господарським способом) будує разом з ОСОБА_2 житлові будинки по АДРЕСА_1 та порушив природоохоронний режим прибережної захисної смуги ставка № 1.5 по вул. Бучми шляхом складування будівельних блоків, тимчасових споруд на ділянці за кадастровим номером № 4610136600:07:007:0154 на площі АДРЕСА_1 та здійснення будівельних та земляних робіт на площі 107,5 м.кв. по АДРЕСА_1 , що розташована в межах прибережної смуги , чим порушив вимоги ст.ст. 60,61 Земельного кодексу України та ст.ст. 88,89 Водного кодексу України. Зазначені дії в оскаржуваній постанові кваліфіковані як правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст. 56 ЗУ Про охорону земель , ст. 110 Водного кодексу України. Зазначені обставини не відповідають дійсності з огляду на наступне. Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем. Натомість, він не є ні власником, ні користувачем, ні забудовником земельних ділянок по АДРЕСА_1 , а виступає представником власника земельних ділянок та забудовника - ОСОБА_2 згідно із довіреністю, яку надавав представникам Державної екологічної інспекції у Львівській області при складенні протоколу про адміністративне правопорушення. Наведене стверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11 листопада 2018р. за індексними номерами: 148942413, 148937312, 148953234, відповідно до яких одноосібним власником земельних ділянок на АДРЕСА_1 за кадастровими номерами: 4610136600:07:007:0162, 4610136600:07:007:0163 та 4610136600:07:007:0164, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) є ОСОБА_2 . Вона ж є єдиним замовником та підрядником будівництва індивідуальних житлових будинків на зазначених земельних ділянках, що підтверджується повідомленнями про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, зареєстрованих Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 26 червня 2020 року за № ЛВ 061201781178, № 061201781151, № 061201781162. У оскаржуваній постанові, як і в протоколі та акті державного контролю, не зазначені жодні докази, які б підтверджували, що саме він здійснює будівельні та земляні роботи на належних ОСОБА_2 земельних ділянках по АДРЕСА_1 та розмістив на суміжній з ними земельній ділянці кадастровий номер 4610136600:07:007:0154, яка, відповідно до даних Публічної кадастрової карти України, яка доступна в електронному вигляді за посиланням https://map.land.gov.ua/kadastrova-karta, перебуває в комунальній власності та має цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) , будівельні блоки та тимчасові споруди. В протоколі, на підставі якого винесена оскаржувана постанова, як і у останній, не зазначені частини, пункти чи абзаци статей нормативно-правових актів, якими передбачено відповідальність за правопорушення, за скоєння якого його притягнуто до адміністративної відповідальності, що є порушенням ч. 1 ст. 256 КУпАП та п. 2.4 Інструкції з оформлення Державною екологічною інспекцією України та їх територіальними органами матеріалів про адміністративні порушення, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за № 264 від 05.07.2004 р. У протоколі, акті держконтролю та план-схемі відсутні будь-які посилання на документацію з землеустрою, якою встановлено прибережну захисну смугу ставка № 1.5 по вул. Бучми. В оскаржуваній постанові не зазначено, на підставі яких доказів зроблено висновок про те, що земельні ділянки, про які йде мова, знаходяться в межах прибережної смуги. В той же час, як вбачається з Витягів з Державного земельного кадастру України про земельну ділянку від 21.11.2018р. за номерами НВ-4608228402018, НВ-4608228412018, НВ-4608228382018 від 21.11.2018р., у Державному земельному кадастрі України не зареєстровані жодні обмеження у використанні земельних ділянок за кадастровими номерами: 4610136600:07:007:0162, 4610136600:07:007:0163 та 4610136600:07:007:0164 по АДРЕСА_1 , а відтак, виконання на них будівельних робіт є правомірним, відповідає їх цільовому призначенню та не порушує водоохоронний режим прибережної смуги. Окрім того, зазначені ділянки знаходяться в приватні власності фізичної особи, а не в державній чи комунальній власності, як це встановлено нормами ст. 88 Водного кодексу України. За таких обставин подія правопорушення, за вчинення якого його притягнуто оскаржуваною постановою до адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП - відсутня. Виходячи із наведеного вважає, що оскаржувана постанова винесена з грубим порушеннями чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з аналогічних підстав, додатково пояснила, що позивач не був належним чином повідомлений представниками відповідача про розгляд питання про притягнення його до адміністративної відповідальності. Окрім того, він не є суб`єктом даного правопорушення, оскільки він не є власником і забудовником земельних ділянок, жодних належних позивачу предметів та будівельних матеріалів на даних земельних ділянках немає, оскільки він є лише представником забудовника, в той же час власника земельних ділянок і забудовника - ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності притягнуто не було. Також пояснила, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 знаходився будинок, а озеру, станом на час приватизації земельної ділянки з цільовим призначенням - землі житлової і громадської забудови, не було надано статусу водного об`єкта. У витягу з Державного земельного кадастру про земельні ділянки відомості про будь-які обмеження у використанні даних земельних ділянок відсутні, зміни ж у Водний кодекс України, які передбачають поширення дії режиму прибережні захисні смуги на всі категорії земель були прийняті після передачі даної земельної ділянки у власність, а тому такі норми законодавства не можуть погіршувати становище власника, не поширюються на дану земельну ділянку, а тому прибережна захисна смуга повинна встановлюватись із врахуванням вже існуючої наявної містобудівної документації. Також повідомила, що забудовник мала намір очистити озеро, яке перебуває в занедбаному стані, про що повідомляла представників відповідача. Із врахуванням наведеного просила позов задоволити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили та пояснили, що 18.08.2020 р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища у Львівській області Мандієм А.І. та державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища у Львівській області Галій В.Я. було проведено перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства при використанні земельної ділянки у м. Львові по вул. Кримській, 57. В ході даної перевірки були виявлене порушення природоохоронного режиму прибережної смуги ставка № 1.5, що знаходиться по вул. Бучми у м. Львові, зокрема складування будівельних блоків та розміщення тимчасових будівельних споруд на ділянці за кадастровим номером № 4610136600:07:007:0154 на площі 72 м.кв. по вул. Кримській та здійснення будівельних та земляних робіт на площі 107,5 м.кв. по АДРЕСА_1 , чому було складено акт № 512/02/703 від 18.08.2020 року, винесено припис № 280-02 від 18.08.2020 року та складено протокол про адміністративне правопорушення. Позивач був присутній при складені протоколу, пояснив, що є представником ОСОБА_2 , яка є власником земельних ділянок по АДРЕСА_1 та забудовником таких. При цьому він пояснював, що за дорученням громадянки ОСОБА_2 здійснював будівельні і земляні роботи на належній їй земельній ділянці, яка знаходиться в межах прибережної захисної смуги ставка. Таким чином, ОСОБА_1 знав про складення протоколу щодо нього і мав цікавитись ходом розгляду даного питання. Також ОСОБА_1 було повідомлено про розгляд протоколу про адміністративне правопорушення листом, який був надісланий рекомендованим повідомленням, та з трекінгу відправлень на сайті Укрпошта вбачається, що такий лист вручений позивачу 25.08.2020 р. о 21.00 год. за результатами розгляду складено постанову № 894-02 про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 391 грн. Зазначили, що твердження представника позивача про те, що відсутність землевпорядної документації свідчить про невстановлення прибережної смуги не відповідає дійсності, оскільки у такому випадку при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою із встановлення прибережної захисною смуги необхідно виходити із нормативних розмірів прибережних смуг, встановлених ст. 88 ЗК України, який у даному випадку становить 25 м. також зазначили, що у законодавстві відсутні вимоги щодо притягнення до відповідальності за порушення земельного законодавства лише власника земельної ділянки, а тому дана постанова була винесена з дотриманням чинного законодавства, зокрема на виконання вимог ст. 68 ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища , ст. 56 ЗУ Про охорону земель , ст.ст. 88, 89, 110 Водного кодексу України та ст.ст. 60,61 Земельного кодексу України, а тому скасуванню не підлягає, однак зазначити який саме пункт ст. 89 Водного кодексу України та ст. 61 Земельного кодексу України був порушений даними діями не змогли. Також зазначили, що відносно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення не складався та постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП не виносилась.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідка, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши її дійсні обставини та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 77 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За статтею 53 КУпАП встановлено відповідальність за використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об`єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень , що тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`яти до двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 88 Водного кодексу України та ст. 60 Земельного кодексу України передбачено, що з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського транспорту. У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Ст. 89 Водного кодексу України та ст. 61 Земельного кодексу України передбачено, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: 1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; 2) зберігання та застосування пестицидів і добрив; 3) влаштування літніх таборів для худоби; 4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; 5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; 6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо. Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Відповідальність за порушення земельного законодавства передбачена статтею 110 Водного кодексу України, згідно якої, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у: 3) порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;

Судом встановлено, шо старшим державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища у Львівській області Мандієм А.І. та державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища у Львівській області Галій В.Я. було проведено перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства при використанні земельної ділянки у м. Львові по вул. Кримській, 57, про що складено акт № 512/02/703 від 18.08.2020 року /а.с. 7-8/.

За результатами даної перевірки щодо ОСОБА_1 було винесено припис № 280-02 від 18.08.2020 року щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, яким зобов`язано його прибрати територію в межах прибрежної захисної смуги площею 72 м.кв. по АДРЕСА_1 , що розташована на ділянці за кадастровим номером 4610136600:07:007:0154 та площею 107,5 м.кв. по АДРЕСА_1 , що розташована на ділянках за кадастровим номером 4610136600:07:007:0162, 4610136600:07:007:0163, 4610136600:07:007:0164 від сторонніх предметів та об`єктів /а.с. 9/.

Також старшим державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища у Львівській області Мандієм А.І. складено щодо ОСОБА_1 протокол № 015616 від 18.08.2020 року про адміністративні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53 КУпАП /а.с. 4/.

26.08.2020 року начальником відділу екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів - старшим державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища у Львівській області Мандієм А.І. винесено постанову № 894-02 про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП, а саме за те, що останній порушив природоохоронний режим прибережної захисної смуги ставка № 1.5 по вул. Бучми шляхом складування будівельних блоків, тимчасових споруд на ділянці за кадастровим номером № 4610136600:07:007:0154 на площі АДРЕСА_1 та здійснення будівельних та земляних робіт на площі 107,5 м.кв. по АДРЕСА_1 , що розташована в межах прибережної смуги та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 391 грн. /а.с. 5/.

Також судом встановлено, що згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11 листопада 2018 р. за індексними номерами: 148942413,148937312, 148953234, одноосібним власником земельних ділянок на АДРЕСА_1 за кадастровими номерами: 4610136600:07:007:0162, 4610136600:07:007:0163 та 4610136600:07:007:0164, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) , є ОСОБА_2 /а.с. 13-24/. Згідно із Витягами Державного земельного кадастру України про земельну ділянку від 21.11.2018р. за номерами НВ-4608228402018, НВ-4608228412018, НВ-4608228382018 у Державному земельному кадастрі України не зареєстровані жодні обмеження у використанні земельних ділянок за кадастровими номерами: 4610136600:07:007:0162, 4610136600:07:007:0163 та 4610136600:07:007:0164 по АДРЕСА_1 .

Згідно з Повідомленнями про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, зареєстрованих Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 26 червня 2020 року за № ЛВ 061201781178, № 061201781151, № 061201781162 ОСОБА_2 єдиним замовником та підрядником будівництва індивідуальних житлових будинків на зазначених земельних ділянках /а.с. 26-39/.

Згідно із довіреністю, посвідченою 30.08.2017 р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сенів А.Б. за реєстровим № 2876, ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_1 представляти її інтереси перед фізичними та юридичними особами, а також органами державної влади /а.с. 25/.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка старший державний інспектор з охорони навколишнього природнього середовища у Львівській області - ОСОБА_3 пояснив, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення був присутній ОСОБА_1 , який пояснив, що є представником ОСОБА_2 , яка є власником земельних ділянок по АДРЕСА_1 та забудовником таких. При цьому він пояснював, що за дорученням громадянки ОСОБА_2 здійснює будівельні і земляні роботи на належній їй земельній ділянці. Оскільки ОСОБА_2 є особою похилого віку, то протокол про порушення нею ст. 53 КУпАП не складався та вона до адміністративної відповідальності не притягалась.

У розумінні частин першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Тобто наявність події адміністративного правопорушення є обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка доводиться шляхом надання доказів.

Статтею ст. 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналіз положень вказаних статей КУпАП, дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП, а її винесенню має передувати своєчасний розгляд такої справи уповноваженим на те органом (посадовою особою) у точній відповідності з законом, під час якого здійснюється всебічне, повне і об`єктивне з`ясування її обставин на підставі доказів, оцінка яким надана з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, встановлюється сам факт вчинення правопорушення, вина особи у його вчиненні.

У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Між тим, всупереч даним вимогам відповідачем не доведено правомірність винесеної постанови відносно позивача за ст. 53 КУпАП та наявність події адміністративного правопорушення, та будь-яких доказів, які б свідчили про порушення позивачем ст. 60, 61 Земельного кодексу України, ст.ст. 88, 89 Водного кодексу України.

Натомість судом встановлено, що також підтверджується зібраними по справі доказами, що позивач не є ні власником, ні користувачем, ні забудовником земельних ділянок по АДРЕСА_1 , а діяв лише як представник власника земельних ділянок в межах повноважень та на підставі довіреності, виданої ОСОБА_2 та в розумінні Закону України Про регулювання містобудівної діяльності він не є суб?єктом, який може реалізовувати право на забудову земельної ділянки. Окрім цього, ні в оскаржуваній постанові, в протоколі та акті державного контролю, ані у судовому засіданні відповідачі не зазначили і не надали доказів, які б підтверджували, що саме ОСОБА_1 здійснював будівельні та земляні роботи на належних ОСОБА_2 земельних ділянках по АДРЕСА_1 та розмістив будівельні блоки та тимчасові споруди на суміжній з ними земельній ділянці кадастровий номер 4610136600:07:007:0154, яка, відповідно до даних Публічної кадастрової карти України, перебуває в комунальній власності та має цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) , як і не надали доказів на підтвердження належності будівельних блоків та тимчасових споруд ОСОБА_1 . Також відповідачами не зазначено, які саме пункти ст. 89 Водного кодексу України та ст. 61 Земельного кодексу України порушено при розміщенням будівельних блоків та тимчасових споруд на земельній ділянці кадастровий номер 4610136600:07:007:0154.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, ЄСПЛ у справі Аллене де Рібермон проти Франції підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

З приводу порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно із п. 3.3 Інструкції з оформлення Державною екологічною інспекцією України та їх територіальними органами матеріалів про адміністративні порушення, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за № 264 від 05.07.2004 р. справа розглядається в присутності порушника або його законного представника. Розгляд справи при відсутності порушника може бути лише у випадках коли є дані про своєчасне сповіщення порушника про місце і час розгляду справи (наявність отриманого порушником повідомлення про дату та місце розгляду справи, засвідченого підписом порушника чи працівника поштового відділення ) і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Однак під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у Державної екологічної інспекції у Львівській області не було відомостей про отримання правопорушником повідомлення про дату та місце розгляду справи, засвідченого підписом порушника чи працівника поштового відділення та доказів на підтвердження наявності вручення такого повідомлення позивачу чи відмови від отримання такого повідомлення відповідно до вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, представники відповідача суду не надали.

З урахуванням наявних по справі доказів вбачається, що старшим державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища у Львівській області Мандієм А.І. порушено норми ст. 245 КУпАП, а саме не було вжито належних заходів, спрямованих на своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, а вина позивача у вчиненні ним адміністративного правопорушення ґрунтується виключно на даних з постанови у справі про адміністративне правопорушення, факт вчинення якого останнім заперечується.

Згідно із п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є обґрунтованими та доведеними, відповідач доказів на спростування доводів позивача суду не надав, а тому позовні вимоги позивача є такими, що підлягають до задоволення шляхом скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №894-02 від 26.08.2020 року та закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , оскільки в його діях немає складу адміністративного правопорушення, а відсутність складу адміністративного правопорушення у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП виступає обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Порядок розподілу судових витрат встановлений ст.139 КАС України.

Відповідно до ст. 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова особа чи службова особа.

Враховуючи, що судове рішення прийняте не на користь відповідача - суб`єкта владних повноважень, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань із суб`єкта владних повноважень на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9,73-77,90,229,242,244-246,286 КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позов задоволити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення № 894-02 від 26.08.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Львівській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на оплату судового збору в розмірі 420 /чотириста двадцять/ гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, згідно п. 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України через Залізничний районний суд м.Львова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до Прикінцевих положень КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Державна екологічна інспекція у Львівській області, ЄДРПОУ 38057086, місцезнаходження: м. Львів, вул. Стрийська, 98 у м. Львові.

Суддя Іванюк І.Д.