Рішення

від 10.11.2020 по справі 204/5283/20

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/5283/20

Провадження № 2-а/204/108/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:

головуючого - судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання - Сокола Д.О.

розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції та поліцейської Департаменту патрульної поліції Пинзар Ольги Павлівни, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

18 серпня 2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, в якому просила скасувати постанову серії 1АВ № 00544649 від 21 липня 2020 року, яку винесено поліцейською 1 взводу 2 роти Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Пинзар О.П. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП (а. с. 1-6).

В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що 21 липня 2020 року, поліцейською 1 взводу 2 роти Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Пинзар О.П., в порушення приписів КУпАП, було складено постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень за ч. 1 ст. 122 КУпАП, за результатами розгляду даних, що зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу Каскад 051-1219 , у зв`язку з чим вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Так, в постанові інспектор вказала, що 09 червня 2020 року о 12 годині 14 хвилин, за адресою М07 Київ-Ковель-Ягодин 23+550, вона керувала транспортним засобом Toyota Corolla 1.33L, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та здійснила адміністративне правопорушення, яке полягало у перевищенні встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів на 38 км/год., чим порушила п. 12.9 (б) ПДР. Зазначає, що вказаним транспортним засобом вона не керувала, вимог п. 12.9 (б) не порушувала. Крім того, вказує на те, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 14-1 КУпАП, вона не була та не є власником вказаного транспортного засобу та, відповідно до вимог ч. 1 ст. 14-2 КУпАП, за нею, як за фізичною особою, не було та не є зареєстрованим право власності на транспортний засіб Toyota Corolla 1.33L, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , а поліцейськими не надано жодних доказів підтвердження такого.

Ухвалою суду від 21 серпня 2020 року позовна заява залишена без руху, позивачці надано строк для усунення недоліків (а. с. 18).

31 серпня 2020 року недоліки, зазначені в ухвалі суду від 21 серпня 2020 року, позивачкою усунуто (а. с. 20-27) .

Ухвалою суду від 01 вересня 2020 року по справі відкрито спрощене позовне провадження, без виклику сторін (а. с. 28).

01 вересня 2020 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська вищевказану ухвалу суду направлено учасникам справи для відома за вихідним № 17909/20-вих/2-а/204/108/20 (а. с. 29).

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідачем копію ухвали суду від 01 вересня 2020 року отримано 07 вересня 2020 року (а. с. 30).

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, позивачкою копію ухвали суду від 01 вересня 2020 року отримано 11 вересня 2020 року (а. с. 31).

28 вересня 2020 року на адресу суду від відповідача - Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, надійшов відзив на позовну заяву (а. с. 34-41), в якому він позовні вимоги не визнає, просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що постанова винесена згідно з вимогами чинного законодавства України, на підтвердження чого, зазначає, що транспортний засіб Toyota Corolla 1.33L, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за юридичною особою ТОВ Біотехнос , ЄДРПОУ 41599490, керівником якого є позивачка та про що остання в позові не вказує.

20 жовтня 2020 року на адресу суду позивачкою надано відповідь на відзив (а. с. 52-55), в якій вона зазначає, що з фототаблиці із зображенням автомобіля, яка додана до постанови, неозброєним оком видно те, що транспортним засобом керує людина чоловічої статі, яким явно не може бути позивачка, оскільки вона відноситься до громадян жіночої статі і має зовсім інший вигляд. Також зазначає, що володільці загальнодоступного офіційного сайту міністерства юстиції України та OpenDataBot поширили її персональні дані, зокрема, що вона дійсно є керівником юридичної особи ТОВ Біотехнос , без її згоди, чим порушили вимоги законодавства про захист персональних даних та внаслідок чого її персональні дані використані під час накладення на неї адміністративного стягнення за правопорушення, якого вона не вчиняла.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотань про виклик сторін у судове засідання не надходило.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами ст. 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Судом встановлено, що постановою від 21 липня 2020 року серії 1АВ № 00544649 у справі про адміністративне правопорушення поліцейською ДПП Пинзар О.П. на позивачку накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП (а. с. 8), відповідно до якої 09 червня 2020 року о 12 годині 14 хвилин, за адресою М07 Київ-Ковель-Ягодин 23+550, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Toyota Corolla 1.33L, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та здійснила адміністративне правопорушення, яке полягає у перевищенні встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів на 38 км/год., чим порушила вимоги п. 12.9 (б) ПДР.

Постанову про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке зафіксоване в автоматичному режимі серії 1АВ № 00544649 від 21 липня 2020 року, винесла поліцейська ДПП Пинзар О.П. на підставі інформаційних файлів та метаданих до них за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.

Правопорушення було зафіксоване технічним засобом Каскад 051-1219, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги . Технічний прилад Каскад 051-1219 має сертифікат відповідності UA.TR. 00122017-20 від 26 травня 2020 року (а. с . 45-45), експертний висновок, зареєстрований в Адміністрації Державної служби зв`язку та захисту інформації України від 02 квітня 2020 року № 1100 та який дійсний до 02 квітня 2023 року (а. с. 46) та сертифікат перевірки типу UA.TR. 0015-19Rev.1 від 04 червня 2019 року, який дійсний до 14 січня 2029 року (а. с. 47).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, керівником юридичної особи ТОВ Біотехнос , ЄДРПОУ 41599490, є ОСОБА_1 (а. с. 49).

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Частиною 4 ст. 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайта в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. Відповідно на ці правовідносини поширюється положення частини четвертої статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, коли уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Таким чином, під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, в тому числі, передбаченого ст. 122 КУпАП, у працівників Національної поліції відсутній обов`язок складати протокол про адміністративне правопорушення.

Такий висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладено у постанові від 31 жовтня 2019 року у справі № 127/16456/16-а (провадження № К/9901/12439/18).

Вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП, з-поміж іншого, визначено, що особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

А тому посилання позивачки на норми ст.ст. 268, 277-2, 279 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксоване в автоматичному режимі, є недоречним, оскільки законодавцем визначена спеціальна процедура розгляду цих справ.

Пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України Про Національну поліцію визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Приписами п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію встановлено, що поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Нормою статті 52 Закону України Про дорожній рух визначено, зокрема, що контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 14 Закону України Про дорожній рух , учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Частиною 1 статті 40 Закону України Про Національну поліцію передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку.

Пунктом 12.9 (б) Правил дорожнього руху визначено, що забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Відповідно до вимог п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Стаття 122 КУпАП встановлює відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Положеннями ч. 1 ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції, з-поміж іншого, розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

14 липня 2015 року прийнято Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , що дозволяє накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху, що зафіксовані в автоматичному режимі та доповнено КУпАП статтями 279-1-279-4, які визначають особливості розгляду цих справ.

Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

У разі якщо транспортний засіб зареєстровано за межами території України і такий транспортний засіб відповідно до законодавства не підлягає державній реєстрації в Україні, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), притягається особа, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.

Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, встановлюються статтями 279-1-279-4 КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі , яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 13 січня 2020 року № 13 (далі за текстом - Інструкція).

Вимогами ст. 279-1 КУпАП визначено, що у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".

Вимогами ч. 7 ст. 11 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначено, що державні органи, у тому числі суди, органи Національної поліції, органи прокуратури, Служби безпеки України, а також органи місцевого самоврядування та їх посадові особи безоплатно отримують відомості з Єдиного державного реєстру з метою здійснення ними повноважень, визначених законом, виключно в електронній формі через портал електронних ресурсів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру, крім випадків, передбачених цим законом.

Відповідно до пункту 1 розділу VІ Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі за текстом - Порядок), доступ державних органів, у тому числі судів, органів Національної поліції, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, а також органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб чи інших визначених законом осіб до відомостей Єдиного державного реєстру забезпечується через портал електронних сервісів, у тому числі шляхом автоматизованого доступу з використанням програмних засобів ведення інформаційно-телекомунікаційних систем відповідних державних органів за допомогою прикладного програмного інтерфейсу Єдиного державного реєстру (далі - доступ до Єдиного державного реєстру за допомогою прикладного програмного інтерфейсу), шляхом отримання витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі, а також до документів, що містяться в реєстраційній справі, в електронній формі.

Пунктом 2 розділу VІ Порядку, встановлено, що персональні дані користувача, отримані під час надання витягу з Єдиного державного реєстру, використовуються відповідно до закону та виключно для цілей ведення Єдиного державного реєстру.

Таким чином, доводи позивачки, що викладені у відповіді на відзив, щодо порушення володільцями загальнодоступного офіційного сайту міністерства юстиції України та OpenDataBot законодавства про захист персональних даних, внаслідок чого її персональні дані використані під час накладення на неї адміністративного стягнення за правопорушення без її згоди, спростовуються викладеним.

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог п. 5 Інструкції, уповноважений поліцейський під час опрацювання матеріалів автоматичної фіксації з використанням Системи з`ясовує наступне:

1) наявність фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, ознаки якого зафіксовані на фотознімках (відеозаписі) в інформаційному файлі;

2) відповідність символів номерного знака транспортного засобу на отриманих фотознімках (відеозаписі) символам, розпізнаним Системою;

3) наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб;

4) відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із Системи;

5) наявність у Системі інформації про те, що до моменту вчинення правопорушення зафіксований транспортний засіб вибув з володіння відповідальної особи внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать цьому транспортному засобу;

6) наявність та повноту інформації про відповідальну особу зафіксованого транспортного засобу, а в разі фіксації транспортного засобу зареєстрованого за межами України - інформації про особу, яка ввезла його на територію України;

7) наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вимогами статті 1187 ЦК України, діяльність, пов`язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, віднесено до джерела підвищеної небезпеки. Ця небезпека полягає у самій суті використання транспортного засобу. Людина не може до кінця контролювати механізми під час їх експлуатації. Це пов`язано з рядом об`єктивних факторів, які потрібно відрізняти від внутрішнього ставлення людини до безпеки чи до ризику, оскільки ці категорії є оціночними, а у даному випадку мова йде саме про об`єктивно обумовлену можливість настання негативних наслідків від здійснення цього виду діяльності.

Тому навіть сам факт володіння транспортним засобом породжує певні права та обов`язки осіб, за якими зареєстрований транспортний засіб. Наявність зазначених додаткових ознак, характерних для фізичної або юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, вимагає віднесення їх до спеціальних суб`єктів адміністративного правопорушення.

Порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, як і інші правопорушення, характеризуються певним ступенем суспільної небезпеки, яка є категорією об`єктивною й існує незалежно від її оцінки кимось. Саме рівень суспільної небезпеки служить тією головною ознакою, за якою класифікуються певні протиправні діяння та визначається їхня приналежність до кримінальних, адміністративних, дисциплінарних чи інших правопорушень, а також встановлюється міра відповідальності за їх вчинення.

Внесені зміни дозволили розширити поняття суб`єкта правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, не обмежуючись власниками (співвласниками) транспортних засобів.

Більш того, ст. 279-3 КУпАП регламентує можливість звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, зокрема з підстав, встановлення належного користувача транспортного засобу.

Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів від 14 листопада 2018 р. № 1197 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу та надано визначення належного користувача.

Так, належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувач (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які, в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до вимог статті 14 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

В даному випадку тільки позивач, як особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, має право визначати, як використовувати транспортний засіб: особисто або передавати право керування іншим особам. Саме позивачем не було вчинено дій щодо оформлення належного користувача за іншою особою.

Отже, позивачка, як керівник юридичної особи ТОВ Біотехнос , ЄДРПОУ 41599490, за яким зареєстровано транспортний засіб (джерело підвищеної небезпеки), могла та повинна була передбачити наслідки, які настали внаслідок перевищення даним автомобілем встановлених обмежень швидкості.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, покладений на суб`єкта владних повноважень даною нормою тягар доказування правомірності своєї бездіяльності не звільняє позивача від обов`язку доказування своїх тверджень чи заперечень.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Так, позивачкою в позовній заяві зазначено, що вона не керувала транспортним засобом Toyota Corolla 1.33L, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та вимог п. 12.9 (б) ПДР не порушувала, даний транспортний засіб, на неї, як фізичну особу не зареєстрований. Втім, позивачкою в позові не зазначено, а у відповіді на відзив не спростовано те, що вона є керівником юридичної особи ТОВ Біотехнос , ЄДРПОУ 41599490, на яку зареєстровано право власності на вказаний транспортний засіб, що розцінюється судом як нічим іншим, ніж наміром уникнути адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення.

Позивачкою не надано суду доказів на спростування факту вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та порушення порядку винесення інспектором постанови про адміністративне правопорушення. Суд критично ставиться до пояснень позивачки, оскільки її показання повністю спростовуються поясненнями та наданими доказами відповідача, а також матеріалами справи.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що дії поліцейської ДПП Пинзар О.П. є законними, а постанова в справі про адміністративне правопорушення серії 1АВ № 00544649 від 21 липня 2020 року, законною та обґрунтованою, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

На виконання вимог ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір суд відносить на рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 6-11, 77, 121-123, 143, 243-246, 250-251, 293, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції та поліцейської Департаменту патрульної поліції Пинзар Ольги Павлівни, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду згідно з вимогами ч. 4 ст. 286 КАС України, протягом десяти днів зо дня його підписання суддею або протягом десяти днів зо дня отримання ними його копії.

Рішення набирає законної сили протягом десяти днів зо дня його підписання суддею або протягом десяти днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна