Постанова

від 13.01.2021 по справі 204/5283/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 січня 2021 року м. Дніпросправа № 204/5283/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Олефіренко Н.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10.11.2020 року в адміністративній справі №204/5283/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції поліцейської Департаменту патрульної поліції Пинзар Ольги Павлівни про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду до Департаменту патрульної поліції поліцейської Департаменту патрульної поліції Пинзар Ольги Павлівни, в якому просила скасувати постанову серії 1АВ № 00544649 від 21 липня 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях позивача, що свідчить про безпідставність прийняття оскаржуваної постанови.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10.11.2020 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов у повному обсязі.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, в обґрунтування якого зазначено, що з метою всебічного та об`єктивного встановлення обставин у справі є необхідність розглянути справу за участю сторін.

Дослідивши подане клопотання, колегія судів дійшла висновку про відмову у його задоволені з урахуванням скорочених строків розгляду справ щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду у суді апеляційної інстанції, постановою від 21 липня 2020 року серії 1АВ № 00544649 у справі про адміністративне правопорушення поліцейською ДПП Пинзар О.П. на позивачку накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП (а. с. 8), відповідно до якої 09 червня 2020 року о 12 годині 14 хвилин, за адресою М07 Київ-Ковель-Ягодин 23+550, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Toyota Corolla 1.33L, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та здійснила адміністративне правопорушення, яке полягає у перевищенні встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів на 38 км/год., чим порушила вимоги п. 12.9 (б) ПДР.

Правопорушення було зафіксоване технічним засобом Каскад 051-1219, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги . Технічний прилад Каскад 051-1219 має сертифікат відповідності UA.TR. 00122017-20 від 26 травня 2020 року (а. с . 45-45), експертний висновок, зареєстрований в Адміністрації Державної служби зв`язку та захисту інформації України від 02 квітня 2020 року № 1100 та який дійсний до 02 квітня 2023 року (а. с. 46) та сертифікат перевірки типу UA.TR. 0015-19Rev.1 від 04 червня 2019 року, який дійсний до 14 січня 2029 року (а. с. 47).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, та іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Серед вимог ч.1 ст. 280 КУпАП вказано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Нормою статті 52 Закону України Про дорожній рух визначено, зокрема, що контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 14 Закону України Про дорожній рух , учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Частиною 1 статті 40 Закону України Про Національну поліцію передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку.

Пунктом 12.9 (б) Правил дорожнього руху визначено, що забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Відповідно до вимог п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Стаття 122 КУпАП встановлює відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Положеннями ч. 1 ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції, з-поміж іншого, розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься ч. 1 ст. 122 КУпАП.

14 липня 2015 року прийнято Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , що дозволяє накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху, що зафіксовані в автоматичному режимі та доповнено КУпАП статтями 279-1-279-4, які визначають особливості розгляду цих справ.

Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

У разі якщо транспортний засіб зареєстровано за межами території України і такий транспортний засіб відповідно до законодавства не підлягає державній реєстрації в Україні, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), притягається особа, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.

Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, встановлюються статтями 279-1-279-4 КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі , яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 13 січня 2020 року № 13 (далі за текстом - Інструкція).

Вимогами ст. 279-1 КУпАП визначено, що у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".

Вимогами ч. 7 ст. 11 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначено, що державні органи, у тому числі суди, органи Національної поліції, органи прокуратури, Служби безпеки України, а також органи місцевого самоврядування та їх посадові особи безоплатно отримують відомості з Єдиного державного реєстру з метою здійснення ними повноважень, визначених законом, виключно в електронній формі через портал електронних ресурсів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру, крім випадків, передбачених цим законом.

Відповідно до пункту 1 розділу VІ Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі за текстом - Порядок), доступ державних органів, у тому числі судів, органів Національної поліції, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, а також органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб чи інших визначених законом осіб до відомостей Єдиного державного реєстру забезпечується через портал електронних сервісів, у тому числі шляхом автоматизованого доступу з використанням програмних засобів ведення інформаційно-телекомунікаційних систем відповідних державних органів за допомогою прикладного програмного інтерфейсу Єдиного державного реєстру (далі - доступ до Єдиного державного реєстру за допомогою прикладного програмного інтерфейсу), шляхом отримання витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі, а також до документів, що містяться в реєстраційній справі, в електронній формі.

Пунктом 2 розділу VІ Порядку, встановлено, що персональні дані користувача, отримані під час надання витягу з Єдиного державного реєстру, використовуються відповідно до закону та виключно для цілей ведення Єдиного державного реєстру.

З огляду на вказані норми, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про безпідставність доводів позивача про порушення володільцями загальнодоступного офіційного сайту міністерства юстиції України та OpenDataBot законодавства про захист персональних даних, внаслідок чого її персональні дані використані під час накладення на неї адміністративного стягнення за правопорушення без її згоди, спростовуються викладеним.

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог п. 5 Інструкції, уповноважений поліцейський під час опрацювання матеріалів автоматичної фіксації з використанням Системи з`ясовує наступне:

1) наявність фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, ознаки якого зафіксовані на фотознімках (відеозаписі) в інформаційному файлі;

2) відповідність символів номерного знака транспортного засобу на отриманих фотознімках (відеозаписі) символам, розпізнаним Системою;

3) наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб;

4) відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із Системи;

5) наявність у Системі інформації про те, що до моменту вчинення правопорушення зафіксований транспортний засіб вибув з володіння відповідальної особи внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать цьому транспортному засобу;

6) наявність та повноту інформації про відповідальну особу зафіксованого транспортного засобу, а в разі фіксації транспортного засобу зареєстрованого за межами України - інформації про особу, яка ввезла його на територію України;

7) наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вимогами статті 1187 ЦК України, діяльність, пов`язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, віднесено до джерела підвищеної небезпеки. Ця небезпека полягає у самій суті використання транспортного засобу. Людина не може до кінця контролювати механізми під час їх експлуатації. Це пов`язано з рядом об`єктивних факторів, які потрібно відрізняти від внутрішнього ставлення людини до безпеки чи до ризику, оскільки ці категорії є оціночними, а у даному випадку мова йде саме про об`єктивно обумовлену можливість настання негативних наслідків від здійснення цього виду діяльності.

Тому навіть сам факт володіння транспортним засобом породжує певні права та обов`язки осіб, за якими зареєстрований транспортний засіб. Наявність зазначених додаткових ознак, характерних для фізичної або юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, вимагає віднесення їх до спеціальних суб`єктів адміністративного правопорушення.

Порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, як і інші правопорушення, характеризуються певним ступенем суспільної небезпеки, яка є категорією об`єктивною й існує незалежно від її оцінки кимось. Саме рівень суспільної небезпеки служить тією головною ознакою, за якою класифікуються певні протиправні діяння та визначається їхня приналежність до кримінальних, адміністративних, дисциплінарних чи інших правопорушень, а також встановлюється міра відповідальності за їх вчинення.

Внесені зміни дозволили розширити поняття суб`єкта правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, не обмежуючись власниками (співвласниками) транспортних засобів.

Більш того, ст. 279-3 КУпАП регламентує можливість звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, зокрема з підстав, встановлення належного користувача транспортного засобу.

Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів від 14 листопада 2018 р. № 1197 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу та надано визначення належного користувача.

Так, належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувач (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які, в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до вимог статті 142 Кодексу України про адміністративні правопорушення, несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

В даному випадку тільки позивач, як керівник юридичної особи ТОВ Біотехнос , ЄДРПОУ 41599490, за яким зареєстровано транспортний засіб (джерело підвищеної небезпеки), могла та повинна була передбачити наслідки, які настали внаслідок перевищення даним автомобілем встановлених обмежень швидкості, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10.11.2020 року в адміністративній справі №204/5283/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції поліцейської Департаменту патрульної поліції Пинзар Ольги Павлівни про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10.11.2020 року в адміністративній справі №204/5283/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва

суддя Н.А. Олефіренко