Постанова

від 18.12.2020 по справі 462/5455/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 462/5455/20 пров. № А/857/14649/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді Ніколіна В.В.

суддів Затолочного В.С.,Пліша М.А.

за участі секретаря судового засідання Кітраль Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Львівській областіна рішення Залізничного районного суду м. Львова від 10 листопада 2020 року (суддя - Іванюк І.Д., м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у вересні 2020 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Львівській області, в якому просив визнати протиправною і скасувати постанову №894-02 від 26 серпня 2020 року про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП, та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідачем не повідомлено своєчасно ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що позбавило його можливості реалізувати свої права, передбачені ст.268 КУпАП. Крім того, він не є ні власником, ні користувачем, ні забудовником земельних ділянок по АДРЕСА_1 , щодо дотримання вимог користування, яких проводилася відповідачем перевірка, тому притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП є необґрунтованим. Натомість власником земельних ділянок по АДРЕСА_1 та єдиним замовником й підрядником будівництва індивідуальних житлових будинків на вказаних земельних ділянках є ОСОБА_2 . При цьому, виконання будівельних робіт на вказаних земельних ділянках є правомірним, відповідає їх цільовому призначенню та не порушує водоохоронний режим прибережної смуги.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 10 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення № 894-02 від 26.08.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП, а провадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 був належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення та мав можливість скористатися всіма правами, наданими КУпАП, однак цього не зробив. Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, оскільки факт вчинення адміністративного проступку підтверджується поясненнями ОСОБА_1 , який визнав, що здійснював будівельні та земляні роботи за дорученням ОСОБА_2 , та відеоматеріалами, які долучені відповідачем до матеріалів справи. Також судом першої інстанції не враховано, що будівельні та земляні роботи з порушенням вимог природоохоронного законодавства здійснювались позивачем не тільки на земельних ділянках по АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , а й на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136600:07:007:0154, яка відноситься до земель комунальної власності.

Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що старшим державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища у Львівській області Мандієм А.І. та державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища у Львівській області Галій В.Я. було проведено перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства при використанні земельної ділянки у АДРЕСА_1 , про що складено акт № 512/02/703 від 18.08.2020.

За результатами перевірки щодо ОСОБА_1 було винесено припис № 280-02 від 18.08.2020 щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, яким зобов`язано його прибрати територію в межах прибережної захисної смуги площею 72 м.кв. по АДРЕСА_1 , що розташована на ділянці за кадастровим номером 4610136600:07:007:0154 та площею 107,5 м.кв. по АДРЕСА_1 , що розташована на ділянках за кадастровим номером 4610136600:07:007:0162, 4610136600:07:007:0163, 4610136600:07:007:0164 від сторонніх предметів та об`єктів.

Крім того, старшим державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища у Львівській області Мандієм А.І. складено щодо ОСОБА_1 протокол № 015616 від 18.08.2020 про адміністративні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.53 КУпАП.

26.08.2020 начальником відділу екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів - старшим державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища у Львівській області Мандієм А.І. винесено постанову № 894-02 про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП, а саме за те, що останній порушив природоохоронний режим прибережної захисної смуги ставка № 1.5 по вул. Бучми шляхом складування будівельних блоків, тимчасових споруд на ділянці за кадастровим номером № 4610136600:07:007:0154 на площі АДРЕСА_2 та здійснення будівельних та земляних робіт на площі 107,5 м.кв. по АДРЕСА_1 , що розташована в межах прибережної смуги та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 391 грн.

Також судом встановлено, що згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11 листопада 2018 року за індексними номерами: 148942413,148937312, 148953234, одноосібним власником земельних ділянок на АДРЕСА_1 за кадастровими номерами: 4610136600:07:007:0162, 4610136600:07:007:0163 та 4610136600:07:007:0164, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) , є ОСОБА_2 .

Згідно з витягами Державного земельного кадастру України про земельну ділянку від 21.11.2018р. за номерами НВ-4608228402018, НВ-4608228412018, НВ-4608228382018 у Державному земельному кадастрі України не зареєстровані обмеження у використанні земельних ділянок за кадастровими номерами: 4610136600:07:007:0162, 4610136600:07:007:0163 та 4610136600:07:007:0164 по АДРЕСА_1 .

Згідно з Повідомленнями про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів будівництво, яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, зареєстрованих Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 26 червня 2020 року за № ЛВ 061201781178, № 061201781151, № 061201781162 ОСОБА_2 є замовником та підрядником будівництва індивідуальних житлових будинків на зазначених земельних ділянках.

Крім того, згідно із довіреністю, посвідченою 30.08.2017 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сенів А.Б. за реєстровим № 2876, ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_1 представляти її інтереси перед фізичними та юридичними особами, а також органами державної влади.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, яке передбачене ст.53 КУпАП, тому постанова відповідача №894-02 від 26 серпня 2020 року підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 53 КУпАП встановлено відповідальність за використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об`єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень , що тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`яти до двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 88 Водного кодексу України та ст. 60 Земельного кодексу України передбачено, що з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж у різу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського транспорту. У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Згідно зі ст. 89 Водного кодексу України та ст. 61 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: 1) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; 2) зберігання та застосування пестицидів і добрив; 3) влаштування літніх таборів для худоби; 4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; 5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; 6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо. Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Відповідальність за порушення земельного законодавства передбачена статтею 110 Водного кодексу України, згідно з якою, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду.

Як вбачається з матеріалів справи, відносно ОСОБА_1 винесено постанову № 894-02 про накладення адміністративного стягнення, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП, а саме за те, що останній порушив природоохоронний режим прибережної захисної смуги ставка № 1.5 по вул. Бучми шляхом складування будівельних блоків, тимчасових споруд на ділянці за кадастровим номером № 4610136600:07:007:0154 на площі АДРЕСА_2 та здійснення будівельних та земляних робіт на площі 107,5 м.кв. по АДРЕСА_1 , що розташована в межах прибережної смуги та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 391 грн. При цьому, судом встановлено, що власником земельних ділянок на АДРЕСА_1 за кадастровими номерами: 4610136600:07:007:0162, 4610136600:07:007:0163 та 4610136600:07:007:0164, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) , є ОСОБА_2 , яка є замовником та підрядником будівництва індивідуальних житлових будинків на зазначених земельних ділянках.

Крім того, земельна ділянка з кадастровим номером 4610136600:07:007:0154, яка зазначена у постанові про накладення адміністративного стягнення від 26.08.2020, на якій також виявлено порушення вимог природоохоронного законодавства, відноситься до земель комунальної власності.

Довіреністю, посвідченою 30.08.2017 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сенів А.Б. за реєстровим № 2876, ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_1 представляти її інтереси перед фізичними та юридичними особами, а також органами державної влади, що стверджується відповідною довіреністю.

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею ст. 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З системного аналізу наведених статей КУпАП можна дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП, а її винесенню має передувати своєчасний розгляд такої справи уповноваженим на те органом (посадовою особою) у точній відповідності з законом, під час якого здійснюється всебічне, повне і об`єктивне з`ясування її обставин на підставі доказів, оцінка яким надана з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, встановлюється сам факт вчинення правопорушення, вина особи у його вчиненні. Зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Крім того, згідно з ч. 1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до п. 3.3 Інструкції з оформлення Державною екологічною інспекцією України та їх територіальними органами матеріалів про адміністративні порушення, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за № 264 від 05.07.2004 р. справа розглядається в присутності порушника або його законного представника. Розгляд справи при відсутності порушника може бути лише у випадках коли є дані про своєчасне сповіщення порушника про місце і час розгляду справи (наявність отриманого порушником повідомлення про дату та місце розгляду справи, засвідченого підписом порушника чи працівника поштового відділення) і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В ході судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 не був своєчасно повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення 26.08.2020.

Згідно з доводами позовної заяви про розгляд справи позивач дізнався 26.08.2020 після отримання поштового відправлення, в якому було вкладено повідомлення про розгляд справи, протокол про адміністративне правопорушення, припис, копію акта держконтролю.

Доводи апелянта про те, що поштове відправлення з повідомленням про розгляд справи про адміністративне правопорушення вручено ОСОБА_1 25.08.2020, що підтверджується відомостями з сайту Укрпошти, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки такими відомостями підтверджено факт вручення поштового відправлення 25.08.2020 о 21:00, а розгляд справи відбувся 26.08.2020 о 10:00. Тобто, в матеріалах справи відсутні й відповідачем не подано належних доказів своєчасного повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення 25.08.2020.

Також безпідставними є посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 повинен був самостійно цікавитися та дізнаватися про рух справи про адміністративне правопорушення, оскільки такі не мають належного законодавчого обґрунтування та суперечать положенням КУпАП.

Таким чином, неналежне повідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення позбавило його можливості прийняти участь в такому розгляді та захищати свої права та інтереси, як це передбачено ст.268 КУпАП, що свідчить про те, що розгляд справи відбувся з порушенням прав позивача та в його відсутність.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що власником земельних ділянок на АДРЕСА_1 за кадастровими номерами: 4610136600:07:007:0162, 4610136600:07:007:0163 та 4610136600:07:007:0164 є ОСОБА_2 .

Однак, як вбачається зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення, протоколу про адміністративне правопорушення, відповідачем не було опитано та відібрано пояснень в ОСОБА_2 , яка є власником земельних ділянок, на яких виявлено порушення природоохоронного законодавства, та за дорученням якої позивач здійснював будівельні роботи.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи те, що відповідачем розглянуто справу про адміністративне правопорушення за відсутності позивача, який не був своєчасно повідомлений про розгляд справи, у зв`язку з чим був позбавлений можливості захистити свої права та інтереси, надати пояснення по суті порушення, а також в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення не відібрано пояснення у ОСОБА_2 , яка є власником земельних ділянок, на яких виявлено порушення природоохоронного законодавства, тому постанова №894-02 від 26 серпня 2020 року про накладення адміністративного стягнення в силу вимог ч. 3 ст. 286 КАС України підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Щодо вирішення судом першої інстанції питання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, то на переконання колегії суддів таке вирішено неправильно, оскільки ч. 3 ст. 286 КАС України не передбачено можливості закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до положень статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 317 КАС України).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дійшовши правильного висновку про скасування постанови відповідача №894-02 від 26 серпня 2020 року про накладення адміністративного стягнення, помилково закрив провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині необхідно змінити. В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Львівській області задовольнити частково.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 10 листопада 2020 року у справі №462/5455/20 змінити, виключивши з другого абзацу резолютативної частини слова: у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення .

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді В. С. Затолочний М. А. Пліш